Наведено огляд досліджень з проблеми квазістаціонарних прискорювачів плазми (КСПП), що проводились на протязі останніх 20 років в Інституті фізики плазми ННЦ ХФТІ. Описано конструктивні особливості КСПП, що збудовані і використовуються в ННЦ ХФТІ. Аналізуються інтегральні характеристики прискорювачів та властивості течії плазми у прискорювальних каналах, наведено основні характеристики потоків плазми, що генеруються КСПП.

Запропоновано модель руху плазми в тороїдальному магнітному полі, яка кількісно відтворює реальні особливості процесу. Рівняння руху електронної та іонної компонентів запропоновано узгодити, використовуючи деякі результати твердороторної моделі [1] в поєднанні з наближенням ведучих центрів. Аналіз руху іонів в тороїдальному магнітному полі з урахуванням поляризаційних сил призводить до висновку, що дрейфове наближення для іонів застосовно лише за умов досить розрідженої плазми або в екстремально сильних магнітних полях. Показано, що утримання плазми на криволінійній траєкторії забезпечується силою Лоренца, яка діє на електрони. Іони утримуються поляризаційними силами.

Наведено результати комплексного клініко-імунологічного, біохімічного та інструментального обстежень 210 хворих жінок з діагнозом хронічного гепатиту (ХГ) токсичного генезу. Дана патологія характеризується рецидивним перебігом з розвитком помірної жовтяниці (57,1 %), астеновегетативного синдрому (96,2 %), стійкої гепатомегалії, помірно вираженим синдромом цитолізу та гіпербілірубінемією. Встановлено розвиток вторинної імунологічної недостатності, переважно за відносним супресорним варіантом, зростання рівня циркулюючих імунних комплексів, зниження фагоцитарної активності моноцитів, наявність гіперсенсибілізації імуноцитів периферичної крові до тканинних аутоантигенів. Застосування амізону в комплексі лікування жінок, хворих на ХГ токсичного генезу, сприяє скороченню тривалості астеновегетативного та больового абдомінального синдромів, жовтяниці, нормалізує біохімічні показники; це сполучається з імунокоригувальним ефектом амізону. Патогенетично обгрунтовано доцільність включення амізону до комплексної терапії загострень ХГ.

Зазначено, що до початку лікування в обстежених пацієнтів відмічалися скарги на загальну слабкість, нездужання, зниження апетиту, тяжкість у правому підребер'ї, підвищену стомлюваність, надмірну дратівливість, які посилювалися протягом робочого дня. Виходячи з отриманих даних, встановлено позитивний вплив артіхолу та імуноплюсу на інтерфероновий статус, прискорення досягнення ремісії коморбідного захворювання та збільшення її тривалості. Спостерігалася нормалізація активності сироваткового ІФН, підвищення до норми показників альфа-ІФН та гамма-ІФН. Зроблено висновок про доцільність включення комбінації артіхолу та імуноплюсу до лікувального комплексу у хворих на неалкогольний стеатогепатит, поєднаний з хронічним безкам'яним холециститом на тлі синдрому хронічної втоми.

Отмечено, что до начала лечения у обследованных пациентов отмечались жалобы на общую слабость, недомогание, снижение аппетита, тяжесть в правом подреберье, повышенную утомляемость, чрезмерную раздражительность, которые усиливались в течение рабочего дня. Исходя из полученных данных, установлено положительное влияние артихола и иммуноплюса на интерфероновый статус, ускорение достижения ремиссии коморбидного заболевания и увеличение ее продолжительности. Наблюдалась нормализация активности сывороточного ИФН, повышение до нормы показателей альфа-ИФН и гамма-ИФН. Сделан вывод о целесообразности включения комбинации артихола и иммуноплюса в лечебный комплекс у больных неалкогольным стеатогепатитом, сочетанным с хроническим безкаменным холециститом на фоне синдрома хронической усталости.

Досліджено вплив ербісолу та циклоферону на стан системи інтерферону у 53-х хворих на гострий тонзиліт вірусно-бактеріальної етіології, які мешкають в умовах екологічно несприятливих регіонів. Встановлено позитивний вплив комбінації цих препаратів на альфа- и гамма-інтерферонпродукуючу здатність лейкоцитів, що сприяє прискоренню видужання хворих й запобігає ускладненням.

Исследовано влияние эрбисола и циклоферона на состояние системы интерферона у 53-х больных острым тонзиллитом вирусно-бактериальной этиологии, которые проживают в условиях экологически неблагоприятных регионов. Установлено положительное влияние комбинации этих препаратов на альфа- и гамма-интерферонпродуцирующую способность лейкоцитов, что способствует ускорению выздоровления больных и предотвращает осложнения.