Індекс рубрикатора НБУВ: Э375.09(4УКР)-3

Рубрики:

Католицизм в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж68851 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі дослідження нових архівних матеріалів відтворено цілісну картину розвитку монастирських садів X - середини XIX ст. Доведено, що вони є об'єктами ландшафтної архітектури та посідають особливе місце в культурній спадщині України. З'ясовано, що ландшафтно-планувальні схеми, стильові та композиційні вирішення монастирських садів базувалися на місцевих традиціях, історичних прототипах і аналогах, залежали від філософського світогляду епохи, орденської належності монастиря та місця його розташування у ландшафті. На конкретних прикладах висвітлено функціональні, планувально-композиційні деталі, філософсько-символічний зміст монастирських садів середньовіччя, ренесансу, бароко.

На основе исследований новых архивных материалов воспроизведена картина развития монастырских садов X - середины XIX вв. Доказано, что они являются объектами ландшафтной архитектуры и занимают особое место в культурном наследии Украины. Определено, что ландшафтно-планировочные схемы, стилевые и композиционные решения монастырских садов базировались на местных традициях, исторических прототипах и аналогах, зависели от философского мировоззрения эпохи, орденской принадлежности монастыря и места его расположения в ландшафте. На конкретных примерах освещены функциональные, планировочно-композиционные решения, философско-символическое содержание монастырских садов средневековья, ренессанса, барокко.

Розглянуто дані про монастирські сади, що дало змогу відтворити цілісну картину їх розвитку від Х - до середини ХІХ ст. Доведено, що монастирські сади є об'єктом ландшафтної архітектури. Виявлено основні фактори, що впливали на ландшафтне та композиційно-планувальне вирішення, висвітлено поняття "монастирський сад", подано класифікацію даних садів за різними ознаками, визначено функціональні, планувально-композиційні вирішення та розкрито філософсько-символічний зміст.

Висвітлено походження та виникнення західноєвропейського середньовічного монастирського саду.

Надано значення слова "сад" із тлумачних та етимологічних словників як вітчизняних, так і зарубіжних. Розглянуто значення терміна сад у Біблії. Наведено паралелі зі світових релігій, а також із різних країн світу - Далекого Сходу, Європи та Азії.

Визначено оптимальні конструкційні параметри круглої пилки з груповим розміщенням різальних елементів FZ/WZ та проведено експериментальні дослідження даною пилкою, в результаті яких одержано регресійну залежність точності розпилювання дощок від подачі на зубець, висоти пропилу і породи деревини. На основі аналізу результатів експерименту встановлено, що точність розпилювання круглою пилкою з різальними елементами FZ/WZ знаходиться у межах +- 0,35 - 0,85 мм, що відповідає вимогам діючих стандартів (+- 1,0 мм).

Розроблено конструкцію круглої пилки з пластинами твердого сплаву для поздовжнього пиляння деревини шляхом групового розміщення різальних елементів з їх функціональним розділенням на підрізаючі і сколюючі, що забезпечує підвищення точності та зниження енергоємності процесу пиляння.

Проаналізовано процес виникнення та становлення м. Сколе. Визначено рівень впливу власників м. Сколе на планувальну структуру, оборонну, торговельну, ремісничу, адміністративну, репрезентативну, духовно-релігійну, культурно-освітню функції. Розглянуто колонізаційні процеси, які відбувались на Сколівщині.

На основі архівних документів проаналізовано ландшафтне та композиційно-планувальне, функціональне, семантичне вирішення садово-паркового закладення при палаці у м. Кристинополь за проектом архітектора П'єра Ріко де Тіррегайля.

Висвітлено результати теоретичних і експериментальних досліджень процесу поздовжнього розпилювання деревини круглими пилками із комбінованим зубчастим вінцем. Встановлено закономірності впливу конструкційних параметрів зубців пилки на точність і енергоємність процесу пиляння. Розроблено нову конструкцію пилки із комбінованим зубчастим вінцем, що забезпечує підвищення робочої жорсткості пилки та надає змогу розпилювати деревину з точністю ± 0,5 мм, а також знизити енергоємність процесу пиляння на 30 %. Отримано рівняння регресії для визначання поля розсіювання розмірів деталей та потужності різання під час розпилювання деревини пилкою з комбінованим зубчастим вінцем залежно від швидкості подавання, висоти пропилу та породи деревини, які надають змогу прогнозувати точність обробляння та встановлювати раціональні режими пиляння.

Розв’язано актуальне науково-технічне завдання, яке полягає у підвищенні точності поздовжнього розпилювання деревини на круглопилкових верстатах. Завдання розв’язано шляхом комплексного дослідження впливу основних чинників на точність поздовжнього розпилювання деревини на круглопилковому верстаті позиційного типу і удосконаленням конструкцій верстата та пилки. Вперше розроблено математичну модель точності поздовжнього пиляння на круглопилковому верстаті позиційного типу, що дає змогу описати характер впливу на точність пиляння основних чинників, розробити ефективні способи підвищення технологічної точності верстатів та визначити раціональні режими роботи за точністю пиляння. Визначено показники оцінювання геометричної точності верстата позиційного типу та розроблено методику практичного їх визначання для встановлення класу точності верстата. Розроблено нову конструкцію круглої пилки з комбінованим зубчастим вінцем, що забезпечує підвищення робочої жорсткості пилки та дає змогу розпилювати деревину з точністю ± 0,5 мм, а також знизити енергоємність процесу пиляння на 32 %. Отримано рівняння регресії для визначання поля розсіювання розмірів деталей та потужності на різання під час розпилювання деревини пилкою з комбінованим зубчастим вінцем залежно від швидкості подавання, висоти пропилу та породи деревини, які дають змогу прогнозувати точність пиляння та встановлювати раціональні режими пиляння. Розроблено нову конструкцію круглопилкового верстата для поздовжнього розпилювання деревини із позиційним базуванням заготовки на подавальній каретці, що забезпечує підвищення точності розпилювання на 26 % порівняно з верстатом позиційного типу з рухомим пилковим супортом. Теоретично встановлено і експериментально підтверджено, що запропоновані технічні рішення забезпечують підвищення точності поздовжнього розпилювання деревини позиційного типу у межах 51 - 64 %.

Висвітлено результати наукових досліджень українських фахівців з проблем збереження і регенерації історичного міського середовища. Тема регенерації і відтворення втрачених історичних містобудівних комплексів постійно була актуальною в Україні ще від часу завершення Другої світової війни, коли руйнувань зазнали центральні частини багатьох українських міст і громадськість активно просувала ідеї про необхідність відтворення втраченого архітектурного середовища у Жовкві, Бережанах, Тернополі, Бучачі, Кременці, Кам'янці-Подільському та інших містах. Увагу приділено регенерації та ревіталізації просторово-функціональних комплексів середмість в історичних містах України. Зазначено, що сьогодні тема знову стала актуальною у зв'язку із навалою нової фашистської орди вже зі сходу, коли знову руйнуються будівлі у центрах міст, а десятки міст Сходу України взагалі стираються з лиця землі. Висвітлено історико-архітектурний опорний план та оцінено історичну містобудівну структуру міста, як основу для науково-проектних робіт з регенерації його заповідної території.

Досліджено методика визначення меж зон охорони пам’яток нерухомої культурної спадщини. Визначено зони охорони для різних типів пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Увагу приділено проблематиці охорони історичного середовища житлових комплексів 1920-1930-х років в Україні (партисипаційний аспект). Охарактеризовано архітектуру курортів початку XX ст. в Українських Карпатах (шляхи збереження та використання архітектури, що зникає). Проаналізовано особливості та завдання збереження, визначення території пам’ятки та зон охорони фортифікаційних об’єктів австрійського часу в Галичині (на прикладі Львова, Миколаєва-Мозвадова, Заліщик). Розглянуто проблеми атрибуції, оцінки та збереження пам’яток народної архітектури. Досліджено творчість народного майстра-будівничого Василя Турчиняка.