Розглянуто сучасні методи та засоби психофізіологічного тестування та відбору персоналу. Наведено класифікацію психодіагностичних і психофізичних технологій, систем і методик. Запропоновано математичну модель процесу психофізіологічного тестування персоналу, критерії оцінки взаємодії фізіологічної та психічної компонент. Описано інформаційну технологію даного тестування та відбору персоналу для ОВС України.

Рассмотрены современные методы и средства психофизиологического тестирования и отбора персонала. Приведены классификация психодиагностических и психофизических технологий, систем и методик. Предложена математическая модель процесса психофизиологического тестирования персонала, критерии оценки взаимодействия физиологической и психической компонент. Описана информационная технология данного тестирования и отбора персонала для ОВД Украины.

Розроблено модель біотехнічної системи для тестування оператора поліграфа, обумовлену визначеним механізмом прийняття рішень і комплексом контрольованих фізіологічних показників, який діагностує психофізіологічну придатність оператора поліграфа за інтегральним показником, що враховує поточні, максимальні та мінімальні значення динамічних і квазістаціонарних сигналів, їх динаміку в процесі тестування, які вимірюються й обробляються біотехнічною системою для тестування операторів поліграфа.

Висвітлено роль інтелекту та інтелектуальної власності (ІВ) у наукових дослідженнях, практичні аспекти встановлення та збереження прав на ІВ. Увагу приділено оцінюванню вартості об'єктів ІВ, питанням патентного захисту ІВ, оформлення матеріалів заявки на винахід, правової охорони програмного забезпечення в Україні.

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми застосування психофізіологічного тестування для визначення рівня професійної придатності операторів поліграфа (ОП). Розроблено психограму, програмно-технічні засоби та математичні моделі для відбору кандидатів на посаду ОП. Запропоновано автоматизовану біотехнічну систему, що забезпечує прихований інструментальний контроль за психоемоційним і фізіологічним станом ОП.

Освещены теоретические и практические проблемы применения психофизиологического тестирования для определения уровня профессиональной пригодности операторов полиграфа (ОП). Разработаны психограмма, программно-технические средства и математические модели для отбора кандидатов на должность ОП. Предложена автоматизированная биотехническая система, обеспечивающая скрытый инструментальный контроль за психокоррекцией и физиологическим состоянием ОП.

Висвітлено результати експериментальних і клінічних досліджень взаємодії й оцінювання впливу на біологічні об'єкти полів різної фізичної природи, зокрема, електричного, магнітного й електромагнітного. Розглянуто основні типи лазерних і фотонних апаратів, що використовуються у біології та медицині. Охарактеризовано новітні розробки фізіотерапевтичної апаратури для застосування в біомедичній практиці. Увагу приділено питанням лазерної, коротко- та мікрохвильової, високотонової терапії. Подано інформацію про конструкцію, принципи роботи та призначення приладу "Ампліпульс-4", електрохірургічні високочастотні апарати, фотонну апаратуру корпорації "Лазер і здоров'я". Розкрито основні тенденції розвитку методу об'єднаної рефлексотерапії.

Розкрито проблеми побудови системи дистанційної медичної діагностики, аналізу медичної інформації, розвитку систем розподіленого збору й обробки інформації. Розглянуто математичну модель діагностики та прогнозування різних патологічних процесів організму, спричинених емоційним стресом. Запропоновано доцільний метод зберігання інформації шляхом записування одержаних даних до приватної електронної картки пацієнта.

Визначено перелік проблем, які повинен вирішувати комплекс для психофізіологічного відбору. Проведено опис технології тестування. Визначено склад тестового комплексу та перелік тестових методик.

Розглянуто розвиток та удосконалення методів прийняття рішень у процесі управління розгалуженими технологічними процесами. Сформовано методологію прийняття рішень в управлінні розгалуженими технологічними процесами за умов невизначеності. Розроблено модель таких процесів у вигляді невизначених графів та неоднорідну марковсьκу модель взаємного впливу операцій. Наведено підходи до прогнозування за умов комбінованої невизначеності. Створено методи координації рішень. Запропоновано інформаційну технологію прийняття рішень та подано приклади її практичного застосування у процесі управління рядом розгалужених технологічних процесів.

Розглянуто роль і функції профілактично-лікувальних заходів у відборі, супроводженні та становленні молодих фахівців, які приходять на роботу в різних сферах професійної діяльності. Обгрунтовано значення профілактично-лікувального супроводження у формуванні фахівців із високою професійною компетенцією.

Наведено принцип побудови ІТ, що функціонують в єдиному інформаційному просторі, із застосуванням категорійного підходу.

Проаналізовано існуючі методи й апаратно-програмні засоби для оцінювання якості підготовки спортсменів, наведено основні переваги та недоліки існуючих комплексів та розглянуто основні області використання.

Розглянуто апаратно-програмні засоби для інформаційної технології визначення стану здоров'я студентів, які представлені у вигляді каналу оцінки фізичної працездатності (КОФПЗ). Визначено перелік захворювань, якими найчастіше хворіють студенти, для якого вибрано та обурунтовано мінімальну кількість інформативних первинних біосигналів. Побудовано структурну схему каналу КОФПЗ, показано напрямки формування і розрахунку вторинних параметрів для оцінювання здоров'я студентів. Одержано критерії, індекси, показники і параметри для зручності використання згруповані в окрему таблицю, що також наведено в статті.

Запропоновано новий критерій класифікації медичних інформаційних систем і технологій - інтегральний сукупний критерій "Клас МІС - види МІС - функції МІС - критерії порівняння (оцінювання) МІС по функціях". Розроблений критерій дозволяє оцінювати (порівнювати) існуючі і нові інформаційні системи і технології практично за всіма напрямками, що мають відношення до МІС: апаратні засоби; програмне, математичне, інформаційне забезпечення; функціональні можливості; сервісний потенціал; експлуатаційна надійність і комфортність; економічно-фінансові показники тощо. На базі критерію запропоновано методику порівняльного аналізу інформаційних систем і технологій.

Освещены проблемы развития существующих и разработки новых моделей, методов и принципов построения современных медицинских информационных систем и технологий, обеспечивающих повышение эффективности принятия решений в системах управления процессом информатизации санаторно-курортных учреждений. Рассмотрены медицинские информационные системы и технологии для автоматизации лечебно-диагностического процесса реабилитации постинсультных больных. Уделено внимание методам и средствам исследования координации движений человека, управлению рисками на этапе прогнозирования возникновения повторных инсультов в резидуальном периоде. Приведена математическая модель оценки влияния информационного обеспечения на процесс управления санаторием. Освещены вопросы стратегии и тактики телемедицинского консилиума.

Висвітлено питання проектування сучасних оптоелектронних інформаційних технологій для моніторингу й оцінювання здоров'я людини, а саме - студентів. Розроблено інформаційно-структурну модель взаємодії біологічної і технічної складових технологій, на основі якої побудовано структурну схему інформаційної технології моніторингу і підтримки прийняття рішень для визначення здоров'я студентів. До складу технології увійшли КОФПЗ - канал оцінки фізичної працездатності, ККОД - канал комплексної оцінки діяльності, КУФЗ - канал управління фізичним здоров'ям, СППР - система підтримки прийняття рішень, бази даних, знань, інтелектуальний інтерфейс тощо. Структуру кожного каналу деталізовано до рівня модуля, кожен із яких має своє цільове призначення.

Обов'язковим елементом процесу розробки будь-якої МІС є формулювання показників призначення, які встановлюють можливі границі застосування МІС. Забезпечення успішної та ефективної діяльності оператора, особливо за екстремальних умов, прогнозування його поведінки і логіки під час прийняття рішень, незважаючи на велику кількість публікацій і реальних проектів, все рівно залишається проблемою актуальною і такою, що потребує свого розв'язання. Наведено концептуальні моделі СППР та різні підходи до їх заснування, а також функціональну архітектуру СППР. Проведено аналіз сучасних СППР, а саме: IndiGo, Aumence, СППР Isabel Healthcare, Problem-Knowledge Coupers, Visual DX, СППР Siemens, PRISCA, система IBM Watson. Зроблено висновки, що у більшості випадків СППР на поточному рівні розвитку медицини не можуть і не завжди повинні замінювати лікаря. Не всі СППР, особливо російські, відповідають сучасним вимогам до СППР.

Запропоновано побудову архітектури інформаційної технології для автоматизованого збору й оброблення інформації про стан студента; групу критеріїв для визначення рівня відповідності функціонального стану студентів умовам навчання в обраному ВНЗ. Проведено експериментальне дослідження запропонованої технології та критеріїв для спеціалізованої групи користувачів.

Запропоновано застосування удосконаленого методу уніфікації різноякісної медичної інформації для визначення показників стану здоров'я студентів, що дозволяє приймати рішення щодо необхідності застосування корекції функціонального стану студента.

Розкрито методи та принципи застосування інформаційних технологій під час проведення наукових досліджень і підготовки магістрів в галузі електроніки, радіотехніки, телекомунікацій та біомедичної інженерії. Висвітлено історію виникнення та розвитку інформаційних технологій і штучного інтелекту. Наведено класифікацію інформаційних технологій, розкрито їх сутність і структурний зміст. Охарактеризовано принципи побудови та критерії оцінювання сучасних інформаційних технологій, особливості їх інформаційно-структурного забезпечення. Розглянуто системи управління базами даних, систему підтримки прийняття рішень, експертні системи, методи подання знань.

Запропоновано структуру бітехнічної системи, яка поєднує в собі біологічну і технічну складові, забезпечує встановлену форму організації обміну інформацією, що надає змогу інтегрувати її в структуру технологічного процесу забезпечення здоров'я студентів і наведено порівняння результатів, одержаних розрахунковим шляхом за участі експертів та із використанням системи.