Висвітлено проблеми пізнання сучасного українського суспільства в контексті системно-цивілізаційної методології. Проаналізовано перспективи розвитку суспільства, держави та інститутів громадянського суспільства, рівень розвитку української особистості, описано механізми її самоідентифікації та самореалізації.

Освещены проблемы познания современного украинского общества в контексте системно-цивилизационной методологии. Проанализированы перспективы развития общества, государства и институтов гражданского общества, уровень развития украинской личности, механизмы её самоидентификации и самореализации.

Розкрито сутність близько 1 000 термінів з питань патопсихології, зокрема, агнозії, агорафобії, аграфії, вербігерації, гемаралопії, госпіталізму, ехопраксії, ятрогенії.

Раскрыта сущность около 1 000 терминов, касающихся вопросов патопсихологии, в частности, агнозии, агорофобии, аграфии, вербигерации, гемаралопии, госпитализма, эхопраксии, ятрогении.

Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми розвитку та загибелі цивілізацій як природного історичного процесу. Зауважено, що неоднозначність і багатомірність історичного процесу призводить до різноманітних класифікацій цивілізацій, а критеріями цих класифікацій можуть слугувати матеріально-технічні, культурні, національно-етнічні, економічні, географічні, релігійні, ідеологічні та інші чинники. Здійснено аналіз історії існування цивілізацій з використанням історико-порівняльних, соціально-філософських, структурно-функціональних, феноменологічних, синергетичних, футурологічних та інших методів дослідження, які дозволяють у відносно цілісній цивілізації побачити світогляд та дії різних страт, груп, дії влади та інституцій громадянського суспільства, оцінити роль системи виховання й освіти особистості. Зазначено, що особистість у розколотій цивілізації відчуває на собі різновекторні впливи, її ціннісні орієнтації формуються за ситуації більш складного вибору, а свідомість і дії постійно зазнають корекції через складні об'єктивні та суб'єктивні обставини, які обумовлюють ідентифікацію, самовизначення особистості, взаємопов'язані з розв'язанням суперечливих культурних, релігійних, ідеологічних, етнонаціональних та інших проблем. Як наслідок, особистість переживає постійні стреси, здійснює переорієнтацію. Відповідно у розколитих цивілізаціях системи виховання відносно нестійкі, піддаються різнобічним політичним та ідеологічним впливам. Зроблено висновок, що держава може брати на себе більшу регулятивну роль у системах виховання особистості, ніж у відносно цілісних цивілізаціях. Роль

Висвітлено перспективи модернізації й еволюціонування вищої освіти (ВО) України та соціального буття в контексті цивілізаційного визначення молоді, аксіологічних, телеологічних, освітньо-педагогічних та ідеологічних факторів цивілізаційної ієрархії буттєвих пріоритетів сучасної ВО. Описано модернізаційні та цивілізаційні ознаки політичних змін в Україні у сучасний період. Проаналізовано роль освіти в цивілізаційному вихованні молоді. Розкрито взаємодію влади й опозиції у визначенні цивілізаційного шляху України.

Висвітлено історію Дрогобицького державного педагогічного університету (ДДПУ) імені І.Франка з часу заснування до сучасного періоду у контексті Болонського процесу та входження до європейського освітнього простору. Розглянуто питання впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України. Увагу приділено науково-дослідницькій діяльності, міжнародному співробітництву, студентському самоврядуванню, виховній роботі та діяльності творчих колективів, спортивно-масовій роботі, почесним докторам і факультетам ДДПУ.

Освещена история Дрогобычского государственного педагогического университета (ДГПУ) имени И.Франко от времени его основания до современного периода в контексте Болонского процесса и вхождения в европейское образовательное пространство. Рассмотрены вопросы внедрения кредитно-модульной системы организации учебного процесса в ВУЗ Украины. Внимание уделено научно-исследовательской деятельности, международному сотрудничеству, студенческому самоуправлению, воспитательной работе и деятельности творческих коллективов, спортивно-массовой работе, почетным докторам и факультетам ДГПУ.

Висвітлено теоретичні та методологічні засади українського національного виховання, його витоки й технології. Особливу увагу звернено на зміст українського національно-патріотичного виховання, форми та засоби виховання дітей дошкільного віку, учнівської та студентської молоді, методичні аспекти формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадсько-правових цінностей тощо.

Наведено аналіз природно-географічних і суспільних історичних передумов, в яких відбувалося формування світу, культури Галичини. Подано історичний нарис розвитку краю, славні та драматичні, часто трагічні сторінки історії, що прямо й опосередковано вплинули на формування її освіти та науки. Увагу приділено аналізу основних етапів становлення та розвитку педагогічної освіти на Львівщині. Висвітлено сучасну систему професійної педагогічної підготовки на Львівщині. Детально охарактеризовано НЗ, що здійснюють фахову підготовку вчителів за освітньо-кваліфікаційними рівнями від молодшого спеціаліста до магістра, а також надають можливість здобути наукові ступені за напрямом "педагогічна освіта". Викладено перспективи розвитку педагогічної освіти та науки на Львівщині. Проаналізовано стратегію інноваційних процесів у педагогічній освіті, виходячи з реальних соціально-економічних умов держави та регіону. Розглянуто напрацювання педагогічної освіти Львівщини в контексті Болонських декларацій.

Висвітлено особливості організації культурологічно зорієнтованого навчання студентів іноземної мови. Викладено теоретико-методологічні основи професійної підготовки вчителя у контексті сучасних парадигм освіти. Проведено аналіз наукових підходів становлення екологічних пріоритетів майбутнього вчителя біології. Розкрито проблеми формування соціальної відповідальності вчителя у педагогічній теорії та практиці. Розглянуто дослідження психологічних особливостей професійної ідентичності майбутніх педагогів. Викладено психолого-педагогічні аспекти вивчення проблеми формувати здатності до естетичної оцінки явищ дійсності засобами мистецтва. Досліджено психологічні особливості подолання комунікативних бар'єрів між учасниками навчального процесу з іноземної мови у дошкільному закладі.

Проаналізовано особливості ідентифікаційних процесів, їх зміст, компоненти та вплив на психічне здоров'я людини за умови перехідного кризового суспільства. Розглянуто питання ідентифікації за умови стабільного суспільства, яка сприяє досягненню людиною гармонійного співвідношення між власним уявленням про себе і уявленнями про неї інших. Зазначено, що на сучасному етапі ідентичності формуються, особливо в молодіжному середовищі, навколо вільного часу, споживацької поведінки та різноманітних символів і знаків, а не на основі професії та позиції в публічній сфері. Встановлено, що зміст психолого-педагогічного супроводу особистості в період переживання кризи ідентичності повинен бути спрямований на формування, організацію позитивного зростання: когніцій, емоцій, мотиваційно-ціннісного ядра, духовності особистості.

Проанализированы особенности идентификационных процессов, их содержание, компоненты и влияние на психическое здоровье человека в условиях переходного кризисного общества. Рассмотрен вопрос идентификации в условиях стабильного общества, которая содействует достижению человеком гармонического соотношения между собственным представлением о себе и представлениями о ней других. Указано, что на современном этапе идентичности формируются, особенно в молодежной среде, вокруг свободного времени, потребительского поведения и разнообразных символов и знаков, а не на основе профессии и позиции в публичной сфере. Установлено, что содержание психолого-педагогического сопровождения личности в период переживания кризиса идентичности должно быть направлено на формирование, организацию позитивного возрастания: когниций, эмоций, мотивационно-ценностного ядра, духовности личности.

Розглянуто глибокі якісні перетворення в усіх сферах життя країни, зокрема у виховній. Проаналізовано соціокультурну складову сучасної цивілізаційної виховної стратегії. Показано, що виховання в дусі толерантності як внутрішньої настанови та активної позиції самообмеження і навмисного невтручання постає ключовим завданням перед національною освітою, вихованням та політичною системою суспільства.

Рассмотрен современный характер глубинных качественных изменений во всех сферах жизни страны, среди которых - воспитательная. Проанализирована социокультурная составная современной цивилизационной воспитательной стратегии. Показано, что воспитание в духе толерантности как внутренней установки и активной позиции самоограничения и намеренного невмешательства выступает ключевым заданием перед национальным образованием, воспитанием и политической системой общества.

The contemporary world is characterized by the deep qualitative changes in I all spheres of life, including education. The social and cultural constituent of I the modern civilizational educational strategy is analyzed in the article. It is I argued that upbringing in a tolerant manner as inner action and active position I of self-restriction, and intentional non-interference is getting a key task for 1 national education, upbringing process and political system of society.

Проаналізовано співвідношення національної й етнічної ідентичності. Подано три форми взаємодії між цими видами ідентичностей (ототожнення, розрізнення, протиставлення) яка розкривається на основі аналізу примордіаліського, інструменталіського, конструктивіського напрямів та теорії етносу. Розглянуто відмінності між етнічною та національною ідентичностями: в ідентифікації з нацією значно виразнішими, ніж в ідентифікації з етносом є територіальний і політичні компоненти. Підсумовано, що національна ідентичність є переважно суб'єктивно, а не об'єктивно детермінованою.

Розглянуто проблему особистості, втілену у філософію освіти та виховання. Обговорено актуальність розвитку особистісно-орієнтованої системи виховання підростаючого покоління, яка повинна змикатися з системою освіти молоді. Підсумовано, особистість сприймає багато загальноцивілізаційних, етнонаціональних, релігійних та атеїстичних цінностей, на неї здійснюють вплив традиції минулого та ідеали майбутнього.

Рассмотрена проблема личности, воплощенная в философию образования и воспитания. Обсуждена актуальность развития личностно-ориентированной системы воспитания подрастающего поколения, которая должна смыкаться с системой образования молодежи. Подытожено, что личность воспринимает много общецивилизационных, этнонациональных, религиозных и атеистических ценностей, на нее оказывают влияние традиции прошлого и идеалы будущего.

Considered the problem of personality embodied in the philosophy of education. Discussed the relevance of the development of student-centered system of education of the younger generation, which is to link up with the education of youth. Summarize that person perceives many civilizational, ethnic and national, religious and atheistic values, it is influenced by past traditions and ideals of the future.

Висвітлено питання самовизначення особистості як стрижневу компоненту становлення людини у сучасному суспільстві. Акцентовано увагу на конкретизацію процесу самовизначення особистості через набуття певного соціального статусу. Зауважено, що через вибір способу життя, освіти, професії відбувається самовизначення особистості та реалізація її аксіологічно-екзистенційних настанов. Підкреслено суперечності «екзистенційного простору» з «соціальним» та «культурним простором». Встановлено, що маргінальним вважається тип особистості, яка самовизначилася у декількох культурно-лінгвістичних просторах. Досліджено, наскільки в українській регіональній або локальній цивілізації відбувається перехід від утопічної «комуністичної» до загальнолюдської цивілізації.

Освещены вопросы самоопределения личности как основной компоненты становления человека в современном обществе. Акцентировано внимание на конкретизацию процесса самоопределения личности через приобретение определенного социального статуса. Отмечено, что через выбор образа жизни, образования, профессии происходит самоопределение личности и реализация ее аксиологически-экзистенциальных установок. Подчеркнуты противоречия «экзистенциального пространства» с «социальным» и «культурным пространством». Установлено, что маргинальным считается тип личности, которая самоопределилась в нескольких культурно-лингвистических пространствах. Исследовано, насколько в украинской региональной или локальной цивилизации происходит переход от утопической «коммунистической» к общечеловеческой цивилизации.

Lit questions of self-identity as the main component of human evolution in modern society. The attention is focused on the specification process, self-identity through the acquisition of a certain social status. Observed through lifestyle choices, education, occupation, personality and self-determination takes its realization axiologically-existential installations. Highlighted contradictions «existential space» with «social» and «cultural space». Found that personality type is considered to be marginal, which gained independence in several cultural and linguistic spaces. Investigated the extent to which Ukrainian regional or local civilization is a transition from utopian "communist" to the human civilization.

Зосереджено увагу на повноті моральної визначеності міжособистісних стосунків як складової ставлення до іншої особи як до суб’єкта та творчої взаємодії із нею. Розкрито значення морального фактора в науковому пізнанні, в суспільно значущій діяльності та формуванні культури відносин. Визначено роль культури стосунків у житті людини та дотриманні норм людяності. Відзначено потребу забезпечення приязної та доброзичливої атмосфери в педагогічному колективі як складової входження молодої особи в світ культури та долучення її до гуманітарних знань і цінностей. Охарактеризовано сучасні реалії розвитку українського суспільства як перехід від «суспільства соціальної рівності» до «суспільства вільної конкуренції». Обгрунтовано моральну доцільність у формуванні стосунків з позицій суспільного та особистісного інтересу, а також з позицій визнання гідності та індивідуальності особистості. Наведено приклади філософських рефлексій морального вибору та моральної культури людини. Надано методичні рекомендації щодо морального виховання підростаючого покоління та забезпечення моральності виховання як педагогічного процесу. Показао значення правильно сформованої самооцінки та самосвідомості для оволодіння засадами моральності.

Сосредоточено внимание на полноте нравственной определенности межличностных отношений как составляющей отношения к другому лицу как к субъекту и творческого взаимодействия с ней. Раскрыто значение морального фактора в научном познании, в общественно значимой деятельности и формировании культуры отношений. Определена роль культуры отношений в жизни человека и соблюдении норм человечности. Отмечена необходимость обеспечения приятной и доброжелательной атмосферы в педагогическом коллективе как составляющей вхождения молодого человека в мир культуры и приобщение его к гуманитарным знаниям и ценностям. Охарактеризованы современные реалии развития украинского общества как переход от «общества социального равенства» к «обществу свободной конкуренции». Обоснованна моральная целесообразность в формировании отношений с позиций общественного и личностного интереса, а также с позиций признания достоинства и индивидуальности личности. Приведены примеры философских рефлексий морального выбора и нравственной культуры человека. Даны методические рекомендации по нравственному воспитанию подрастающего поколения и обеспечению нравственности воспитания как педагогического процесса. Показано значение правильно сформированной самооценки и самосознания для овладения основами нравственности.

Focused is on the fullness of the moral certainty of interpersonal relationships as a part of treatment to another person as a subject, and creative interaction with he/she. Disclosed is the significance of the moral factor in scientific knowledge in socially meaningful activities and building a culture of relations. Determined is the role of culture in human life relationships and compliance humanity. Noted is the need to ensure a favorable atmosphere is friendly and a pedagogical team as part of the young people entering the world of culture and uploads it to human knowledge and values. Characterized are the current realities of Ukrainian society as the transition from the "society of social equality" to "society of free competition". Grounded are the moral appropriateness in forming relationships with the social position and personal interest as well as from the standpoint of recognition of dignity and individuality of the individual. Exemplified are the philosophical reflections of moral choice and moral culture man. Been made are the guidelines on moral education of the younger generation and provision of moral education as a pedagogical process. Attention is paid to the sense of well-formed self-esteem and self-awareness to master the principles of morality.

Розглянуто нормативно-правову базу розвитку національної мережі шкіл сприяння здоров'ю. Розкрито деякі аспекти педагогічної технології В. М. Шеймана. Висвітлено етапи розвитку післядипломної освіти вчителів початкових класів в Україні (середина XX - початок XXI ст.). Простежено становлення науково-педагогічної освіти в університетах України. З'ясовано особливості розвитку соціальної роботи у школах Німеччини на сучасному етапі. Надано відомості про реформування системи вищої освіти в швейцарській конфедерації, показано особливості формування міжкультурної компетенції вчителя в Республіці Польща та розвитку педагогічної освіти в Китаї.

У межах моделі Ізінга - Вайдліха досліджено ступінь публічного визначення думок колективу відносно того чи іншого питання з урахуванням зовнішнього впливу партій чи засобів масової інформації на формування суспільної думки. Показано, що за зовнішнього впливу понад 10 % громадська думка переорієнтовується на протилежну, що корелює з результатами роботи з цієї тематики, одержаними на основі моделювання на суперкомп'ютерах.

Проаналізовано феномен глобалізації, тенденції розвитку вищої освіти за умов глобалізації та інтернаціоналізації; запропоновано їх порівняльну характеристику та визначено різницю між поняттями "глобалізація" та "інтернаціоналізація" стосовно вищої освіти. Стверджується, що розв'язання проблем трансформації освіти можливе лише на рівні загальнодержавної стратегії, розробленої та прийнятої на підставі визначення пріоритетів, які відповідають загальнолюдським цінностям. Розвиток глобалізаційних тенденцій у сфері освіти поряд з об'єктивною необхідністю підвищення конкурентоспроможності економіки та людського потенціалу потребує вдосконалення модернізації змісту, економічної та інституціональної організації освіти у напрямку відповідності світовим і європейським стандартам. Проте акцент на активне включення освіти у ринкові відносини у сучасній Україні означає агресивну комерціалізацію та прагматизацію у разі усунення держави від фінансування освітніх структур та формування соціального замовлення у сфері освіти на комерційній основі. Крім того, глобалізація орієнтує освіту на відтворення уніфікованих моделей глобальної транснаціональної культури і подальшу дистанційованість від духовних цінностей національної культури, що приховує загрозу не лише втрати унікальних освітніх технологій національної культури, а й звуження ролі системи освіти у процесі відтворення української культурної ідентичності. І все ж ні вища освіта в країнах зарубіжжя, ні система вищої освіти України не можуть залишатися закритими від зовнішнього (глобального) впливу, і тому світові інтегративні процеси необхідно враховувати кожній національній вищій освіті. Проте це не означає неминучу втрату освітньої своєрідності. Попри незворотність самої глобалізації як об'єктивного складного і багаторівневого інтеграційного процесу всеохоплюючого планетарного масштабу, напрямки її подальшої трансформації можуть конкретизуватися відповідно до історичних, етнокультурних та інших особливостей розвитку кожної країни, які повинні загальнолюдських цінностей з метою побудови національної системи освіти, виходячи із внутрішніх потреб і інтересів та враховуючи світові тенденції.

З’ясовано роль сім’ї в процесі соціалізації дитини. Розглянуто сім’ю як первинний осередок процесу гендерної соціалізації дитини. Висвітлено зміст поняття "соціалізація". Приділено увагу дослідженням М. В. Сафонової щодо впливу батьків на дитину. Визначено зміст сімейного виховання у широкому та вузькому значенні, основні завдання сімейного виховання на сучасному етапі розвитку України як суверенної держави. Зроблено висновок, що вивчення умов виховання і соціалізації особистості дитини в родині сприяє ефективній корекції процесу соціалізації дитини, а також пропаганді кращого досвіду родинного виховання серед батьків.

Выяснена роль семьи в процессе социализации ребенка. Рассмотрена семья, как первичная ячейка процесса гендерной социализации ребенка. Освещено содержание понятия "социализация". Уделено внимание исследованиям М. В. Сафоновой о влиянии родителей на ребенка. Определены содержание семейного воспитания в широком и узком смысле, основные задачи семейного воспитания на современном этапе развития Украины как суверенного государства. Сделан вывод, что изучение условий воспитания и социализации личности ребенка в семье способствует эффективной коррекции процесса социализации ребенка, а также пропаганде лучшего опыта семейного воспитания среди родителей.

The role of the family in the socialization process of the child. Cited scientists who have dedicated work analysis of various aspects of the family as the leading institution of socialization of the child. We consider the family as the basic unit of gender socialization process of the child. Deals with the concept of "socialization" representatives of different areas. The emphasis on the study of MV Safonov on the influence of parents on the child.

Здійснено соціально-філософський аналіз особистості в її цивілізаційному вимірі. Показано спільне й відмінне у трактуванні проблеми особистості, типології особистостей у філософії та психології. Розглянуто космополітичну та культурну моделі бачення цивілізації як платформу трактування феномену особистості в контексті різних філософських та психологічних парадигм. Підсумовано, що спроби заходу запровадити власні цінності в інших цивілізаціях наштовхуються на спротив та каталізують процеси бродіння, настояні на есенції екстремізму та релігійного фундаменталізму.

Сделан социально-философский анализ личности в ее цивилизационном измерении. Показано общее и отличительное в трактовке проблемы личности, типологии личности в философии и психологии. Рассмотрены космополитическая и культурная модели видения цивилизации как платформа трактовки феномена личности в контексте разных философских и психологических парадигм.

The article analyses the person in his civilizational environment. It shows common and different features in the treatment of personality problems, types of personality in philosophy and psychology. Considers the cosmopolitan and cultural models of seen the civilization as basis of treatment the phenomenon of prrsonality in the context of different philosophical and psychological paradigm.

Розглянуто самовизначення особистості, її власний вибір тієї або іншої системи ціннісних орієнтирів, що реалізуються в культурному, соціальному, екзистенційному та ситуативному просторах. Визначено роль системи виховання та освіти, що діють у певній державі, оскільки саме ці чинники визначально впливають на характер та зміст самовизначення особистості. Наведено чотири парадигми планетарної свідомості: цивілізаційно-плюралістичну, месіанську, космополітичну і транскультурну. Розглянуто парадигмальну визначеність освіти як систему уявлень про світ і своє місце в ньому, котра одночасно виконує ролі ідеалу, еталону, віри, істини та інших вищих соціальних і духовних цінностей. Деталізовано етапи реалізації механізму формування нормативних, етичних, когнітивних і мотиваційних світоглядних орієнтацій.

Рассмотрено самоопределение личности, ее выбор той или иной системы ценностных ориентиров, реализующихся в культурном, социальном, экзистенциальном и ситуативном измерении. Подчеркнута роль системы воспитания и образования, действующих в определенном государстве, поскольку именно эти факторы определяющим образом влияют на характер и содержание самоопределения личности.

The paper highlightes self­determination of a personality, his own choice one or the other system of valuable reference points which are realized in cultural, social, existential and situational spaces. The system of training and education, which acts in definite state, playes an important role because actually these factors have determinative inflience on character and content of personality’s self­determination.