Висвітлено історію екологічного підходу до інтерпретації давньої культури, основні напрямки аналізу взаємин давнього населення та його природного оточення в сучасній історії, археології, антропології, соціології, екології, культурології та інших науках.

Освещены история экологического подхода к интерпретации древней культуры, основные направления анализа отношений древнего населения и его природного окружения в современной истории, археологии, антропологии, социологии, экологии, культурологии и других науках.

Проаналізовано пізнавальний потенціал поняття зональності для визначення та інтерпретації особливостей культури ранньопервісних колективів. Розглянуто поняття географічної зональності в його еволюції в природничих науках, відтворено географічну зональність території сучасної України в ранньому голоцені. Описано окремі елементи культури мезолітичного населення території сучасної України та висвітлено перспективи використання поняття зональності для пояснення особливостей культурних систем ранньоголоценових мисливців та збирачів.

Проанализирован познавательный потенциал понятия зональности для определения и интерпретации особенностей культуры раннеобщинных коллективов. Рассмотрено понятие географической зональности в его эволюции в природоведческих науках, воспроизведена географическая зональность территории современной Украины в раннем голоцене. Описаны отдельные элементы культуры мезолитического населения территории современной Украины и освещены перспективы использования понятия зональности для пояснения особенностей культурных систем раннеголоценовых охотников и собирателей.

Освещены морфологические особенности представителей мамонтовой фауны в позднепалеотических териосообществах. Рассмотрена проблема погребального обряда сабатиновской культуры в Северо-Западном Причерноморье. Описаны традиционные системы календарных дат болгар и гагаузов. Раскрыты аспекты изучения догосударственных обществ по материалам англо-американской археологической литературы, типов позднепалеолитических жилищ на территории современной Украины.

Розглянуто питання найдавнішої історії населення, яке проживало на терені сучасної України в епоху палеоліту та мезоліту. Наведено огляд матеріальної, духовної та соціонормативної галузей культури, а також основні етапи формування та розвитку первісної людини. На підставі найновітнішіх археологічних, антропологічних, екологічних і культурологічних досліджень проаналізовано сучасний стан проблеми походження людини. Розглянуто історію Чорноморського та Азовського морських басейнів у період плейстоцена - раннього голоцена.

Рассмотрены вопросы древнейшей истории населения, проживающего на территории современной Украины в эпоху палеолита и мезолита. Приведен обзор материальной, духовной и соционормативной отраслей культуры, а также основные этапы формирования и развития первобытного человека. На основе новейших археологических, антропологических, экологических и культурологических исследований проанализировано современное состояние проблемы происхождения человека. Рассмотрена история Черноморского и Азовского морских бассейнов в период плейстоцена - раннего голоцена.

На підставі інтердисциплінарного підходу відтворено історію культури ранньопервісного населення території сучасної України як системи, що перебувала у тісному взаємозв'язку зі своїм природним оточенням. Розроблено схему екологічного районування культури населення території сучасної України для епохи пізнього палеоліту - мезоліту. Визначено обсяг, функціональне навантаження та пізнавальний потенціал понять географічної зони та ландшафту в контексті дослідження давньої історії. Розроблено механізм визначення ступеня адаптивності ранньопервісної культури.

Охарактеризовано результати наземних і підводних досліджень археологічної й історико-культурної спадщини острова. Розглянуто особливості використання специфічної острівної екосистеми мешканцями Північно-Західного Причорномор'я від античності до наших днів. Висвітлено перспективи подальшого практичного використання можливостей данного простору. Запропоновано новий теоретичний підхід до визначення своєрідності культурного простору о. Зміїний, який базується на теорії жилого простору та методиці моделювання його ментальної карти.

Охарактеризованы результаты наземных и подводных исследований археологического и историко-культурного наследия острова. Рассмотрены особенности использования специфической островной экосистемы жителями Северо-Западного Причерноморья от античности до наших дней. Освещены перспективы дальнейшего практического использования возможностей данного пространства. Предложен новый теоретический подход к определению своеобразия культурного просторанства о. Змеиный, который базируется на теории жилого пространства и методике моделирования его ментальной карты.

Розглянуто поняття жилого простору в контексті дослідження ранньопервісних культур. За матеріалами ранньомезолітичних пам'яток степової України виокремлено чотири таких простори. Встановлено два етапи їх освоєння та проаналізовано перспективи визначення етнічності жилого простору.

Розглянуто комплекс крем'яних виробів пізньомезолітичного поселення Залізничне, типовий для кукрекської культури Дунай-Дністровського межиріччя.

Зазначено, що Близький Схід - це місце, де зароджувалася цивілізація не тільки Сходу, а й Європи. Саме на території так званого Родючого півмісяця почала розвиватися культура відновлювального землеробства, з'явилося примітивне колесо. Тут найпершими навчилися робити керамічний посуд та обробляти метали. Саме тут виникли перші міста, а потім перші територіальні держави: Ассирія, Вавилон, Хетське царство. Людям, що жили у Шумері, належить пальма першості у появі писемності та законодавства як такого. Тому не дивно, що найдавніші витвори мистецтва з'явилися саме тут.

Розглянуто витоки грецької цивілізації. Досліджено культурну антропологію суспільства. Увагу приділено філософії, міфам, релігії, образотворчому мистецтву, літературі, науці та техніці, музиці грецької цивілізації.

Увагу приділено питанням, що стосуються висвітлення історичного виміру культурних практик італійської їжі, розгляду регіональних традицій італійської кухні, а також визначення місця італійської їжі та вина в сучасній європейській культурі. Досліджено впливи традицій італійської кухні на кулінарну практику галицької шляхти в першій третині XVII ст. Проаналізовано основні напрями інституціональної історії морозива в Італії та Європі в добу Середніх віків і раннього Нового часу (XVI - XVIII ст.). Проведено моніторинг впливу сучасних технологій, використання нових видів сировини, прогресивного обладнання на якість піци. Висвітлено історію розвитку кавової культури в Італії, наведено характеристику кави, описано її корисні властивості. Подано інформацію про страву як етнографічний маркер в українській та італійській культурах (на прикладі страв із борошна).