Проанализирован заключительный этап существования среднего палеолита Восточного Крыма (60 - 30 тыс. до н. э.), который хронологично совпадает со временем появления первых памятников верхнего палеолита. Представлены данные о палеоэтнологии, палеоэкологии, хронологии, антропологии, типологии и технологии каменных индустрий. Рассмотрены генезис и судьбы носителей киик-кобинской индустриальной традиции среднего палеолита полуострова. Предложена методика классификации каменных изделий и локального подразделения мустьерских памятников, в частности аккайской и киик-кобинской культур. Сделан вывод о брерупском возрасте верхнего слоя Киик-Кобы.

Выяснены особенности влияния раствора ртути дихлорида на месячные хроноритмы почечного транспорта ионов натрия у белых крыс на фоне уменьшения фотопериода. Установлено, что сулемовая нефропатия вызывает десинхроноз показателей ионорегулирующей функции почки, который при условии гиперфункции шишковидной железы является менее выраженным, чем при нормальном физиологическом состоянии данного органа.

В опытах на 144 белых крысах-самцах показано, что экскреторная функция почек характеризуется четко выраженной периодичностью соответственно фазам лунного цикла. Изменения фотопериода (постоянное освещение, постоянная темнота) нарушают интегральные показатели хроноритмов исследуемой функции почек. Изученные особенности хроноритмических перестроек ренальной деятельности в течение цикла Луны дают возможность облегчить диагностику почечной патологии на начальных стадиях ее развития и усовершенствовать профилактику и лечение данных заболеваний.

Надано результати розкопок, здійснених улітку 2006 р. Археологічною експедицією НаУКМА, верхньопалеолітичної стоянки Троянове 4 і ранньонеолітичної Добрянка 3 на кордоні Черкащини та Кіровоградщини. Одержані матеріали лягли в основу реконструкції культурно-історичних процесів, що відбувалися у верхньому палеоліті та ранньому неоліті в лісостепах Правобережної України.

Узагальнено матеріали з нижнього та середнього палеоліту України (приблизно 1 млн. - 30 тис. років тому) і проаналізовано ключові проблеми дослідження даного періоду в системі людина - довкілля. Визначено геохронологічні межі нижнього та середнього палеоліту на території країни, розроблено його археологічну періодизацію. Проаналізовано дані абсолютної хронології та динаміки навколишнього середовища. Встановлено закономірності доступності ресурсів життєзабезпечення залежно від глобальних і сезонних кліматичних ритмів. Наведено характеристику джерел з нижнього та середнього палеоліту. Критично проаналізовано гіпотези, що пояснюють варіабельність середнього палеоліту. Обгрунтовано пульсуючу ареальну модель заселення території країни. Доведено принципову подібність універсальних характеристик суспільства традиційних мисливців-збирачів і неандертальців на території України. Наведено узагальнену характеристику способу життя первісного населення. Визначено особливості переходу від середнього до верхнього палеоліту. Основні положення наукового дослідження рекомендовано використовувати під час написання загальних праць з первісної історії України та Східної Європи.

Досліджено роль шишкоподібної залози в регуляції місячних хроноритмів діяльності нирок у нормі, а також за сулемової інтоксикації організму. Вперше встановлено, що функціонально-біохімічні показники діяльності нирок характеризуються чітко вираженою періодичністю відповідно до фаз місячного циклу. Виявлено, що зміни фотоперіоду (постійне освітлення, постійна темрява) порушують інтегральні показники хроноритмів досліджуваних функцій нирок. Доведено, що сулемова нефропатія викликає істотні зміни у показниках місячних ритмів екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок, а також фібринолізу і протеолізу в сечі, плазмі крові й кірковій речовині нирок. Показано, що хроноритмологічні ефекти сулемової інтоксикації залежать від функціональної активності шишкоподібної залози. Встановлено, що введення розчину сулеми у дозі 0,5 мг/кг маси тіла за умов гіпофункції епіфіза призводить до більш виражених змін інтегральних характеристик місячних хроноритмів досліджуваних показників функціонального стану нирок у порівнянні з наслідками впливу двохлористої ртуті у разі гіперфункції даного нейроендокринного органа. З'ясовані особливості хроноритмологічних перебудов основних ренальних функцій, а також показників фібринолітичної та протеолітичної активності сечі, плазми та кіркової речовини нирок відповідно до фаз місячного циклу дають можливість полегшити діагностику ниркової патології на початкових етапах її розвитку та удосконалити профілактику і лікування відповідних захворювань.

Увагу приділено рекострукції природних умов існування людини в палеоліті та характеристиці форм культурної адаптації на прикладі ключових пам'яток нижнього, середнього та верхнього палеоліту України. Охарактеризовано методичні засади археологічних і палеографічних досліджень, наведено геологічні, педологічні, археологічні дані щодо стоянок Закарпаття, Побужжя, Придніпров'я та Криму. Детально розглянуто динаміку змін середовища та способів життя найдавнішого населення та ступінь взаємозв'язку між цими процесами.

З'ясовано особливості організації місячних хроноритмів екскреторної, іонорегулювальної та кислотовидільної функцій нирок у білих щурів за умов індукованого водного діурезу. Встановлено зміни кількісних параметрів ниркової діяльності впродовж циклу Місяця, які підтверджують доцільність використання хронобіологічних критеріїв у діагностиці, профілактиці та лікуванні захворювань нирок.

В експерименті досліджено вплив розчину двохлористої ртуті на місячні хроноритми фібринолітичної та протеолітичної активності сечі та плазми крові білих щурів. Установлено, що за умов екзогенної інтоксикації організму сулемою в малих дозах відбуваються адаптивно-компенсаторні перебудови хроноритмів тканинного фібринолізу та необмеженого протеолізу, динаміку змін яких можна використовувати у ранній діагностиці та профілактиці екозалежних нефропатій.

В експерименті на статевозрілих самцях білих щурів вивчено особливості місячних хроноритмів (ХР) екскреторної функції нирок (ФН) на тлі гіпо- (ГФ) і гіперфункції (ГіФ) шишкоподібної залози (ШЗ). Встановлено, що зміни світлового режиму (постійне освітлення, постійна темрява) порушують інтегральні показники ХР досліджуваної ФН. Виявлений десинхроноз є більш вираженим у випадку ГФ, ніж у випадку ГіФ ШЗ.

В експерименті досліджено місячні хроноритми фібринолітичної та протеолітичної активностей у тканинах печінки білих щурів. Установлено, що впродовж циклу Місяця тривалістю 29,53 діб ритми тканинного фібринолізу та необмеженого протеолізу періодично змінюються, що можна використовувати в ранній діагностиці та профілактиці патологій даного органа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-3

Рубрики:

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дослідах на 48-ми нелінійних статевозрілих щурах-самцях з'ясовано вплив розчину ртуті дихлориду на місячні хроноритми ниркового транспорту іонів натрію на тлі гіпофункції шишкоподібної залози. Встановлено, що в олігуричну стадію сулемова нефропатія зумовлює десинхроноз показників досліджуваної функції нирок, більш виражений у разі гіпофункції шишкоподібної залози, ніж у випадку нормального фізіологічного стану даного органа.

Досліджено питання залучення замків та замкових комплексів до туристичної діяльності. Запропоновано визначення ігрового туризму, розмежовано зміст цього поняття і поняття ігорного туризму, анімаційного туризму, пригодницького і фестивального туризму. Визначений погляд на рольові ігри живої дії як на основу ігрового туризму. Охарактеризовано стан рольових ігор живої дії в Європі, Росії й Україні. Проаналізовано характер сучасного використання замків у контексті туристичної діяльності, який свідчить про те, що вони виступають насамперед як атракції культурно-історичного, екстремального (замки з привидами), фестивального і карнавального туризму як місць проведення анімаційних заходів: костюмованих балів, лицарських турнірів тощо. Досліджено, що європейські замки усе частіше залучаються як атракції анімаційного, а також ігрового туризму - як місця проведення рольових ігор живої дії. Визначено характер залучення замків України до туристської діяльності. Розглянуто способи використання замків України в ігровому туризмі як локації для проведення рольових ігор живої дії. Охарактеризовано стан замків Закарпаття й запропоновано рекомендації щодо їх можливого використання як атракцій ігрового туризму.

Статтю присвячено оглядові середньопалеолітичних пам'яток Криму з традицією виготовлення двобічних знарядь. Зведено наявні дані з хронології, палеогеографії, археології, палеоантропології, палеонтології. Робиться висновок про існування двох різновидів "двобічного мустьє", один з яких має багато спільного з центральноєвропейським мікоком, а другий об'єднує риси мікоку, а також шаранту та левалуа-мустьє Південно-Східної Європи.

Проаналізовано періодизацію історії техніки в кам'яному віці. Виділено три періоди: знаряддєвої (предметної) діяльності (нижній палеоліт) на рівні етології в межах норми "використання природно даного"; первісної техніки (середній палеоліт - мезоліт) на рівні культурної адаптації в рамках "поліпшення природно даного"; матеріально-технічного прогресу (неоліт) на рівні культурної адаптації в рамках "створення штучного середовища".

Рассмотрены различные аспекты проблемы первичного и последующего заселения территории современной Украины в раннем, среднем и в начале верхнего палеолита. Первые обитатели региона могли проникать сюда через сухопутный мост между Балканами, Малой Азией и Закавказьем. Имеющиеся данные позволяют предполагать прерывистую модель заселения территории на протяжении нижнего и среднего палеолита. Пространственно и хронологически разрозненные примеры обитания не дают оснований для предположения о непрерывности заселения вплоть до времени OIS 7. Начиная с OIS-6, эта модель представляется более адекватной, хотя многие области и/или хронологические интервалы не имеют свидетельств человеческого присутствия. Заселения в форме притоков/оттоков более характерны, однако в некоторых областях, например в Крыму, вероятно, заселение было беспрерывным со времени верхнего рисса. Переход от среднего к верхнему палеолиту характеризуется как моделью непрерывности, так и моделью прерывистости заселения, что было обусловлено существенными перемещениями населения и ассоциированными процессами гибридизации и вымирания.

На основании анализа археологических материалов первой в Центральной Украине граветтской стоянки Трояново-4 рассмотрены культурные процессы, имевшие место в регионе в середине позднего палеолита. Приведены аналогии упомянутому комплексу в материалах нижних слоев Владимировки в Побужье, X - VII слоев Молодовы V, граветта Центральной Европы и значительные отличия от комплексов восточного граветта. Особое внимание уделено возможным путям генезиса эпиграветта Украины, в котором приняли участие как носители пришлых граветтских традиций, так и местное эпиориньякское население.

Висвітлено сучасний стан дослідження основних аспектів питання початкового залюднення території сучасної України в нижньому палеоліті з південно-західного напрямку - через Балканський півострів.

Местонахождение Меджибож известно среди палеонтологов и геологов уже около 100 лет. Впервые на наличие здесь каменных изделий, которые, вероятно, принадлежали древнему человеку, обратил внимание геолог и археолог-любитель В. К. Пясецкий, что проигнорировали палеолитоведы. С начала XX в. и до недавнего времени здесь время от времени проводились лишь геологические, палеонтологические и разведочные археологические работы (В. К. Пясецкий, Л. И. Рековец). Систематические археологические исследования памятника начаты в последние годы совместной палеолитической экспедицией ИА НАНУ и Киевского национального университета им. Т. Шевченко при поддержке Государственного историко-культурного заповедника "Межибіж". Основные результаты работ 2008, 2009 и 2011 гг. сводятся к следующему. Найдены новые убедительные аргументы в пользу археологического статуса местонахождения Меджибож и подтверждено наличие здесь культуросодержащих слоев. Благодаря привлечению палеопедологов (Ж. Н. Матвиишина, С. П. Кармазиненко) подтвержден завадовский возраст седиментов, которые содержат артефакты и фауну крупных наземных млекопитающих. Впервые получены указания на наличие в пределах местонахождения нескольких разновременных нижнепалеолитических комплексов. Данные 2009 и 2011 гг. свидетельствуют об определяющей роли антропогенного фактора в накоплении здесь фаунистических остатков. Меджибож представляет пока единственное в Украине местонахождение среднеплейстоценового возраста, где каменные изделия и фаунистические остатки с признаками трансформации человеком найдены в стратиграфических условиях и в сопровождении полного спектра богатых биостратиграфических свидетел

ьств.