Спираючись на досягнення вітчизняної та зарубіжної філософської і культурологічної думки, роботи сучасних західноєвропейських етнологів, автору вдалося створити оригінальну концепцію етногенезу, детально проаналізувати досвід людської життєдіяльності, який поряд із національною свідомістю, національною ідеєю, етнічною ментальністю й іншими чинниками є важливою детермінантою становлення та буття всіх націй. Аналізується своєрідність цивілізаційного поступу України в минулому та сьогоденні, окреслюються перспективи її культурно-господарського майбуття.

Досліджено найгостріші проблеми культури, політики, мілітарності, що пов'язані з становленням та розвитком націй серед націй. Проаналізовано духовні аспекти етнічної ідентифікації, механізми формування етноідентичності. Розглянуто етнополітичний аспект національного буття, національну армію як атрибут суверенної держави. Висвітлено структуру, функції та форми виявлення української національної ідеї, а також геокультуру нації та національні геополітичні інтереси.

Висвітлено проблеми сучасного націєтворення в Україні як концептуальної політичної константи. Розглянуто питання генези українського етносу, проаналізовано історичний досвід формування української політичної нації, етнокультурні, суспільно-політичні та загальноцивілізаційні основи її становлення на сучасному етапі. Значну увагу приділено проблемам політичної культури, соціогенних ризиків, реформування Збройних Сил.

Освещены проблемы современного нациеобразования в Украине как концептуальной политической константы. Рассмотрены вопросы генезиса украинского этноса, проанализированы исторический опыт формирования украинской политической нации, этнокультурные, общественно-политические и общецивилизационные основы её становления на современном этапе. Значительное внимание уделено проблемам политической культуры, социогенных рисков, реформирования Вооруженных Сил.

Висвітлено проблеми становлення в Україні сталої моделі розвитку в контексті єдності таких складників, як національна безпека, економіка, екологічна та соціальна політика, релігійно-церковні та етнополітичні відносини, демографія, реформа армії, трансформація законодавчої влади. Розглянуто питання раціонального природокористування в контексті соціально-економічного розвитку, усталення гармонійних етнополітичних взаємин, формування громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано радіологічну ситуацію та її дію на здоров'я населення. Описано зовнішні фактори впливу на самовизначення України в минулому, сучасному, майбутньому, її утвердження у світі.

Освещены проблемы становления в Украине устойчивой модели развития в контексте единства таких составляющих, как национальная безопасность, экономика, экологическая и социальная политика, религиозно-церковные и этнополитические отношения, демография, реформа армии, трансформация законодательной власти. Рассмотрены вопросы рационального природоиспользования в контексте социально-экономического развития, упрочнения гармоничных этнополитических отношений, формирования гражданского общества в Украине. Проанализирована радиологическая ситуация и ее действие на здоровье населения. Описаны внешние факторы влияния на самоопределение Украины в прошлом, настоящем, будущем, ее утверждение как части современного мира.

Висвітлено особливості історії становлення кримськотатарського етносу. Розглянуто питання депортації кримських татар 1944 р. та політико-правові підстави їх повернення в Україну, економічні проблеми інтеграції в українське суспільство. Розкрито етнополітичні аспекти сучасної ідентифікації кримськотатарської спільноти, соціокультурні та конфесійні аспекти облаштування кримських татар. Описано політичні особливості сучасного кримськотатарського руху.

Освещены особенности истории становления крымскотатарского этноса. Рассмотрены вопросы депортации крымских татар 1944 г. и политико-правовые основания их возращения в Украину, экономические проблемы интеграции в украинское общество. Раскрыты этнополитические аспекты современной идентификации крымскотатарского сообщества, социокультурные и конфессионные аспекты размещения крымских татар. Описаны политические особенности современного крымскотатарского движения.

Висвітлено проблеми сучасного націєтворення в Україні як концептуальної політичної константи, а також політичної культури, соціогенних ризиків, реформування Збройних Сил. Розглянуто питання генези українського етносу. Проаналізовано історичний досвід формування української політичної нації, визначено етнокультурні, суспільно-політичні та загальноцивілізаційні підстави її становлення на сучасному етапі.

Освещены проблемы современного процесса создания нации в Украине как концептуальной политической константы, а также политической культуры, социогенных рисков, реформирования Вооруженных Сил. Рассмотрены вопросы генезиса украинского этноса. Проанализирован исторический опыт формирования украинской политической нации, определены этнокультурные, общественно-политические и общецивилизационные основы ее становления на современном этапе.

Проведено дослідження феномену українського соціуму. Послідовно розглянуто політико-правові, методологічні та концептуальні підстави аналізу його сутності. Визначено історико-генетичні джерела формування українського соціуму, розглянуто еволюцію його системних рис. Виділено етнічні, економічні, культурні, духовні, наукові, ресурсні особливості українського соціуму. Розглянуто проблеми збереження національної ідентичності та суспільної консолідації. Висвітлено процес становлення сучасної української держави у контексті національного поступу. Розглянуто історію формування системи адміністративно-територіального устрою України від найдавніших часів до сучасного періоду. Показано вплив західних демократичних цінностей на українське державотворення. Встановлено значення суспільних ідей як чинника націотворення. Проаналізовано особливості формування громадянського суспільства в Україні, розглянуто його стратегічні пріоритети та засоби їх реалізації. Охарактеризовано сучасний стан людського розвитку в Україні як універсальний критерій суспільного поступу.

Проведено исследование феномена украинского социума. Последовательно рассмотрены политико-правовые, методологические и концептуальные основы анализа его сущности. Определены историко-генетические источники формирования украинского социума, рассмотрена эволюция его системных признаков. Выделены этнические, экономические, культурные, духовные, научные, ресурсные особенности украинского социума. Рассмотрены проблемы сохранения национальной идентичности, обоснована необходимость осуществления общественной консолидации. Освещен процесс становления современного украинского государства в контексте национального развития. Рассмотрена история формирования системы административно-территориального устройства Украины от древних времен до современного периода. Показано влияние западных демократических ценностей на государственнообразовательные процессы. Установлено значение общественных идей как фактора формирования нации. Проанализированы особенности становления гражданского общества в Украине, рассмотрены его стратегические приоритеты и средства их реализации. Охарактеризовано современное состояние общества в Украине как универсальный критерий общественного развития.

Автор розробив нові концептуальні парадигми осмислення складних та суперечливих етнонаціональних відносин, виходячи з тлумачення феномену етносу як культурної спільноти людей, детермінованої способом їх буття. Парадигмальна субстантивація категорії буття "знімає" односторонність тлумачення етносу як біологічного або соціального явища та логічно пояснює взаємозв'язок цих двох сторін природи людини в історичному поступі цивілізації. Обгрунтовано детермінантну "важливість" буття певного народу в етногенезі, що дало змогу показати історію поступу людства як результат хаотичного накладання асиметричних тенденцій на противагу розумінню історії як лінійного прогресу. Детально проаналізовано як етногенетичну реальність досвід людської життєдіяльності, який разом з національною ідеєю, етнічною ментальністю тощо є детермінантою становлення та буття всіх націй.

Розкрито поняття нації як визначальну детермінанту ідентифікаційного дискурсу. Розглянуто визначальну засаду формування української ідентичності політичної нації. Досліджено консолідацію суспільства як першочергове завдання українського національного будівництва. Увагу приділено феномену української ідентичності, а також наведено його чинники та механізм формування.

Досліджено вияви гуманітарної інтервенції Російської Федерації в українському суспільстві. Обгрунтовано промосковську зорієнтованість УПЦ (МП). З'ясовано вплив радянсько-російського чинника на національну освітню систему. Приділено увагу російській експансії в мовно-культурному просторі та сфері історичної пам'яті. Визначено пріоритети гуманітарної політики за умов зовнішніх і внутрішніх викликів. Вивчено основні засади розбудови партнерської україноцентричної моделі державно-конфесійних відносин. Охарактеризовано культурну дипломатію як чинник гуманітарної безпеки держави.

Мета роботи - аналіз проблем, стану та задач гуманітарної реінтеграції окупованих територій Донбасу та Криму в український соціокультрний простір. Окреслено шляхи, чинники та механізми подолання кризи української ідентичності на цих територіях, визначаються напрями консолідації суспільства на засадах українських цінностей. Як пріоритет гуманітарної реінтеграції окупованих територій Криму та Донбасу розглядається їх мовна, культурна та ціннісна українізація.

Мета роботи - аналіз головної складової гібридної війни Росії проти України - розмивання та фрагментації загальноукраїнської ідентичності, заміни її концептами "русского мира", рашизму та слов'янської єдності. Проаналізованоідентифікаційні особливості росіян та українців, стан та проблеми війни ідентичностей у різних регіонах України: окупованому Криму, Донбасі та прифронтовій зоні; великих містах Південно-Східної України; Центральній та Західній Україні та Києві.

Проаналізовано маніпулятивний зміст неорусинства, спрямований на спотворення процесу формування української національної ідентичності мешканців Закарпаття на засадах спільного громадянства, утвердження громадянських прав та свобод, побудови консолідованої демократії, створення умов для повноцінного та гармонійного розвитку культур усіх етносів України. Показано деструктивний потенціал політичного русинства для національної безпеки України насамперед у зв'язку з використанням етнічного чинника для впливу на політику України, виникненням загрози сепаратизму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф. е(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж25775 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - аналіз соціокультурної значущості ідентичності нації, визначення особливостей української ідентичності та її ролі в побудові національної держави та протидії російській агресії, деконструкції міфів гібридної війни, українізації суспільства.

Наведено огляд основних нагальних проблем у гуманітарній сфері України: культурній, освітній, науковій, мовній, а також у сфері релігійно-церковних відносин, прав національних меншин та корінних народів, розвитку креативних індустрій. Окрему увагу приділено завданням державної політики у сфері культурної (публічної) дипломатії та соціогуманітарної реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Акцентується на проблемах розвитку гуманітарної сфери в умовах пандемії COVID-19: обмеження масових заходів, яке поставило сферу культури та креативних індустрій на межу виживання, а також потреби в розвитку якісної дистанційної та онлайн-освіти у закладах середньої та вищої освіти. Розглянуто питання щодо стану музейної справи та музейних фондів в Україні, існування розриву в рівні доступу до якісних культурних послуг між населенням великих міст та периферії. Проаналізовано ситуацію з "мовним" питанням, зокрема переваги й виклики прийняття та імплементації Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Приділено увагу завданням державної політики реінтеграції у соціогуманітарній сфері, що охоплюють аналіз стану гуманітарної сфери на тимчасово окупованих територіях, окреслюють коло соціогуманітарних потреб жителів тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, які потребують вирішення для забезпечення конституційних прав, потреб цих громадян України та створення засад для підвищення рівня згуртованості, єдності українського суспільства.