За результатами багатопланових клінічних, мікробіологічних та імунологічних досліджень, проведених у 146 хворих на генералізований катаральний гінгівіт, обтяжений хронічним тонзилітом, та у 36 хворих на генералізований катаральний гінгівіт без супутньої патології, встановлено у перших зміну біоценозу ясенної борозни в сторону превалювання стафілококової інфекції, велику частоту їх асоціантів з іншими мікроорганізмами (гриби Candida, кишкові палички та інші). Доведено, що видозмінений біоценоз ясенної борозни індукує формування глибокого вторинного імунодефіциту. На базі узагальнення отриманих результатів дослідження розроблено високоефективні етіотропні методи лікування генералізованого катарального гінгівіту, обтяженого хронічним тонзилітом.

У роботі висвітлено одне з найпоширеніших захворювань - хронічний тонзиліт. Наведено сучасні погляди на роль піднебінних мигдаликів у реакціях імунітету, які суттєво змінили стратегію й тактику лікування хворих на хронічний тонзиліт. Описано експериментальні та клінічні дослідження генези цього захворювання, а також патогенетично обгрунтовано схеми ефективної консервативної терапії.

Вивчено взаємозалежність між характером мікрофлори в ротовій частині глотки у хворого в порожнині паратонзилярного абсцесу після його розтину та рівнем гострофазових біохімічних показників в сироватці крові, тобто характер метаболічної відповіді макроорганізму на проведені лікувальні заходи. Наявність в порожнині абсцесу пульмонального стрептококу характеризується більш високими значеннями гострофазових тестів в сироватці крові у хворого, зокрема глікопротеїнів, сіалових кислот і проби Вальтмана в порівнянні з іншими варіантами мікробного обсіменіння.

Изучены взаимосвязь между характером микрофлоры в ротовой части глотки у больного в полости паратонзиллярного абсцесса после его вскрытия и уровнем гострофазовых биохимических показателей в сыворотке крови, в частности характер метаболического ответа макроорганизма на проведенные лечебные мероприятия. Наличие в полости абсцесса пульмонального стрептококка характеризуется более высокими значениями острофазовых тестов в сыворотке крови у больного, в частности гликопротеинов, сиаловых кислот и пробы Вальтмана по сравнению с другими вариантами микробного обсеменения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.540.116-29

Рубрики:

Хронічні тонзиліти

Шифр НБУВ: Ж20806 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены показатели электропроводности биологически активных точек у больных хроническим тонзиллитом и у здоровых лиц. Проведено тестирование патоморфологических изменений миндалин с помощью микрорезонансных контуров и патогистологических препаратов. Установлены наиболее информативные биологически активные точки меридианов и метод электропунктурного тестирования, а также их значение для установления диагноза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.540.116

Рубрики:

Хронічні тонзиліти

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.540.116-54

Рубрики:

Хронічні тонзиліти

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С помощью метода газохроматографического анализа изучен жирнокислотный состав липидов небних миндалин в норме, при хроническом тонзиллите и их гипертрофии. Установлено повышение ненасыщености липидного комплекса миндалин за счет увеличения концентрации арахидоновой кислоты, что свидетельствует об активации процессов липидной пероксидации, которая приводит к развитию патологического процесса.

Изучены возможности ультразвукового исследования в диагностике и лечении хронического тонзиллита (ХТ). Ультразвуковое исследование небных миндалин может и должно быть использовано при обследовании пациентов с ХТ как существенный дополнительный метод диагностики. Ультразвуковое исследование при криохирургическом воздействии на небные миндалины дает неоспоримые преимущества перед "слепым" криовоздействием.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.540.116-54

Рубрики:

Хронічні тонзиліти

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.540.116-545

Рубрики:

Хронічні тонзиліти

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано сучасні підходи до лікування інфекцій дихальних шляхів, зокрема роль антибіотиків. Детально проаналізовано застосування різних груп антибактеріальних препаратів за гострого отиту, гострого синуситу, тонзилофарингіту, позалікарняних пневмоній.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.540.116-52

Рубрики:

Хронічні тонзиліти

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного клініко-імунологічного, біохімічного та інструментального обстеження 282 хворих на хронічний тонзиліт. Встановлено, що включення антиоксидантів, ентеросорбентів і імунокоректорів до комплексу консервативного лікування хронічного декомпенсованого тонзиліту (ХДТ) обумовлює більш швидку ліквідацію синдрому інтоксикації та регресію місцевих проявів захворювання, сприяє досягненню повноцінної клінічної ремісії, а також відновленню біохімічних, імунологічних та мікрогемодинамічних показників. На момент виписки з стаціонару у 84,6% хворих на ХДТ, які отримали запропонований комплекс антиоксидантів, ентеросорбентів та імунокоректорів, відмічено нормалізацію імунних показників. При проведенні диспансерного спостереження протягом року стійка повноцінна ремісія мала місце у 79,8% хворих на ХДТ основної групи. У 20,2% пацієнтів тривалість нормалізації імунних показників складала 4 - 6 міс., після чого вимагалось проведення повторного курсу імунокорекції.

Показано, що наявність хронічного тонзиліту у підлітків з нейроциркуляторною дистонією (НЦД) обтяжує її перебіг, внаслідок чого збільшується кількість скарг на біль у ділянці серця, підвищуються стомлюваність, гіпергідроз, частішою виявляється реєстрація ознак дихальної аритмії з синдромом електричної альтернації, тахікардії. Виявлено порушення швидкої адаптації до фізичних навантажень у пацієнтів підліткового віку залежно від типу НЦД. Установлено, що у разі невеликого дозованого фізичного навантаження у хворих за наявності кардіального й гіпотензивного типів НЦД має місце неадекватно високе наростання частоти серцевих скорочень, а у хворих з гіпертензивним типом - неадекватно високе підвищення систолічного артеріального тиску. Зазначено, що за наступного підвищення потужності фізичного навантажування ці параметри наближаються до показників здорових осіб. Опрацьовано метод лікування з залученням гідролазеротерапії, у разі застосування якого відбувається регрес клінічних проявів НЦД і хронічного тонзиліту, поліпшуються показники біоелектричної активності серця, має місце зниження підвищення частоти серцевих скорочень й артеріального тиску під час кліно-ортостатичної проби й за умови фізичного навантажування покращуються показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, а також зберігається ремісія захворювань понад 6 місяців у 68 % обстежених пацієнтів.

Розроблено імунодіагностичний алгоритм стану піднебінних мигдаликів і системи імунітету у хворих на хронічний тонзиліт. На підставі вивчення показників місцевого та системного імунітету, факторів неспецифічної резистентності за різних форм даного захворювання визначено імунодіагностичну значимість тестів, що найбільш точно та повно відображають стан імунітету та факторів імунопатологічної спрямованості у разі хронічного тонзиліту. За наявності супутніх захворювань (запально-алергічні різної локалізації) у хворих на хронічний тонзиліт найбільш характерними є рівень антистрептолізину-О та наявність антитіл до лімфоцитів мигдаликів. Встановлено, що найбільш ефективними для стимуляції піднебінних мигдаликів є комбінований вплив ПЕМП і полімікробний лізат IRS-19. Стимуляція мигдаликів хворих на хронічний декомпенсований тонзиліт призводить до активізації клітин мигдаликів у 69,5 % спостережень. Доведено, що у 30 % хворих декомпенсованою формою хронічного тонзиліту під час проведення стимулювальних впливів на мигдалики відбувається відновлення основних показників системного імунітету до рівня, що визначався в осіб у контрольній групі. Проведено широкоплановий аналіз скарг та об'єктивних клінічних ознак хронічного тонзиліту на сучасному етапі. Проаналізовано кореляційні взаємини наявності чи недостатності тканини мигдаликів у хворих на запально-алергічні та онкологічні захворювання різної локалізації. Створено клініко-імунологічні засади для розробки класифікації хронічних запальних процесів у мигдаликах на імуно-функціональній основі. Розроблений комплекс клініко-імунологічних підходів здатний істотно підвищити ефективність

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язки між пригніченням неспецифічних захисних реакцій на місцевому рівні та переважною роллю патогенних стафілококів у мікробних асоціаціях у хворих на хронічний катаральний гінгівіт на тлі хронічного тонзиліту, виразність яких відповідає тяжкості клінічних проявів захворювання. Встановлено, що в осіб, які страждають на хронічний тонзиліт, спостерігаються більш глибокі порушення мікробіологічного статусу ясенної борозни за рахунок інфікування стафілококами. Доведено лікувальну ефективність антибактеріальних (хіноксидину, нітазолу), протизапальних (метацилу, нітазолу), імунокоригувального (Т-активіну) препаратів у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту на тлі хронічного тонзиліту. Розроблено комплекс лікувальних заходів для нормалізації біоценозу ясенної борозенки, місцевого імунітету в даній групі хворих з метою підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту та запобігання рецидивам захворювання.