Розглянуто застосування підходу компараторної ідентифікації для вирішення завдання синтезу моделей багатофакторного оцінювання та вибору рішень. Запропоновано метод розв'язку задачі структурно-параметричної ідентифікації для адитивних, мультиплікативних і комбінованих моделей, який дозволяє звести її до однотипних завдань лінійного або нелінійного математичного програмування.

Розроблено комплекс ефективних математичних моделей, обчислювальних методів та інструментальних засобів для синтезу моделей багатофакторної оцінки та вибору альтернатив. Сформульовано постановку нових узагальнених задач структурно-параметричної ідентифікації моделей багатофакторної оцінки, що передбачають вибір виду та всього комплексу параметрів моделі у класах адитивних, мультиплікативних і змішаних схем компромісу. Запропоновано математичні моделі та методи розв'язання загальної задачі структурно-параметричної, компараторної ідентифікації моделей багатофакторної оцінки, а також виділення підмножин ефективних альтернатив, вибору параметрів функцій корисності, вагових і адаптаційних параметрів часткових критеріїв. Наведено оцінки складності розроблених методів та результати розв'язання експериментальних задач.

Висвітлено проблему критеріїв оцінювання фізичної підготовленості студенток ВНЗ за умов скасування державних нормативів у вищій школі. Вироблено норми індивідуальних показників рівня фізичної підготовки студенток віком 17 - 19-ти років. Підібрано та апробовано тести для визначення та контролю рівня фізичної підготовки студенток ВНЗ. Виявлено негативну тенденцію у розвитку рухових якостей дівчат означеного віку, що навчаються у ВНЗ. Доведено перспективність та актуальність подальших наукових розробок із застосування здоров’язберігальних технологій на заняттях з фізичного виховання у вищій школі.

Освещена проблема критериев оценки физической подготовленности у студенток ВУЗ в условиях отмены государственных нормативов в высшей школе. Выработаны нормы индивидуальных показателей уровня физической подготовленности студенток в возрасте 17-ти - 19-ти лет. Подобраны и апробированы тесты для определения и контроля уровня физической подготовленности студенток ВУЗ. Выявлена негативная тенденция в развитии двигательных качеств девушек указанного возраста, обучающихся в ВУЗ. Доказана перспективность и актуальность дальнейших научных разработок по применению здоровьесохраняющих технологий на занятиях по физическому воспитанию в высшей школе.

Illuminated is the problem of the criteria of evaluation of physical fitness among students of higher educational institutions under the abolition of state standards in higher education. Developed are the standards of individual indicators of the level of physical fitness of female students aged 17-19 years. Selected and tested is a battery of tests to determine and control the level of physical fitness of students in higher education. Revealed is the negative trend in the development of motor qualities of girls 17-19 years old, enrolled in high school. Proved are the promising and the relevance of further research on the application of health-saving technology on physical education trainings in high school.

Мета роботи - визначення пріоритетних задач науково-технічного характеру, вирішення яких створює умови до удосконалення процесу експлуатації суден та наведення основних показників, які характеризують надійність експлуатації суднового обладнання. Значення показників надійності за період експлуатації, які отримані у результаті обробки інформації порівнюються з відповідними значеннями показників за попередні періоди. Такий підхід дозволяє здійснити якісну оцінку рівня надійності по відношенню до попередніх періодів експлуатації. При цьому, не враховується вплив на статистичну оцінку показника інтенсивності експлуатації. Статистичні дані про відмови та несправності отримуються при нестабільних умовах спостережень, що значно впливає на точність та достовірність оцінки. Одним з часткових завдань дослідження є удосконалення методики статистичного контролю надійності агрегатів суднового обладнання з урахуванням впливу інтенсивності експлуатації та нестабільних умов спостережень.

Вирішено актуальне науково-технічне завдання удосконалення існуючих та розробленню нових моделей та методів інтелектуалізації експлуатації суден за критичних умов. Принцип роботи інтелектуалізованої системи судна полягає у виборі оптимальних дій по управлінню судном при зміні курсу в нештатній ситуації, яка пов'язана з відмовами в підсистемах системи управління або з зовнішніми факторами. Наведено загальний алгоритм рішення задачі інтелектуалізації системи експлуатації судна.

Обгрунтовано доцільність створення пасивної радіотехнічної системи для вирішення задач навігації засобів водного транспорту у прибережних акваторіях. Показано, що важливими вимогами до таких систем контролю є забезпечення високої точності визначення координат суден незалежно від часу доби та метеоумов. Це досягається за рахунок використання визначеного радіодіапазону хвиль. При цьому важливо дотримуватись вимог "Green engineering", що можливо забезпечити використанням запропонованого у роботі пасивного радіотехнічного комплексу з обгрунтованою формою антенної системи.

Наведено математичну модель процесу технічного обслуговування і ремонту суднових комплексів, що дозволяє одержати кінцеві аналітичні вирази для розрахунків відповідних показників ефективності процесу експлуатації суден. Також модель дозволяє оцінити вплив системи відновлення суднових комплексів, як сукупності засобів контролю, діагностичних і ремонтних засобів, комплектів запасних елементів, виконавців, що взаємодіють з об'єктом експлуатації за встановленими правилами, на ефективність процесу технічного обслуговування і ремонту.

Проведено аналіз характеристик процесу експлуатації агрегатів систем автоматичного управління. За результатами аналізу розроблено вимоги до математичної моделі процесу технічної експлуатації агрегатів обрано клас моделі та метод моделювання, що дозволило розробити формалізований опис процесу технічної експлуатації одиничного агрегату систем автоматичного управління. За результатами аналізу обрано модель прогнозування показника надійності агрегатів та спосіб статистичного контролю рівня надійності.

Проведено аналіз характеристик процесу експлуатації агрегатів систем автоматичного управління. За результатами аналізу розроблені вимоги до математичної моделі процесу технічної експлуатації агрегатів, обрано клас моделі та метод моделювання, що дозволило розробити формалізований опис процесу технічної експлуатації одиничного агрегату систем автоматичного управління. За результатами аналізу обрано модель прогнозування показника надійності агрегатів та спосіб статистичного контролю рівня надійності.

Мета роботи - обгрунтування методологічних аспектів стратегічного планування капіталоутворювальної бази (КУБ) підприємств відповідно до об'єктивних особливостей економіки знань. Щодо базового поняття наукової статті - "капітал" - запропоновано його тлумачити за фінансовим підходом, водночас у межах управління підприємницькою діяльністю та забезпечення розвитку суб'єктів господарювання розглядати особливості формування КУБ, зокрема, враховуючи положення теорій інтелектуального (людського) та інформаційного капіталів. При цьому КУБ підприємства запропоновано розуміти як сукупність активів (фінансових, матеріальних і нематеріальних), які перебувають у його власності та/або розпорядженні, використання яких формує потенціал суб'єкта господарювання до розвитку в часі. У цьому випадку формування КУБ підприємства в умовах становлення економіки знань повинно базуватися на принципах комплексності, системності, стратегічності та інноваційності. До головних пріоритетів формування КУБ підприємств віднесено: забезпечення стабільного функціонування в часі шляхом створення достатнього запасу міцності; акумулювання потенціалу до стійкого розвитку; формування здатності підприємства до інноваційної трансформації. Стратегічне планування КУБ підприємств запропоновано здійснювати на основі форсайт-підходу, щодо якого здійснено критичний аналіз його переваг і недоліків у контексті вирішення поставленого наукового завдання, а також розкрито змістове розмежування понять "прогнозування", "форсайт", "передбачення". Доведено, що ефективність форсайт-підходу стратегічного планування КУБ окремого підприємства забезпечується логічним поєднанням п'яти факторів: чіткістю формулювання цільових орієнтирів форсайту та варіантизацією їх здійснення; обгрунтованістю та глибинністю розуміння підстав для ухвалення рішень усіма учасниками форсайту; відображеністю цільових пріоритетів у конкретних дослідницьких, інвестиційних та інших проектах; самостійністю ідентифікування учасниками форсайту своїх позицій, окрім порядку взаємодії учасників (визначається організаторами форсайту); можливою зміною позицій учасників залежно від початково прийнятих детермінант. Також реалізаційна здатність стратегічного планування на підприємстві безпосередньо залежить від наявності та якості розроблення стратегії розвитку відповідної галузі на рівні профільних державних інституцій. Методологічні особливості стратегічного планування КУБ розглянуто на прикладі підприємств будівельної індустрії та як його фундаментальна основа сформовано контурні детермінанти драйверів інноваційної трансформації будівельної індустрії за такими змістовими напрямами: технологічні, екологічні, кадрові, економічні, управлінські. Своєю чергою, для стратегічного планування КУБ підприємств будівельної індустрії виокремлено технологічний, соціальний, кадровий, фінансовий та управлінський компоненти, за кожним з яких сформульовано операційні заходи.

Вирішено актуальне наукове завдання практичного характеру, що спрямоване на підвищення точності вимірів параметрів радіосигналу в суднових радіолокаційних систем з урахуванням тропосферного впливу в умовах хвилювання морського середовища. Вперше запропоновано аналітичну модель для врахування тропосферного впливу на радіолокаційний сигнал, що дозволяє здійснити розрахунки ефективної площі розіювання (ЕПР) морських об'єктів. Також набула подальшого розвитку модель розрахунку впливу зовнішніх збурень на прийом радіолокаційного сигналу на основі врахування тропосферних збурень над морською поверхнею. Удосконалено метод визначення ЕПР морського об'єкту в суднових радіолокаційних систем на основі врахування впливу зовнішніх збурень, що дає можливість підвищити навігаційну безпеку судноплавства. В ході наукових досліджень проводили імітаційне моделювання, яке підтвердило збіжність отриманих результатів з відомими даними.