Висвітлено проблеми нехромосомної спадковості. Розглянуто типи пластид, наведено їх генетичний аналіз. Описано фізико-хімічні властивості пластидної ДНК. Охарактеризовано мітохондрії як носіїв спадкової інформації, а також взаємодію клітинних геномів. Здійснено моделювання рослинної клітини, розкрито природу цитоплазматичної чоловічої стерильності у рослин.

Освещены проблемы нехромосомной наследственности. Рассмотрены типы пластид, приведен их генетический анализ. Описаны физико-химические свойства пластидной ДНК. Охарактеризованы митохондрии как носители наследственной информации, а также взаимодействие клеточных геномов. Осуществлено моделирование растительной клетки, раскрыта природа цитоплазматической мужской стерильности у растений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.262*44

Рубрики:

Diptera Двокрилі

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено гібридизацію між егілопсно-житніми амфідиплоїдами та м'якою пшеницею з наступним беккросуванням гібридів пшениці. Перший беккрос є критичною стадією у разі використання егілопсно-житнього амфідиплоїду для інтрогресії стороннього генетичного матеріалу в пшеницю. Самозапилені потомства егілопсно-житньо-пшеничних гібридів після двох-трьох беккросів є перспективними для добору цитологічно стабільних інтрогресивних ліній пшениці.

Досліджено вплив гербіцидів "Селефіт", "Напалм", "Раундап" і "Містраль" на регулярність мейозу у ярого ячменю. Виявлено відмінності за цитогенетичною активністю препаратів і за реакцією сортів на обробку препаратами. Спектр порушень мейозу свідчить про переважну дію гербіцидів на веретено поділу, в той же час спостережено їх значну активність у відношенні хромосом.

Досліджено стійкість до борошнистої роси пшенично-чужорідних гібридів і батьківських форм. Високу стійкість показали неповні пшенично-пирійні амфіплоїди. За схрещування зі сприйнятливими до хвороби сортами пшениці гібриди виявилися гетерогенними за стійкістю до гриба - від середньо чутливих до стійких. Найбільш стійкі форми виявлені в комбінаціях схрещування Жатва Алтая х НАД 2 і НАД 1 х Жатва Алтая. Виявлено реципрокні ефекти щодо стійкості до борошнистої роси за схрещування пшениці Жатва Алтая з НАД 1. Стійкість до хвороби суттєво залежала від погодних умов року випробувань.

Викладено сучасну інформацію про історію розвитку медичної генетики, докладний огляд методів, які застосовуються в ній. Увагу приділено зв'язку з біологічними дисциплінами. Відображено причини основних груп захворювань, пов'язаних зі спадковістю (генних, хромосомних і хвороб зі спадковою схильністю), принципи їх лікування. Розкрито сучасні підходи до організації профілактики спадкових хвороб та хвороб за спадковою схильністю.

Досліджено вплив культуральної рідини гриба шії-таке та соку з його плодових тіл на проростання насіння ячменю та регулярність мітозу в кореневій меристемі паростків. Культуральна рідина шії-таке достовірно зменшувала енергію проростання і схожість насіння, а також достовірно збільшувала частоту аномальних анафаз у клітинах кореневої меристеми. Сік з плодових тіл не виявляв мутагенної активності.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.1-31

Рубрики:

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив інокулюма Fusarium graminearum Schwabe на паростки ячменю та м'якої пшениці. Метаболіти інокулюма достовірно знижують енергію проростання і схожість насіння, а також мітотичний індекс кореневої меристеми м'якої пшениці та ячменю. За їх впливу достовірно збільшилась частка клітин з порушеннями. Спостережено хромосомні аберації, відбитком яких було утворення мостів, фрагментів та відставання хромосом, а також асиметричний мітоз та комплексні порушення мітозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж101336 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи – аналіз частоти цитогенетичних варіантів синдрому Дауна у хворих в Одесі та області, а також виявлення поєднаних аномалій каріотипу. Дослідження здійснили у 2013–2018 рр. в Одеському спеціалізованому медико-генетичному центрі. Групу дослідження формували з пацієнтів із цитогенетично підтвердженим синдромом Дауна. Хромосоми забарвлювали GTG-методом, ідентифікували згідно з ISCN 2013. Серед хворих на синдром Дауна в 93,9 % випадків виявили повну трисомію-21, у 3,7 % – транслокаційну форму, у 2,4 % – мозаїчну форму. Подібні результати встановили під час аналізу популяцій, які належать до різних етнічних і расових груп. Повна трисомія-21 супроводжувалася хромосомними перебудовами інших хромосом або додатковими модифікаціями хромосоми 21, найчастіше спостерігали зміни гетерохроматину у хромосомі 9, додатковий гетерохроматин виявили в обох плечах хромосоми 1 та в довгому плечі хромосоми 21 – 5,5 % досліджених каріотипів; збільшенням розмірів супутників на хромосомах 14, 15 і, найчастіше, 21, поява додаткових супутників на хромосомі 2 – 3,6 % досліджених каріотипів; делецією у хромосомі 6, що залучена у транслокацію з хромосомою 13. Транслокаційні форми включали робертсонівські транслокації між хромосомами 21 і 21, 14 і 21, а також транслокації між хромосомами 21 і 21, 21 і 22. Пацієнти з мозаїчною формою хвороби мали по дві клітинні лінії: з нормальним каріотипом (15–67 % досліджених клітин) і повною трисомією-21 без додаткових хромосомних аномалій (33–85 % досліджених клітин). У хворих на синдром Дауна з цитогенетично підтвердженим діагнозом співвідношення основних варіантів подібне до багатьох досліджених популяцій. Виявили додаткові зміни каріотипу, що можуть бути і варіантом норми, і обтяжувати перебіг хвороби. Це зумовлює необхідність наступних досліджень перебігу хвороби в таких пацієнтів.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти формування та реалізації бюджетно-податкової (далі – БП) стратегії, як складової соціально-економічного розвитку України в умовах глобалізаційних перетворень. Здійснено узагальнення теоретичних підходів щодо визначення податкової політики, як основи БП стратегії, що дозволило сформувати розуміння дуальності природи БП політики та БП стратегії. Визначено, що БП політика поєднує в собі природу діяльності, тобто має неформалізовану структуру, та природу карти (плану) цієї діяльності (дій, заходів, рішень тощо), тобто має формалізовану структуру. Запропоновано, з урахуванням цього, авторську дефініцію БП стратегії.

Висвітлено історію розвитку та методи генетики. Викладено молекулярні основи спадковості. Подано інформацію про характер успадковування різних типів ознак, механізми мінливості. Надано відомості про генетику онтогенезу, генетику популяцій, генетичні основи селекції та генетичну інженерію. Увагу приділено закономірностям успадковування ознак, законам Г. Менделя, позахромосомному (цитоплазматичному) успадковуванню, мутаційній теорії та класифікація мутацій.