Освещены проблемы совершенствования правового механизма осуществления государственной регистрации в сфере предпринимательства. Охарактеризована единая национальная система государственной регистрации. Проанализирован административно-правовой статус субъектов регистрации. Рассмотрены вопросы совершенствования регистрационных процедур и реализации принципа "единого окна" в рамках государственно-регистрационной деятельности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.110.40-52

Рубрики:

Остеодистрофії

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-533

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.4 + Р11(4УКР)44

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання формування респіраторної захворюваності у дітей дошкільного віку. Вивчено соціальні, медико-біологічні фактори ризику, фізичний розвиток, клініко-параклінічні та функціональні особливості дітей, що повторно хворіють на гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) залежно від преморбідного статусу. Розроблено клініко-інструментальні критерії та диференційно-діагностичні таблиці для визначення рівнів адаптації дітей, що часто хворіють. На підставі результатів моніторингу стану здоров'я дітей з частими ГРЗ у дошкільному віці доведено, що швидкість, імовірність і спрямованість формування наслідків частої респіраторної захворюваності у дошкільному віці залежить від комплексу екзо- та ендогенних факторів. Запропоновано вдосконалений диференційований реабілітаційний комплекс для дітей, які часто хворіють на ГРЗ з урахуванням преморбідного фону та рівня адаптаційних можливостей дитини. Для дітей з хронічними осередками інфекції лімфоглоткового кільця створено двохетапний метод санації з використанням очищеного полівалентного піобактеріофага та А-бактерину.

Досліджено актуальні проблеми судочинства у справах за позовами про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб (НКО). Проаналізовано законодавство та судову практику України та зарубіжних країн щодо захисту прав численних груп осіб. Судовий захист прав та інтересів НКО розглянуто як складову права суспільного інтересу. Приділено увагу актуальним питанням теоретичного та практичного характеру, які пов'язані з проблематикою нового виду позову в цивільному судочинстві - позову про захист прав та інтересів НКО. Досліджено правову природу, сутність і види позовів про захист прав та інтересів НКО. Розглянуто коло суб'єктів, передумови та порядок реалізації права на пред'явлення позову про захист прав та інтересів НКО. Визначено процесуальні особливості провадження у справах за позовами про захист права й інтересів НКО, зокрема, склад осіб, які беруть участь у справі, особливості доказування, судового рішення. Наведено пропозиції щодо удосконалення цивільного процесуального законодавства та судової практики.

Цель исследования - комплексное изучение иммунологических показателей у подростков учащихся школ и СПТУ 15 - 17 лет и оценка эффективности применения витаминно-минерального комплекса "Витрум-Юниор" и натурального цветочного меда как средств, которые повышают общий уровень иммунологической резистентности организма. У обследованных практически здоровых детей был выявлен дисбаланс в системе иммунитета с активацией гуморальной цепи. После месячного профилактического курса как витаминами, так и медом наблюдался активный иммунный ответ по Т-клеточному типу, ведущий к гармонизации показателей иммунограммы. Направленность изменений показателей клеточного и гуморального иммунитета в обеих группах была одинаковой, хотя более заметное влияние на иммунограмму оказали витамины "Витрум-Юниор". Отдельные показатели иммунограммы (НСТ-тест, Т-лимфоциты (СД3), ЦИК) можно использовать для оценки степени активности процесса оздоровления под влиянием биологически активных веществ. Полученные данные проанализированы с использованием коэффициента диагностической ценности, отражающего степень отклонения одного показателя разных групп.

Здійснено комплексне дослідження напрямів підвищення ефективності відтворення земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств і стратегії формування моделі екологічно збалансованої системи заходів ефективного їх використання. Розроблено економіко-математичну модель оптимізації структури посівних площ, що враховує витрати на проведення грунтозахисних заходів і дозволяє більш грунтовно прогнозувати протиерозійні заходи, а також приймати оптимальні управлінські рішення. Обгрунтовано механізм формування сталого землекористування, який грунтується на агроекологічній оцінці земель, що враховує якісні показники використання земельних ділянок.

Викладено публічно-правовий аспект та судову практику права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Розглянуто питання детермінантів порушення прав на результати творчої діяльності та засоби індивідуалізації в механізмі вдосконалення інституту інтелектуальної власності. Подано системний підхід до питання порядку утворення, реорганізації та ліквідації юридичних осіб і відокремлених підрозділів системи МВС України. Досліджено актуальні питання сімейного права в діяльності ОВС. Наведено правове визначення кола осіб, які можуть бути заявниками у справах про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Запропоновано цикл уроків на тему "Електричний струм у різних середовищах" (електрострум у напівпровідниках). Розглянуто мету та завдання уроків. Наведено методичні рекомендації до їх проведення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр52)5-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 19 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано теоретико-методичні засади формування та розвитку землекористування, розроблено науково-практичні рекомендації екологобезпечного та ефективного використання земельних ресурсів у сільськогосподарських підприємствах. Досліджено напрями підвищення ефективності відтворення земельних ресурсів сільськогосподарських підприємств і стратегії формування моделі екологічно збалансованої системи заходів ефективного їх використання. Оцінено земельно-ресурсний потенціал сільськогосподарських підриємств Харківської області. Розроблено економіко-математичну модель оптимізації структури посівних площ, що враховує витрати на проведення грунтозахисних заходів і дозволяє більш грунтовно прогнозувати протиерозійні заходи та приймати оптимальні управлінські рішення. Обгрунтовано механізм формування сталого землекористування, в основу якого покладено агроекологічну оцінку земель, яка враховує якісні показники використання земельних ділянок.

Мета дослідження - вивчення особливостей рівня ситуативної та особистісної тривожності, а також рівня депресії у жінок із раннім настанням періоду менопаузи. Обстежено 214 жінок, 74 з яких мали скарги на припинення менструацій у віці до 40 років (I група), 70 жінок у менопаузі, що настала у віці після 45 років (II група), та 70 жінок віком 38 - 42 роки з непорушеною менструальною функцією (III група). Всім жінкам запропоновано заповнити шкалу реактивної та особистісної тривожності, результати для кожного виду тривожності оцінено у градаціях: до 30 балів - низька; 31 - 45 - середня; 46 і більше - висока тривожність. Крім того, всім учасникам запропоновано заповнити шкалу Цунга, результат оцінено за діапазоном суми балів у градаціях: 25 - 49 - нормальний стан, 50 - 59 - легка депресія, 60 - 69 - помірна депресія, 70 і більше - тяжка депресія. Статистичну вірогідність відмінностей між групами оцінено за методом Колмогорова - Смирнова. Незалежно від віку настання періоду менопаузи, не більше 28 % пацієнток мали низький рівень ситуативної тривожності, у той час як такий результат є властивим більше ніж половині жінок тої самої вікової категорії зі збереженою репродуктивною функцією. Високий рівень особистісної тривожності виявлено серед пацієнток I групи - 27 %, що значно більше, ніж у жінок із настанням періоду менопаузи після 45 років або зі збереженою репродуктивною функцією. У групі раннього завершення репродуктивної функції у 87,8 % жінок під час опитування зазначали той чи інший ступінь тяжкості депресії, у групі менопаузи після 45 років - лише половина. Абсолютна більшість пацієнток в обох групах мала легку форму депресивного настрою, проте частота тяжкої депресії майже у 6 разів є вищою у групі ранньої менопаузи. Отримані результати свідчать, що рання менопауза супроводжується не лише більш тяжкими соматичними проявами (наприклад ураження серцево-судинної системи), але і більш вираженими психологічними розладами - високим рівнем не лише ситуативної, але й особистісної тривожності, а також більшою поширеністю депресії та тяжкої її форми. Такі результати є додатковим аргументом на користь необхідності корекції менопаузальних розладів у даних жінок.

Мета дослідження - вивчення впливу альтернативних схем екзогенного призначення естрогенів на стан ендотеліальної регуляції та психологічну адаптацію жінок з ранньою менопаузою (РМ). Під спостереженням перебували 74 пацієнтки, що звернулись до гінеколога з приводу припинення менструальної функції віком менше 40 років. Пацієнток розподілено на 3 групи: 25 пацієнток Ia групи отримували класичну замісну гормональну терапію у циклічному режимі; 25 пацієнток Ib групи отримували екзогенні препарати у режимі комбінованих оральних контрацептивів; 24 пацієнтки Ic групи отримували екзогенні естрогени у формі трансдермального пластиря. У всіх групах до початку лікування за спеціальною шкалою визначено рівень реактивної та особистісної тривожності. Для вивчення ендотеліальної регуляції досліджено активність судинорухового розширення плечової артерії (ПА) під впливом гіперемії, оцінено базовий діаметр ПА Db, діаметр ПА після декомпресії Dd і приріст діаметра ПА після декомпресії. Всі означені показники досліджено у пацієнток всіх підгруп через 3, 6 і 12 міс від початку вживання екзогенних естрогенів. Для оцінювання статистичних відмінностей між групами застосовано критерій Колмогорова - Смірнова (рівень психологічної адаптації) та критерій Стьюдента (показники ендотеліальної регуляції). Серед усіх способів екзогенного призначення естрогенів пероральне вживання у безперервному режимі має найпотужніший позитивний вплив на психологічну адаптацію - через 6 і 12 міс терапії 52 і 76 % пацієнток досягнули низького рівня ситуаційної тривожності, а 48 і 72 % - особистісної тривожності, в інших групах ці частки були значно меншими (не більше 42 %). Вплив на ендотеліальну дисфункцю також був більш вираженим у пацієнток Ia групи - у них протягом 6 міс від початку лікування зареєстровано вірогідне зростання приросту діаметра ПА, яке зберігається протягом першого року терапії. Таких змін в ендотеліальній регуляції та навіть тенденції до них не виявлено в групах інших форм уведення естрогенів. Встановлено, застосування різних схем призначення екзогенних естрогенів має різний вплив на психологічну адаптацію та регуляцію функції серцево-судинної системи у пацієнток із РМ. 2. Так, протягом 6 міс лікування 52 % пацієнток, що отримували естрогени у режимі безперервної замісної гормональної терапії, мали низький рівень ситуаційної тривожності, в той час як пацієнтки, які отримували естрогени у циклічному режимі у формі препарату для гормональної контрацепції, лише у 32 % випадків демонстрували низький рівень тривожності, а жінки, які отримували естрогени у формі трансдермального пластиру, лише у 25 %. Через 12 міс розбіжності стали ще більшими - 76, 40 і 41,6 % відповідно. Тенденція до зниження рівня особистісної тривожності, окреслена через 6 міс лікування, у жінок, що отримували естрогени у режимі безперервної замісної гормональної терапії (48 проти 32 % і 33,3 % у групах гормональних контрацептивів і трансдремального пластиря), набула статистичної вірогідності через рік лікування (72, 40 і 45,8 % відповідно). У групі, що отримувала естрогени у режимі безперервної замісної гормональної терапії, протягом 6 міс лікування відзначено покращання функції ендотеліїо у формі зростання приросту діаметра ПА після декомпресії. Такої тенденції не виявлено в інших групах.

Неонатальний гемохроматоз (НГ) - рідкісне захворювання, яке є наслідком фетального ураження печінки, пов'язане з аномальним накопиченням заліза в органах новонародженого. Наведено сучасні погляди на розвиток НГ, роль регуляторних молекул зворотного зв'язку гепсидину та феропортину в контролі плацентарного потоку заліза та накопичення його в печінці з подальшим формуванням поліорганних уражень. Наведено клінічний випадок НГ у доношеної дитини, яка народилася у задовільному стані, але з поступовим розвитком клінічної картини ураження печінки, а згодом і поліорганних порушень з боку центральної нервової системи, наднирників, нирок, шлунково-кишкового тракту, прогресування анемії. Враховуючи клінічні прояви та появу незвичайного забарвлення крові ("гнилої вишні"), у дитини був запідозрений НГ, який було підтверджено високими показниками феритину сироватки (максимальний рівень склав 3076 нг/мл), МРТ-ознаками ураження головного мозку, печінки, наднирників, наявністю алоантитіл у сироватці крові матері. Дитині було проведено замінне переливання одногрупної крові, вводився внутрішньовенний імуноглобулін. Стан дитини стабілізувався до 110-ї доби життя з відновленням функції печінки. У віці 1,5 року у дитини не було проявів печінкової недостатності, але спостерігалася виразна затримка фізичного та нервово-психічного розвитку.

Наслідками перинатальної асфіксії може бути не тільки ураження нервової системи, але й соматичні дисфункції з боку життєво важливих органів - легень, серця, нирок, кишечника, з можливим розвитком поліорганної недостатності. Системна лікувальна гіпотермія (СЛГ) у післяреанімаційному періоді має нейропротекторну дію, зменшує частоту летальних випадків і неврологічного дефіциту. Науковий і практичний інтерес представляє не тільки нейропротективна дія СЛГ, але й її вплив на відновлення функцій соматичних органів у новонароджених дітей. Мета роботи - вивчити відновлення соматичних дисфункцій у новонароджених дітей з асфіксією після СЛГ. Ретроспективно проаналізовано результати лікування 56 доношених новонароджених дітей, які народилися в асфіксії та отримували СЛГ у післяреанімаційному періоді. Вивчено показники гемодинаміки, функції нирок, параметри і тривалість штучної вентиляції легень, становлення ентерального харчування. Усі діти народилися в тяжкій асфіксії і після первинної реанімації мали ранні прояви гіпоксично-ішемічної енцефалопатії: синдром пригнічення - 37,5 %, судомний синдром - 48,2 %, мозкову кому - 14,3 %. У всіх дітей були показання до СЛГ, яку розпочали в перші 6 годин після народження. На початку СЛГ соматичні дисфункції реєструвалися в кожної дитини: дихальні розлади - у 34 (66,1 %), гемодинамічні порушення - у 23 (48,2 %), гостре пошкодження нирок - у 14 (25,0 %), синдром поліорганної недостатності - у 12 (21,4 %) дітей. Після СЛГ найшвидше відновилася функція дихання та гемодинамічні розлади (в перші 12 - 48 годин після СЛГ), трохи пізніше відновилася функція нирок (протягом 48 - 72 годин після зігрівання дитини). Більш тривалими були порушення з боку шлунково-кишкового тракту. Майже половина дітей на повне ентеральне харчування перейшли протягом 10 діб, а третина дітей - протягом двох тижнів. Висновки: відновлення функцій життєво важливих органів і систем у новонароджених дітей у постасфіктичному періоді після СЛГ відбувається поступово і неодночасно. У більшості дітей тривало зберігаються дисфункції шлунково-кишкового тракту у вигляді моторно-евакуаторних порушень та інтолерантності до харчування. У дітей із синдромом поліорганної недостатності і синдромом мозкової коми відмічаються тривалі соматичні дисфункції, що потребує включення їх до групи ризику формування хронічної патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412-5

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уточнено категоріальний апарат базових дефініцій теорії управління ресурсами та запропоновано підхід до управління матеріальними ресурсами (МР) на основі використання їх поетапної класифікації. Обгрунтовано теоретичні та методичні засади формування підсистеми інтегрованого управління МР. Запропоновано новий підхід на підставі якого проаналізовано підсистеми управління МР гірничо-збагачувальних комбінатів. Здійснено оцінювання їх ефективності та визначено ключові напрями для удосконалення. Розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення підсистеми управління МР підприємств гірничо-збагачувального комплексу, зокрема: методика мультиагентного планування потреби в МР; методика динамічного моделювання цільових залишків з урахуванням сезонності та рівня ризику; методика розрахунку страхового запасу; комплексна методика аналізу малорухомих МР; методика управління компетентнісним потенціалом і підсистемою розвитку персоналу.

Присвячено вивченню чинників ризику та прогнозуванню ранньої менопаузи, обґрунтуванню необхідності своєчасного застосування екзогенних естрогенів для корекції наслідків раннього припинення менструальної функції та способу їх призначення. Дослідження спадкового анамнезу пацієнток з ранньою менопаузою продемонструвало, що абсолютна більшість пацієнток з менопаузою до 40 років вказували на таке ж раннє виснаження функції яєчників у матері та/або сестер. Пізнє менархе та лапароскопічні втручання на яєчниках вірогідно збільшують ймовірність раннього виснаження менструальної функції. Попри відсутності відмінностей в середніх концентраціях естрадіолу жінок з ранньою та своєчасною менопаузою, в основній групі домінували жінки з критично низьким вмістом гормону - менше 15 пг/мл. Крім того, цим жінкам властиве також одночасне зниження концентрації естрону, в той час як у пацієнток з своєчасною менопаузою тривалий час зберігається домінування естрону над естрадіолом. У жінок з ранньою менопаузою виявлено тісну кореляційну залежність між концентрацією ФСГ та інгібіну В, що підтверджує концепцію про провідну роль оваріальної тканини в ґенезі захворювання. Продемонстровано зміни фібринолітичної ланки гемостазу - зниження вмісту тканинного активатора плазміногена та підвищення плазмового інгібітора активатора плазміногена, а також втрату регуляторного зв'язку між цими провідними чинниками. Серед показників ліпідного обміну звертає на себе увагу не лише знижена концентрація адипонектину, але і зв'язок цього показника зі зниженням вмісту тканинного активатора плазміногена. При інструментальному дослідженні регуляторних судинних можливостей встановлено, що у жінок з ранньою менопаузою вже за 12 - 18 місяців від останньої менструації порушено ендотелій - залежний процес дилатації плечової артерії після декомпресії, що є неінвазивним критерієм ендотеліальної дисфункції. На підставі отриманих даних було аргументовано доцільність терапії екзогенними естрогенами у пацієнток з ранньою менопаузою. Серед запропонованих режимів терапії на тлі однакової ефективності стосовно основних клінічних проявів клімактеричного синдрому показано кращу динаміку показників фібринолізу, ендотеліальної регуляції та психологічної адаптації на тлі застосування екзогенних естрогенів в режимі безперервного перорального прийому.