Вивчено вплив аналогу інсуліну ультракороткої дії НовоРапіду (у порівнянні з інсуліном короткої дії Актрапідом НМ) на перебіг цукрового діабету І типу у 37-ми дітей та підлітків з застосуванням його в базисно-болюсній схемі інсулінотерапії. Аналіз показників, що відбивають критерії ефективності інсулінотерапії, засвідчив позитивний вплив інсуліну ультракороткої дії на перебіг цукрового діабету. Застосування НовоРапиду (на тлі інсуліну пролонгованої дії) перед кожним прийомом їжі поліпшувало показники пре- і постпрандіальної глікемії, зменшувало діапазон коливань цукру крові протягом доби, знижувало і підтримувало рівень глікованого гемоглобіну без збільшення частоти й інтенсивності гіпоглікемічних станів, а також зменшувало кількість нічних гіпоглікемій

Изучали влияние инсулина ультракороткого действия НовоРапида (в сравнении с инсулином короткого действия Актрапидом НМ) на течение сахарного диабета у 37детей и подростков, применяя его в базисно-болюсной схеме инсулинотерапии. Анализируя показатели, которые отражают критерии еффективности инсулинотерапии, отметили положительное воздействие инсулина ультракороткого действия на течение сахарного диабета. Применение НовоРапида (на фоне инсулина пролонгированного действия) перед каждым приемом пищи улучшало показатели пре- и постпрандиальной гликемии, уменьшало диапазон колебаний сахара крови на протяжении суток, снижало и поддерживало уровень гликированного гемоглобина без увеличения частоты и интенсивности гипогликемических состояний, а также уменьшало количество ночних гипогликемий

The influence of insulin with ultrashort action - NovoRapid (in comparison to insulin with short action Аctrapid НМ) on the course of type 1 diabetes mellitus in 37children and teenagers was studied. It was applied in basal-bolus scheme of insulin therapy. Analyzing parameters which reflect criteria of insulin therapy effectiveness, positive effect of insulin with ultrashort action on the course of diabetes mellitus has been noted. Application of NovoRapid (against the background of insulin of prolonged action) before each meal improved parameters of pre- and postprandial glycemia, decreased the range of fluctuations of blood sugar during the day, reduced and maintained HbA1c level without augmentation of frequency and intensity of hypoglycaemia, and also decreased the quantity noctural hypoglycaemia

Висвітлено питання інвестиційного забезпечення системи охорони родючості грунтів. Наведено класифікацію та особливості інвестицій в цю систему. Розглянуто сукупність умов, засобів та ресурсів, що в комплексі роблять можливим і економічно доцільним процес інвестування в охорону родючості грунтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.12-3

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335/Дод. Пошук видання у каталогах НБУВ 

На протяжении 12 недель проводили клиническое исследование первого в мире жидкого человеческого гормона в предварительно заполненной многодозовой шприц-ручке "Нордитропин НордиЛет" 10 мг/1,5 мл (30 МЕ) компании "Ново Нордиск" (Дания) у 35-ти детей и подростков, больных гипофизарным нанизмом, в сравнении с лиофилизованной формой гормона роста "Нордитропин" 4 МЕ (1,3 мг). Отмечены высокий ростостимулирующий эффект и безопасность применения, а также легкость и удобство использования этого препарата у пациентов с соматропной недостаточностью.

Приведены результаты применения препарата гормона роста "Растан" ("Биофарма", Украина) у детей с соматотропной недостаточностью и синдромом Шерешевского - Тернера. Показаны эффективность, безопасность и удобство применения этого препарата у детей с подобными патологическими состояниями.

Впервые приведены данные по изучению инсулиноподобного фактора роста-1 (ИФР-1) у 172-х детей и подростков с разной эндокринной патологией, независимо от задержки или ускорения роста. Дети и подростки с гипофизарным нанизмом, синдромом Шерешевского - Тернера, конституциональным нанизмом, сахарным диабетом І типа, гипоталамическим синдромом и адреногенитальным синдромом были разделены на две возрастные группы: 1 - 10 и 11 - 16 лет. Анализируя показатели ИФР-1 у детей и подростков с разной эндокринной патологией, следует отметить, что только у больных с гипофизарным нанизмом уровень ИФР-1 был значительно ниже физиологической нормы и не имел достоверного различия между двумя возрастными группами. У детей, которые болеют сахарным диабетом І типа, уровни соматотропного гормона и ИФР-1 были на верхней границе нормы или превышали ее. Больные с гипоталамическим и адреногенитальным синдромом имели высокий уровень соматомединов.

Гормональная регуляция роста ребенка в большей мере зависит от соматотропного гормона гипофиза. Аминокислоты, глюкагон, вазопресин, тиреоидные и половые гормоны активно влияют на его синтез и выделение. Существует ряд эндокринных заболеваний, которые сопровождаются задержкой роста на фоне ускоренного или нормального пубертатного развития ребенка. У больных гонадотропинзависимым вариантом преждевременного полового развития и у некоторых больных после удаления стероидсекретирующей опухоли надпочечников во время пубертатного созревания, у пациентов с выраженной задержкой роста на фоне пубертата прогноз роста остается неудовлетворительным. В этих случаях целью лечения является предотвращение преждевременного слияния эпифизарных щелей и улучшения ростового прогноза. Намечены пути улучшения прогноза роста у таких пациентов. Назначение аналога гонадотропин-рилизинг-гормона позволяет затормозить секрецию гонадотропинов с последующим снижением синтеза половых гормонов. За счет торможения оссификации и удлинения периода роста удалось улучшить конечный рост больных, приблизив его к целевому.

Узагальнено теоретико-методичні засади та розроблено рекомендації щодо покращання інвестиційного забезпечення розвитку системи охорони родючості фунтів. Висвітлено сутність інвестицій в установи даної системи, розглянуто окремі види даних інвестицій та їх особливості, розроблено структуру інвестиційного забезпечення установ. Обгрунтовано визначення поняття "державна система охорони родючості грунтів" і запропоновано класифікацію інвестицій для даної системи. Запропоновано систему показників для поглибленого аналізу ефективності інвестицій, що включає: загальний, основні та додаткові показники. З'ясовано сучасні умови, особливості, обсяги та тенденції інвестиційного забезпечення даних установ, а також проаналізовано показники ефективності інвестицій та вплив на них окремих факторів. Визначено потребу в поточних і капітальних витратах і шляхи покращання інвестиційного забезпечення установ системи охорони родючості грунтів. Запропоновано в установах даної системи створити відділи маркетингу, сектори з консультаційної роботи з клієнтами та посади інспектора з дотримання вимог до проведення агрохімічних обстежень. Здійснено прогнозування джерел фінансування інвестицій у розвиток установ даної системи.

В огляді представлено клініко-лабораторну диференційну діагностику ізольованого дефіциту гормону росту, синдрому біологічно неактивного гормону росту та рецепторної нечутливості до гормону росту. Наведено їх молекулярно-генетичні особливості, а також лікування даних видів низькорослості. Описано фенотип хворих з синдромом біологічно неактивного гормону росту. Показано інформативність проби на чутливість до гормону росту у хворих з вищевказаною патологією для призначення адекватної соматотропної терапії.

В обзоре представлена клинико-лабораторная дифференциальная диагностика изолированного дефицита гормона роста, синдрома биологически неактивного гормона роста и рецепторной нечувствительности к гормону роста. Приведены их молекулярно-генетические особенности, а также лечение данных видов низкорослости. Описан фенотип больных с синдромом биологически неактивного гормона роста. Показана информативность пробы на чувствительность к гормону роста у больных с вишеуказанной патологией для назначения адекватной заместительной соматотропной терапии.

In the review, clinical-laboratory differential diagnosis of isolated growth hormone deficiency, syndrome of biologically inactive growth hormone, and growth hormone receptor insensivity, as well as treatment of children with the above types of short stature are considered; their molecular-genetic features are presented. The phenotype of patients with a syndrome of biologically inactive growth hormone is described. The necessity of carrying out a test of growth hormone sensitivity in patients with short stature for the purpose of an adequate growth hormone replacement therapy.

Узагальнено теоретикометодологічні засади формування й оцінки ефективності кормовиробництва в сільськогосподарських підприємствах. Наведено методи оцінки ефективності виробництва кормів та інвестицій в нього. Проаналізовано стан розвитку виробництва та використання кормів. Обгрунтовано пропозиції щодо методичних підходів та алгоритмів визначення капіталооснащеності та норми прибутку в кормовиробництві, формування організаційно-економічних відносин, державної підтримки інвестицій, стратегічних цілей і напрямів інвестиційного забезпечення розвитку тваринництва та його кормовиробництва. На прикладі реального інвестиційного проекту запропоновано нові підходи до обгрунтування варіантів кормозабезпечення тваринництва.

Рассмотрены современные критерии диагностики и особенности клинического течения идиопатической низкорослости (ИН) у больных различных возрастных групп. Доля таких пациентов составляет 26,6 % среди обратившихся к детскому эндокринологу по поводу низкорослости (58,5 % из них - мальчики). Характерным для пациентов с ИН является наличие в семье случаев низкорослости и задержки полового развития (65,8 %). Дети рождаются с нормальными длиной и массой тела; отсутствуют тяжелые соматические, эндокринные и генетические заболевания. Задержка роста составляет от минус 1,5 до минус 3,5 SD. Снижение скорости роста сопровождается задержкой полового развития, негативными психологическими сдвигами и снижением успеваемости в школе. У пациентов пубертатного возраста отмечаются снижение самооценки, формирование внутреннего напряжения, тревоги, угнетенного состояния. Показатели костного возраста в 90,24 % случаев соответствуют паспортному возрасту, или отставание от него не превышает 3 лет. Пик выброса гормона роста (ГР) >> 10 нг/мл в 2-х стимуляционных тестах наблюдается в 46,34 % случаев, а в одном стимуляционном тесте - в 53,65 %. Уровень ИФР-1 в крови снижен либо соответствует нижним значениям возрастной нормы. У пациентов с ИН имеет место частичная нечувствительность к ГР в ИФР-1-продуцирующих тканях. Необходимо продолжить дальнейшее изучение психологических особенностей пациентов с ИН.

Обстежено 70 дітей, хворих на синдром Шерешевського - Тернера. 38 дівчаток мали класичний варіант каріотипу - 45, ХО, а 32 дитини - мозаїчні форми, у 8 із них статевий розвиток починався без медикаментозної стимуляції. Доведено, що застосування аналогів гонадотропін-релізінг-гормону в комбінації з препаратами гормону росту вірогідно покращує кінцевий зріст пацієнтів з самостійною активацією яєчників.

Досліджено мутацію D112G у гені гормону росту в 50 дітей України допубертатного віку, хворих на синдром біологічно неактивного гормону росту. Дану мутацію не було виявлено. Для генетичного підтвердження синдрому біологічно неактивного гормону росту рекомендовано проводити секвенування гена гормону росту. У постановці діагнозу даного синдрому необхідно керуватися певними клінічними і лабораторними показниками.

Наведено результати дослідження з лікування дітей з низькорослістю на фоні різної ендокринної патології зі збереженою соматотропною функцією гіпофіза. Обстежено 86 дітей, хворих на вроджену гіперплазію кори наднирників, хондродистрофію, із синдром Шерешевського - Тернера, ідіопатичною низькорослістю, синдромом біологічно неактивного гормону росту та іншу генетично детерміновану низькорослість. Наведено дані про результати лікування препаратами рекомбінантного гормону росту і аналогів лютеїнізуючого гормону - рилізинг гормону самостійно або у поєднанні у дітей з незадовільним прогнозом кінцевого зросту.

Мета роботи - визначити алгоритм діагностики та лікування хворих із низькорослістю з урахуванням індивідуальних особливостей клінічного перебігу захворювання та ауксологічних і гормональних показників. Обстежено 41 пацієнта з ідіопатичною низькорослістю віком від 4 до 18 років (17 дітей препубертатного віку і 24 - у період пубертату); 65 пацієнтів (середній вік 8 років) з ознаками внутрішньоутробної затримки росту і 32 молодих дорослих віком 19 - 23 роки із соматотропною недостатністю, що виникла в дитинстві. В усіх хворих визначали вміст гормона росту (ГР) (базальний рівень і пік викиду на тлі фармакологічних тестів з інсуліном/клонідином) та рівень інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1) радіоімунологічним методом за допомогою стандартних наборів Irma (Immunotech, Чехія). Перед початком лікування препаратами рекомбінантного ГР проводили тест генерації ІФР-1 в один або у два етапи. У молодих дорослих із соматотропною недостатністю досліджували рівень С-реактивного пептиду, аполіпопротеїнів А1 і В високочутливим імунотурбідиметричним методом у плазмі крові перед та на тлі лікування препаратами рекомбінантного ГР. Результати тесту генерації ІФР-1 були відправними при прийнятті рішення про початкову дозу препаратів рекомбінантного ГР. Дітям препубертатного віку препарати призначали 0,033 мг/кг на добу, а дітям пубертатного віку або з незадовільною динамікою росту - 0,05 мг/кг на добу. На тлі терапії препаратами рекомбінантного ГР відзначено достовірне збільшення рівня ІФР-1 у плазмі крові. Тривалий дефіцит ендогенного ГР у молодих дорослих асоціюється з достовірним підвищенням рівня С-реактивного білка та дисбалансом аполіпопротеїдів А1 і В у плазмі крові. Висновки: для пацієнтів з низкорослістю внаслідок затримки внутрішньоутробного розвитку терапія препаратами рекомбінантного ГР ефективна з метою корекції росту; у молодих дорослих із соматотропною недостатністю така терапія сприяє зниженню серцево-судинного ризику.

Наведено сучасні методи лабораторної та молекулярно-генетичної діагностики низькорослості в дітей, пов'язаної з абсолютною або відносною недостатністю гормону росту. Наведено підходи до їх диференційної діагностики. Описано фенотип хворого із синдромом біологічно неактивного гормону росту. Надано рекомендації з лікування низькорослості в дітей залежно від її форми.

Представлены современные методы лабораторной и молекулярно-генетической диагностики низкорослости у детей, причиной которой является абсолютная или относительная недостаточность гормона роста. Показаны подходы к дифференциальной диагностике ее форм. Описан фенотип пациентов с синдромом биологически неактивного гормона роста. Даны рекомендации по лечению низкорослости у детей в зависимости от ее формы.

The author presents the modern methods of laboratory and molecular genetic diagnosis of children short stature, due to an absolute or relative deficiency of growth hormone, shows approaches to the differential diagnosis of its forms, describes the phenotype of patients with syndrome of biologically inactive growth hormone. Recommendations are given for the treatment of short stature in children depending on its form.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-5 + Р11(4УКР)442.8

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415 + Р11(4УКР)442

Рубрики:

Хвороби ендокринної системи і обміну речовин у дітей

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж100779 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що у більшості дітей із низькорослістю під час обстеження виявляється нормальний вміст гормона росту (базальний і стимульований викид), знижений або нормальний вміст інсуліноподібного фактора росту-1, що автоматично виключає їх із когорти хворих на соматотропну недостатність. У переважної більшості цих пацієнтів виставляється діагноз ідіопатичної низькорослості; іноді діагностуються поодинокі випадки синдрому біологічно неактивного гормона росту та рецепторної нечутливості до гормона росту. Обговорено діагностичні відмінності цих станів, терапевтичні заходи, прогнозується ефективність лікування.

Мета дослідження - ретроспективний порівняльний аналіз використання аналогів інсуліну пролонгованої та ультракороткої дії і людських генно-інженерних інсулінів середньої і короткої дії у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет (ЦД) 1-го типу. У межах базисно-болюсної схеми інсулінотерапії вивчали вплив аналогів інсуліну ультракороткої дії у порівнянні з людським інсуліном короткої дії на клінічні та метаболічні параметри перебігу ЦД 1-го типу у 100 дітей і підлітків. Засвідчено вірогідний позитивний вплив інсуліну ультракороткої дії на перебіг ЦД, а саме: поліпшення показників постпрандіальної глікемії, значне зменшення кількості денних і нічних гіпоглікемій та діапазону коливань цукру крові протягом доби, зниження рівня глікованого гемоглобіну. Висновки: аналог інсуліну ультракороткої дії є препаратом вибору для ефективного застосування в інсулінових помпах.