Досліджено нестаціонарні температурні поля та напружено-деформовані стани у плоско-шаруватих тілах і середовищах, що перебувають за умов вісесиметричного та плоского теплового навантаження. Розв'язки відповідних початково-крайових задач одержано в аналітичному вигляді з використанням інтегрального перетворення Лагерра за часовою змінною та інтегрального перетворення Ганкеля чи Фур'є за просторовою змінною. Шляхом кусково-сталої апроксимації фізико-механічних властивостей побудовано аналітичний розв'язок вісесиметричної квазістатичної задачі термопружності для функційно-градієнтного шару. З використанням інтегрального перетворення Фур'є - Лапласа та рівнянь квазістатичної термопружності в напруженнях побудовано аналітичний розв'язок просторової квазістатичної задачі для півпростору, що нагрівається рухомим джерелом тепла у формі прямокутника.

Уперше на підставі проведеного комплексного обстеження пацієнтів з облітеруючими захворюваннями нижніх кінцівок, що супроводжуються критичною ішемією, визначено значущі критерії для прогнозування арозійної кровотечі у післяопераційний період. Уперше на базі індивідуального прогнозу перебігу цього періоду розроблено оригінальний алгоритм ведення хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК), що передбачає методи профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень. Обгрунтовано необхідність комплексного підходу до проведення передопераційної підготовки досліджених пацієнтів, спрямованої на стабілізацію загального стану хворого, поліпшення метаболічної та реологічної ситуації в організмі та на місцеве лікування гнійно-некротичних вогнищ на уражених кінцівках з застосуванням антисептиків і сорбентів з метою зменшення ризику інфікування експлантата. Експериментально доведено доцільність використання мірамістину, вантолу та нітрату срібла у санації гнійно-некротичних вогнищ у хворих з КІНК, а також в інтраопераційній профілактиці лікування операційної рани. Уперше показано, що додавання 0,5 % нітрату срібла до мазі "Левосин" дає змогу значно підсилити її протимікробні властивості.

Наведено класифікацію методів розв'язання задач комбінаторної оптимізації (ЗКО) на основі понять метаевристик першого та другого роду. Розроблений підхід дозволяє класифікувати не лише існуючі, але й розроблювані алгоритми комбінаторної оптимізації (АКО). Розроблено нові наближені алгоритми стохастичного локального пошуку, які належать до метаевристик першого роду. Запропоновано підхід до побудови гібридних алгоритмів на базі генетичних алгоритмів і GS-алгоритмів, які відносяться до метаевристик другого роду. Проведено теоретичний аналіз ефективності та досліджено практичну застосовність розроблених алгоритмів. Розроблено математичну модель оптимізації прийняття рішень за планування технологічних процесів на великому металургійному комбінаті (МК), яка враховує найбільш суттєві обмеження та технологічні норми на типовому МК.

Встановлено провідну роль симетричної деформації (порожнистої стопи) у патогенезі порушень ходьби у хворих на спадкову моторно-сенсорну нейропатію. Проаналізовано результати хірургічного лікування деформацій стопи у таких хворих, доведено доцільність та ефективність оперативного лікування на скелеті стопи. Показано неефективність операцій на м'язово-сухожильному апараті гомілки та стопи як основних методик. На підставі результатів біомеханічного дослідження встановлено однотипність змін часових і силових показників опорних реакцій у пацієнтів зі спадковою моторно-сенсорною нейропатією та порожнисто-варусними стопами іншої етіології, визначено функцію м'язів гомілки та стопи у формуванні переднього еквінусу, показано його провідну роль у механогенезі порожнистої стопи. Виявлено покращення силових характеристик згиначів і розгиначів корегованої стопи внаслідок нормалізації геометрії стопи. Вперше розроблено систему діагностики й ортопедичного лікування хворих на спадкову моторно-сенсорну нейропатію, що включає клініко-рентгенологічний, електронейроміографічний, біомеханічний методи дослідження й оперативне лікування порожнистої стопи залежно від її рентгенологічної структури.

Розроблено математичну модель для аналізу електромагнітних віброзбуджуючих сил потужних турбогенераторів у синхронному та асинхронному режимах. Проведено порівняльний аналіз спектрів цих сил у зазначених режимах та зроблено висновки щодо характеру вібрацій турбогенератора в асинхронному режимі.

Розроблено математичну модель електромагнітних та теплових процесів, що виникають у кінцевих клинах роторів потужних турбогенераторів в асинхронних режимах роботи. Показано, що зазначені процеси супроводжуються перегріваннями клинів. Запропоновано технічні рішення з метою усунення негативних наслідків такого перегрівання.

Результаты данного исследования продемонстрировали высокую эффективность органосохраняющей хирургии почечных ангиомиолипом. В группе туберозного склероза и спорадических мультифокальных опухолей преимущественной хирургической техникой должна быть энуклеация опухоли.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.17-99

Рубрики:

Хірургічна патологія судин

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-59

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.284.6-59

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення променевозап'ясткового суглобу,кисті і пальців

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.6-5

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення гомілковостопного суглоба, стопи і пальців

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - провести систематичний огляд і метааналіз результатів тотального ендопротезування гомілковостопного суглоба за показниками виживаності різних конструкцій ендопротезів, часу й кількості ревізій, характеру ускладнень. Використані дані відкритих національних медичних реєстрів країн Скандинавії (Норвегії, Швеції, Фінляндії), Нової Зеландії, Австралії та ін.; статті, наукові публікації в спеціалізованих фахових виданнях, реферати, відкриті електронні бази даних, бази даних Національної медичної бібліотеки США Medline за останні 15 років. Застосовувався статистичний аналіз з урахуванням оцінки виживаності й ревізій методом Каплана - Мейєра, дисперсійний аналіз, непараметричний аналіз рангової кореляції Спірмена. Загальні тенденції, що виявляються в проведеному дослідженні, вказують на прогнозовану можливість ревізії в 10 - 15 % пацієнтів до кінця 5-річного періоду і до 20 - 30 % - до кінця 10-річного періоду. Більшість досліджень розглядала ревізійне ендопротезування або артродез як кінцеву точку при обчисленні показників виживання. Проте якщо проміжок часу до ревізії розглядається як кінцева точка для негативного результату, то показники виживання ендопротеза ще більше знижуються. Крім асептичної нестабільності й інфекційних ускладнень, прогресуючий больовий синдром є ще однією проблемою, що може поставити під загрозу клінічні результати. Висновки: трикомпонентні протези з мобільною поліетиленовою вставкою й безцементним типом фіксації дають кращі результати й характеризуються більшою виживаністю порівняно з протезами минулих поколінь. Ключовими елементами сучасного дизайну є мінімально можлива резекція кістки й покращене багатокомпонентне пористе покриття. При виборі тактики лікування важливо враховувати індивідуальні особливості пацієнта, такі як індекс маси тіла, статус куріння, коморбідність та інші змінні, що можуть допомогти прогнозувати результати й виживання імплантів. Крім того, вибір тактики лікування й протеза має бути зумовлений обізнаністю хірурга з конструктивними особливостями протезів, а також повинен враховувати їх наявність.

Цель работы - определить частоту и значимость диагностических критериев метатарзалгии, уточнить особенности диагностики болевого синдрома переднего отдела стопы. В исследование було включено 190 пациентов (234 случая) с жалобой на боль в переднем отделе стопы. Мужчин было 27, женщин - 163; средний возраст - (53,2 +- 3,3) года. Оценивали болевой синдром переднего отдела стопы и его локализацию, расстройства чувствительности, перегрузки, влияние обуви, наличие омозолелостей и молоткообразной деформации пальцев, гиперемию тыльной поверхности, симптомы "сдавления", увеличение массы тела. Клинико-рентгенологическое, сонографическое, магнитно-резонансное исследования выполнены для исключения невромы Мортона, остеохондропатии головок плюсневых костей, интраметатарзального бурсита, стрессовых переломов плюсневых костей. Полученные показатели обрабатывали с помощью методов описательной статистики. Метатарзалгия была диагностирована у 107 пациентов (145 случаев), неврома Мортона - у 27 (28), межплюсневый бурсит - 11 (11), стрессовые переломы плюсневых костей - 24 (29), остеохондропатия головок плюсневых костей - 21 (21). Характерные клинические признаки метатарзалгии: боль под головкой соответствующей плюсневой кости, связанная с нагрузкой; омозолелость в проекции головок вовлеченных плюсневых костей; молоткообразная деформация одного или нескольких пальцев. Выявлены предрасполагающие факторы: перегрузка, изменение массы тела, использование "неправильной" обуви. Рентгенологический признак - нарушение метатарзальной параболы. Выводы: метатарзалгия проявляется болевым синдромом и омозолелостью под головками соответствующих плюсневых костей; возможным развитием фиксированного молоткообразного пальца, что существенно ухудшает качество жизни. Дифференциальный диагноз болевого синдрома переднего отдела стопы включает неврому Мортона, межплюсневый бурсит, стрессовые переломы плюсневых костей, остеохондропатию.

Оптичні методи характеризації поверхні спираються на вимірювання або відношення комплексних коефіцієнтів відбивання для ортогональних поляризацій світла (еліпсометрія), або магнітуди цих коефіцієнтів, що надає змогу розв'язати обернену проблему, тобто обчислити параметри поверхні (такі як кількість, товщина та проникність плівок), шляхом їх оптимизації. З метою збільшити кількість величин, що вимірюються експериментально, у роботі запропоновано метод визначення фази відбитого світла шляхом аналізу спектральних особливостей світла, відбитого від плоскопаралельного зазору, одну з граней якого утворює досліджувана поверхня. Показано, яким чином нормований спектр, одержаний в результаті процедури "рухомого зразка", може бути конвертовано у спектральну залежність магнітуди і фази коефіцієнта відбивання. Продемонстровано, що знання комплексного коефіцієнта відбивання зводить обернену проблему по відновленню діелектричної проникності одношарової плівки до розв'язку лінійного матричного рівняння. Це вигідно відрізняє метод у порівнянні з еліпсометрією, для якої не існує прямої трансформації еліпсометричних кутів у фізичні параметри плівки.

Мета дослідження - проаналізувати результати застосування модифікованої методики корекційної остеотомії бічної кісточки гомілки у разі її хибно консолідованих переломів без виражених деструктивно-дистрофічних змін травмованого гомілковостопного суглоба (ГСС). Дослідження проведено щодо 37 пацієнтів, з них чоловіків - 16, жінок - 21, середній вік яких становив (38 +- 7) років. З моменту травми минуло від 6 до 15 міс, у середньому - (7,8 +- 1,9) міс. Під час рентгенологічного обстеження у пацієнтів було виявлено післятравматичний остеоартроз ГСС I - II стадії за Келгреном - Лоуренсом. Корекційна остеотомія включала поперечну остеотомію бічної кісточки гомілки на рівні суглобової щілини ГСС, що уможливило виконати трьохплощинну корекцію положення кісточки та відновити співвідношення в ГСС. Функціональні результати оцінювали за шкалою AOFAS (American Orthopaedic Foot and Ankle Society Score) для ГСС та заднього відділу стопи до та після хірургічного лікування. Ступінь прогресування остеоартрозу визначали за результатами рентгенографії у навантаженні згідно з класифікацією Келгрена - Лоуренса. Середній термін спостереження з аналізом результатів становив (1,9 +- 0,6) року. Оцінка функціональних результатів за шкалою AOFAS у межах терміну спостереження зросла з (58,7 +- 2,4) до (86,2 +- 1,8) бала. Під час рентгенологічного обстеження у всіх пацієнтів спостерігали відновлення вісі ГСС, але у 8 (21 %) пацієнтів виявили III стадію остеоартрозу, що свідчило про його прогресування. Висновки: модифікована методика корекційної остеотомії бічної кісточки гомілки у разі її хибно консолідованих переломах надає змогу відновити конгруентність та біомеханічну вісь подкодженого суглоба, значно покращити його функціональну здатність та уповільнити прогресування післятравматичного остеоартрозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.12-5

Рубрики:

Хвороби суглобів. Артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285-59

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення тазу і нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінка стабільності внутрішньої фіксації при виконанні різних видів надкісточкових корекційних остеотомій дистального відділу великогомілкової кістки шляхом дослідження жорсткісних параметрів біомеханічних моделей "фіксатор - кістка" при імітаційному комп'ютерному моделюванні методом скінченних елементів. Дослідження включало створення солідних імітаційних комп'ютерних моделей біомеханічних систем "фіксатор - кістка" на базі програмного комплексу ANSYS з використанням контактних і 10-вузлових пірамідальних 3D SOLID187 СЕ. 3D-модель великогомілкової кістки створена на підставі комп'ютерного томографічного дослідження неушкодженої гомілки у здорової людини. У кожній моделі відтворено корекційну остеотомію в метаепіфізарній зоні дистального відділу великогомілкової кістки з подальшою фіксацією різними видами сучасних блокованих пластин з гвинтами. Проведено дослідження напружено-деформованого стану, визначені максимальні величини зусиль на стиск, згин та максимальні крутильні моменти за умови неперевищення переміщення 1,0 мм між кістковими фрагментами. Найбільш жорсткою та стабільною є біомеханічна система з передньолатеральною блокованою L-подібною пластиною, де допустимі зусилля на стиск і згин становлять 308 і 73 Н відповідно. При цьому ця система характеризується найбільшою величиною еквівалентних за Мізесом напружень у концентраторах гвинтів та пластини. Найменшу жорсткість на стиск (Pmax стиск = 151 Н), згин (Pmax згин = 19 Н) і кручення (Mmax = 2,46 Н/м) мала біомеханічна система, де застосовано медіальну блоковану пластину. Висновки: при плануванні медіальної корекційної надкісточкової остеотомії дистального відділу великогомілкової кістки з відкритим клином найбільшу стабільність та жорсткість фіксації забезпечує медіальна блокована пластина "puddi-plate", при плануванні медіальної остеотомії із закритим клином найбільшу стабільність при фіксації забезпечує медіальна блокована пластина з міні-гвинтами, а для латеральної корекційної остеотомії із закритим клином, передньої остеотомії та фокусної купольної корекційної остеотомії в даній анатомічній ділянці найкраще використовувати передньолатеральну L-подібну блоковану пластину.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.250.401-5

Рубрики:

Остеохондроз хребта

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - аналіз результатів гістологічного дослідження плантарної пластинки капсули плеснофалангового суглоба; виявлення особливостей будови, характерних для структури ентезису. Досліджено 11 зразків тканин плантарної пластинки капсули 2 - 4-го плеснофалангових суглобів, шість із яких були взяті у двох свіжих травматичних ампутованих кінцівках. Інші п'ять зразків одержали при екзартикуляції другого пальця у пацієнтів із крайнім ступенем фіксованої молоткоподібної деформації. Середній вік пацієнтів становив 65,28 +- 10,32 (45 - 74) року, чоловіків було 3, жінок - 4. Для гістологічного дослідження відбирали фрагменти сухожильно-кісткового з'єднання, які проходили звичайну гістологічну обробку. Препарати досліджували в світлі, що проходить через систему лінз мікроскопа OLYMPUS CX-41. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуальною аналоговою шкалою від низького до високого ступеня при збільшенні - 100. У досліджуваних зразках плантарної пластинки виявили характерні гістологічні ознаки, властиві для структури фіброзно-хрящового ентезису. У місці кріплення сполучної тканини до суглобової поверхні спостерігалась поступова трансформація фіброзної тканини в мінералізовану кісткову тканину, що мікроскопічно характеризувалось зональністю цього переходу. Ентезис плантарної пластинки мав чотири окремі зони: перша зона представлена щільною оформленою сполучною тканиною; друга зона - волокнистим хрящем без ознак звапнення; третя - мінералізованим волокнистим хрящем; четверта - власне кісткою. Висновки: описано гістологічну будову ділянок кріплення плантарної пластинки капсули плеснофалангового суглоба до головок плеснових кісток відповідає типовій структурі фіброзно-хрящового ентезису, характерною ознакою якого є наявність волокнистого хряща, локалізація переважно біля епіфізів, обмеженість зони прикріплення.