Індекс рубрикатора НБУВ: Р60-53

Рубрики:

Дерматологія

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено вплив екстракту кріоконсервованих фрагментів селезінки свиней (ЕСС) і екстракту підмору бджіл (ЕПБ) на динаміку загоєння холодових ран шкіри, рівень перекисного окиснення ліпідів та показники крові щурів лінії Вістар і Сфінкс. Встановлено, що холодові рани у щурів Сфінкс загоюються повільніше, ніж у щурів лінії Вістар. Уведення ЕСС або ЕПБ прискорює загоєння ран, нормалізує показники крові та знижує рівень пероксидації ліпідів. Екстракт селезінки має більшу біологічну активність, ніж екстракт бджіл.

Існує постійно зростаюча необхідність створення судинних трансплантатів. Автогенні і синтетичні протези не задовольняють потребам сучасної судинної хірургії. Перспективним напрямом є створення біоінженерних судинних графтів на основі девіталізованих ксеноскафолдів. Висвітлено основні напрями створення біоінженерних судинних протезів, їх переваги і недоліки. Розглянуто проблему розроблення адекватного методу девіталізації ксеносудин.

Досліджено хімічний склад екстракту з бджолиного підмору (апіекстракту), проведено оптимізацію процедури екстракції, оцінено вплив умов виділення екстракту на його хімічний склад і антиоксидантну активність. Показано, що апіекстракт є цінним джерелом біологічно активних сполук - вітамінів, амінокислот та антиоксидантів і за антиокиснювальною активністю не поступається традиційним фармацевтичним препаратам аналогічної дії. Встановлено, що максимальний вихід екстракту досягається після 25 - 30 циклів екстракції з використанням 150 мл метанолу на 10 г сировини, причому очищення сировини і кінцевого екстракту від домішок призводить до зниження його біологічної активності і тому не є бажаним.

Досліджено стійкість еритроцитів людини, кролика та щура до дії гіпертонічного шоку у разі зміни початкового стану клітин, який модифікували за допомогою глюкози і 0,4 моль/л NaCl. Рівень гемолізу еритроцитів ссавців, які піддавали дії гіпертонічного шоку (перенесення клітин в 4,0 моль/л NaCl), реєстрували спектрофотометрично. Показано, що максимальний рівень ушкодження в 4,0 моль/л NaCl спостерігається для еритроцитів людини, мінімальний - для клітин кролика, що може бути зумовлено особливостями їх плазматичних мембран. Попереднє інкубування еритроцитів у 0,4 моль/л NaCl призводить до формування стабільного стану клітин людини і кролика, про що свідчить зниження їх чутливості до 4,0 моль/л NaCl. Чутливість зневоднених еритроцитів щура до гіпертонічного шоку не змінюється. Обробка клітин глюкозою в концентрації 0,6 % не впливає на рівень гіпертонічного гемолізу еритроцитів ссавців, що досліджувались. Глюкоза у високій концентрації (5 %) призводить до підвищення рівня гемолізу еритроцитів людини за умов гіпертонічного шоку і не впливає на гіпертонічне пошкодження еритроцитів тварин. Це пов'язано з різним вмістом глюкози в крові ссавців в нормі і можливістю утворення глікозильованих форм білків і фосфоліпідів під дією глюкози. У разі зміни початкового стану клітин у результаті комбінованої дії глюкози і 0,4 моль/л NaCl виявлено різну реакцію еритроцитів ссавців на гіпертонічний шок. Якщо для еритроцитів щура спостерігається підвищення стійкості до гіпертонічного шоку, то для клітин людини і кролика не виявлено зміни рівня гіпертонічного гемолізу. Це свідчить про те, що захисний ефект глюкози проявляється в тому випадку, коли клітини ссавців не досягають стабільного стану в результаті їх часткового зневоднення.