Наведено інформацію про географічні інформаційні системи (ГІС), розглянуто їх значення для аграрної науки, зокрема, грунтознавства, агроекології тощо. Стисло охарактеризовано структуру ГІС, їх функції, технічне, програмне та інформаційне забезпечення, поняття про цифрові карти та моделі рельєфу.

Розглядаються закономірності розвитку ерозійного процесу та ерозійна ситуація в Україні. Наведено основні принципи контурно-меліоративної організації території, способи винесення і закріплення лінійних рубежів на місцевості. Дано опис смугового розміщення посівів, структури посівних площ і сівозміни. Підкреслено, що в умовах здійснення земельної реформи, утвердження різних форм власності на землю, зміни в соціально-економічній ситуації обумовлюють необхідність коригування і уточнення основних методологічних положень та нормативів грунтозахисної системи землеробства з контурною організацією території (КМЗ), в основу якої було покладено принцип системної оптимізації використання природних і матеріально-технічних ресурсів, регулювання водно-ерозійних процесів, диференційованого адаптування землекористування до грунтово-ландшафтних факторів. Представлено баланс гумусу, поживних елементів в системі КМЗ. Розглянуто особливості використання добрив при КМЗ. Висвітлено методи кількісного обліку ерозійних втрат грунту, а також втрат грунту при вітровій ерозії тощо.

Розглянуто питання теорії, методології та індикації стану поверхні атмосфери (агроекосистеми) України. Проаналізовано досвід ініціації та упровадження в країні цільового міжнародного проекту UNER-GEF щодо індикаторів агробіорізноманіття для національних потреб. Висвітлено особливості формування вірогідного статистичного відображення стану агробіорізноманіття як складового компонента природного капіталу української держави.

Рассмотрены вопросы теории, методологии и индикации состояния поверхности атмосферы (агросистемы) Украины. Проанализирован опыт инициации и внедрения в стране целевого международного проекта UNER-GEF об индикаторах агробиоразнообразия для национальных потребностей. Освещены особенности формирования достоверного статистического отображения состояния агробиоразнообразия как составного компонента природного капитала украинского государства.

Запропоновано методологію та систему нормативних показників для здійснення агроекологічного моніторингу та паспортизації земель сільськогосподарських угідь з урахуванням змін, що відбулися останнім часом в аграрному секторі внаслідок земельної реформи. Охарактеризовано суцільний грунтово-агрохімічний, агрофізичний, радіологічний та пестицидний методи обстеження різних типів сільгоспугідь, моніторинг важких металів, стан екологічної рівноваги в балансі поживних речовин в агроекосистемах, а також нові перспективні види моніторингу земель - мікробіологічний, фітоіндикаційний, аерокосмічний та моніторинг полів і земельних ділянок у системі точного землеробства. Детально розглянуто методи оцінки рівня родючості та екологічного стану грунтів - агроекологічний (за показниками внутрішніх властивостей) та метод спеціального бонітування (за врожайністю культур).

Предложены методология и система нормативных показателей для осуществления агроэкологического мониторинга и паспортизации земель сельскохозяйственных угодий с учётом изменений, произошедших за последнее время в аграрном секторе вследствие земельной реформы. Дана характеристика сплошному почвенно-агрохимическому, агрофизическому, радиологическому и пестицидному методам обследования разных типов сельхозугодий, мониторингу тяжёлых металлов, состоянию экологического равновесия в балансе питательных веществ в агроэкосистемах, а также новым перспективным видам мониторинга земель - микробиологическому, фитоиндикационному, аэрокосмическому, мониторингу полей и земельных участков в системе "точного" земледелия. Детально рассмотрены методы оценки уровня плодородия и экологического состояния почвы - агроэкологический (за показателями внутренних свойств) и метод специального бонитования (за урожайностью культур).

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність учених України, які успішно працювали або працюють у галузі грунтознавства, агрохімії та землеробства, зокрема, Александрова Г.М., Волощука М.Д., Зузи В.С., Махова Г.Г., Полупана М.И., Карасюка И.М., Попова Ф.А.

Освещены жизненный путь и научная деятельность ученых Украины, которые успешно работали или работают в отрасли почвоведения, агрохимии и земледелия, в частности, Александрова Г.М., Волощука М.Д., Зузы В.С., Махова Г.Г., Полупана М.И., Карасюка И.М., Попова Ф.А.

Изложено состояние проблемы качества поверхностных вод в бассейнах малых рек. Предложено системное применение альтернативных агротехнологий, которые уменьшают загрязнение почвенных, поверхностных и питьевых вод азотными соединениями.

Висвітлено методичні підходи щодо агроекологічної оцінки стійкості ландшафтів у межах водозбірних басейнів малих річок. Наведено конкретний приклад подібних досліджень на території двох водозбірних басейнів малих річок, де запроваджено грунтозахисну контурно-меліоративну систему землеробства. Метою роботи є узагальнення наявної інформації щодо оцінки екологічного стану агроландшафтів, а також удосконалення методологічного підходу при виконанні комплексних агроекологічних досліджень.

Викладено основні положення Конвенції ООН "Про боротьбу із спустеленням та деградацією земель" (КБО) та її зв'язок з Конвенцією ООН "Про зміну клімату", Кіотським протоколом та Конвенцією "Про біологічне різноманіття". Проаналізовано стан виконання Україною основних вимог КБО, відповідної програми дій, а також існуючі перепони на шляху її реалізації.

При забрудненні земель радіонуклідами за умов складного рельєфу і прояву ерозійних процесів виникає загроза вторинного локального забруднення окремих елементів ландшафту, насамперед за рахунок змиву поверхневих шарів грунту та подальшої акумуляції його в пониженнях рельєфу. Для затримки поверхневого стоку та зменшення інтенсивності змиву грунту в межах ерозійно деградованих ландшафтів застосовується такий елемент грунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства, як протиерозійні вали-тераси. Показано їх ефективність щодо захисту грунтів від ерозії, а також запобігання виносу радіоцезію за межі ландшафту.

Викладено ретроспективний аналіз наслідків земельної реформи в контексті охорони та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення. Запропоновано основні заходи виходу з кризової ситуації шляхом прийняття загальнодержавної і регіональних програм охорони земель, створення Державної служби охорони грунтів та впровадження основних принципів грунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства, адаптованої до сучасних соціально-економічних умов.

Проаналізовано зміни показників родючості грунтів унаслідок сільськогосподарського використання. Як механізм адміністративної й економічної відповідальності землекористувачів за порушення ними екологічних вимог у частині погіршення родючості грунтів запропоновано створити Державний фонд економічного стимулювання підвищення родючості грунтів.

Висвітлено основні положення проекту рамкової Грунтової Директиви ЄС та Ради Європи. Проаналізовано стан вирішення проблеми охорони грунтів від деградації і забруднення в Україні. Запропоновано заходи з адаптації національної системи охорони грунтів до названого проекту.

Розглянуто питання адаптації системи моніторингу грунтів в Україні до проекту рамкової Грунтової Директиви ЄС та Ради Європи щодо охорони грунтів від деградації та забруднення.

Наведено результати досліджень щодо напрямів оптимізації структури ерозійно небезпечних агроландшафтів та охорони грунтів за змін клімату. Проаналізовано прогнозні оцінки наслідків їх впливу на структуру посівних площ, а також ерозійну деградацію грунтового покриву. Запропоновано напрями розв'язання проблеми охорони земель шляхом удосконалення управління земельними ресурсами на принципах грунтоводоохоронної контурно-меліоративної організації території землекористування водозбірних басейнів малих річок.

Наведено результати оцінки впливу змін клімату на урожайність зернових культур, а також прогноз їх валових зборів на ближню і віддалену перспективу з використанням супутникових даних NOAA. Розглянуто ризики виникнення деградаційних процесів і заходи з пом'якшення їх дії на продуктивність агроекосистем.

Розглянуто проблему раціонального використання основних природних ресурсів: грунтів і вод. Запропоновано напрями вдосконалення систем ведення сільськогосподарського виробництва, земле- й водокористування, що мають бути здійснені, насамперед, на рівні відповідних політичних рішень, надійного енергозабезпечення агросистем, удосконалення технологій, ресурсо- й енергоощадження, відтворення родючості та охорони грунтів.

Розглянуто проблеми та шляхи вирішення біологізації та екологізації аграрних виробничих систем у період реформування сільськогосподарського виробництва. Проаналізовано основні чинники стабілізації агроекосистем і ландшафтів на засадах підвищення родючості й охорони грунтів, інтенсифікації використання альтернативних агробіотехнологій за невисоких затрат хіміко-техногенних ресурсів промислового походження.

Рассматривается проблема оптимизации структуры землепользования в агроландшафтах за счет консервации сильно- и среднеэродированных, деградированных малопродуктивных земель с последующим использованием их под культурные и естественные пастбища, сенокосы, водоохранные, рекреационные зоны и другие природоохранные объекты. Подчеркивается сложность решения проблемы и необходимость организации Государственной службы охраны почв.

Розглянуто проблему забруднення поверхневих питних вод у сільськогосподарських ландшафтах азотними сполуками. Проаналізовано основні чинники їх посиленої міграції та шляхи зменшення надходження в поверхневі та питні колодязні води. Визначено критичні зони забруднення поверхневих вод азотними сполуками в агроландшафтах.

Проаналізовано стан родючості земель сільськогосподарського призначення, розглянуто напрями вирішення проблем відтворення родючості грунтів та їх вплив на продовольчу безпеку держави. Обгрунтовано необхідність створення Служби охорони родючості грунтів з метою раціонального використання земельних ресурсів, організації сталого розвитку аграрного виробництва.

Проанализировано состояние плодородия почв сельскохозяйственного назначения, рассмотрены направления решения проблем восстановления плодородия почв и их влияние на продовольственную безопасность страны. Показана необходимость создания Службы охраны плодородия почв с целью рационального использования земельных ресурсов и организации стабильного развития аграрного производства.