Розкрито структуру та принципи консультаційної роботи, визначено та проаналізовано цінні для педагогічної практики можливості використання доробок психологічного консультування в роботі викладача педагогічного ВНЗ.

Раскрыты структура и принципы консультационной работы, определены и проанализированы ценные для педагогической практики возможности использования наработок психологического консультирования в работе преподавателя педагогического ВУЗ.

Охарактеризовано основні педагогічні умови успішності процесу консультування, а саме: усвідомлення студентом потреби в консультуванні, професійна компетентність викладача, атмосфера співробітництва. Зроблено висновок, що ефективність та доцільність консультації як форми організації навчання у ВНЗ досягається, передусім, за допомогою забезпечення ретельної підготовки кожної консультації, спостереження за студентами під час навчально-виховного процесу, орієнтації майбутніх фахівців на постійне професійне самовдосконалення завдяки стимулюванню їх до регулярного самоаналізу, самооцінки й самовизначення.

Охарактеризованы основные педагогические условия успешности процесса консультирования, а именно: осознание студентами потребности в консультировании, профессиональная компетентность преподавателя, атмосфера сотрудничества. Сделан вывод, что эффективность и целесообразность консультации как формы организации обучения в ВУЗ достигается, прежде всего, с помощью обеспечения тщательной подготовки каждой консультации, наблюдения за студентами во время учебно-воспитательного процесса, ориентации будущих специалистов к постоянному профессиональному самосовершенствованию путем стимулирования их к регулярному самоанализу, самооценке и самоопределению.

Розроблено й обгрунтовано педагогічну технологію, яка сприяє створенню ситуації успіху майбутнього вчителя в процесі професійної підготовки, що грунтується на особистісно-діяльнісному підході та передбачає діагностико-організаційний, підготовчо-моделювальний, процесуально-діяльнісний і рефлексивно-коригувальний етапи.

Разработана и обоснована педагогическая технология, которая способствует созданию ситуации успеха будущего учителя в процессе профессиональной подготовки, базирующаяся на личностно-деятельном подходе и которая предусматривает диагностико-организационный, подготовительно-моделирующий, процессуально-деятельностный и рефлексивно-корректирующий этапы.

Теоретично обгрунтовано індивідуалізацію навчального процесу вищої школи з використанням технології навчального консультування, яке має підвищувати ефективність навчання шляхом надання диференційованої педагогічної підтримки групам студентів.

Теоретически обоснована индивидуализация учебного процесса высшей школы с использованием технологии учебного консультирования, которая повышает эффективность обучения путем предоставления дифференцированной педагогической поддержки группам студентов.

Висвітлено досвід використання консультацій за умов сучасного ВНЗ на основі аналізу даних проведеного анкетування студентів природничо-математичних факультетів ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Виявлено їхні потреби в консультуванні,сформульовано вимоги до проведення консультування.

Освещен опыт использования консультаций в условиях современного ВНЗ на основе анализа данных проведенного анкетирования студентов естественно-математических факультетов ХНПУ им. Г. С. Сковороды. Выявлены их потребности, сформулированы требования к проведению консультирования.

З'ясувати суть поняття "навчальне консультування", його види та функції. Охарактеризувати особливості консультування студентів педагогічних ВНЗ. Обгрунтовано технологію навчального консультування таких студентів, експериментально перевірено її ефективність. Виявлено педагогічні умови успішності консультування в навчанні. Уточнено критерії та показники впливу навчальних консультацій на якість професійної підготовленості майбутніх учителів.

Історико-генетичний підхід розглядається як один з методів навчання. Цей метод передбачає, що навчання повинно повторювати історичний шлях виникнення понять, математичних теорій, методів доведення тверджень. На практичних заняттях з алгебри цей підхід може бути представлений через історичні задачі. Такий підхід не лише сприяє підвищенню інтересу студентів до вивчення курсу алгебри, а й надає можливість більш грунтовно та свідомо засвоювати математику, тобто вдосконалювати фахову підготовку майбутнього вчителя математики до професійної діяльності. Виокремлено деякі розділи курсу алгебри та до них запропоновано історичні задачі. Зокрема, запропоновано задачі, в розв'язанні яких з'являються та використовуються комплексні числа. До розділу про застосування результанту для розв'язування систем нелінійних рівнянь підібрано системи та розв'язано їх авторськими і сучасними способами. У темі про розв'язування алгебричних рівнянь у радикалах послідовність визначних задач надає можливість пройти історичний шлях розв'язування рівнянь другого та третього степеня від геометричного методу до словесного, який призвів до відкриття формул. При цьому рекомендується знайти доцільне співвідношення історичного і логічного підходу під час вивчення різних розділів курсу "Алгебри і теорії чисел".

Багатовимірна природа оброблюваних даних у сучасних системах комп'ютерного зору потребує нових підходів до побудови результативних просторів ознак, що спрощують опрацювання за рахунок узагальнення наявної інформації. Структурні методи розпізнавання зображень використовують описи візуальних об'єктів у вигляді наборів дескрипторів ключових точок як множини числових векторів високої розмірності. Основним інструментом зниження розмірності виступає представлення даних у вигляді системи їх блоків та статистичне дослідження таких структур даних, яке в аспекті розпізнавання покладене відображати сумарні властивості об'єкта як сукупності його фрагментів. У зв'язку з цим виникає проблема вивчення особливостей прикладного застосування та характеристик моделі блочного подання в аспекті її вживання для визначення релевантності описів та класифікації даних в межах бази еталонних зображень. Мета роботи - здійснення статистичного оцінювання значущості прийняття класифікаційних рішень на основі обчислення релевантності описів об'єктів для моделі блочного подання даних дескрипторів ключових точок зображень. Запропоновано способи розрізнення описів на основі моделі блочного подання даних дескрипторів ключових точок зображень із використанням критеріїв математичної статистики та інструментарію теорії інформації. Головним результатом статті є підтвердження того, що вживання класичних статистичних критеріїв для аналізу емпіричних даних у вигляді структурних описів зображень дає можливість визначити якість побудованого простору ознак, достатню для розрізнення візуальних об'єктів при їх розпізнаванні у системах комп'ютерного зору. Впровадження моделі блочного подання та статистичного аналізу для значень дескрипторів ключових ознак зображень сприяє підвищенню ефективності процесу розпізнавання візуальних об'єктів, що підтверджується покращенням рівня розрізнення при збільшенні розміру фрагменту у побудованій ланцюжковій структурі опису. Висновки: застосування різноманіття статистичних критеріїв дало ідентичний висновок про значущість відмінностей емпіричних описів візуальних об'єктів у побудованому просторі ознак, що підкреслює об'єктивність проведеного дослідження. Впроваджена модель блочного подання даних зберігає розрізнювальні властивості структурного опису з ефектом суттєвого покращення швидкодії прийняття класифікаційного рішення. Наукову новизну дослідження складає удосконалення та статистичне обгрунтування моделей прийняття рішення щодо розпізнавання візуальних об'єктів на основі обчислення релевантності їх описів стосовно еталонів із впровадженням блочного подання дескрипторів ключових точок зображень. Практична значущість роботи полягає у підтвердженні доцільності введення блочної структури для дескрипторного опису об'єкта як ефективного підходу при вирішенні задачі розпізнавання на прикладах зображень задля впровадження у системах комп'ютерного зору.

Дієві класифікаційні рішення у сучасних системах комп'ютерного зору потребують поглибленого вивчення природи оброблюваних даних. Кластерне подання для базової системи структурних ознак як множини дескрипторів ключових точок зображення сприяє зниженню розмірності та суттєвому спрощенню засобів аналізу даних. Основним інструментом є статистичне дослідження даних описів у складі кластерного подання, яке відображає узагальнені властивості візуального об'єкта. Впровадження апарату дерев грунтується на статистичному аналізі компонентів даних задля прийняття рішення про віднесення візуального об'єкту до відповідного класу. Побудова дерев базується на показниках інформативності даних, що забезпечують процес логічного оброблення при розділенні у гілках дерева. Маючи єдину ймовірнісну природу, ці показники вимірюють і оцінюють суттєво різну за змістом інформацію. Важливим представляється вивчення як загальних властивостей цих критеріїв у задачі класифікації, так і оцінювання їх індивідуальних характеристик. Мета роботи - вирішення задачі класифікації візуальних об'єктів за кластерним поданням даних для структурного опису зображення із застосуванням апарату дерев рішень. Запропоновано спосіб класифікації зображень на основі кластерного подання даних із використанням апарату дерев рішень та інструментарію теорії інформації. Підтверджено працездатність і ефективність методу класифікації шляхом застосування апарату дерев до кластерного подання даних структурного опису зображення. На прикладах застосування різних критеріїв інформативності для реальних експериментальних даних зображень оцінена результативність створених дерев. Порівняльним чином проаналізовані особливості впровадження різних критеріїв інформативності даних при побудові дерева рішень. Висновки: застосування розглянутих критеріїв інформативності різним чином задає послідовність впровадження незалежних змінних у класифікаційному дереві, якими виступають числові показники кластерного подання опису зображення. Проведені розрахунки свідчать про те, що ентропія Шеннона та коефіцієнт Джині є достатньо потужними критеріями інформативності, які забезпечують практичну побудову класифікаційного дерева рішень. Схожість функції сумісної інформативності кореневого вузла для різних критеріїв підтверджує об'єктивність проведеного дослідження, а їх відмінність відображає індивідуальний характер чутливості до аналізованих даних. Наукову новизну дослідження складає удосконалення та статистичне обгрунтування процедур прийняття класифікаційних рішень для даних кластерного подання описів зображень на основі впровадження моделей дерев. Практична значущість роботи полягає у підтвердженні результативності запровадження апарату дерев для класифікації даних на прикладах зображень у системах комп'ютерного зору.

Сучасні системи комп'ютерного зору потребують дієвих класифікаційних рішень на підгрунті поглибленого аналізу природи оброблюваних даних. Статистичні розподіли є на сьогодні першорядним засобом аналізу у системах розпізнавання образів. У випадку, якщо опис розпізнаваного об'єкту подано чималою множиною векторів, статистичний апарат стає фундаментальним способом ефективного прийняття рішення про клас розпізнаваного об'єкту. Це викликає необхідність застосування універсального апарату розподілів у загальному виді для системи багатовимірних дескрипторів опису за встановленими класами даних, що визначаються заданою базою еталонів. Класифікатор створює або організовує нову просторову структуру векторів із елементів аналізованого об'єкту, яка загалом має деяку оцінювану подібність до структури чи складу елементів еталону, а класифікація здійснюється шляхом оптимізації міри цієї подібності на множині еталонів. Ймовірнісна модель породження даних виступає ключовим практичним підходом до формалізації задачі навчання класифікатора, суть якої полягає у встановленні статистичних розподілів об'єктів чи їх складових з наступною процедурою агрегації компонентних рішень та подальшої оптимізації у середовищі класів. Цінним представляється також вивчення та застосування критеріїв оцінювання ефективності у задачі класифікації, що грунтується на статистичних засадах. Мета роботи - розроблення методу результативної класифікації зображень шляхом впровадження ансамблевих статистичних рішень для складу компонентів опису. Запропоновано спосіб класифікації зображень на основі побудови узагальненого рішення ансамблю компонент, для яких попередньо обчислюються статистичні розподіли за класами даних. Здійснено синтез методу класифікації шляхом застосування ансамблевого рішення компонентів опису. Підтверджено працездатність і ефективність розробленого класифікатора. На прикладах застосування методу для синтезованих даних із використанням традиційних критеріїв експериментально оцінена його результативність. Висновки: досліджені способи побудови класифікатора зображень засновані на ансамблі часткових рішень даних статистичного аналізу для складових структурного опису у вигляді множини дескрипторів ключових точок. Статистичний підхід забезпечує виявлення пріоритетного класифікаційного рішення для компонентів опису, за множиною яких формується результуюче рішення ансамблю. Наукову новизну дослідження складає розроблення методу класифікації зображень на підставі ансамблю рішень компонентів опису, що засновані на їх статистичних розподілах за класами даних. Практична значущість роботи полягає у підтвердженні працездатності та результативності запропонованих методів на демонстраційних прикладах.