Встановлено, що у випадку застосування N,N-діетилдитіокарбамату міді як аніоноїдного реагенту та каталізатора, селективність процесу взаємодії тетрафтороборату арилдіазонію з акриламідом зменшується, а сама реакція відбувається за радикальним механізмом, на відміну від реакції, що проходить у присутності N,N-діетилдитіокарбамату натрію. Остання реакція відбувається селективно з утворенням продукту аніонарилювання, N,N-діетилдитіокарбаматобензолу та цис-азобензолу. Вихід основного продукту - аміду-2-N,N-діетилдитіокарбамату-3-фенілпропанової кислоти за каталітичних умов приблизно в 13 разів вищий, ніж в некаталітичних.

Напівемпіричними методами проведено розрахунок параметрів молекул похідних акрилової кислоти і визначено вплив функціональних замісників на стійкість pi-супряженої системи акрильного фрагменту. Показано можливість інтерпретації ВЗМО акрилатів як лінійної комбінації ВЗМО акрильної системи і ВЗМО замісника. Подано дані теплот утворення, дипольних моментів та енергій іонізації деяких функціоналізованих акрилатів.

Досліджено властивості молекулярних форм металотіонеїнів тканин коропа та рака за дії на організм іонів важких металів, їх суміші та фенолу. З'ясовано, що металотіонеїни досліджених видів відрізняються за співвідношенням об'ємів виходу МТ-1 і МТ-2, одержаних на етапі іонообмінної хроматографії, складом металів і спектральними властивостями. Установлено, що залежно від філогенетичних особливостей металотіонеїни формують різну відповідь на дію стресорних чинників: МТ-2 коропа втрачають мідь узгоджено зі зменшенням активності Cu, Zn-супероксиддисмутази за відносної стабільності цинк-зв'язувальної функції, а металотіонеїни рака підтримують стабільний вміст міді, проте мають здатність до гіперакумуляції цинку. Виявлено, що дія свинцю в обох видів спричинює найбільш істотне пригнічення функції металотіонеїнів. Відзначено кореляцію між змінами вмісту цинку в МТ-2 та інтенсивністю перекисного окиснення ліпідів у тканинах тварин. Відзначено, що аналіз ультрафіолетових спектрів металотіонеїнів адекватно відображає функціональний стан цих білків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.33*725 + Е623.33*820*801.8

Рубрики:

Pisces Риби. Іхтіологія

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.16*73*801 + П836.51

Рубрики:

Mollusca Молюски. Малакологія

Адаптаційний синдром (стрес) тварин

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53 + Е60*669.3-64

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.16*723.4-604.2

Рубрики:

Mollusca Молюски. Малакологія

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П729-28

Рубрики:

Промислові риби

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.164.2*72

Рубрики:

Pulmonata Легеневі

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*801.1-641.1

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено депонування йоду та міді в тканинах щитоподібної залози (у вузлі, паранодулярній та контрлатеральній частках) у взаємозв'язку з рівнем металодепонувальних протеїнів, потенційних антиоксидантів і прооксидантних змін у тканинах. Для оцінки тяжкості перебігу патологічного процесу застосовано молекулярні маркери цитотоксичності. Встановлено, що у паранодулярній тканині та вузлі у порівнянні з тканиною контрлатеральної частки залози вміст загального йоду менший на 19,5 %, неорганічного йоду вищий на 82,4 % та загальний вміст міді вищий удвічі. Надлишок міді в зобнозміненій тканині частково депонується в металотіонеїнах. У частці залози, ураженій вузлом, відзначено підвищення у 2 - 3 рази (у порівнянні з контрлатеральною часткою) рівня металотіонеїнів і вільних тіолів і зменшення вмісту відновленого глутатіону. Ознаки цитотоксичності виявлялися у підвищенні рівня вільної активності катепсину Д (на 84,6 та 134,4 % у паранодулярній тканині та вузлі відповідно) і у збільшенні кількості розривів ДНК у вузлі (на 22,6 %). У паранодулярній тканині діапазон варіабельності показників у порівнянні з паренхімою контрлатеральної частки був менший, ніж у вузлі. Відтак, за низького рівня органіфікації йоду та високого вмісту міді у зобнозміненій тканині щитоподібної залози, металотіонеїни можуть забезпечувати частковий компенсаторний вплив на прооксидантні процеси.

Досліджено вміст міді та цинку у тканині щитоподібної залози (ЩЗ) та у її металодепонуючих протеїнах - металотіонеїнах (МТ), а також стан системи антиоксидантного захисту у людей, хворих на йододефіцитний вузловий колоїдний зоб, та осіб, у анамнезі яких не відзначено тиреоїдної патології. При тиреоїдній патології спостерігаються значні прооксидантні зміни у тканині ЩЗ, не зважаючи на високий вміст МТ-SH та глутатіону (у 5 та 2,5 разу вищий, ніж у контролі), а також підвищений вміст міді та низький вміст цинку. МТ частково зв'язують надлишок міді, проте її вміст у незв'язаному вигляді удвічі вищий, ніж у контролі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.16*734-642

Рубрики:

Mollusca Молюски. Малакологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*804

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-641.1 + Е623.334.252.53*80

Рубрики:

Загальна зоологія

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*801.1-641.1 + П729.11-272.527

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Короп

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.512.3 + Е623.334.252.53*725.22

Рубрики:

Загальна біологія

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено субклітинний розподіл йоду, стан стрес-залежних систем і рівень молекулярних ушкоджень у вузлі, позавузловій паранодулярній тканині (ПТ) та тканині контрлатеральної частки (ТКЧ) щитовидної залози, не ураженої вузлом. Встановлено нижчий вміст органічного йоду (на 23 та 15 % відповідно) та вищий вміст неорганіфікованого йоду (на 46 та 32 % відповідно) у вузлі та ПТ у порівнянні з ТКЧ. У вузлі і ПТ спостерігали також зменшення вмісту глутатіону, збільшення вмісту металотіонеїнів та металів у їх складі, підвищення активності лактатдегідрогенази та катепсину Д. Проте за низкою характеристик вузол і ПТ відрізняються. У вузлі відзначено узгоджену активацію супероксиддисмутази (на 81 %), каталази (на 99 %) та глутатіонтрансферази (на 212 %), на тлі збільшення вмісту оксирадикалів і посилення фрагментації ДНК. Специфічними характеристиками ПТ є зменшення вмісту оксирадикалів та пригнічення холінестеразної активності. Зроблено висновок про виснаження компенсаторних можливостей гіпертрофованих тиреоцитів у вузлі у порівнянні із ПТ, не зважаючи на певні компенсаторні зміни у стрес-залежних системах.

Исследовали субклеточное распределение йода, состояние стресс-чувствительных систем и уровень молекулярных повреждений в узле, внеузловой паранодулярной ткани (ПТ) и ткани контралатеральной доли (ТКД) щитовидной железы, не пораженной узлом. Установлено более низкое содержание органифицированного йода (на 23 и 15 % соответственно) и более высокое содержание неорганического йода (на 46 и 32 % соответственно) в узле и ПТ по сравнению с ТКД. В узле и ПТ наблюдали также уменьшение содержания глутатиона, увеличение содержания металлотионеинов и металлов в их составе, повышение активности лактатдегидрогеназы и катепсина Д. Однако по ряду характеристик узел и ПТ отличаются. В узле отмечено согласованную активацию супероксиддисмутазы (на 81 %), каталазы (на 99 %) и глутатионтрансферазы (на 212 %), на фоне увеличения содержания оксирадикалов и усиления фрагментации ДНК. Специфическими характеристиками ПТ является уменьшение содержания оксирадикалов и угнетение холинестеразной активности. Сделан вывод об истощении компенсаторных возможностей гипертрофированных тиреоцитов в узле по сравнению с ПТ, несмотря на определенные компенсаторные изменения в стресс-зависимых системах.

The authors have studied the subcellular distribution of iodine, state of stress-responsive systems and level of molecular damage in nodes, paranodulyar tissue (PT), and contrlateral lobe tissue (CLT) unaffected by thyroid node. A lower concentration of organified iodine (by 23 and 15 %, respectively) and higher concentration of inorganic iodine (by 46 and 32 %, respectively) in the node and PT versus CLT have been established. In the node and PT a decreased glutathione content, increased metallothionein level and their metal-binding ability and increased activity of lactate dehydrogenase and cathepsin D were observed. However, the number of nodule characteristics were different from counterpart in PT. It has been noted in the nodule a coherent activation of superoxide dismutase (by 81 %), catalase (by 99 %), and glutathione-transferase (by 212 %) simultaneously with an increased content of oxyradicals and an increased DNA fragmentation. The specific characteristics of the PT included a low level of oxyradicals and cholinesterase activity inhibition. Thus, we may suggest an exhaustion of compensatory capability of hypertrophied thyrocytes in the node - compared with PT - despite some compensatory changes in stress-responsive systems.

Засоби особистого вжитку та фармацевтичні препарати належать до найбільш типових і складно прогнозованих за своїм впливом сучасних забруднювачів водойм. Зроблено припущення, що вони можуть модулювати активність молекулярних систем детоксикації організму. Оскільки продукція металодепонувального протеїну металотіонеїну (МТ) активується широким колом стресорних чинників, метою дослідження стало порівняння функціональних характеристик МТ травної залози (ТЗ) двостулкового молюска Unio tumidus чоловічої статі за модельного впливу поширених побутових забруднювачів водойм ібупрофену (І, 250 нг/л), триклозану (Т, 500 нг/л) або естрону (Е1, 100 нг/л) протягом 14-ти діб із цими характеристиками в екземплярів із природних умовно чистої (контроль) і хронічно забрудненої водойм (загальний термін перебування за лабораторних умов - 21 доба). Виявлено підвищений вміст цинку, міді та кадмію у тканинах Т3, гонад та у складі МТ і зменшений загальний вміст МТ у тканині Т3 двостулок із забрудненої водойми у порівнянні з контролем. Експериментальні чинники, як і хронічне забруднення, зумовлюють збільшення вмісту цинк-депонувальної форми МТ, яке відбувається на тлі зменшення (І-, Т-групи), або збільшення (Е1-група) загального вмісту протеїну МТ і незмінного загального вмісту цинку та міді у тканині. У гонадах за впливу І, Т й Е1 відзначено зменшення вмісту міді та збільшення (у 2,2 - 3 разу) вмісту цинку. Відтак, зростання вмісту цинк-зв'язаного МТ у Т3 двостулки можна вважати складовою неспецифічної стратегії забезпечення сигнальної функції цих іонів за впливу пошкоджувальних чинників.

Проаналізовано результати досліджень вмісту інтратиреоїдного пулу йоду у 198-ми хворих, прооперованих із приводу однобічного вузлового колоїдного зоба. У навколовузловій тканині та тканині не ураженої вузлом протилежної частки щитоподібної залози вивчали вміст загального, органіфікованого та неорганічного йоду. Результати оцінювали залежно від тривалості захворювання на зоб. Встановлено зменшення вмісту органіфікованого і загального йоду та збільшення рівня неорганічного йоду у порівнянні з контролем. Виявлені показники інтратиреоїдного пулу йоду прямо пропорційно змінюються відносно тривалості захворювання. Їх інтенсивність значно виражена за тривалості хвороби від 16 до 25-ти років. Кількість вузлів у частці залози збільшується у випадку зростання вмісту неорганічного та зменшення вмісту органіфікованого йоду більш, ніжу удвічі. Зміни вмісту інтратиреоїдного пулу йоду супроводжуються зниженням здатності паренхіми залози синтезувати тиреоїдні гормони.

Проанализированы результаты исследований содержа¬ния интратиреоидного пула йода у 198-ми больных, прооперированных по поводу одностороннего узлового коллоидного зоба. В околоузловой ткани и ткани противоположной не пораженной узлом доли щитовидной железы, изучали содержание общего, органифицированного и неорганического йода. Результаты оценивали в зависимости от длительности заболевания зобом. Установлено уменьшение содержания органифицированного и общего йода и увеличение уровня неорганического по сравнению с контролем. Обнаруженные показатели интратиреоидного пула йода прямо пропорционально изменяются относительно длительности заболевания. Их интенсивность значительно выражена при продолжительности болезни от 16 до 25-ти лет. Количество узлов в доле железы увеличивается при росте содержания неорганического и уменьшении содержания органифицированного йода более, чем в два раза. Изменения содержания интратиреоидного пула йода сопровождаются снижением способности паренхимы железы синтезировать тиреоидные гормоны.

The authors analyze the results of testing intrathyroid iodine pool in 198 patients who were operated for a unilateral nodular colloidal goiter. In paranodular thyroid tissue and opposite contralateral thyroid tissue not affected by the nodule the content of total, organificated and inorganic iodine was studied. The results were assessed depending on goiter duration. It has been established a reduction in organic and total iodine and an increase in the level of inorganic form compared with the control. The changes in intrathyroid iodine pool indices directly correlated with disease duration. Their intensity is largely expressed in case of disease duration from 16 to 25 years. The number of nodules in thyroid lobe increased with a rise in inorganic iodine and with a reduction in organificated iodine content more than twice. Changes in intrathyroid iodine pool content were associated with a decreased ability of gland parenchyma to synthesize thyroid hormones.