Експериментально та теоретично обгрунтовано вплив отрути блідої поганки на порушення екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функції нирок. Вперше встановлено патогенетичний зв'язок між рівнем продуктів пероксидації ліпідів, окисненомодифікованих білків, активністю ферментів антиоксидантної системи, показниками ендогенної інтоксикації та розвитком дистрофічно-некротичного ураження глометулярно-тубулярного апарату нирок у разі дії отрути блідої поганки. З'ясовано, що аманіта-фаллоїдини пригнічують утворення оксиду азоту в нирках і сприяють розвитку в них ішемії. Виявлено ефективність використання гістидинату міді та тіотриазоліну у разі експериментального ураження нирок аманіта-фаллоїдиновою отрутою. Показано здатність даних препаратів стабілізувати вільнорадикальні процеси, покращувати функціональний стан системи антиоксидантного захисту, знижувати ступінь ендогенної інтоксикації та захищати гломерулярні та тубулярні структурні елементи нирки від ураження, що сприяє нормалізації фільтраційних, іонорегулювальних і кислотовидільних процесів.

Наведено клініко-параклінічні предиктори несприятливого наслідку перинатальных інфекцій у новонароджених раннього неонатального періоду на підставі вивчення антенатальних та інтранатальних факторів ризику, клінічних особливостей раннього неонатального періоду та морфометричного дослідження плаценти. Показано значимий зв'язок несприятливого наслідку інфекційної патології та етіологічного чинника (бактеріальна, лістеріозна, токсоплазмова, мікст-інфекція).

Викладено основи гігієни у фізичній реабілітації. Розкрито зміст ряду основних законів і конкретизовано гігієнічні основи фізичної реабілітації, які доцільно застосовувати на різних етапах реабілітації пацієнтів, а також гігієнічних методів, які використовують під час вивчення індивідуального здоров'я людини. Наведено характеристики окремих чинників навколишнього середовища і механізми їх впливу на людину. Розкрито можливості використання деяких фізичних чинників у фізичній реабілітації. Висвітлено основні принципи збалансованого харчування. Розкрито гігієнічні вимоги до лікувально-профілактичних і санаторно-курортних закладів, значення дотримання в них санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів. Показано роль профілактичної медицини в охороні здоров'я дітей та підлітків, значення особистої гігієни. Викладено гігієнічні основи загартовування. Увагу приділено гігієнічному значенню сонячного випромінювання, гігієні води та водопостачання, основним принципам збалансованого харчування.

Викладено теоретичні основи гігієни та екології з урахуванням нових досягнень науки. Накопичено досвід у практичній охороні здоров’я позитивного досвіду. Наведено вимоги законодавчих документів, досягнення зі створення нових приладів, які застосовують під час досліджень навколишнього середовища та вивчення його різноманітного впливу на стан здоров’я і санітарно-побутові умови життя населення. Охарактеризовано санітарно-технічні та санітарно-гігієнічні вимоги до відділень і стоматологічних кабінетів різного профілю. Розглянуто принципи і засоби профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та запобігання несприятливому впливу шкідливих професійних чинників на здоров’я працівників стоматологічних закладів.

Натепер більшість існуючих підходів щодо оцінки ризику смерті або професійного захворювання при хронічному впливі мають низку загальних недоліків. Тому висвітлення способу використання показників біологічного віку для оцінки ризику професійної захворюваності є актуальним. Мета дослідження - обгрунтувати можливість застосування даних про біологічний вік для оцінки ризику розвитку захворювання чи смерті. Проведені дослідження залежності між дозою шкідливого фактору, біологіч ним віком та ефектом дії в 97 чоловіків, які працювали на підприємствах комунального господарства, і в 112 чоловіків (електрозварювальників) у віковому діапазоні від 21 до 57 років, які працювали на підприємствах Тернопільської області. Висновки: визначення біологічного віку та застосування його як проміжної ланки залежності "доза - ефект" дозволяє стандартизувати досліджувану групу, виключити спотворювальну дію неврахованих чи невідомих факторів на залежність "доза - ефект", судити про переважну спрямованість впливу на організм досліджуваного фактору в динаміці.

Увагу приділено профілактиці когнітивних розладів у пацієнтів із судинними захворюваннями головного мозку. Розглянуто закономірності вікових змін енергетичного обміну, акцентовано на сучасній тактиці нутритивної підтримки в геронтології. Розглянуто харчування як основну детермінанту здоров'я вагітних. Досліджено можливості біорегуляційного підходу в прегравідарній підготовці як методології превентивної медицини. Висвітлено сучасні аспекти профілактики туберкульозу в роботі лікарів загальної практики - сімейної медицини. Визначено місце профілактики в процесі надання паліативної допомоги.

Наведено актуальну та сучасну інформацію щодо проведення профілактики у загальнолікарській практиці, а також щодо контенту превентивної медицини, яка включає боротьбу із факторами ризику і здоровий спосіб життя. Представлено можливості й алгоритми профілактики у пацієнтів із найбільш поширеними нозологіями і проблемами у первинній медичній практиці. Вміщено цінну інформацію про стан здоров'я і шляхи його досягнення, про нутритивний статус і здорове харчування, про модифіковані та немодифіковані фактори ризику формування різних нозологій у пацієнтів різних вікових груп - дітей, підлітків, геронтологічних і паліативних хворих, вагітних жінок із акцентом на амбулаторному етапі системи охорони здоров'я.