Бази даних

Реферативна база даних - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Автореферати дисертацій (2)Книжкові видання та компакт-диски (1)
Пошуковий запит: (<.>A=Товма А$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7

      
Категорія:    
1.

Иванько О. Г. 
Индекс Sokolow-Lyon у подростков с артериальной гипертензией в прогнозе концентрической гипертрофии левого желудочка сердца в отдалённый период наблюдения / О. Г. Иванько, А. В. Товма, А. В. Каменщик, М. В. Пацера // Запорож. мед. журн.. - 2017. - 19, № 1. - С. 14-19. - Библиогр.: 16 назв. - рус.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
2.

Товма А. В. 
Значение однонуклеотидных полиморфизмов генов семейства NFATC в развитии гипертрофии левого желудочка при первичной артериальной гипертензии у подростков / А. В. Товма, А. М. Камышный, А. В. Каменщик, О. Г. Иванько // Патологія. - 2017. - 14, № 3. - С. 282-286. - Библиогр.: 11 назв. - рус.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030 + Р733.410.1-4

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
3.

Іванько О. Г. 
Досвід організації допомоги студентам з первинною артеріальною гіпертензією у Запорізькому державному медичному університеті / О. Г. Іванько, А. В. Товма, М. В. Пацера, Н. Г. Волох // Соврем. педиатрия. - 2018. - № 3. - С. 12-17. - Бібліогр.: 11 назв. - укp.

Своєчасна діагностика та лікування первинної артеріальної гіпертензії (АГ) у молодих осіб має велике значення для запобігання ускладненням захворювання і передчасній смерті у дорослому віці. Мета роботи - обговорення ефективності програми діагностики, профілактики та лікування первинної АГ у студентів, створеної на основі щорічних профілактичних медичних оглядів, і подальшого спостереження за участю медичного персоналу кафедр педіатричного та терапевтичного профілю. Щорічно в медичному університеті у студентів-першокурсників під час профілактичного огляду вимірюється артеріальний тиск (АТ). Підставою для подальшого медичного обстеження стають значення АТ 120/80 мм рт. ст. і вище. Діагноз первинної АГ підтверджується добовим моніторуванням АТ і поглибленим клініко-лабораторним та інструментальним обстеженням. З огляду на те, що суб'єктивні скарги у підлітків із первинною АГ є малоінформативними для діагнозу та прогнозу, для визначення загального стану здоров'я використовували запитальник SF-36. Гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) серця є однією з найбільш несприятливих кардіоваскулярних подій у молодих людей з АГ, тому для уточнення предикторів розвитку ГЛШ проводили ехокардіоскопію, електрокардіографію (ЕКГ) і дослідження поліморфізму (SNP) генів сімейства NFATC. Діагноз первинної АГ встановлюється щорічно у близько 19 % першокурсників. Серед них з АГ виявлено 16,7 % осіб із "високими нормальними цифрами АТ", лабільну АГ - у 48,8 % підлітків, стабільну АГ - у 23,8 % осіб, "гіпертензію білого халату" - у 8,3 % осіб і масковану гіпертензію (виявлялася тільки методом ДМАТ) - у 4,8 % осіб. Встановлено, що 29,8 % підлітків з уперше виявленою АГ мали на ЕКГ позитивний щодо ГЛШ індекс Соколова - Лайона, і подальше обстеження цих хворих протягом 6 - 12 міс виявило її формування. Виявлено асоціацію генотипу CG SNP rs2229309 гена NFATC4 із розвитком ГЛШ. Перераховані ознаки, як прогностично несприятливі, можуть бути використані для своєчасного призначення медикаментозного лікування. Зроблено висновки, що для організації медичної допомоги студентам із вперше виявленою первинною АГ необхідно впроваджувати медичний скринінг підвищених цифр АТ і клінічне обстеження з вивченням прогностичних предикторів несприятливого перебігу захворювання.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
4.

Иванько О. Г. 
Влияние генотипов NFATC1 и NFATC4 на самооценку качества жизни у подростков 16 - 18 лет с первичной артериальной гипертензией / О. Г. Иванько, А. В. Товма // Здоровье ребенка. - 2018. - 13, № 5. - С. 432-437. - Библиогр.: 10 назв. - рус.

Исследования, направленные на фенотипирование вариаций генов NFATC, могут быть перспективными для изучения патогенеза и клинических проявлений артериальной гипертензии (АГ) у молодых лиц. Цель исследования - определение влияния вариабельности генов NFATC1 и NFATC4 на оценки качества жизни (КЖ) в соответствии с анкетой SF-36 у подростков с первичной АГ. Объект исследования - 84 подростка 16 - 18 лет, студенты медицинского университета. В начале исследования и через 2 года, по достижении молодыми людьми возраста 18 лет, всем обследованным проводилось анкетирование с использованием опросника SF-36. В плане клинического исследования использовали офисные измерения артериального давления (АД), суточный мониторинг АД (аппарат CardioTens), инструментально-лабораторное тестирование с целью исключения симптоматической АГ, молекулярно-генетическое определение экспрессии генов NFATC1 и NFATC4 и частоты встречаемости их однонуклеотидных полиморфизмов rs7240256, rs11665469, rs754505, rs2229309. Исследование выявило повышенную экспрессию названных генов, которые в 3 и 17 раз соответственно превышали референтные уровни. Генотип ТТ rs11665469 гена NFATC1 был ассоциирован с самыми низкими оценками КЖ жизни у больных АГ, которые составили лишь 75 % от идеального уровня, за счет неудовлетворенности больных общим состоянием своего здоровья; уровнем ролевого функционирования, обусловленным физическим состоянием; уровнем социального функционирования; наличием боли; жизненной активностью и психическим здоровьем. Выводы: установлена ассоциация генотипа ТТ rs11665469 NFATC1 с низкой самооценкой КЖ его носителей. Впервые полученные данные свидетельствуют о том, что генотипы rs11665469 NFATC1 влияют на самочувствие больных молодого возраста с АГ и поэтому, возможно, принимают участие в формировании патогенеза АГ.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
5.

Товма А. В. 
Прогностичні ознаки ускладненого перебігу первинної артеріальної гіпертензії у підлітків 16 - 17 років / А. В. Товма // Здоровье ребенка. - 2019. - 14, № 4. - С. 225-228. - Бібліогр.: 12 назв. - укp.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
6.

Товма А. В. 
Удосконалення діагностики та прогнозування розвитку ремоделювання лівого шлуночка у підлітків з первинною артеріальною гіпертензією : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.01.10 / А. В. Товма; Запорізький державний медичний університет. - Запоріжжя, 2020. - 24, [1] c. - укp.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030-5

Рубрики:

Шифр НБУВ: РА446430 Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
7.

Іванько О. Г. 
Ендотелін, ренін, копептин, тестостерон, естрадіол, остеокальцин та PIVKA-II у підлітків віком 17 років із вперше виявленою артеріальною гіпертензією / О. Г. Іванько, А. В. Товма, М. В. Пацера, О. В. Соляник, О. С. Круть // Здоров'я дитини. - 2022. - 17, № 3. - С. 133-137. - Бібліогр.: 14 назв. - укp.

Мета роботи - залежно від гендерної ознаки та перебігу хвороби в підлітків віком 17 років у порівняльному дослідженні із здоровими особами дослідити вміст у крові біологічно активних речовин - пептидів та гормонів, спроможних впливати на артеріальний тиск (АТ) та розвиток артеріальної гіпертензії (АГ). Обстежено 87 підлітків (37 юнаків та 50 дівчат), які в подальшому ввійшли до 4 основних (підлітки жіночої та чоловічої статі із стабільною та лабільною АГ) та 2 контрольних (26 дівчат та юнаків із нормальним артеріальним тиском крові) груп спостереження. Усім підліткам проведений добовий моніторинг АТ та комплексне клінічне обстеження, яке виключило симптоматичну АГ. У всіх підлітків визначали сироваткові концентрації біологічно активних сполук, а саме: ендотеліну, реніну, копептину, тестостерону, естрадіолу, остеокальцину та PIVKA-II (протеїну, що виникає в разі дефіциту вітаміну K) методами імуноферментного аналізу. Визначено, що найважливіша особливість, яка відрізняє підлітків з АГ від однолітків із нормальним АТ, стосується реніну, сироваткові концентрації якого майже в 1,5 раза підвищені в юнаків із лабільною АГ та вдвічі - із стабільною АГ. У дівчат виявлені такі ж закономірності з перевищенням рівня реніну більше ніж удвічі при стабільній АГ. У дівчат, незалежно від перебігу АГ, були підвищені показники ендотеліну. Крім того, дівчата зі стабільною АГ мали й високі показники PIVKA-II. Висновки: підвищення рівня сироваткового реніну в юнаків та дівчат пізнього пубертатного віку як показника ренальної дисфункції можна вважати суттєвою ознакою розвитку АГ у підлітків. Встановлення важливого значення ниркової дисфункції з підвищенням рівня вазопресорних гормонів спрямовує терапевтичні зусилля при лікуванні підлітків з АГ саме на корекцію цієї ланки патогенезу юнакової АГ.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж25721 Пошук видання у каталогах НБУВ 
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського