Розглянуто зміни електроенцефалографії у випадку патології головного мозку. Висвітлено місце електронейроміографії в діагностиці уражень периферичної нервової системи, особливості реєстрації викликаних потенціалів на етапах нейрохірургічного лікування. Описано методи електронейроміографічної діагностики сегментарних і провідникових порушень у хворих на мієлопатію. Охарактеризовано тригеміно-фаціальний рефлекс у хворих з патологією черепних нервів і стовбура мозку.

Рассмотрены изменения электроэнцефалографии в случае патологии головного мозга. Освещены место электронейромиографии в диагностике поражений периферической нервной системы, особенности регистрации вызванных потенциалов на этапах нейрохирургического лечения. Описаны методы электронейромиографической диагностики сегментарных и проводниковых нарушений у больных миелопатией. Охарактеризован тригемино-фациальный рефлекс у больных с патологией черепных нервов и ствола мозка.

Проаналізовано методичні, організаційні та практичні засади створення програми комплексної системи збору й утилізації відходів рослинного походження в Києві. Розглянуто особливості утримання зелених насаджень міста як галузі міського господарства. Висвітлено питання утворення й утилізації деревинних відходів, трави, опалого листя, запропоновано шляхи переробки деревинних відходів. Наведено Програму утилізації рослинних відходів у Києві на 2007 - 2010 рр.

Проанализированы методические, организационные и практические основы создания программы комплексной системы сбора и утилизации отходов растительного происхождения в Киеве. Рассмотрены особенности содержания зеленых насаждений города как отрасли городского хозяйства. Освещены вопросы образования и утилизации древесных отходов, травы, опавшей листвы, предложены пути переработки древесных отходов. Приведена Программа утилизации растительных отходов в Киеве на 2007 - 2010 гг.

Досліджено ефективність використання алогенних фетальних нейроклітин у хворих на розсіяний склероз (PC) для поновлення рухових порушень і корекції імунологічних змін. Через 6 - 12 місяців після ендолюмбального ін'єкційного введення алогенних фетальних нейроклітин обстежено 20 хворих на PC. Ступінь неврологічного дефіциту оцінено за шкалою EDSS (Expanded Disability Status Scale). Імунологічне обстеження включало імунологічні тести I і II порядку з визначенням специфічних і нейроспецифічних показників імунітету. Помірне і значне поліпшення (на 0,5 - 1,0 бал) спостерігається переважно у хворих з цереброспінальною формою PC з вираженими руховими порушеннями. Ендолюмбальне введення алогенних фетальних нейроклітин супроводжується модулюючим впливом на показники імунної системи хворих на PC. Напрям коригувального впливу зазначеного лікування на імунну систему залежить від вихідного варіанта імунологічних змін (автоімунний або цитотоксичний).

На підставі аналізу результатів комплексного клініко-нейроміографічного дослідження встановлено клініко-електронейроміографічні (ЕНМГ) особливості невропатій лицевого нерва (ЛН) різного генезису та оптимізовано методичні підходи щодо діагностики їх перебігу, визначено діагностичну інформативність електронейроміографічних показників на етапах лікування. Запропоновано новий метод комплексної клініко-ЕНМГ оцінки стану системи лицевий нерв - мімічні м'язи, розроблено алгоритм діагностичного дослідження хворих на невропатію лицевого нерва. Встановлено значимість вивчення потенціалу дії мімічних м'язів та мигального рефлексу для оцінки ступеня ураження ЛН. Визначено клініко-ЕНМГ критерії для обгрунтування показань щодо хірургічного лікування невропатії ЛН та оцінки його ефективності.

Розкрито методологічні основи управління екологічною безпекою (ЕБ) Києва. Наведено правила оцінки стану території та встановлення граничних рівнів показників ЕБ регіонів. Викладено обгрунтування міської програми комплексної переробки та утилізації відходів рослинного походження. Описано технології переробки та утилізації деревних відходів, опалого листя та інших рослинних відходів.

Раскрыты методологические основы управления экологической безопасностью (ЭБ) Киева. Приведены правила оценки состояния территории и установления предельных уровней показателей ЭБ регионов. Представлено обоснование городской программы комплексной переработки и утилизации отходов растительного происхождения. Описаны технологии переработки и утилизации древесных отходов, опавшего листья и других растительных отходов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.250.58 + Р636.75

Рубрики:

Спондилоліз. Спондилолістез

Хірургічна патологія спинного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель - повысить эффективность диагностики органических и функциональных нарушений структур ствола головного мозга у больных рассеянным склерозом (PC) путем применения методов регистрации вызванных моторных ответов на магнитную стимуляцию и стволовых рефлексов. Исследования проведены у 40 больных с церебральной формой PC (первично-прогрессирующее течение). Диагноз установлен на основании данных клинико-инструментальных (магнитно-резонансная томография головного и спинного мозга), иммунологических, электрофизиологических исследований. У всех больных проведены клинико-нейрофизиологические исследования с регистрацией мигательного и мандибулярного рефлексов, вызванных слуховых и соматосенсорных потенциалов; вызванных моторных ответов на транскраниальную магнитную стимуляцию. Выводы: доказана целесообразность расширения диапазона нейрофизиологических методов в диагностике PC. Нейрофизиологическое тестирование позволяет выявить нарушения функции структур ствола головного мозга и при отсутствии клинических признаков. Применение комплекса нейрофизиологических тестов для выявления дисфункции стволовых структур при PC повышает эффективность диагностики по сравнению с избирательным использованием одного диагностического метода, способствует объективизации оценки эффективности лечения.

Мета роботи - розробити оптимальну послідовність використання методів електронейроміографічного дослідження у хворих з підозрою на компресійні вертеброгенні синдроми шийного рівня, визначити інформативність нейрофізіологічних (НФ) методів і тестів у діагностиці шийної радикулопатії (ШР). У 282 пацієнтів з підозрою на компресійні вертеброгенні синдроми шийного рівня проведено НФ дослідження за допомогою методів: стимуляційної електронейроміографії, голкової електроміографії, викликаних моторних потенціалів на транскраніальну та спінальну магнітну стимуляцію, соматосенсорних викликаних потенціалів (усього 337 досліджень). Чоловіків було 62 %. Вік хворих - від 31 до 76 років (середній вік - 50 років). У 155 пацієнтів діагностовано дискогенну радикулопатію С6-С8-Th1, у 27 - дискогенну шийну мієлопатію, у 51 - дискогенну шийну радикуломієлопатію. Тунельні синдроми серединного та ліктьового нервів виявлено у 49 пацієнтів. Розроблено схему оптимальної послідовності використання методів НФ-діагностики у пацієнтів з підозрою на ШР. Висновки: за наявності клінічних і нейровізуалізаційних даних, які надають підстави запідозрити ШР, запропонований комплекс НФ-методів забезпечує верифікацію дистального та/або проксимального рівня ураження нервових структур, визначення ступеня їх тяжкості.

Наведено дані про епідеміологію, клініку та особливості діагностики інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Доведено ефективність комплексного та індивідуального лабораторно-інструментального обстеження пацієнтів, хворих на ІПСШ, зокрема застосування методів ПІФ та ІФА, різноманітних лабораторних тест-систем.

Приведены данные об эпидемиологии, клинике и особенностях диагностики инфекций, передающихся половым путем. Доказана эффективность комплексного и индивидуального лабораторно-инструментального обследования пациентов, в частности использования методов ПИФ и ИФА, разнообразных лабораторных тест-систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.58-5

Рубрики:

Пошкодження черепномозкових нервів

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Поглиблено уявлення про окремі патофізіологічні механізми розвитку вертеброгенної шийної мієлопатії (ШМ) з урахуванням чинників формування стенозу хребтового каналу, співвідношення ступеня дисфункції спінальних структур внаслідок компресії та локальних дисциркуляторних ішемічних порушень. На підставі проведеного кореляційного аналізу даних клінічних, нейровізуалізаційних і нейрофізіологічних (НФ) досліджень у хворих з компресійними синдромами шийного відділу хребта розроблено принципи функціонального картування поперечника спинного мозку (CM) на рівні його компресії. На цій основі виділено клініко-НФ та ангіотопічні варіанти ураження СМ при вертеброгенній ШМ. Запропоновано нову концепцію комплексної структурно-функціональної оцінки при вертеброгенній ШМ характеру та ступеня порушення функцій сегментарних і провідникових структур CM, рефлексів медуло-цервікального рівня. На її основі розроблено алгоритм комплексної клініко-НФ діагностики вертеброгенної ШМ. Вперше сформульовано принципи й обгрунтовано оптимальні комплекси НФ тестування снінальних функцій залежно від характеру та переважного рівня компресії шийного відділу CM, виначено НФ критерії диференційної діагностики цервікальної мієлопатії різного генезу. Розроблено оптимальну систему діагностики мієлорадикулопатій, поєднаного ураження спінальних і периферичних структур, в тому числі тунельних синдромів верхньої кінцівки, комбінованого дворівневого ураження шийних корінців (корінця) і тунельного синдрому відповідного нерва. Доведено прогностичну цінність НФ показників функціонального стану сегментарних і провідникових структур шийного відділу CM, рефлексів цього рівня щодо можливості порушення адаптаційних процесів і декомпенсації; а також використання цих показників для об'єктивної оцінки ступеня важкості неврологічних розладів, оптимізації вибору лікувальних підходів, оцінки ефективності лікування та ступеня відновлення функції CM. На основі клініко-НФ досліджень в динаміці нейрохірургічного лікування визначено особливості, темпи і ступінь відновлення функцій сегментарних та провідникових структур шийного відділу CM, рефлексів цього рівня при вертеброгенній ШМ. Вперше розроблено НФ комплекс діагностики з реєстрацією полісегментарних і стовбурових рефлексів для визначення характеру залучення структур шийного відділу CM та дисфункції структур стовбура мозку у хворих групи диференційної діагностики, доведено інформативність розробленого діагностичного комплексу (пат. № u 2012 03372, МПК А 61 В 17/00, 2012).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.22

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення ділянки шиї

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.22

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення ділянки шиї

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.22-4

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення ділянки шиї

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.22-4

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення ділянки шиї

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначити критерії об'єктивізації когнітивних порушень у пацієнтів, які перенесли легку черепно-мозкову травму (ЧМТ). Обстежено 70 пацієнтів віком від 18-ти до 45-ти років, які перенесли струс або забій головного мозку легкого і середнього ступенів тяжкості (ШКГ 13 - 15). Контрольну групу становили 40 практично здорових осіб. У роботі було застосовано методи дослідження: клініко-неврологічний, нейропсихологічне тестування, ультрасонографію судин головного мозку, цифрову електроенцефалографію, реєстрацію когнітивних слухових викликаних потенціалів. Частота виявлення скарг у пацієнтів, які перенесли ЧМТ, становила: на головний біль - 21,43 %; погіршення пам'яті - 30 %. За даними нейропсихологічного тестування розлади уваги виявлено у 21,31 % пацієнтів, ознаки порушення пам'яті - у 34,42 %, тривоги та депресії - у 26,31 %. Інші нейропсихологічні методи: кольоровий комп'ютерний тест Люшера, Струп-тест, коректурна проба Бурдона виявилися менш чутливими. За даними когнітивних слухових викликаних потенціалів відмічено достовірне збільшення латентності піка РЗ у 42,1 % пацієнтів; зменшення амплітуди викликаних потенціалів - у 44,72 %. За даними цифрової електроенцефалографії виявлено тенденцію до дезорганізації основних кіркових ритмів за типом дифузного сповільнення або прискорення, дезорганізації альфа-ритму за частотою та амплітудою. Висновки: визначено критерії об'єктивізації когнітивних порушень у структурі посттравматичних неврологічних розладів у пацієнтів, які перенесли ЧМТ. Обгрунтовано доцільність використання комплексу нейропсихологічних та нейрофізіологічних методів (НПТ-ЕЕГ-КВП) з метою об'єктивізації певних когнітивних порушень у разі ЧМТ легкого та середнього ступенів тяжкості у проміжному та віддаленому періодах. Визначено негативний вплив на перебіг відновного періоду у пацієнтів із легкою ЧМТ, зокрема - емоційно-вольових порушень - тривог и та депресії.

Раннє виявлення помірних когнітивних порушень (КП) за допомогою інструментальних методів дослідження є актуальною проблемою неврології. Мета роботи - оцінити інформативність методів когнітивних викликаних потенціалів (КВП) та однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ) щодо об'єктивізації помірних КП у пацієнтів з вертебрально-базилярною недостатністю (ВБН). В дослідження було включено 26 пацієнтів з клінічними проявами ВБН, середній вік яких складав 44,9 +- 8,64 роки. Застосовано комплексне клініко-інструментальне дослідження з використанням шкал нейропсихологічного тестування MoCA, HADS, ультразвукового методу, реєстрації когнітивних викликаних потенціалів (КВП) P300, однофотонної емісійної комп'ютерної томографії (ОФЕКТ). Виявлено вірогідний кореляційний зв'язок між зниженням сумарного балу за шкалою MoCA, латентністю P300 та наявністю стенозуючого атеросклерозу брахіоцефальних артерій (p = 0,01), гіпертонічною ангіопатією (p = 0,01); зниження перфузії в судинних басейнах за даними ОФЕКТ (14 випадків) корелювало зі зниженням амплітуди КВП P300 (p = 0,01). Висновки: використання ОФЕКТ та реєстрація КВП P300 у пацієнтів з ВБН надає змогу об'єктивізувати помірні когнітивні порушення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р64.324

Шифр НБУВ: Ж73616 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.82

Рубрики:

Хвороби лицьового нерва

Шифр НБУВ: Ж25223 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначити найчастіші клінічні варіанти постконтузійного синдрому (ПКС) з порушенням когнітивних функцій, дослідити зміни нейрофізіологічних показників когнітивних викликаних потенціалів (КВП) P300 у цього контингенту. Для об'єктивізації наявності та вираженості післятравматичних когнітивних порушень у 115 чоловіків з ПКС після перенесеної у 2014 - 2017 рр. мінно-вибухової травми в Інституті нейрохірургії ім. акад, А. П. Ромоданова НАМН України проведено комплексне клініко-інструментальне дослідження з реєстрацією КВП P300. Вік пацієнтів становив від 18 до 45 років, термін після мінно-вибухової травми - 6 міс - 3 роки. Проведено клініко-неврологічне дослідження, нейропсихологічне тестування за Монреальською шкалою когнітивної оцінки (MoCA), Госпітальною шкалою тривожності та депресії (HADS), шкалою астенічного стану (ШАС), магнітно-резонансну томографію головного мозку, кількісну електроенцефалографію, ультразвукове дуплексне сканування. Для дослідження неврологічного статусу та когнітивних функцій використовували опитувальник на основі "Цицерон". За частотою виявлення виражених і значних когнітивних порушень і ступенем тяжкості клінічних виявів виділено три основні варіанта ПКС: з переважанням когнітивних порушень - 51 (44,0 %) випадок, з переважанням афективних порушень - 27 (23,5 %), з переважанням психосоматичних розладів - 37 (32,0 %). Показники латентності КВП P300 статистично значуще залежали від ступеня тяжкості когнітивних розладів. Виявлено статистично значущий зв'язок між латентністю P300 і оцінкою уваги та оперативної пам'яті за шкалою MoCA і балом у когнітивному кластері опитувальника. Методику P300 використано для уточнення варіанта клінічного перебігу ПКС у віддалений період легкої черепно-мозкової травми. Висновки: запропоновано виділяти три основні варіанта ПКС залежно від переважання виражених і значних когнітивних порушень та ступеня тяжкості клінічних виявів. На підставі аналізу скарг пацієнтів, клінічної картини, результатів нейропсихологічного тестування і нейрофізіологічного дослідження обгрунтовано доцільність застосування методу КВП P300 для об'єктивізації наявності та вираженості когнітивних порушень у пацієнтів з ПКС.