Розглядається принцип аналізу одного класу нелінійних систем автоматичного керування (САК) за допомогою диференційних тейлорівських (ДТ) перетворень.

Рассмотрены механизмы фармакологического действия ненаркотических анальгетиков и нестероидных противовоспалительных препаратов. Представлена современная классификация хронической боли, основанная на механизмах развития болевого синдрома. Приведены схемы обезболивания для лиц разного возраста с различной патологией.

Розглянуто проблеми знеболювання у медичній практиці згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я. Наведено сучасну класифікацію хронічного болю, основану на механізмах виникнення больового синдрому, а також схеми знеболювання в осіб різного віку з різною патологією.

Розглянуто особливості конструкцій та принцип дії типових датчиків, електромагнітних підсилювачів і виконавчих механізмів систем автоматизації (СА), а також їх взаємодії як основних елементів у структурі СА. Розкрито суть основних понять теорії автоматичного керування (АК), описано інженерні методи аналізу систем АК.

Рассмотрены особенности конструкций и принцип действия типовых датчиков, электромагнитных усилителей и исполнительных механизмов систем автоматизации (СА), а также их взаимодействия как основных элементов в структуре СА. Раскрыта сущность основных понятий теории автоматического управления (АУ), описаны инженерные методы анализа систем АУ.

Розглянуто задачі побудови асимптотичних пристроїв ідентифікації вектора стану об'єктів керування за детермінованих умов модальними методами та за стохастичних умов у вигляді оптимальних фільтрів Калмана - Б'юсі. Особливу увагу приділено задачам побудови термінальних систем автоматичного керування (САК), синтезу й аналізу оптимальних та квазіоптимальних за швидкодією САК з використанням фазової площини та методу стикування розв'язків на базі теореми про n-інтервали. Розв'язано задачі синтезу оптимальних САК за квадратичними критеріями. Розглянуто задачі аналітичного конструювання оптимальних регуляторів, а також задачі аналізу систем екстремального керування з запам'ятовуванням екстремуму за відсутності та наявності коригувальних пристроїв. Наведено задачі синтезу блоків адаптації в безпошукових адаптивних САК з сигнальним і параметричним настроюванням градієнтними методами та за допомогою функцій Ляпунова з використанням еталонних моделей.

Рассмотрены задачи построения асимптотических устройств идентификации вектора состояния объектов управления в детерминированных условиях модальными методами и в стохастических условиях в виде оптимальных фильтров Калмана-Бьюси. Особое внимание уделено задачам построения терминальных систем автоматического управления (САУ), синтеза и анализа оптимальных и квазиоптимальных по быстродействию САУ с использованием фазовой площади и метода стыковки решений на основе теоремы об n-интервалах. Решены задачи синтеза оптимальных САУ за квадратическими критериями. Рассмотрены задачи аналитического конструирования оптимальных регуляторов, задачи анализа систем экстремального управления з запоминанием экстремума при отсутствии и наличии корректирующих устройств. Представлены задачи синтеза блоков адаптации в безпоисковых адаптивных САУ с сигнальным и параметрическим настраиванием градиентными методами и с помощью функций Ляпунова с использованием эталонных моделей.

Изучено состояние микроциркуляции в нижних конечностях с помощью лазерной допплеровской флуометрии у 37-ми больных с облитерирующим атеросклерозом до и после выполнения поясничной симпатэктомии. Установлено, что лазерная допилеровская флуометрия может быть использована для оценки функционального состояния микроциркуляторного русла и прогнозирования результатов поясничной симпатэктомии.

Изучено состояние регионарной гемодинамики и микроциркуляции у 47-ми больных облитерирующим атеросклерозом (ОА) сосудов нижних конечностей (НК) в стадии хронической критической ишемии до и после выполнения восстановительной операции. У 9-ти больных выполнено подвздошно-бедренное шунтирование с использованием синтетического протеза, у 38-ми - бедренно-подколенное шунтирование. У 46-ти больных, у которых до операции по данным лазерной допплеровской флоуметрии отмечено сохранение функциональных резервов микроциркуляторного русла, после операции наблюдали увеличение показателей регионарного кровотока и микроциркуляции с 1-х по 5-е сутки. У одного больного выявлен недостаточный функциональный резерв микроциркуляторного русла, осуществление восстановительной операции оказалось неэффективным, выполнена ампутация НК. Показана динамика изменений микроциркуляции в 1, 3, 5 и 7-е сутки после операции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.035 + Р457.862.037

Рубрики:

Тромбоз і емболія судин кінцівок

Хірургічне лікування облітеруючого ендартериїту. Хірургічне лікування спонтанної гангрени

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для выборки изолированных галактик определены параметры излучения в дальнем ИК-диапазоне: светимость и показатели цвета, температура пыли, скорость и эффективность текущего звездообразования (ТЗО). Проанализированы и сравнены значения этих параметров с аналогичными для нормальных галактик в скоплении Virgo. Из сравнения скоростей ТЗО, определенных независимыми способами по излучению галактик в дальнем ИК-диапазоне и радиоконтинууме, получено, что нижний предел доли свободно-свободного (теплового) излучения на частоте 1,4 ГГц составляет 13 %.

Разработана математическая модель нестационарных сопряженных температурных полей в мундштуке пресса для производства подовых и доменных блоков на подготовительном этапе тура прессования. Сравнены результаты моделирования с экспериментом.

Предложена методика оптимизации управления электрическим обогревом при прессовании заготовок подовых блоков.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.5-43 + Р364.194

Рубрики:

Хвороби сечових органів

Рентгенологічне дослідження і рентгеноанатомія сечостатевої системи

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що одним із головних напрямів діяльності ВНЗ є використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті. Викладено загальні відомості про міжнародний рейтинг оцінки веб-діяльності університетів – Webometrics ranking of world’s universities. Здійснено детальний огляд критеріїв оцінювання рейтингу наукової активностВНЗ в Інтернет-середовищі Webometrics. Проведено аналіз місця Київського університету ім. Б. Грінченка в вебометричному рейтингу університетів України і світу. Наведено рекомендації щодо підвищення рейтингу ВНЗ у веб-середовищі.

Отмечено, что одним из главных направлений деятельности ВУЗ является использование информационно-коммуникационных технологий в образовании. Представлены общие сведения о международном рейтинге оценки веб-деятельности университетов – Webometrics ranking of world's universities. Осуществлен детальный обзор критериев оценки рейтинга научной активности ВУЗ в Интернет-среде Webometrics. Проведен анализ места Киевского университета им. Б. Гринченко в вебометрическом рейтинге университетов Украины и мира. Приведены рекомендации по повышению рейтинга ВУЗ в веб-среде.

One of the main activities of the university is the use of information and communication technologies in education. This article presents an overview of the international ratings of the web of the universities — Webometrics ranking of world's universities.The detailed review of the rating criteria to evaluate the scientific activity of universities in the Webometrics Internet environment; the analysis of the place of Borys Grinchenko Kyiv University in Webometrics ranking of the universities of Ukraine and the world, as well as recommendations to improve the ranking of the university in the Web environment are presented.

С целью изучения влияния отдельных неингаляционных анестетиков на состояние когнитивных функций в послеоперационном периоде и разработки мер профилактики и ранней коррекции их нарушений было обследовано 211 больных, разделенных на 3 группы: без исходных психоневрологических нарушений (средний возраст), с повышенным риском развития послеоперационной когнитивной дисфункции (пожилой возраст) и перенесшие ранее ишемический инсульт или транзиторную ишемическую атаку. Больным первых 2-х групп для профилактики и коррекции послеоперационных когнитивных расстройств назначался тиоцетам. Больным 3-ей группы назначалась комбинация ноотропного препарата фенибут с антихолинэстеразным препаратом ипидакрин. Исследование когнитивных функций проводилось с использованием общепринятых нейропсихологических методик при поступлении в стационар, в ранний (7 - 14 дней) и отдаленный (30 - 90 дней) послеоперационный периоды. Независимо от схемы общего обезболивания в раннем послеоперационном периоде развивалось снижение когнитивных функций, наименее выраженное в случаях применения пропофола. Восстановление когнитивных функций до исходного уровня у больных этой группы происходило в течение первых 24 час после операции, в то время как в группах с использованием тиопентала натрия и кетамина - лишь к 7-м послеоперационным суткам. Раннее введение тиоцетама способствовало развитию менее выраженных повреждений когнитивных функций и более быстрому их восстановлению с постепенным улучшением их состояния выше исходного уровня в отдаленном периоде. У больных 2-ой группы тиоцетам не только предупредил снижение когнитивных функций в раннем послеоперационном периоде, но и существенно их улучшил при исходно сниженных уровнях. У больных третьей группы, которым в связи с каротидным стенозом производилась каротидная эндартерэктомия в условиях общей анестезии на основе пропофола, раннее назначение фенибута и ипидакрина также существенно улучшало состояние когнитивных функций в послеоперационный период.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.845.4-1

Рубрики:

Операції на колінному суглобі і гомілці

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.845.4-83

Рубрики:

Операції на колінному суглобі і гомілці

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.4 + Р457.845.4-1

Рубрики:

Хірургічна патологія колінного суглоба

Операції на колінному суглобі і гомілці

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.4-5

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення колінного суглобу і гомілки

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Звернено увагу на важливий компонент лікувального процесу, якому треба приділяти особливу увагу при підготовці молодого лікаря - комунікацію між лікарем та хворим і його родичами; вказуються особливості сучасного хворого; наведено дані щодо функцій, типів, систем і моделей спілкування; розглянуто особливості спілкування з "тяжкими" пацієнтами, а також причини конфліктних ситуацій та деякі способи їх усунення. Відмітні риси сучасного хворого: схильність до контролю за станом власного здоров'я при одночасному безвідповідальному ставленні до нього; при виявленні захворювання шукає в себе найгірше; погіршення морального обличчя на тлі падіння моралі суспільства, що відбивається на культурі поведінки хворого, робить його більш агресивним; сучасний хворий більш поблажливий до себе при надзвичайно вимогливому ставленні до лікаря. Виділено декілька взаємопов'язаних функцій спілкування: інформаційну, інтерактивну, перцептивну, емотивну (афективно-комунікативну). Розрізняють рівні спілкування: соціально-рольовий (ритуальний); діловий; інтимно-особистісний. Виділяють три типи спілкування: імперативне; маніпулятивне; діалогічне (засноване на рівноправності партнерів). У процесі спілкування лікаря з хворими залежно від обставин може бути використано дві системи спілкування: вербальна і невербальна. У взаємовідносинах "лікар-пацієнт" Р. Вітч виділяє 4 моделі: патерналістську, технократичну, колегіальну і контрактну. Кожному хворому потрібен індивідуальний підхід, індивідуальні форми спілкування та заходи лікарського психотерапевтичного впливу, особливо в спілкуванні лікаря з так званими тяжкими хворими, а також при ризику розвитку конфліктних ситуацій. Причини конфліктних ситуацій: недостатньо уважне ставлення до хворого; характерологічні особливості лікаря і хворого; витік недостовірної інформації про стан здоров'я хворого з боку молодшого й середнього медичного персоналу; відсутність інформаційної згоди хворого на лікування; відсутність узгодженості дій лікарів різних спеціальностей; дефекти ведення медичної документації; професійна некомпетентність.

Звернено увагу на важливий компонент лікувального процесу, якому треба приділяти особливу увагу при підготовці молодого лікаря - комунікацію між лікарем та хворим і його родичами; вказуються особливості сучасного хворого; наведено дані щодо функцій, типів, систем і моделей спілкування; розглянуто особливості спілкування з "тяжкими" пацієнтами, а також причини конфліктних ситуацій та деякі способи їх усунення. Відмітні риси сучасного хворого: схильність до контролю за станом власного здоров'я при одночасному безвідповідальному ставленні до нього; при виявленні захворювання шукає в себе найгірше; погіршення морального обличчя на тлі падіння моралі суспільства, що відбивається на культурі поведінки хворого, робить його більш агресивним; сучасний хворий більш поблажливий до себе при надзвичайно вимогливому ставленні до лікаря. Виділено декілька взаємопов'язаних функцій спілкування: інформаційну, інтерактивну, перцептивну, емотивну (афективно-комунікативну). Розрізняють рівні спілкування: соціально-рольовий (ритуальний); діловий; інтимно-особистісний. Виділяють три типи спілкування: імперативне; маніпулятивне; діалогічне (засноване на рівноправності партнерів). У процесі спілкування лікаря з хворими залежно від обставин може бути використано дві системи спілкування: вербальна і невербальна. У взаємовідносинах "лікар-пацієнт" Р. Вітч виділяє 4 моделі: патерналістську, технократичну, колегіальну і контрактну. Кожному хворому потрібен індивідуальний підхід, індивідуальні форми спілкування та заходи лікарського психотерапевтичного впливу, особливо в спілкуванні лікаря з так званими тяжкими хворими, а також при ризику розвитку конфліктних ситуацій. Причини конфліктних ситуацій: недостатньо уважне ставлення до хворого; характерологічні особливості лікаря і хворого; витік недостовірної інформації про стан здоров'я хворого з боку молодшого й середнього медичного персоналу; відсутність інформаційної згоди хворого на лікування; відсутність узгодженості дій лікарів різних спеціальностей; дефекти ведення медичної документації; професійна некомпетентність.