Наведено класифікацію, методи діагностики, лікування та судово-медичної експертизи вогнепальних поранень голови та хребта. Запропоновано техніку хірургічної обробки вогнепальних ран черепа та мозку. Висвітлено питання терапевтичного ведення поранених у череп і мозок у післяопераційному періоді. Наведено характеристику інфекційних та неінфекційних ускладнень вогнепальних поранень. Розглянуто відкриті ушкодження хребта і спинного мозку та поєднані черепно-мозкові поранення. Особливу увагу приділено питанням профілактики та лікування ранніх ускладнень за вогнепальних поранень черепа та головного мозку.

Представлены классификация, методы диагностики, лечения и судебно-медицинской экспертизы огнестрельных ранений головы и позвоночника. Предложена техника хирургической обработки огнестрельных ран черепа и мозга. Освещены вопросы терапевтического ведения раненых в послеоперационном периоде. Приведена характеристика инфекционных и неинфекционных осложнений огнестрельных ранений. Рассмотрены открытые повреждения позвоночника и спинного мозга, а также совместные черепно-мозговые ранения. Особое внимание уделено вопросам профилактики и лечения ранних осложнений при огнестрельных ранениях черепа и головного мозга.

Індекс рубрикатора НБУВ: В378.2

Рубрики:

Структура монокристалів металів та металічних сплавів

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета - підвищити ефективність хірургічного лікування кил міжхребцевих дисків (МХД). Оперативні втручання з приводу встановлення рухомих протезів МХД виконано в 11 хворих із патологією поперекових дисків та у 7 - із патологією шийних. Розроблено конструкцію рухомих протезів МХД і біомеханічно досліджено на експериментальних зразках протезів. Вивчено топографо-анатомічні співвідношення, необхідні розміри протезів дисків. Після оперативного втручання клінічно оцінено результати лікування та вивчено радіологічні особливості встановлених протезів дисків, їх біомеханічні властивості. Доведено, що методика мікродискектомії з протезуванням МХД рухомими протезами дозволяє уникнути післяопераційної нестабільності хребта, відновити фізіологічну мобільність оперованого хребетного сегмента, зменшити локальний больовий синдром, поліпшити трудову реабілітацію хворих.

Мета роботи - порівняння віддалених (понад 1 рік) клінічних і рентгенологічних результатів хірургічного лікування пацієнтів із шийною дискогенною радикулопатією запропонованим методом та стандартного хірургічного лкування (корпородез кейджем). Порівняно результати хірургічного лікування кил шийних міжхребцевих дисків у хворих із радикулопатією із застосуванням рухомих протезів шийних міжхребцевих дисків (13 пацієнтів) і у прооперованих за стандартною методикою (дискектомія та корпородез кейджем) (29 пацієнтів). Проаналізовано такі параметри: інтенсивність больового синдрому, індекс непрацездатності, м'язова сила у відповідному міотомі, оцінка загального стану здоров'я за опитувальником SF-12, а також рентгенологічні результати протезування міжхребцевих дисків: висота дискового проміжку, обсяг рухів у протезованому сегменті, ознаки дегенерації на суміжних з оперованим рівнях. Висновки: протезування міжхребцевих дисків є ефективною та безпечною методикою хірургічного лікування кил міжхребцевих дисків із радикулопатією на шийному рівні. Воно показане у пацієнтів із дискогенною радикулопатичною симптоматикою, зумовленою "м'якою" килою диска на шийному рівні.

Визначено ефективну тактику лікування хворих із травмами краніовертебрального з'єднання (КВЗ). Проаналізовано результати лікування 11 хворих із травматичним ушкодженням КВЗ за період з 2001 до 2003 року із застосуванням сучасних фіксуючих систем у першій спінальній клініці Інституту нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова АМП України. У 8 хворих виконано задню окципіто-цервікальну стабілізацію в різних модифікаціях, 3 хворих оперовано за допомогою передіх оперативних доступів (у 2 - трансоральне видалення зубоподібного відростка С2 хребця з подальшою стабілізацією, у 1 - трансдентальна гвинтова фіксація зубоподібного відростка С2 хребця). У віддалений післяопераційний період у всіх оглянутих хворих виявлено формування кісткової мозолі і відсутність вторинної нестабільності КВЗ. Зроблено висновок, що застосування сучасних стабілізуючих систем дозволяє значно поліпшити результати лікування хворих із травматичним ураженням КВЗ, запобігти виникненню повторного зсуву і додаткової компресії спинного мозку. Рання інструментальна стабілізація також дає змогу значно скоротити термін перебування хворого в медичній установі і сприяє значному прискоренню відновлення працездатності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.750.96 + Р569.627.5-59

Рубрики:

Хірургічне лікування пухлин спинного мозку

Пухлини спинного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості локалізації, морфології, мікрохірургічної анатомії, ангіоструктури, гемодинаміки різних типів спінальних судинних мальформацій та судинних пухлин і розроблено загальну класифікацію даної патології. Проаналізовано взаємозв'язок особливостей локалізації, ангіоструктури, гемодинаміки між собою. Визначено типові клінічні симптомокомплекси, проаналізовано їх залежність від локалізації, ангіоструктури, гемодинаміки спінальних судинних мальформацій та пухлин. Встановлено інформативність сучасних методів діагностики, розроблено діагностичні критерії та алгоритм обстеження хворих зі спінальними судинними мальформаціями та судинними пухлинами. Розроблено показання до нейрохірургічних втручань залежно від ангіоструктури, особливостей гемодинаміки, розташування судинних пухлин та судинних мальформацій спинного мозку та хребта. Удосконалено технологію ендоваскулярних, мікрохірургічних, комбінованих втручань. Запропоновано та впроваджено нові методики видалення інтрамедулярних та інтравертебральних судинних утворень, стабілізації безпосередньо живильних судин. На підставі результатів хірургічних втручань наведено рекомендації щодо операційної тактики залежно від типів спінальних судинних мальформацій та пухлин.

Розроблено технологію одержання та досліджено фізичні властивості багатокомпонентних твердих розчинів на основі телуриду свинцю. Розвинуто новий напрямок технології та фізики вузькозонних напівпровідників щодо створення DX-подібних центрів у процесі легування кристалів домішками зі змінною валентністю. У таких об'єктах реалізовано ефект стабілізації рівня Фермі та довготривалу релаксацію нерівноважних носіїв заряду. Створено і досліджено нові перспективні матеріали для інфрачервоної техніки у діапазоні 8 symbol Ш 14 мкм, придатні для створення фотоприймачів із внутрішнім накопиченням сигналів, які мають гранично високу фоточутливість. Вперше експериментально доведено доменну структуру магнітовпорядкованих кластерів у напівмагнітних напівпровідниках методами ядерного магнітного резонансу, магнітної сприйнятливості й анізотропії. Запропоновано використання спектрометра ЯМР з метою виявлення магнітовпорядкованих кластерів у напівмагнітних напівпровідниках шляхом вимірювання намагніченості в області Релея.

Індекс рубрикатора НБУВ: В381.611.3 + В334.45 + В379.247

Рубрики:

Парамагнітний резонанс

Спектроскопія напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто спосіб поліпшення співвідношення сигнал/шум за допомогою методу часового усереднення із застосуванням комп'ютера ІВМ РС із платою L761. Наведено структурну схему установки для проведення експерименту та алгоритми виконання програм для обробки сигналів. Наведено результати виділення з шуму спектрів ЕПР, які одержані у разі лінійного та нормованого усереднення. Показано, що співвідношення сигнал/шум приблизно пропорційно кореню квадратному від числа, що відповідає кількості розгорток сигналу до значень N = 2000.

Індекс рубрикатора НБУВ: К204.2

Рубрики:

Природа сплавів

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З843.3 + В379.222 + В379.273

Рубрики:

Напівпровідникові матеріали та вироби

Дефекти напівпровідників

Магнітні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.13

Рубрики:

Квантова теорія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання патогенезу дегенеративних процесів хребта, їх клінічні вияви. Розглянуто види хірургічних втручань, що включають малоінвазивні та стабілізуючі хірургічні технології. Показано топографо-анатомічні співвідношення невральних структур та гриж дисків, ступінь стенозів. Приділено увагу радіологічним ознакам медулярної чи невральної компресії, виявам порушення стабільності хребта, їх впливу на формування больових нейрокомпресійних синдромів. Наведено патогенетично обгрунтовані хірургічні технології усунення компресії та відновлення стабільності хребта. Охарактеризовано найближчі та віддалені результати лікування хворих з дискогенними нейрокомпресійними синдромами хребта з урахуванням власних розробок авторів.

Мета роботи - удосконалити діагностику та хірургічне лікування екстрамедулярних пухлин вентральної та вентролатеральної локалізації. Проаналізовано результати лікування 350 хворих з екстрамедулярними пухлинами вентральної та вентролатеральної локалізації, яких прооперували в ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України" у 1989 - 2014 рр. Жінок було 238 (68 %), чоловіків - 112 (32 %). Розроблено алгоритм вибору хірургічного доступу з урахуванням рівня розташування пухлини. Для видалення пухлин, розташованих спереду від спинного мозку використано такі доступи (за стандартною міжнародною класифікацією): задній - у 196 спостереженнях, задньобічний - у 118, передньобічний - у 1, бічний - у 11, передній - у 4, віддалено-латеральний - у 16, екстремально-латеральний - у 4. Розглянуто відмінності у перебігу захворювання, неврологічній симптоматиці, інструментальній, лабораторній, диференційній діагностиці, результатах хірургічного втручання при екстрамедулярних пухлинах вентральної та вентролатеральної локалізації. Висновки: адекватний вибір хірургічного доступу залежить від локалізації пухлини, її величини та поширення. При вентролатеральному поширенні пухлини в усіх відділах спинного мозку застосовують усі варіанти задньобічного доступу, при вентральному - варіанти бічного доступу, при незначному паравертебральному рості пухлини - варіанти задньобічного доступу, при значному паравертебральному рості - відповідний варіант передньобічного доступу. Основним принципом успішного видалення екстрамедулярних вентральних і вентролатеральних пухлин є адекватна резекція кісткових елементів, що забезпечує прямий доступ до новоутворення та надає змогу зменшити тракцію невральних структур.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.625-4

Рубрики:

Пухлини периферичної нервової системи

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати обстеження та хірургічного лікування 62-х хворих з епендимомами кінського хвоста, прооперованих із 1988 до 2015 р. Спостереження було розподілено на 2 періоди: із 1988 по 2000 р. і із 2001 до 2015 р. У першому періоді було 28 хворих, у другому - 34. Всі пухлини були інтрадуральні. За локалізацією пухлини було розподілено на: епендимоми, що ростуть із термінальних відділів спинного мозку (конуса, епіконуса) й екзофітно поширюються каудально серед корінців кінського хвоста; епендимоми, первинно розміщені серед корінців кінського хвоста, що найчастіше виникають на filum terminale. У всіх 62-х випадках пухлини видалені тотально. Частота рецидивів становила 3,2 %.

Проаналізовано технологію та результати видалення пухлин крижів єдиним блоком у 28 хворих. У 14 хворих пухлина видалена тотально, у решти - субтотально. У віддаленому періоді рецидив виник у 16 хворих, в тому числі в усіх - після субтотального видалення пухлини. Отже, за технічної можливості, видалення пухлини єдиним блоком з використанням заднього доступу покращує якість життя пацієнтів та є методом вибору.

На сьогодні вентральний цервікоспондилодез є найбільш поширеним методом хірургічної корекції більшості травматичних ушкоджень субаксіального відділу хребта. Незважаючи на широкий асортимент тілозамінних систем, у сучасній літературі відсутні дані про переваги застосування певного типу конструкцій за різних варіантів пошкодження остеолігаментозного апарата. Мета роботи - рентгенологічна оцінка ефективності використання тілозамінностабілізуючих систем за різних варіантів травматичних ушкоджень шийного відділу хребта. Проведено аналіз даних рентгенограм 70 пацієнтів, які перенесли вентральний субаксіальний цервікоспондилодез у зв'язку з травматичним пошкодженням шийного відділу хребта. Проведено дослідження ефективності відновлення сегментарного кіфозу оперованого сегмента і стабільності досягнутої корекції у післяопераційному періоді. Терміни спостереження: інтраопераційно, через 3 - 5 днів, 3, 6 і 12 - 18 міс після оперативного втручання. Як система стабілізації використано комбінацію "Mesh + вентральна пластина" і телескопічний тілозамінний імплант. Переломи класифіковані згідно з основними класами AOSpine subaxial cervical spine injury classification system. Інтраопераційні рентгенограми свідчать про більш дозовану корекцію сегментарного кіфозу оперованого сегмента у разі застосування тілозамінного імпланту. При цьому 87,5 % аналізованих випадків містяться в необхідному діапазоні значень. У разі застосування комбінації Mesh із вентральною пластиною цей показник становив 50 %. Аналіз динаміки втрати корекції свідчить про більшу стабільність досягнутого спондилодезу за застосування тілозамінного імпланту. На 3-тю - 5-ту добу післяопераційного періоду максимальне наростання сегментарного кіфозу зареєстроване за C-типу ушкодження і застосуванні комбінації Mesh із вентральною пластиною. Мінімальну деформацію відзначено у разі використання тілозамінного імпланту та за A-типу ушкодження. Аналогічна залежність спостерігається на всіх подальших термінах спостереження. Висновки: у разі виконання вентрального субаксіального цервікоспондилодезу пошкодження типу A є найбільш стабільними, а пошкодження типу C проявляють максимальну схильність до втрати досягнутої інтраопераційної корекції. Застосування тілозамінного імпланту у порівнянні з комбінацією Mesh із вентральною пластиною забезпечує більше збереження сагітального контуру оперованого сегмента на всіх термінах спостереження.

Мета роботи - аналіз хірургічної техніки та результатів видалення пухлин крижів через передні доступи з використанням ендоскопічної асистенції. У 8 хворих, прооперованих в Інституті нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова за період з 2014 по 2018 рр., пухлини крижів видалено з використанням обмеженої нижньої лапаротомії та ендоскопічної асистенції. Контрольну групу склали 8 хворих, прооперованих у той же період з використанням переднього трансабдомінального доступу без ендоскопічної асистенції. Хворим проведено неврологічне обстеження, оцінку за шкалою SF-36, комп'ютерну томографію (КТ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ) крижів. Застосування ендоскопічної хірургічної техніки не має суттєвих відмінностей щодо тривалості операції, обсягу декомпресії та можливостей стабілізації, проте надає можливість зменшити об'єм крововтрати та покращити якість життя пацієнтів, оцінену за шкалою SF-36, у порівнянні з порожнинними хірургічними втручаннями. Висновки: комбінація обмеженої нижньої лапаратомії та ендоскопічної асистенції покращує результати лікування хворих.