Розглянуто питання методології та методики соціальної експертизи, технології експертного опитування, соціального проектування. Проаналізовано методичні підходи до соціальної експертизи управлінських рішень і проектів. Значну увагу приділено соціальній експертизі окремих національних і регіональних проектів і програм, зокрема, соціально-екологічній експертизі господарських проектів, експертним оцінкам програми переселення потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадській експертизі програми житлово-комунальних субсидій, реформування системи соціального захисту, а також трансформації академічної науки в Україні.

Розглянуто особливості формування та динаміки соціального самопочуття й психологічного стану різних категорій людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: самоселів, населення регіонів з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення, переселених із зони аварії, а також місцевих мешканців поселень, куди переселилися потерпілі. Проаналізовано умови життя й діяльності, соціальні очікування, адаптаційні процеси та соціальні ризики різних соціально-демографічних груп.

Розглянуто питання методології соціального моніторингу (СМ), технології його реалізації, методи оцінки ефективності соціальних програм/проектів. Описано методи та прийоми планування СМ, спрямованого на допомогу в реалізації даних програм, зокрема, у сфері охорони здоров'я. Розкрито соціальні аспекти поширення епідемії ВІЛ/СНІДУ в Україні.

Рассмотрены вопросы методологии социального мониторинга (СМ), технологии его реализации, методы оценки эффективности социальных програм/проектов. Описаны методы и приемы планирования СМ, способствующего реализации данных программ, в частности в сфере охраны здоровья. Раскрыты социальные аспекты распространения эпидемии ВИЧ/СНИДа в Украине.

Раскрыто содержание понятия риска. Показана роль социологической концептуализации неопределенности и риска в социальном развитии молодежи, а также персонального и коллективного социально-экономических рисков в принципиально неоднородном социуме. Охарактеризованы риски радиогенных злокачественных новообразований с учетом оценки отдаленных последствий аварии на ЧАЕС, а также риск заболевания раком щитовидной железы у подростков и взрослых, проживающих на территории с наибольшим интегральным выпадением радиоиода вследствие аварии на данной станции. Осуществлен мониторинг и анализ рисков в платежных системах.

Розглянуто нові стратегії подолання наслідків техногенних катастроф і проаналізовано сучасні концептуальні підходи щодо надання соціально-психологічної допомоги потерпілим від наслідків надзвичайних ситуацій. Розроблено психологічні технології надання допомоги населенню, що постраждало від Чорнобильської катастрофи. Проаналізовано особливості репродуктивної поведінки населення радіоактивно забруднених територій. Охарактеризовано сучасні комунікаційні моделі оптимізації соціальних ризиків (PR-технології). Проаналізовано вплив і наслідки соціальних ризиків за перехідної економіки та проблеми зміни загальнолюдських цінностей за умов їх глобалізації.

Рассмотрены новые стратегии борьбы с последствиями техногенных катастроф и проанализированы современные концептуальные подходы по оказанию социально-психологической помощи пострадавщим от последствий чрезвычайных ситуаций. Разработаны психологические технологии оказания помощи населению, пострадавшему от Чернобыльской катастрофы. Проанализированы особенности репродуктивного поведения населения радиоактивно загрязненных территорий. Охарактеризованы современные коммуникационные модели оптимизации социальных рисков (PR-технологии). Проанализированы влияние и последствия социальных рисков переходной экономики и проблемы трансформации общечеловеческих ценностей в условиях их глобализации.

Розглянуто особливості соціальної та соціально-психологічної адаптації до постчорнобильської ситуації людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: населення регіонів з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення, переселених з зони аварії та місцевих мешканців поселень, куди переселилися потерпілі. Проаналізовано особливості їх господарської та повсякденної поведінки, сприйняття впливу на здоров'я екологічного чинника, проблеми інформування щодо життєдіяльності на забруднених територіях і поводження з радіоактивними відходами.

Розглянуто питання методології та методики соціальної експертизи екстремальних ситуацій. Описано технології експертного оцінювання, соціального моделювання прогнозних сценаріїв розвитку посткатастрофічних процесів. Наведено експертні оцінки соціальних ризиків. Проаналізовано рівень безпеки природних і техногенних надзвичайних ситуацій. Розкрито методичні засади отримання експертної інформації щодо ефективності управлінських рішень і проектів.

Рассмотрены вопросы методологии и методики социальной экспертизы экстремальных ситуаций. Описаны технологии экспертной оценки, социального моделирования прогнозных сценариев развития посткатастрофических процессов. Приведены экспертные оценки социальных рисков. Проанализирован уровень безопасности природных и техногенных чрезвычайных ситуаций. Раскрыты методические основы получений экспертной информации относительно эффективности управленческих решений и проектов.

Розглянуто соціально-психологічні аспекти впливу наслідків чорнобильської катастрофи на стан здоров'я, рівень екологічної культури постраждалого населення в постчорнобильський період. Проаналізовано динаміку адаптивних ситуацій потерпілих в екологічному вимірі, організаційну та самоорганізаційну соціальну структуру, її вплив на формування ризикової свідомості, особливості доходів та витрат різних категорій постраждалого населення, наведено соціально-економічну модель реабілітації постраждалих регіонів України.

Рассмотрены социально-психологические аспекты влияния последствий чернобыльской кастрофы на состояние здоровья, уровень экологической культуры пострадавшего населения в постчернобыльскую эпоху. Проанализирована динамика адаптивных ситуаций потерпевших в экологическом измерении, организационная и самоорганизационная социальная структура, её влияние на формирование рисковой сознательности, особенности доходов и расходов разных категорий пострадавшего населения, а также приведена социально-экономическая модель реабилитации пострадавших регионов Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*333.643.03

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано роль професійних спілок та організацій (об'єднань) роботодавців у соціально-трудових відносинах. Висвітлено ефективність практики укладання та дії колективних договорів на підприємствах різних форм власності та галузей. Розкрито причини виникнення колективних трудових спорів та їх законодавчого регулювання на підставі ефективних сучасних процедур. Розглянуто питання використання міжнародного досвіду у регулюванні соціально-трудових відносин.

Проанализирована роль профессиональных союзов и организаций (объединений) работодателей в социально-трудовых отношениях. Освещена эффективность практики составления и действия коллективных договоров на предприятиях разных форм собственности и отраслей. Раскрыты причины возникновения коллективных трудовых споров и их законодательного регулирования на основании эффективных современных процедур. Рассмотрены вопросы использования международного опыта в регулировании социально-трудовых отношений.

Визначено актуальність консолідації інтелекту нації як рушія поступу нації. Проаналізовано особливості перетворення національного інтелектуального потенціалу в практичну творчу силу побудови модерної української нації за умов системної кризи.

Определена актуальность консолидации интеллекта нации как движущая сила прогресса нации. Проанализированы особенности преобразования национального интеллектуального потенциала в практическую творческую силу построения модерной украинской нации в условиях системного кризиса.

Розглянуто соціально-психологічні аспекти впливу стихійних лих і техногенних катастроф на стан здоров'я, рівень екологічної культури, соціальне самопочуття населення у постчорнобильську епоху. Проаналізовано життєво важливі фактори відродження життя потерпілого населення, ментальні моделі екологічного мислення, організаційну та самоорганізаційну соціальні структури, їх вплив на формування ризикогенної свідомості. Наведено схеми формування моделей життєдіяльності чорнобильських самоселів.

Рассмотрены социально-психологические аспекты влияния стихийных бедствий и техногенных катастроф на состояние здоровья, уровень экологической культуры, социальное самочувствие населения в постчернобыльскую эпоху. Проанализированы жизненно важные факторы возрождения жизни потерпевшего населения, ментальные модели экологического мышления, организационная и самоорганизационная социальные структуры, их влияние на формирование рискогенного сознания. Приведены схемы формирования моделей жизнедеятельности чернобыльских самоселов.

Розглянуто проблеми і перспективи розвитку людини та підвищення її безпеки в контексті наслідків Чорнобильської катастрофи. Визначено вплив чинників постчорнобильської ситуації у різних сферах життєдіяльності особистості, зокрема, медико-соціальній, освіти та інформації, виробництва, управління. Викладено основні теоретико-методологічні положення емпіричного дослідження з питань сприяння розвитку та безпеки людини в усіх зазначених сферах її життєдіяльності на основі статистичного аналізу, контент-аналізу регіональної преси та експертного опитування.

Рассмотрены проблемы и перспективы развития человека и повышения его безопасности в контексте последствий Чернобыльской катастрофы. Определено влияние факторов постчернобыльской ситуации в разных сферах жизнедеятельности личности, в частности, медико-социальной, образования и информации, производства, управления. Изложены основные теоретико-методологические положения эмпирического исследования по вопросам способствования развития и безопасности человека во всех указанных сферах его жизнедеятельности на основе статистического анализа, контент-анализа региональной прессы и экспертного опроса.

Досліджено питання щодо методології та методики побудови інтегральних соціальных показників шляхом смислового пошуку моделей, адекватних смисловій природі та особливостям окремих соціальних процесів, що відображає унікальність кожного окремого соціального явища. Висвітлено український досвід інтегральних показників рівня та якості життя, а також європейську систему соціальних показників та питання щодо оцінювання рівня життя населення на підставі вибіркових соціологічних досліджень. Розглянудо соціальну експертизу як метод інтегральних передбачень соціальної ситуації.

Исследованы вопросы, касающиеся методологии и методики построения интегральных социальных показателей путем смыслового поиска моделей, адекватных смысловой природе и особенностям отдельных социальных процессов, что отражает уникальность каждого отдельного социального явления. Освещены украинский опыт интегральных показателей уровня и качества жизни, а также европейская система социальных показателей и вопросы оценивания уровня жизни населения на основе выборочных социологических исследований. Рассмотрена социальная экспертиза как метод интегрального предвидения социальной ситуации.

Розглянуто особливості становлення та розвитку пенсійної системи як соціального інституту. Визначено причини та проаналізовано наслідки кризи розподільної системи соціального захисту. Наведено основні схеми побудови пенсійних систем. Охарактеризовано різні типи недержавних пенсійних фондів. Висвітлено світовий досвід організації пенсійних систем (на прикладі США, Великобританії, Італії, Австралії, Японії, ФРН, Франції, Китаю, Чилі, Латвії та постсоціалістичних країн Європи), визначено особливості організації та основні напрямки реформування пенсійного забезпечення у країнах СНД. Показано недосконалість попередньої (радянської) пенсійної системи в Україні. Наведено результати національного соціологічного та експертного опитування громадськості щодо проведення пенсійної реформи в Україні. Визначено перспективні напрямки реформування та удосконалення системи пенсійного забезпечення. Представлено результати фокус-групового дослідження щодо впровадження пенсійної реформи в Україні.

Рассмотрены особенности становления и развития пенсионной системы как социального института. Установлены причини и проанализированы последствия кризиса распределительной системы социальной защиты. Приведены основные схемы построения пенсионных систем. Охарактеризованы различные типы негосударственных пенсионных фондов. Освещен мировой опыт организации пенсионных систем (на примере США, Великобритании, Италии, Австралии, Японии, ФРГ, Франции, Китая, Чили, Латвии и постсоциалистических стран Европы), определены особенности организации и основные направления реформирования пенсионного обеспечения в странах СНД. Показано несовершенство предыдущей (советской) пенсионной системы в Украине. Приведены результаты национального социологического и экспертного опроса общественности по проведению пенсионной реформы в Украине. Определены перспективные направления реформирования и усовершенствования системы пенсионного обеспечения. Представлены результаты фокус-группового исследования по внедрению пенсионной реформы в Украине.

Досліджено теоретичні, методологічні та практичні аспекти реформування системи соціального захисту населення України. Розглянуто основні чинники мотивації до праці, показано їх взаємозв'язок та взаємозумовленість. Висвітлено питання відродження та розвитку соціально-психологічних мотивів і стимулів до праці. Охарактеризовано різні моделі економічної поведінки людини, встановлено чинники їх регуляції та мотиви вибору. Наведено оцінку впливу системи соціального страхування, зокрема пенсійного, на формування поведінкових стратегій на ринку праці, визначено пріоритетні напрями діяльності державної служби зайнятості.

Освещены теоретические, методологические и практические аспекты реформирования системы социальной защиты населения Украины. Рассмотрены основные факторы мотивации к труду, показаны их взаимосвязь и взаимообусловленность. Рассмотрены вопросы обновления и развития социально-психологических трудовых мотивов и стимулов. Охарактеризованы различные модели экономического поведения человека, установлены факторы их регуляции и мотивы выбора. Приведена оценка влияния системы социального страхования, в частности пенсионного, на формирование поведенческих стратегий на рынке труда, определены приоритетные направления деятельности государственной службы занятости.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*12 + С5*63

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено методологічні засади проведення комплексного соціологічного дослідження судової системи та судів в Україні, розглянуто соціально-демографічні характеристики цільових груп. Наведено оцінку професійних якостей юристів, ефективності судової системи та діяльності судів. Висвітлено питання формування іміджу судді та ставлення громадськості в Україні до жінки-судді. На підставі результатів проведеного дослідження зроблено висновок про необхідність удосконалення вітчизняної судової системи.

Изложены методологические основы проведения комплексного социологического исследования судебной системы и судов в Украине. Рассмотрены социально-демографические характеристики целевых групп. Приведена оценка профессиональных юристов, участников поточных судовых процессов (не юристов) и граждан, никогда ранее не принимавших участие в судебных процедурах эффективности судебной системы и деятельности судей. Освещены вопросы формирования имиджа судьи и отношения общественности в Украине к женщине-судье. На основе результатов проведенного исследования сделан вывод о необходимости усовершенствования отечественной судовой системы.

Визначено соціальні пріоритети подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, а також соціально-екологічні та психологічні фактори у формуванні здоров'я постраждалого населення у віддалений період аварії. Розглянуто Чорнобиль як соціальну та життєву проблему в соціологічному та соціально-психологічному аспектах, показано роль місцевих громад у розвитку виробничої й організаційної сфер уражених територій.

Определены социальные приоритеты по преодолению последствий Чернобыльской катастрофы, а также социально-экологические и психологические факторы в формировании показателей здоровья пострадавшего населения в отдаленный период аварии. Рассмотрен Чернобыль как социальная и жизненная проблема в социологическом и социально-психологическом аспектах, показана роль местных организаций в развитии производственной и организационной сфер пораженных территорий.

Висвітлено основні проблеми радіоактивно забруднених територій (РЗТ): розміщення, вікової структури, здоров'я населення. Проаналізовано особливості функціонування територіальних громад за умов РЗТ внаслідок чорнобильської катастрофи. Визначено основні напрями та підходи щодо реабілітації постраждалого населення внаслідок надзвичайних ситуацій. Розглянуто основні положення концепції суспільства ризику у контексті Чорнобильської катастрофи для українського суспільства.

Освещены основные проблемы радиоактивно загрязненных территорий (РЗТ): размещения, возрастной структуры, здоровья населения. Проанализированы особенности функционирования территориальных общин в условиях РЗТ вследствие чернобыльской катастрофы. Определены основные направления и подходы к реабилитации пострадавшего населения в результате чрезвычайных ситуаций. Рассмотрены основные положения концепции общества риска в контексте Чернобыльской катастрофы для украинского общества.