Представлена методика распознавания образов топологии основных сетей электроэнергетического объединения, базирующаяся на применении аппарата нейтронных сетей и позволяющая повысить надежность вычислительного процесса при расчете тяжелых плохо сбалансированных режимов.

Рассмотрены основные положения теории электропередач переменного тока сверхвысокого напряжения. Даны сведения об аналитических и графических методах расчета рабочих режимов. Указаны области применения и особенности использования регулирующих, компенсирующих, настраивающих устройств, устанавливаемых в электропередачи для повышения их пропускной способности. Описаны способы управления и оптимизации режимов работы дальних электропередач, их влияние на окружающую среду. Освещены специальные вопросы проектирования электропередач сверхвысокого напряжения в современных условиях.

Освещены современное состояние и перспективы развития ядерной энергетики. Рассмотрены основы теории атомных электростанций, типы ядерных реакторов и энергетических установок, топливные циклы атомных электростанций. Раскрыты вопросы слияния объединенных энергосистем в крупные энергосистемные образования. Дана информация о реакторах на тепловых и быстрых нейтронах, радиоактивных отходах, особенностях добычи природного урана, производстве твэлов для реакторов на тепловых нейтронах. Уделено внимание перспективным направлениям развития реакторов и ядерного топлива, путям снижения радиотоксичности отработавшего топлива АЭС, вопросам инженерной и экологической безопасности системы реакторов в топливном цикле, замкнутом по актиноидам, а также перспективам развития систем, управляемых ускорителями заряженных частиц.

Наведено методику архівування та подальшого читання параметрів архівованих режимів електроенергетичних систем, що надає змогу суттєво підвищити розрахункову надійність моделювання переобтяжених режимів. Для пошуку найбільш близького до дослідженого режиму в банку архівів розроблено математичну модель та алгоритм на базі математичного апарату штучних нейронних мереж Хопфілда.

Запропоновано метод оцінювання дій диспетчерського персоналу під час тренувань, який грунтується на використанні інтегрального показника якості тренувань. Інтегральний показник дозволяє комплексно оцінити дії диспетчера з урахуванням надійності електропостачання, якості електроенергії і економічності режимів ЕЕС.

Досліджено структурні властивості електроенергетичних систем (ЕЕС), які містять вставки постійного струму. Запропоновано математичні моделі та методи аналізу структурної зв'язності ЕЕС, яка містить вставку постійного струму. Показано, що наявність вставки постійного струму істотно підвищує структурну зв'язність системи.

Розроблено математичні моделі та методи оптимізації режиму напруги та реактивної потужності в мережі протяжних ліній електропередачі, які мають загальну вузлову точку. Запропоновано математичні моделі оптимізації, які враховують хвильові процеси в лініях електропередачі.

Надано загальні відомості про електричні мережі та системи. Охарактеризовано конструкції ліній електропередавання (ЛЕП). Наведено схеми заміщення ЛЕП повітряного та кабельного виконання. Приділено увагу повздовжнім і поперечним параметрам схем заміщення ЛЕП. Подано схеми заміщення силових трансформаторів. Розглянуто джерела електричної енергії. Обгрунтовано втрати потужності та енергії в електричній системі. Висвітлено розрахунок режимів роботи розімкнених електричних мереж.

Проанализирована действующая методика технико-экономического обоснования проектных решений по перспективному развитию электроэнергетических систем. Показаны потенциальные угрозы, направленные на снижение качества принимаемых проектных решений, среди которых - недостаточная объективность экономических критериев эффективности технических решений, искусственное ограничение пространства поиска на предварительном этапе отбора возможных решений. Представлены математические модели и метод формирования и технико-экономического обоснования принятия проектных решений по перспективному развитию электроэнергетических систем на основе математического аппарата генетических алгоритмов. Показано, что предлагаемый подход обеспечивает устойчивую сходимость процесса поиска за приемлемое количество шагов без искусственного ограничения пространства поиска и использования дополнительной экспертной информации о целесообразности возможных проектных решений.

Проаналізовано чинну методику оптимізації розвитку та техніко-економічного обгрунтування проектних рішень з перспективного розвитку сучасних електроенергетичних систем. Наведено методику визначення оптимальної конфігурації основної мережі електроенергетичної системи, яка базується на методі виключення гілок. Показано потенційні загрози, спрямовані на зниження якості прийнятих проектних рішень, серед яких - недостатня об'єктивність економічних критеріїв ефективності технічних рішень, штучне обмеження простору пошуку на попередньому етапі відбору можливих рішень. Для розв'язання оптимізаційних задач з перспективного розвитку електроенергетичних систем запропоновано використовувати математичний апарат генетичних алгоритмів. Показано, що пропонований підхід забезпечує стійку збіжність процесу пошуку за прийнятну кількість кроків без штучного обмеження простору пошуку і використання додаткової експертної інформації щодо доцільності можливих проектних рішень.

Предложено решение оптимизационной задачи обоснования рабочего режима электроэнергетической системы. Показано, что выбор и обоснование рабочего режима электроэнергетической системы должен основываться на сочетании решения комплексных технико-экономической и экологической задач, причем плату за загрязнение окружающей среды следует отнести в состав производственных издержек энергетического предприятия. Показана особая актуальность рассматриваемой задачи для тепловых электростанций, расположенных вблизи крупных мегаполисов и промышленных центров, где наблюдаются относительно короткие и закономерно повторяющиеся периоды особо неблагоприятного ухудшения метеоусловий, вызывающих резкое увеличение концентрации загрязняющих веществ в приземном слое атмосферного воздуха. Разработаны математические модели ущербов от загрязнения приземного слоя атмосферы, в том числе выбросами летучих твердых веществ, серы, окислов азота и ванадия. Показано, что критерий, характеризующий степень загрязнения атмосферы, носит временный характер.

Наведено експериментальні значення напруженості електричного поля на висоті 1,8 м від поверхні землі в зоні електромагнітного впливу високовольтної повітряної лінії класу 330 кВ на проміжному прогоні довжиною 400 м між двома опорами типу ППОД-8 (П330-9) з підвісними гірляндами (19 підвісних лінійних ізоляторів типу ПС-120), розщепленою фазою (2хАС 330/39) з кроком розщеплення 0,4 м. Як засіб діагностики використано прилад ВНЕП-50 з діапазоном вимірювання 0,5 - 48 кВ/м. Межі припустимої основної зведеної похибки на основному діапазоні вимірювання (від 3 до 48 кВ/м) - не більше ± 10, на додатковому діапазоні( від 2 до 0,5кВ/м) - не більше ± 20 %. Проведено порівняння одержаних значень напруженості з розрахунковими та нормативними даними.