Розглянуто проблеми нечіткості інформації в процесах управління. Проаналізовано використання теорії нечітких множин у процесах прийняття рішення. Розглянуто методи побудови функції приналежності нечітких множин і змінних. Наведено приклад рішення задачі нечіткого управління за допомогою лінгвістичної змінної.

Розглянуто невизначеності, які існують у ході планування та ведення бойових дій угрупованнями Повітряних сил. Запропоновано використовувати теорію нечітких множин для рішення задачі зниження рівня невизначеностей. Надано метод зниження рівня невизначеностей за допомогою теорії нечітких множин. Побудовано алгоритм, на базі якого можна створити спеціальне програмне забезпечення, для реалізації в перспективних системах управління Повітряними силами.

Розглянуто проблеми процесів прийняття рішення у військовій справі. Проаналізовано використання теорії нечітких множин в процесах прийняття рішення. Наведено приклад рішення задачі пониження впливу невизначеності обстановки за нечіткості інформації для розпізнавання замислу дій засобів повітряного нападу. Зазначений підхід у формалізації процесів оцінки обстановки дозволить розпізнавати замисел дій засобів повітряного нападу, передбачати мету і стратегію бойових дій та на цій підставі приймати рішення щодо ведення протиповітряної оборони.

Розглянуто питання урахування нестохастичної невизначеності даних обстановки під час підготовки і прийняття рішення на бойові дії. Запропоновано для прийняття раціонального рішення використовувати як інструментальну, так і цільову раціональності. Цільова раціональність в задачах прийняття рішення досягається під час використання логіко-лінгвістичного підходу та за допомогою математичного апарату теорії нечітких множин. Обгрунтовано можливість урахування нестохастичної невизначеності даних на прикладі формування і формалізації мети та стратегії ведення бойових дій повітряним противником в інформаційно-аналітичній моделі підготовки і прийняття рішення на бойові дії.

Розглянуто проблеми розподілу зенітних ракет і боєприпасів між підрозділами ППО СВ під час ведення бойових дій щодо прикриття військ та об'єктів. Рішення проблеми розподілу зенітних ракет і боєприпасів в угрупуванні ППО у разі відбиття повітряного удару по військах, що прикриваються, зводиться до пошуку аналітичних співвідношень, які дозволять визначити алгоритм рішення поставленої задачі. Надано алгоритм розподілу зенітних ракет і наведено відповідні розрахункові формули. Програмна реалізація алгоритму дозволить формалізувати ряд питань планування бойових дій частин (підрозділів) ППО СВ.

Рассмотрено действие истребительной авиации по прикрытию других родов авиации в годы Великой Отечественной войны и сегодняшнее время. Проведен анализ боевого опыта летчиков-ассов, приведен порядок действия эскадрильи истребителей Су-27 по прикрытию бомбардировочной авиации.

Розглянуто питання вибору методів представлення даних та знань в системах з елементами штучного інтелекту. Побудовано систему даних та знань інформаційно-аналітичної моделі підготовки і прийняття рішень на бойові дії. Обгрунтовано використання реляційних баз даних, фреймових моделей представлення знань, ієрархічних мережевих моделей та продукційних систем.

Запропоновано вимоги до загальної структури системи підтримки прийняття рішення командира частини (підрозділу) військ ППО Сухопутних військ під час підготовки та ведення бойових дій.

Розглянуто умови невизначеності, які існують в процесі розпізнавання замислу дій повітряного противника командиром частини (підрозділу) ППО СВ. Запропонована методика базується на основних положеннях теорії нечітких множин і відомих даних про дії повітряного противника. Надано критерії розпізнавання напряму головного удару (ударів), що дозволяє приймати раціональні рішення на ведення бойових дій частиною (підрозділом) ППО СВ за умов природної невизначеності.

Рассмотрен вопрос автоматизации подготовки предложений к решению на ведение воздушной разведки подвижных объектов в горно-лесистой местности. В качестве объектов рассматриваются диверсионные разведывательные группы, незаконные вооруженные формирования. Задача поиска рациональных маршрутов ведения разведки формализуется с применением методов теории вероятности, теории графов и теории игр.

Рассмотрены задачи формализации задач подготовки предложений к решению на ведение воздушной разведки подвижных объектов в горно-лесистой местности. При принятии решений учет неопределенности действий диверсионных разведывательных групп, незаконных вооруженных формирований предложен методами теории вероятностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: З965.95 + Ц5/6-91

Рубрики:

Складні системи

Шифр НБУВ: Ж70474 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Існує ряд підходів і напрямків досліджень структурних властивостей складних систем. Поліедральний аналіз дозволяє розкрити багатовимірну геометрію складних систем, простежити вплив локальних змін на структуру системи в цілому, визначити саме структурні особливості складної системи, що не завжди можна виявити при інших підходах. Використання цього методу для аналізу структурно-складних систем дозволяє більш глибоко розкрити роль окремих елементів складної системи і визначити їх вплив на інші елементи системи, що необхідно для виявлення тих об'єктів противника, знищення (виведення з ладу) яких веде до порушення функціонування складної системи (угруповання противника).

Рассмотрен вопрос построения, выбора и обоснования показателей и критериев оценки эффективности ведения воздушной разведки незаконных вооруженных формирований в горно-лесистой местности. Обоснованные показатели и критерии могут быть включены в состав информационно-аналитической системы обеспечения процессов принятия решения на ведение воздушной разведки.

Рассмотрен один из путей повышения надежности функционирования телекоммуникационных сетей военного назначения за счет использования перспективных технологических решений.

Розглянуто досвід застосування засобів повітряного нападу в локальних конфліктах, показано роль системи протиповітряної оборони. Доведено, що хід та наслідки збройної боротьби залежать як від ефективності бойового застосування військ (сил), так і від їх живучості. Запропоновано шляхи підвищення живучості системи зенітного ракетного прикриття та проведено їх обгрунтування.

Проведено огляд існуючих підходів щодо визначення пріоритетів об'єктів прикриття для досягнення цілей операції (бойових дій) противника. Запропоновано підходи щодо вдосконалення процесів розпізнавання цілей і замислу операції (бойових дій) противника з використанням розвідувальних даних.

Запропоновано оцінювати пріоритет об'єкту прикриття, виходячи з важливості цього об'єкту для досягнення мети операції (бойових дій) противника. Запропоновано методику визначення важливості об'єктів прикриття з використанням методу аналізу ієрархій.

Під час прийняття рішень в ситуаціях з аналізом слабоструктурованих даних у командира (експерта) виникає необхідність використання моделі проблемної області, за допомогою якої він намагається пояснити процеси, що відбуваються в реальності. При цьому об'єктивні закономірності реального середовища представляються суб'єктивними оцінками. В результаті образ ситуації відбиває не тільки закони й закономірності ситуації, але й світогляд суб'єкта, його систему переконань, цінностей, рівень утворення, досвід і т.д. Когнітивні підходи у системах підтримки прийняття рішень орієнтовані на те, щоб активізувати інтелектуальні процеси суб'єкта й допомогти йому зафіксувати своє бачення проблемної ситуації у вигляді формальної моделі. Зазвичай використовується так звана когнітивна карта уявлень командира, що представляє відомі суб'єктові основні оцінки ситуації у вигляді орієнтованого знакового графа. Дослідження когнітивних карт командира з оцінкою можливих ситуацій, моделювання сценаріїв розвитку є важливим напрямком розвитку систем підтримки прийняття рішень у військовій справі.

Запропоновано використовувати поліедральний аналіз для рішення задачі аналізу структури складних систем. Виділення критичних елементів складної системи дозволяє їх першочергово включати до плану вогневого ураження, тим самим порушуючи стійке функціонування системи. Запропоновані підходи мають алгоритмічну реалізацію та дозволяють їх використання у перспективних інтелектуальних системах підтримки прийняття рішення.