У тяжелобольных с пороками сердца активируется симпатоадреналовая система, что подтверждается возрастанием содержания адреналина и норадреналина в миокарде больных как с врождёнными, так и с приобретёнными пороками сердца, особенно в его отделах с большей функциональной нагрузкой. Учитывая повышение содержания адреналина и норадреналина в различных отделах сердца у больных с пороками сердца (часто на фоне прогрессирующей сердечной недостаточности), показана временная превентивная кардиостимуляция во время операции на сердце для коррекции возможного появления сердечных аритмий.

Изучение показателей различных эндокринных звеньев женского организма при гестозе II половины беременности с поиском степени участия этих гормонов в формировании основных синдромов гестоза и есть ориентиром на принципиальный подход в лечебной тактике при гестозе. Снижение содержания натрия в ОЦК параллельно с уменьшением внутрисосудистого объема и снижением экскреции натрия с мочой в динамике гестоза подтверждает развитие гестоза и ретенцию натрия в организме беременной с преимущественной задержкой его в тканях. Формированию артериальной гипертензии и отека способствовали активизация ренин-ангиотензия-альдостероновой системы, разно-направленные изменения простагландин-тромбоксанового звена. Учитывая такие сдвиги гормональных уровней на фоне прогрессирующей гиповолемии, снижение скорости экскреции натрия с мочой и скорости клубочковой фильтрации рекомендован дифференцированный подход в назначении гипотензивных и мочегонных средств во избежание возможного утяжеления состояния беременной с преэклампсией.

Висвітлено механізми адаптації організму жінки до фізіологічної вагітності та їх порушення в процесі розвитку прееклампсії - синдрому, під час якого внаслідок судинного спазму та активації коагуляційного каскаду знижується перфузія органів. Охарактеризовано клінічну патофізіологію нирки в процесах регуляції водно-сольового обміну та змін ланок ендокринної системи організму вагітної у випадку прееклампсії. Визначено шляхи профілактики ускладнень під час вагітності.

Освещены механизмы адаптации организма женщины к физиологической беременности и их нарушения в процессе развития прееклампсии - синдрома, при котором вследствие сосудистых спазм и активизации коагуляционного каскада, понижается перфузия органов. Охарактеризована клиническая патофизиология почки в процессах регуляции водно-солевого обмена и изменений участков эндокринной системы организма беременной при прееклампсии. Определены пути профилактики осложнений при беременности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252р(4Укр)3-3

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено дані літератури з основ анатомії та фізіології печінки, сучасних біохімічних, функціональних, інструментальних методів діагностики, поглядів на етіологію та патогенез даних захворювань. Надано відомості про основні синдроми у разі захворювань печінки, показано особливості цитологічного синдрому, жовтяниці, синдрому холестазу, печінково-клітинної недостатності, портальної гіпертензії, гепатомегалії та гепатоспленомегалії, синдрому пухлинного росту. Наведено результати УЗД печінки за різноманітних нозологічних форм.

Висвітлено, що у 68-ми вагітних з гестозом, 10-ти - на тлі фізіологічної вагітності та 16-ти невагітних жінок-донорів із застосуванням радіонуклідних методів досліджували показники ендокринної системи фетоплацентарного комплексу. Знайдено різнонаправлені зміни складових цієї системи за фізіологічної вагітності та гестозу вагітних, що призводило до стану нестійкості фетоплацентарного комплексу у вагітних із гестозом.

Обстежено клінічно та виконано ЕКГ студентам 8-ми груп (скарги на періодичний біль у серці) в зимовий, весняний, літній та осінній періоди. Взимку та влітку констатовано ознаки дистрофії міокарда та тенденцію до зниження його сили скоротливості.

На прикладі тривалого (понад 20 років) успішного лікування ревматоїдного артриту показано спочатку втрату менструальної функції та виникнення спонтанних переломів кісток на тлі лікування глюкокортикоїдами. Після медикаментозної та харчової корекції зі стимуляцією кори надниркової залози і гіпофіза та систематичних фізичних вправ продемонстровано можливість повної відміни глюкокортикоїдів без синдрому відміни із відновленням функціонування окремих ендокринних ланок організму та повернення до активного способу життя із працевлаштуванням практично до досягнення пенсійного віку.

Обстежено 60 вагітних із гестозом і 7 - з фізіологічною вагітністю II половини вагітності віком 18 - 29 років із дослідженням електролітних, гормональних показників вагітних у разі гестозу у плазмі та еритроцитах. Виявлено різноспрямовані зміни як у плазмі, так і в еритроцитах у вагітних із гестозом різних електролітів внутрішньо- та позаклітинного стану.

У 246 пацієнтів кардіологічного відділення Дорожньої лікарні ДП "Одеська залізниця" у 2009 - 2011 рр. досліджено серцево-судинну захворюваність "шумонебезпечних" професій і працівників керівного складу, не пов'язаних із впливом шкідливих виробничих факторів. У відносно ранньому віці (18 - 30 років) і стажі до 10 років розвивається патологія серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця та ін.), що пов'язано з негативним впливом на організм виробничого шуму, вібрації, інфра- й ультразвуку, несприятливого мікроклімату, психоемоційного й фізичного перенапруження та ін. У працівників керівного складу аналогічна захворюваність розвивається значно пізніше.