Представлено систематизированное изложение экстемпоральной рецептуры по заболеваниям (свыше 2000 прописей). Приведены рецептурные прописи твердых, жидких и мягких лекарственных форм, лекарственных препаратов, которые готовят в асептических условиях, а также включены магистральные прописи, именуемые по фамилии автора или по названию учреждения, предложившего их. Указаны названия болезней, при которых рекомендуется рациональное комбинированное применение экстемпоральных препаратов. Изложена гомеопатическая экстемпоральная рецептура для терапии различных заболеваний как в острой, так и в хронической стадии с учетом модальности, морфологических и физиологических особенностей организма, являющаяся результатом многолетней практики и проверенная на совместимость компонентов и эффективность терапевтического действия. Особое внимание уделено новым лекарственным препаратам, которыми обогатилась отечественная медицина за последние годы. Приведены извлечения из приказа МЗ Украины N117 от 30.06.94 о правилах выписывания рецептов, таблицы высших разовых и суточных доз для взрослых и детей.

Викладено сучасний стан вивчення біологічно активних речовин прополісу, його технологічних, фізико-хімічних, фармакологічних властивостей. Велику увагу приділено теоретичному обгрунтуванню методів екстракції прополісу, технологічним процесам отримання фенольних фракцій прополісу, їх стандартизації. Розглянуто питання сучасної теорії та практики виробництва лікарських препаратів на основі прополісу та його субстанцій. Наведено перелік лікарських препаратів, що знаходяться на різних стадіях впровадження, із зазначенням їх фармакологічної активності.

Рассмотрены вопросы технологии, реализации и правильного применения лекарственных препаратов, в частности, жидких лекарственных форм в аптеках: концентрированных и фармакопейных растворов, сиропов, ароматных вод и неводных растворов, коллоидных препаратов.

Наведено результати досліджень фізико-хімічних властивостей водної витяжки прополісу, яка є побічним продуктом у виробництві субстанцій з прополісу. До складу водної витяжки прополісу вводили поверхнево-активні речовини, що мають солюбілізувальні властивості. На основі одержаних експериментальних даних встановлено, що застосування твіну-80 в концентрації 5 % забезпечує утворення стабільного розчину. Розроблено склад рідкої лікарської форми, що містить водну витяжку прополісу та ефірні олії.

Приведены результаты исследования физико-химических свойств водного извлечения прополиса, который является побочным продуктом в производстве субстанций из прополиса. В состав водного извлечения прополиса вводили поверхностно-активные вещества, обладающие солюбилизирующими свойствами. На основании полученных экспериментальных данных установлено, что использование твина-80 в концентрации 5 % обеспечивает образование стабильного раствора. Разработан состав жидкой лекарственной формы, содержащей водное извлечение прополиса и эфирные масла.

The results of the physical and chemical properties research of propolis aqueous extraction, which is by-product in the production of the substances from propolis are given. The surface-active substances with solubilizing properties have been introduced in the composition of propolis aqueous extraction. On the basis of the experimental data obtained it has been found that using tween-80 in the concentration of 5% provides the formation of the stable solution. The composition of the liquid medicinal form containing the propolis aqueous extraction and essential oils has been developed.

Розроблено методики стандартизації вушних крапель "Пропотид". За допомогою спектрофотометричного методу встановлено кількісний вміст фенольних сполук у препараті. Доведено, що допоміжні речовини не мають максимумів поглинання за даної довжини хвиль, а отже не впливають на результат аналізу. Запропоновано методику кількісного визначення димексиду у вушних краплях методом газорідинної хроматографії. Вивчено основні показники якості вушних крапель. Встановлено умови зберігання та термін придатності розробленого препарату.

Освещены основные положения гомеопатии, особенности данного метода, история его возникновения и развития во многих странах мира, механизмы действия гомеопатических лекарств. Приведены классификации гомеопатических лекарственных препаратов. Описана технология изготовления гомеопатических лекарственных средств, в частности технология производства основных (базисных) гомеопатических препаратов, рассмотрены методы контроля их качества. Раскрыты технология различных по консистенции лекарственных форм, особенности состава и приготовления комплексных гомеопатических препаратов, правила хранения и отпуска из аптек гомеопатических средств. Представлены сведения о гомеопатических препаратах, выпускаемых различными фирмами Украины, России, Германии, Франции, США, многие из которых представлены на фармацевтическом рынке страны, таблицы основных антидотов и разведения спирта по массе.

Наведено рекомендації щодо приготування ін'єкційних розчинів (анестетиків, анальгетичних, спазмолітичних, заспокійливих і антифібринолітичних засобів і засобів, що регулюють обмінні процеси, вітамінів), очних капель і мазей (наркотичних анальгетиків, антимікробних, протизапальних, антиалергічних засобів), лікарських форм з антибіотиками за умов аптеки. Вміщено прописи порошків, мазей.

Приведены рекомендации по приготовлению растворов инъекций (анестетиков, анальгетических, спазмолитических, успокоительных и антифибринолитических средств и средств, регулирующих обменные процессы, витаминов), глазных капель и мазей (наркотических анальгетиков, антимикробных, противовоспалительных, антиаллергических средств), лекарственных форм с антибиотиками в условиях аптеки. Предложены образцы рецептов порошков, мазей.

Обобщена и систематизирована информация о комплексных гомеопатических препаратах, представленных на фармацевтических рынках Украины и России. Приведены сведения о 256-ти гомеопатических препаратах с показаниями для медицинского применения.

Вперше проведено порівняльний аналіз номенклатур гомеопатичних монокомпонентних препаратів, що застосовуються у США та країнах Європи. Визначено їх особливості та східні риси. На підставі вивчених теоретичних засад та емпіричних даних розроблено та науково обгрунтовано напрямки створення єдиної Української номенклатури гомеопатичних лікарських засобів як одного з важливих організаційних аспектів удосконалення та впорядкування їх вітчизняного ринку.

Впервые проведен сравнительный анализ номенклатур гомеопатических монокомпонентных препаратов, которые применяются в США и странах Европы. Определены их особенности и сходные черты. На основании изученных теоретических основ и эмпирических данных разработаны и научно обоснованы направления создания Украинской номенклатуры гомеопатических лекарственных средств как одного из важнейших организационных аспектов усовершенствования и упорядочивания отечественного рынка этих препаратов.

The comparative analysis of nomenclatures of mono-component homeopathic remedies, which are used in the countries of Europe and the USA, has been conducted for the first time. Their peculiarities and similar features have been determined. On the basisof the theoretical principles and empiric data the directions for developing the Ukrainian nomenclature of homoeopathic medications as one of the most important organizational aspects for improving and arranging the domestic market of these medications have been developed and scientifically grounded.

Охарактеризован один из важнейших продуктов человечества - пыльца цветочная (обножка пчелиная). Изложены вопросы стандартизации лекарственного сырья, технологии сбора, сушки, хранения и комплексной его переработки. Представлены материалы технологии получения и глубокого химического, физико-химического исследования двух стандартизованных биологически активных субстанций пыльцы, рассмотрена проблема современной теории и практического производства лекарственных препаратов на их основе. Изложены данные о перспективных лекарственных средствах для их производства в условиях заводов и аптек.

Проведено аналіз наукової інформації про синдром хронічної втоми (СХВ). Розглянуто найбільш поширені теорії, які пояснюють причини виникнення та розвитку даної патології. Наведено основні принципи діагностики та лікування СХВ. Розробка комплексного гомеопатичного препарату стане досить перспективним напрямком терапії даної патології.

Проведен анализ научной информации о синдроме хронической усталости (СХУ). Рассмотрены наиболее распространенные теории, которые объясняют причины возникновения и развития данной патологии. Приведены основные принципы диагностики и лечения СХУ. Разработка комплексного гомеопатического препарата станет достаточно перспективным направлением терапии данной патологии.

The analysis of the scientific information about the chronic fatigue syndrome (СFS) has been presented. The most widespread theories, which explain the causes of the origin and development of this pathology, have been considered. The basic principles of diagnostics and treatment of the CFS have been given. The development of a complex homoeopathic drug will become a rather promising direction of this pathology's therapy.

Рассмотрены вопросы современного состояния и перспективы развития гомеопатии в Украине и в мире, ее место в научной и практической фармации и медицине. Освещены проблемы промышленного производства, контроля качества, технологические аспекты изготовления, стандартизации, механизма действия гомеопатических лекарств. Приведены материалы по практическому применению миазматической доктрины в современной гомеопатической терапии, лечении отдельных заболеваний гомеопатическими средствами. Рассмотрены вопросы разработки нормативной базы гомеопатической фармации и подготовки специалистов-гомеопатов в системе фармацевтического и медицинского образования.

Проведено порівняльний аналіз вестибулопротекторної дії скополаміну та похідного 2-меркаптобензімідазолу бемітилу на моделі експериментальної хвороби руху (оптокінетичної стимуляції). Вивчено вплив бемітилу в дозах 50 мг/кг; 100 мг/кг і 200 мг/кг і препарату порівняння "Скопаламін" у дозі 1 мг/кг на графічні показники оптокінетичного ністагму(ОКН): амплітуду та частоту протягом 60 хв після внутрішньоочеревинного введення водних розчинів речовин. Виявлено, що амплітудочастотна характеристика оптокінетичного ністагму пригнічується речовинами, що вивчаються. Оскільки реверсивний постоптокінетичний ністагм(РПН) служить показником постімпульсної активності, вивчено вплив досліджуваних сполук і на його показники. Найбільш вірогідне пригнічення ОКН і РПН спостерігалось під впливом бемітилу в дозі 200 мг/кг. Напрямок досліджень, що проводяться, може бути перспективним як у фундаментально-теоретичному, так і у практичному відношенні, а одержані результати потребують подальшого поглибленого вивчення та аналізу.

Проведен сравнительный анализ вестибулопротекторного действия скополамина и производного 2-меркаптобензимидазола бемитила на модели экспериментальной болезни движения (оптокинетической стимуляции). Изучено влияние бемитила в дозах 50 мг/кг, 100 мг/кг и 200 мг/кг и препарата сравнения "Скополамина" в дозе 1 мг/кг на графические показатели оптокинетического нистагма: амплитуду и частоту в течение шестидесяти минут после внутрибрюшинного введения водных растворов веществ. Выявлено, что амплитудочастотная характеристика оптокинетического нистагма угнетается изучаемыми веществами. Поскольку реверсивный постоптокинетический нистагм служит показателем постимпульсной активности, изучено влияние исследуемых веществ и на его показатели. Наиболее значимое угнетение оптокинетического нистагма и реверсивного постоптокинетического нистагма наблюдалось под влиянием бемитила в дозе 200 мг/кг. Направление проводимых исследований представляется перспективным как в фундаментально-теоретическом, так и в практическом отношении, а полученные результаты требуют дальнейшего углубленного изучения и анализа.

A comparative analysis of vestibulo-protective effect of scopolamine and 2-mercaptobenzimidazol bemithyl derivative on the model of the experimental motion disorder (optokinetic stimulation) has been carried out. The influence of bemithyl in doses of 50 mg/kg, 100 mg/kg, 200 mg/kg and the reference drug - scopolamine in the dose of 1 mg/kg on graphic indexes of optokinetic nystagmus - amplitude and frequency for sixty minutes after intra-abdominal infusion of the aquous solutions of the substances has been studied. The amplitude and frequency characteristics of optokinetic nystagmus have been revealed to be inhibited by the substances studied. The reversive postoptokinetic nystagmus serves as a postimpulse activity, the influence of the substances investigated on its indexes has been studied. The most important inhibition of optokinetic nystagmus and reversive postoptokinetic nystagmus was observed under the influence of bemithyl in the dose of 200 mg/kg. The direction of the investigations conducted is promising both in fundamental-theoretical and in practical respect and the results obtained require further and profound study and analysis.

Вивчено можливості алопатичного та гомеопатичного методів лікування хворих на синдром хронічної втоми (СХВ). Жоден з сучасних алопатичних методів лікування СХВ не є повністю патогенетично обгрунтованим і доказово ефективним. Шляхом аналізу даних літератури зроблено оцінку можливості лікування хворих з цією патологією за допомогою гомеопатичних лікарських засобів.

Изучены возможности аллопатического и гомеопатического методов лечения больных синдромом хронической усталости (СХУ). Ни один из современных аллопатических методов лечения СХУ не является полностью патогенетически обоснованным и доказательно эффективным. Путем анализа данных литературы оценены возможности лечения больных этой патологией с помощью гомеопатических лекарственных средств.

Possibilities of allopathic and homoeopathic methods of treatment of patients by the chronic fatigue syndrome (CFS) come into question in the article. none of now existent allopathic methods of treatment of CFS is fully anisotropic grounded and evidential effective. Analyzing these literatures, possibilities of treatment of patients by this pathology are estimated by homoeopathic medications.

Вивчено зв'язок структурних параметрів лівого шлуночка (ЛШ), показників добового моніторування артеріального тиску (АТ) та спектральних характеристик варіабельності ритму серця (ВРС) залежно від успадкованої схильності до гіпертонічної хвороби (УСГХ). Обстежено 239 молодих чоловіків. У 47,1 % осіб без УСГХ та у 16,9 % з УСГХ виявлено переважність симпатичних впливів на діяльність серця за даними ВРС. У 25,9 % хворих з УСГХ встановлено ремоделювання міокарда ЛШ - концентричний та ексцентричний типи, - а у 6,6 % осіб без УСГХ - тільки ексцентричний. Процеси ремоделювання ЛШ у молодих чоловіків з УСГХ безпосередньо не визначаються геодинамічними та вегетативними впливами, а у пацієнтів без сімейного анамнезу гіпертензії зміни структури міокарда залежать від варіабельності діастолічного АТ, пульсового АТ й переважності симпатичних впливів на діяльність серця. Виявлена різниця може стати передумовою для розробки методів диференційованої профілактики прогресування гіпертензії та уражень серця в осіб молодого віку залежно від успадкованої схильності до ГХ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412-52

Рубрики:

Хвороби системи дихання

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 153-х мужчин 18 - 30-ти лет с нормальным, высоким нормальным артериальным давлением (АД) и артериальной гипертензией (АГ) I степени оценена связь структурных параметров левого желудочка (ЛЖ) по ЭхоКГ и дисфункции эндотелия по уровням стабильных метаболитов NO и NO-синтазной активности плазмы и эритроцитов. Формирование концентрического ремоделирования и эксцентрической гипертрофии ЛЖ у молодых мужчин сопровождается разнонаправленными изменениями продукции NO, которые в свою очередь инициируются различными механизмами. При эксцентрической гипертрофии увеличивается уровень стабильных метаболитов NO в плазме за счет влияния гемодинамических (повышение систолического и пульсового АД) и метаболических факторов (увеличение индекса массы тела, содержание холестерина и триглицеридов плазмы); с увеличением депонирования NO в эритроцитах и сохранением активности NOS эритроцитов. При концентрическом ремоделировании ЛЖ выявлено ассоциированное с наследственной предрасположенностью к АГ снижение активности NOS в эритроцитах. Дисфункция эндотелия у молодых мужчин отрицательно влияет на показатели диастолической функции ЛЖ.

У 119-ти чоловіків віком 18 - 35 років з нормальним, високим нормальним АТ та артеріальною гіпертензією (АГ) I ступеня вивчено активність NO-синтази еритроцитів та ендотелійзалежну вазодилатацію (ЕЗВД) плечової артерії залежно від успадкованої схильності до гіпертонічної хвороби (УСГХ) та оцінено їх вплив на параметри добового моніторування AT (ДМАТ). Одержано дані, що зниження активності NO-синтази еритроцитів та УЗВД є ініціальними механізмами підвищення AT у молодих чоловіків. Порушення функції ендотелію (ФЕ) найбільше виражені у разі поєднання кількох чинників ризику. У пацієнтів залежно від УСГХ виявлено відмінності в параметрах ДМАТ. У пацієнтів з УСГХ підвищення АТ характеризувалося більшою стійкістю, частіше асоціювалося з порушенням добового профілю АТ, підвищенням пульсового АТ та більшими значеннями швидкості й величини ранкового підвищення АТ. Ці зміни мали високий ступінь залежності від порушень ФЕ як за високого нормального АТ, так і за АГ I ступеня у пацієнтів з УСГХ. Порушення ФЕ та її вплив на параметри ДМАТ у пацієнтів без УСГХ мали значення тільки за АГ I ступеня. Виявлені відмінності можна використати як додаткові критерії обстеження молодих пацієнтів для розробки патогенетично обгрунтованої програми профілактики розвитку та прогресування гіпертензії.

У 82 чоловіків віком 18 - 35 років, мешканців Одеси та Одеської області, оцінено асоціацію частотного розподілу 1166A/C поліморфізму гена рецептора ангіотензину II 1-го типу (ATR1) та -344C/T поліморфізму гена синтази альдостерону (CYP11B2) з рівнем артеріального тиску (АТ), структурними параметрами лівого передсердя (ЛП) і шлуночка (ЛШ) за даними ЕхоКГ, спадковою схильністю до гіпертонічної хвороби та відносним кардіоваскулярним ризиком. З'ясовано, що в нормотензивних молодих чоловіків, мешканців одеського регіону, частотні характеристики поліморфізму 1166A/C AT1R і -344Т/С поліморфізму CYP11B2 відповідають таким у здорових людей більшості європейських популяцій. У нормо- та гіпертензивних молодих чоловіків не виявлено асоціації між частотними характеристиками поліморфізму 1166A/C AT1R та -344T/C CYP11B2 зі спадковою схильністю до гіпертонічної хвороби. Присутність генотипів АС і СС AT1R (поліморфізм 1166А/С) асоціюється з більшим рівнем систолічного АТ і кардіоваскулярного ризику, але не асоціюється зі змінами структурних параметрів ЛШ за даними ЕхоКГ. У молодих чоловіків одеського регіону присутність алеля -344С CYP11B2 (поліморфізм -344Т/С) асоціюється з підвищенням діастолічного АТ та змінами ЕхоКГ-параметрів ЛШ (зменшенням кінцевосистолічного розміру та збільшенням відносної товщини стінки ЛШ). Комбінація алелів 1166С AT1R і -344С CYP11B2 частіше визначалася в осіб з підвищеним АТ та асоціювалася зі змінами ЕхоКГ-параметрів ЛШ концентричного типу. Таким чином, 1166А/С поліморфізм AT1R та -344Т/С поліморфізм CYP11B2 та їх мультиалельна взаємодія у молодих чоловіків, імовірніше, впливають на характер перебігу гіпертензії та менш

ою мірою визначають її розвиток.

Разработаны методики стандартизации оригинального комплексного гомеопатического препарата гранул "Аллергин". Изучены данные о стабильности препарата "Аллергин" в течение 5 лет и установлен срок годности препарата в течение 5 лет. Полученные данные приняты за основу при разработке аналитической нормативной документации на комплексный гомеопатический препарат "Аллергин".