Вивчали вплив стресу материнського організму, або так званого пренатального стресу - ПС (щодобова іммобілізація вагітних самиць щурів лінії Вістар протягом 1 год на 15 - 21-й день вагітності), на гормональну реакцію кори надниркових залоз (за вмістом кортикостерону в плазмі крові) дорослих нащадків (самців і самиць віком три місяці) після введення їм 10 мкг норадреналіну бітартрату у 3-й шлуночок мозку або ін'єкції beta-1-24-кортикотропіну. Досліди виконано на ненаркотизованих тваринах, що вільно пересувались, із періодичним відбиранням зразків крові до і через 30 - 120 хв після введення стимулюючого агента. У самців ПС посилював та подовжував підвищення рівня кортикостерону після норадренергічного подразнення гіпоталамуса порівняно з таким рівнем у нестресованих тварин. У фазі діеструсу у пренатально стресованих самиць на відміну від контрольних тварин реакції гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи (ГГАС) на норадреналін не виявлено. Як у самців, так і в самиць ПС не впливав на чутливість кори надниркових залоз до кортикотропіну. Одержані дані свідчать про різноспрямований вплив ПС на норадренергічну реактивність ГГАС у самців і самиць. Припускається, що виявлене раніше послаблення гострої стрес-реактивності ГГАС у самців та її збереження у пренатально стресованих самиць не пов'язані із змінами норадренергічної чутливості гіпоталамуса.

Досліджено стан репродуктивної системи у самиць щурів за умов гіперандрогенії та застосування антиандрогену флутаміду (флутафарм, 25 мг/кг) в пубертатному періоді сомато-статевого розвитку. Гіперандрогенний стан моделювали підшкірною імплантацією силастикових капсул, що містили кристалічний тестостерон. Андрогенізація самиць щурів з початку пубертатного періоду затримувала статеве дозрівання і викликала патологічні зміни гістологічної будови яєчників, порушення овуляції, регулярності і фазової структури естральних циклів, фертильності та плодючості, толерантності до глюкози. Фармакологічна блокада тканинних рецепторів андрогенів запобігала зазначеним порушенням. Результати досліджень свідчать про ініціювальну роль андрогенів в патогенезі ановуляторної неплідності та превентивну дію флутаміду щодо порушень статевого дозрівання, розвитку експериментального ановуляторного синдрому та толерантності до вуглеводів у андрогенізованих в препубертатному віці самиць щурів.

Изучено состояние репродуктивной системы у самок крыс в условиях гиперандрогении и применения антиандрогена флутамида (флутафарм, 25 мг/кг) в пубертатном периоде сомато-полового развития. Гиперандрогенное состояние моделировали подкожной имплантацией силастиковых капсул, содержащих кристаллический тестостерон. Андрогенизация самок крыс с начала пубертатного периода задерживала половое созревание и вызывала патологические изменения гистологического строения яичников, нарушения овуляции, регулярности и фазовой структуры эстральных циклов, фертильности и плодовитости, толерантности к глюкозе. Фармакологическая блокада тканевых рецепторов андрогенов устраняла указанные нарушения. Результаты исследования свидетельствуют об инициирующей роли андрогенов в патогенезе ановуляторной стерильности и превентивном действии флутамида в отношении нарушений полового созревания, развития ановуляторного синдрома и толерантности к углеводам у андрогенизированных в препубертатном возрасте самок крыс.

The state of reproduction system in hyperandrogenized female rats treated with antiandrogen flutamide (flutafarm, 25 mg/kg b.w.) has been studied during pubertate period of somato-sexual development. Hyperandrogenicity was designed by subcutaneous implantation of Silastic capsules with crystalline testosterone. Androgenization of female rats from the beginning of pubertation delayed sexual maturation and resulted in pathological changes in ovarian histology, disorders in ovulation, estrous cycle regularity and phase structure, fertility and fecundity, glucose tolerance. Pharmacological blockade of tissue androgen receptors prevented the above mentioned disorders. The data obtained suggest the androgen initiating role in the pathogenesis of anovulatory sterility and flutamide protective effect regarding sexual maturation disorders, anovulation syndrome development as well as glucose tolerance deviation in prepubertally androgenized female rats.

Ключ. слова: гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальна система, норадренергічна та кортикотропна стимуляція, пренатальний стрес, глюкокортикоїди
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.32-642

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11-29

Рубрики:

Вагітність

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У статевозрілих щурів, одержаних від стресованих впродовж останнього тижня вагітності самиць (щоденна іммобілізація протягом 1 год), досліджено вплив центральної вазопресинергічної стимуляції на функцію гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної систем. Досліди виконано на ненаркотизованих щурах із відбором зразків крові через 20 і 40 хв після інтрацеребровентрикулярного введення аргінін-вазопресину (АВП). Підвищення рівня кортикотропіну в крові у відповідь на введення АВП були майже однаковими як у пренатально стресованих, так і у нормальних самців і самиць щурів. Рівень тестостерону в крові пренатально стресованих і нормальних самців різко спадав на 20-й хв після інтрацеребровентрикулярного введення АВП і на 40-й хв у самців обох досліджуваних груп залишався вірогідно нижчим за базальний, причому пренатальний стрес не впливав на виразність цих змін. Одержані дані свідчать про послаблення вазопресинергічного контролю як одну з істотних можливих причин зниження стресреактивності гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи у пренатально стресованих самців щурів.

У самок крыс 3-месячного возраста, которым на 35-й день жизни имплантировали капсулы с тестостероном (5 мг) и на протяжении последующих 55 дней вводили перорально нестероидный антиандроген флутамид (флутафарм, 25 мг/кг), изучены эстральные циклы, гистологическое строение яичников и матки, содержание половых гормонов в плазме крови, динамика полового созревания. Андрогенизация приводила к развитию ановуляторного состояния с характерными признаками: прекращением или нарушением эстральных циклов, ускорением фолликулогенеза в яичниках, отсутствием постовуляторных желтых тел, образованием кист, разрастанием интерстициальной ткани, уменьшением толщины эндометрия, недоразвитием эндометриальных желез. Применение флутафарма препятствовало указанным морфофункциональным нарушениям репродуктивной системы. Результаты работы свидетельствуют об участии клеточных рецепторов андрогенов в опосредовании действия тестостерона на половое созревание самок и о принципиальной возможности использования флутамида для профилактики этого патогенного влияния.

Изучено влияние блокатора кальциевых каналов L-типа верапамила, вводимого самкам крыс в первые сутки после рождения, на стрессорную и норадренергическую реактивность гипоталамо-гипофизарно-адренокортикальной системы (ГГАС) у половозрелых животных с ановуляцией, вызванной неонатальной андрогенизацией. У животных с постоянным эструсом гормональная реакция коры надпочечных желез на одночасовую иммобилизацию или введение норадреналина в третий желудочек мозга отсутствовала. Совместное с тестостероном введение верапамила полностью восстанавливало адренокортикальные реакции до пределов нормы. Верапамил не оказывал влияние на изученные показатели у нормальных самок крыс. Анализ полученных результатов позволяет предположить участие кальциевой сигнализации в патогенезе нарушений функции ГГАС у самок крыс, обусловленных воздействием андрогенов в неонатальном периоде.

Досліджено вплив хронічного стресу (щоденна 30-хвилинна іммобілізація) з 35-ї по 45-ту добу життя та його поєднання з андрогенізацією (імплантація капсул з тестостероном на 33-тю добу життя) на стан репродуктивної системи самиць щурів віком 2,5 міс. Вивчено строки статевого дозрівання, регулярність і структуру естральних циклів, вміст тестостерону, андростендіону та кортикостерону в плазмі крові, гістологічну будову яєчників. Андрогенізація призводила до підвищення вмісту тестостерону та зниження - андростендіону в плазмі крові, розвитку оліго- або ановуляторного стану, що характеризується порушенням чи припиненням естральних циклів, різким зменшенням кількості або відсутністю постовуляторних жовтих тіл, утворенням кіст, розростанням інтерстиціальної тканини в яєчниках. Вміст кортикостерону в плазмі крові всіх дослідних тварин був у межах норми. За винятком деяких порушень регулярності естральних циклів, стресування щурів не спричиняло суттєвих змін репродуктивної системи, а на тлі андрогенізації затримувало статеве дозрівання, збільшувало кількість оваріальних кіст в яєчниках, водночас дещо послаблювало негативні наслідки андрогенізації відносно статевої циклічності у молодих тварин.

Введение половозрелым самкам крыс эстрогенного препарата фолликулина вызывало у них гиперэстрогенное состояние, выражавшееся нарушением половой цикличности по типу персистентного эструса. Пероральное введение эстрогенизированным животным комплексного фитопрепарата Тазалок восстанавливало половую цикличность и нормализовало морфологическое строение матки. Полученные данные свидетельствуют об умеренной антиэстрогенной активности Тазалока.

Досліджено гормональні показники, фазову структуру естральних циклів і гістологічну будову яєчників у самиць щурів з полікістозом яєчників, викликаним підшкірною імплантацією силастикових капсул з тестостероном, за умов послідовного застосування нестероїдного антиандрогену флутаміду (флутафарму), уринарних препаратів фолікулостимулювального гормону (менопуру) і хоріонічного гонадотропіну людини (хорагону). Показано, що на тлі підвищеного вмісту тестостерону в плазмі крові введення препаратів у субтерапевтичних дозах перериває персистентний діеструс, нормалізує естральний цикл, масу яєчників і матки, викликає появу постовуляторних жовтих тіл і відновлює фертильність. Таким чином, виявлено потенціюючий ефект антиандрогену стосовно фармакодинамічної дії препаратів гонадотропних гормонів як індукторів овуляції.

Досліджено зміни базального вмісту кортико-, тестостерону та андростендіону в плазмі крові, а також їх реакцію на гострий дозований стрес (ГДС) (30-хвилинна іммобілізація) у самиць щурів віком 35, 40 і 45 діб, які зазнавали впливу хронічного стресу (ХС) (щодобова 30-хвилинна іммобілізація з 35-ї по 45-ту добу життя) та/або надлишку екзогенних андрогенів (імплантація капсул з тестостероном під шкіру щурам на 33-тю добу життя) в пубертатний період. Контрольні та дослідні самиці всіх вікових груп реагували на гострий стрес вірогідним підвищенням вмісту кортикостерону. У цьому випадку в самиць з гіперандрогенією віком 45 діб наприкінці хронічного стресування ступінь активації надниркових залоз у відповідь на ГДС зменшувався, а в стресованих - поступово підвищувався. Вміст тестостерону в плазмі крові після гострого стресу знижувався у 35-добових контрольних самиць і зростав - у тварин з гіперандрогенією того самого віку на тлі десятиразового підвищення базального рівня гормону. У контрольних самиць віком 40 діб, а також у тварин з гіперандрогенією, що зазнавали впливу ХС впродовж 5 діб, ГДС не викликав вірогідних змін вмісту тестостерону в плазмі крові, водночас підвищував вміст андростендіону. У стресованих самиць 40-добового віку на тлі підвищеної базальної секреції андростендіону реакція гормону на гострий стрес не змінювалась, а тестостерону - вірогідно зменшувалася. Наприкінці пубертатного періоду у контрольних і дослідних тварин віком 45 діб вміст тестостерону в плазмі крові у відповідь на ГДС не змінювався, проте зменшувався у стресованих самиць і

зростав на тлі підвищеної базальної секреції гормону в щурів з гіперандрогенією, що зазнавали впливу ХС. Зроблено висновок про можливий функціональний зв'язок між змінами гормонального гомеостазу в пубертатний період і розвитком порушень репродуктивної системи у тварин при досягненні статевої зрілості.

Экспериментально исследована безопасность интратекального способа введения Меропенема с Дексаметазоном в остром эксперименте на крысах. Установлена безопасность интратекального применения дозы: 7,5 мг Меропенема + 0,2 мг Дексаметазона на один килограмм веса. Отмечено кратковременное умеренное раздражающее действие Меропенема в исследованной дозе при данном способе введения.

Досліджено вплив 1 або 100 мг/кг нанокристалічного діоксиду церію (НДЦ) на морфофункціональний стан органів репродуктивної системи у старіючих самців щурів. Встановлено стимулювальний вплив низької дози НДЦ (1 мг/кг) на гормональну функцію сім'яників і сперматогенез. Показано, що в основі цієї дії НДЦ лежить активація гормонпродукуючих клітин Лейдига сім'яників, а також секреторних і проліферативних процесів у передміхуровій залозі старіючих самців щурів. Застосування НДЦ у дозі 100 мг/кг не спричиняло суттєвого впливу на досліджені показники морфофункціонального стану репродуктивної системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.11

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ