Розглянуто сучасне наукове розуміння специфіки трудової діяльності, особливостей праці та професії, методів дослідження трудової діяльності, місця та ролі особистості, як суб'єкта становлення та розвитку в праці на базі особистісно-діяльнісного підходу. Проаналізовано психологічні проблеми стимулювання трудової діяльності та мотивації праці, проблеми успішності, самореалізації особистості у різних видах професійної діяльності.

Рассмотрено современное научное понимание специфики трудовой деятельности, особенностей труда и профессии, методов исследования трудовой деятельности, места и роли личности, как субъекта становления и развития в труде на базе личностно-деятельностного подхода. Проанализированы психологические проблемы стимулирования трудовой деятельности и мотивации труда, проблемы успешности, самореализации личности в разных видах профессиональной деятельности.

Зазначено, що розмаїття музичної інформації, її вплив на величезну аудиторію висувають нові проблеми, зокрема, й таку, що пов'язана з впливом музики на особистість. Розглянуто психологічні особливості впливу музичної інформації на пізнавальну діяльність слухача.

Розглянуто освітній процес як особистісно-діяльнісну проекцію соціокультурного середовища, моделі освітньої діяльності як форми передачі суспільного досвіду, виховання як вид і аспект діяльності викладача. Обгрунтовано основні парадигми сучасної вищої професійної освіти. Розкрито психологічні аспекти діяльності викладача у вищій професійній школі, соціально-психологічні аспекти викладацької діяльності. Увагу приділено професійній деформації у роботі викладача.

Рассмотрены образовательный процесс как личностно-деятельностная проекция социокультурной среды, модели образовательной деятельности как формы передачи общественного опыта, воспитание как вид и аспект деятельности преподавателя. Обоснованы основные парадигмы современного высшего профессионального образования. Раскрыты психологические аспекты деятельности преподавателя в высшей профессиональной школе, социально-психологические аспекты преподавательской деятельности. Внимание уделено профессиональной деформации в работе преподавателя.

Розкрито психологічну характеристику політичної діяльності особи, зокрема - особи молодого віку. Політика і політики, еліта соціуму і всі його члени є тим контекстом, системою, полем, суспільно-політичним середовищем, де розгортається діяльність, яку прийнято називати політичною.

Представлено розробку моделі проявів творчості в процесі політичного мислення актора в контексті структурно-стратегіальної парадигми творчості.

Розглянуто проблему професіоналізації політичної діяльності. Йдеться про професійно значущі властивості особистості сучасного вітчизняного політика.

Розглянуто психологічні особливості процесу мислення і прийняття рішень в контексті політичної діяльності.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти психології політичного мислення. Розкрито сутнісні характеристики пошукового процесу, його динаміку, системно-стратегіальну організацію, типологічно-стильові особливості та можливості актуалізації й оптимізації політичного мислення.

Досліджено мислення суб'єкта політичної діяльності. Розроблено концепцію та побудовано психологічну модель системно-стратегіальної організації політичного мислення. Центральним є положення щодо сутності його організації та функціонування. Розкрито процесуально-динамічний та регулятивно-особистісний аспекти. Процесуально-динамічний аспект як цілісна форма синтезу психічних явищ є критерієм і водночас сутністю політичного мислення. Регулятивно-особистісний аспект є змістом операційного компонента та має прояв у суб'єктивних стратегіях, тактиках, стилях політичного мислення актора, його вибірковості, субпредметності.

Проаналізовано медико-психологічні особливості детермінації девіацій поведінки підлітків, виявлено й описано соціально-психологічні й особистісні чинники, які впливають на динамічні показники психічного благополуччя підлітків з девіантною поведінкою, розроблено психокорекційну програму для підлітків з девіантною поведінкою. За результатами дослідження встановлено, що суттєвими факторами зростання девіантної поведінки підлітків та зниження переживання психічного благополуччя є непідготовленість батьків до дорослішання і більшої самостійності дитини та неконструктивна педагогічна позиція, характер спілкування вчителів та учнів. Отже, психокорекційна програма має включати в себе психологічну роботу з усією родиною, групову особистісно-орієнтовану психотерапію і корекцію/зміну методики викладання і стилю спілкування викладача і учня.

Представлено базові підходи до трактування найважливіших психологічних явищ системи "людина - політика". Особливу увагу приділено індивідуально- та соціально-психологічним аспектам політики. Розглянуто процеси становлення та розвитку наукових поглядів про психологічні явища політики. Описано види та ресурси політичної влади. Подано інформацію про властивості політичної діяльності актора. Розглянуто психологію проблемних ситуацій і задач у політиці. Розкрито поняття "політична культура", "політичний менталітет" і "політичний міф". Висвітлено питання психології політичної соціалізації, політичного лідерства / керівництва та політичної інтеракції. Охарактеризовано типи публічних політичних конфліктів, а також види та форми політичного насилля.

У монографії здійснено аналіз проблеми війни як соціально-пси- хологічного явища, яка й дотепер залишається ще малодослідженою. У працях Гюстава Ле Бона розкрито зміст війни, яка еволюціонує в бік дедалі більшої жорстокості, коли роль армії наприкінці XIX — початку XX ст. суттєво залежить від політичних цілей керівництва держави, ар¬мія дедалі більше стає не тільки інструментом захисту, а й інструмен¬том агресії. Ле Бон показує, що неадекватно сформульовані політичні цілі можуть призвести до національної катастрофи й ганебної пораз¬ки у війні, яка залишає глибокі шрами як фізичні, так і психологічні, мільйонні жертви й соціальний занепад країни. Сьогодні на початку XXI ст. ми, як і сто років тому, є свідками нової широкомасштабної війни, в яку, здається, ніхто не вірив. Світ не за¬своїв уроків із війн минулого. Монографія буде корисною для фахівців у військовій справі, психо¬логів, політологів, науково-педагогічних та наукових працівників, док¬торантів, ад’юнктів (аспірантів), студентів, курсантів (слухачів) закладів вищої освіти, а також широкого кола читачів.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти психології війни, яка трансформуючись разом із розвитком суспільств і людства в цілому, набуває різних домінант, функцій і надалі залишається феноменом людського буття. Привернуто увагу вчених, політиків, громадськості до проблеми війни і миру, розуміння її суспільно-політичних та соціально-психологічних проявів.