Синтезовано фототермопластичний олігомер 1-ОАГЕ з несиметричним приєднанням бокових антраценових хромофорів, який має кращу здатність утворювати комплекси з переносом заряду з акцепторами електронів та кращі інформаційні властивості порівняно з його симетричним аналогом 9-ОАГЕ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж620

Рубрики:

Нанотехнології

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні шляхи, теоретичні принципи та перспективи інтерпретації характерних рис міфологізації свідомості сучасною зарубіжною філософією. Розкрито особливості та ознаки тотальної міфологізації як однієї з форм суспільного буття, причини та способи функціонування міфологічних структур у тоталітарному суспільстві, їх вплив на соціально-психологічний рівень суспільної свідомості. Міфологічне мислення визначено як один зі способів освоєння сучасною людиною явищ навколишнього світу, бо міфологізація як суспільне явище виступає невід'ємною частиною життєдіяльності сучасного суспільства. Доведено реальну можливість штучного створення та поширення міфологічних структур у сучасному суспільстві, а також можливість впровадження таких структур у масову свідомість.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г128.11-18 + Ж620

Рубрики:

Залізо

Нанотехнології

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.271

Рубрики:

Електричні властивості

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено історико-правовий аналіз розвитку законодавства, що передбачає кримінальну відповідальність за розголошення державної таємниці. Проаналізовано зарубіжний досвід встановлення кримінальної відповідальності за розголошення такої таємниці. З’ясовано співвідношення понять "службовий обов'язок" та "професійний обов'язок". Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки розголошення державної таємниці, встановлено та деталізовано їх особливості. Запропоновано шляхи вирішення проблем відмежування розголошення державної таємниці від суміжних складів злочинів. Обгрунтовано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення закону про кримінальну відповідальність за розголошення зазначеної таємниці.

Проаналізовано політику як спосіб людського буття, а також принципово важливі на сьогодні критерії легітимності державного устрою та суть політичної моралі через послідовну реконструкцію взаємин моралі та політики в сучасних та класичних історико-філософських дискурсах. Для цілісного та послідовного осмислення і означених вимірів взаємин політики та моралі застосовано методи історичної реконструкції, герменевтичний і соціально-трансцендентальний методи, які надали змогу активно залучити до осмислення важливих проблем сучасного буття понятійний апарат політичної та моральної філософії та розглянути взаємини політики та моралі крізь призму ідеї суспільної угоди, справедливості та свободи. Застосовані у роботі методологічні принципи уможливили створення актуального на сьогодні (передусім для суперечливих, обтяжених тоталітарним минулим і невизначеним суперечливим майбутнім, вітчизняних реалій) варіанта політичної етики. Доведено, що розвиток морально-етичних принципів, їх послідовне дотримання не лише політиками, а й усіма громадянами, спроможні стати на заваді прагматичних інтересів можновладців, які, під прикриттям ідеї загального блага, захищають переважно не суспільні, а вузько корпоративні інтереси. А справжня свобода та справедливість грунтуються на взаємозв'язку прав та обов'язків, повазі до них, що є більш суттєвим за конвенційне чи примусове їх визнання. Реконструйовано не лише класичні, але й новітні філософські аргументи на користь поєднання моралі, етики та політики. Проаналізовано роздуми Е. Тугендгата про суть моралі, як особливої нормативної системи, та основні принципи обгрунтування моральних норм в сучасній філософії. Осмислення шляхів поєднання моралі та політики через досягнення компромісу конкуруючих поглядів та життєвих стратегій є суттєвим для розбудови справжньої, а не видимої "правової держави", в якій правляча еліта репрезентує не інтереси громадян, а лише свої власні інтереси та блага. Щодо дискурсу суспільної угоди, то йдеться як про необхідність компромісів та врахування індивідуальних життєвих планів, так про проблему легітимності влади та необхідних для функціонування універсальних принципів чуття справедливості та довіри.

Розкрито загальні засади дослідження проблем кримінальної відповідальності за розголошення державної таємниці. Вивчено історію розвитку законодавства, яке передбачало кримінальну відповідальність за розголошення державної таємниці. Висвітлено об'єктивні ознаки розголошення державної таємниці. Розглянуто об'єктивну сторону розголошення державної таємниці. Увагу приділено проблемам кваліфікації та шляхам вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність за розголошення державної таємниці.

З метою послідовного аналізу основних складових та принципів етики відповідальності К.-О. Апеля в ландшафтах контрактуалізму автор застосовує генеалогіний, герменевтичний та компаративістський методи, які дозволили реконструювати апелівську філософію як етику солідарної глобальної відповідальності та комунікативної взаємодії за умов глобальної екологічної, соціальної кризи та життєво-нагальної необхідності поєднання ідей суспільної угоди, справедливості та відповідальності. Чітко окреслена мета статті та плідні методологічні принципи дали можливість автору послідовно з'ясувати, що Апель вважає витоком суспільної угоди раціональне прагнення кожного її учасника добровільно підпорядковуватися відповідним нормам і процедурам. А справжня свобода та відповідальність грунтуються на взаємозв'язку прав та обов'язків, повазі до них, що є істотнішим за конвенційне чи примусове їх визнання. Досліджено також спробу К.-О. Апеля уможливити таку угоду та порозуміння між людьми, яке б враховувало наступні важливі людські чесноти та прагнення: повагу, справедливість та солідарність. і насамперед - в якості важливих, соціальних та екзистенційних засад нового філософсько-антропологічного дискурсу. Послідовно доведено, що саме в цьому річищі грунтовної зацікавленості алгоритмами обгрунтування універсальних цінностей вкорінена новітня філософська антропологія, осердям якої й стане апелівська людина відповідальна. Без врахування етичної складової тієї чи іншої угоди, сутність демократичного поводження редукується до раціонально зваженої поведінки її учасників, а нормативній чинності домовленостей стає притаманна лише ефективність в досягненні основних інтересів їх учасників. Реконструйовано роздуми К.-О. Апеля та Ю. Габермаса про необхідність та методологічну значущість відмови від теоретико-пізнавального (або ж методологічного) соліпсизму філософії модерну і заміну його поняттями "порозуміння", "згоди", "угоди", "спілкування", в межах яких навіть самотня людина може пізнати та зрозуміти світ. Важливою особливістю новітніх філософських теорій, до яких належить і комунікативна філософія К.-О. Апеля, є їх органічна приналежність до царини дискусій про пошуки моральних засад сучасного суспільства, коли основні етичні настанови та цінності мусять полишити і, зрештою, полишають сферу приватного життя, що свідчить про реальні спроби подолання розпорошення відповідальності та фрагментації особистості. Саме К.-О. Апель наголошує на тому, що колективну безвідповідальність необхідно замінити колективною відповідальністю.

Розглянуто категорії свободи та справедливості в політичній антропології Т. Гоббса. Висвітлено теорію суспільної угоди Ж.-Ж. Руссо в контексті становлення модерної політичної філософії. Проаналізовано методологічні засади сучасного філософського осягнення ідеї суспільної угоди. Досліджено принципи та особливості теорії Дж. Ролза та Ю. Габермаса. З'ясовано долю трансцендентального концептуалізму в сучасній політичній філософії О. Гьофе. Вивчено теорію "чесного контракту" Д. Готьє.

Проаналізовано закономірності зміни механічних і електрохімічних характеристик сталевих анодних заземлювачів установок катодного захисту трубопроводів впродовж 20 років експлуатації. Анодні заземлювачі виготовлено з труб Ду159 (сталь 20), які використовували 20,5 років як частину трубопроводу. Одержані результати важливі для розуміння деградаційних процесів у трубних сталях за їх тривалої експлуатації. Суттєвих змін в електрохімічних властивостях не виявлено, що важливо з огляду на стабільність функціональних властивостей анода.

Дисертацію присвячено встановленню електрохімічних особливостей та закономірностей експлуатаційної деградації сталей трубопроводів ферито-перлітного й аустенітного класів за катодного захисту, її впливу на стан анодних заземлювачів, а також розробленню методів підвищення ефективності їх роботи та подовження ресурсу. Виявлено експлуатаційний розпад перліту у сталі 20 за катодного захисту трубопроводу, який супроводжувався зниженням корозійної тривкості та підвищенням концентрації водню. Встановлено перевагу у використанні для заземлювачів експлуатаційно деградованих труб. Зафіксовано експлуатаційне зниження схильності до пітингоутворення та підвищення корозійної тривкості сталі 12Х18Н10Т, через що необхідна додаткова кількість анодів, проте збільшується їх ресурс. Запропоновано метод підвищення ефективності анодних заземлювачів активаторами. Розроблено конструкцію анодного заземлювача, яка дає можливість контролювати опір у системі анод - ґрунт використанням технічних розчинів.