Показано позитивний вплив впровадження лікувальної програми, розробленої під контролем невролога, на зменшення негативних наслідків перев'язки загальної сонної артерії у пацієнта, в якого після хірургічних втручань з числа магістральних судин залишилась лише права загальна сонна артерія.

Показано позитивное влияние использования лечебной программы, разработанной под контролем невролога, на уменьшение негативных последствий перевязки общей сонной артерии у пациента, у которого после хирургических вмешательств из числа магистаральных сосудов осталась только правая общая сонная артерия.

Вивчено особливості діагностики та раціонального амбулаторного лікування хворих на хронічний панкреатит залежно від рівня кислотопродукції в шлунку. Встановлено достовірну різницю між середніми показниками постпрандіального залуження у хворих з зовнішньосекреторною недостатністю та без неї. З урахуванням даного показника розроблено новий спосіб діагностики вторинної зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози. Запропоновано показник кількісної оцінки постпрандіального залуження у хворирх на хронічний панкреатит, величина якого тісно корелює зі ступенем вираженості зовнішньої секреторної недостатності. Доведено, що комбінована терапія з короткостроковим трьохдобовим призначенням фамотидину та подовженим застосуванням пантопразолу забезпечує зменшення больового синдрому у хворих на хронічний панкреатит найбільш ефективно за швидкістю та інтенсивністю.

Зазначено, що невпинне зростання захворюваності на спайкову хворобу вимагає чітких критеріїв її клінічних форм. Взявши за основу класифікацію К. С. Симоняна (1966), визначено критерії клінічних форм спайкової хвороби: гостра форма спайкової хвороби - вперше виникла гостра кишкова непрохідність (ГКН), спричинена спайками; інтермітуюча - повторні напади ГКН, спричинені спайками, у проміжках між якими у хворих відсутні будь-які клінічні прояви захворювання; хронічна форма прогресуюча та персистувальна - скарги, пов'язані з наявністю спайок у черевній порожнині існують у хворих постійно, клінічні симптоми мають тенденцію до прогресування, проте не пов'язані з ГКН, та зі стабільною симптоматикою захворювання без ознак прогресування. Розмежування двох форм хронічного перебігу необхідне для визначення профілактичних і лікувальних заходів.

Наведено дані літератури щодо впливу шлункової секреції на моторно-евакуаторну та секреторну функцію травного тракту у разі хронічного панкреатиту, а також відомості стосовно регуляції зовнішньосекреторної функції підшлункової залози. Розглянуто роль дисфункції сфінктера Одді в патогенезі хронічного панкреатиту. Доведено, що у разі недостатності екзокринної функції підшлункової залози секреція гідрокарбонатів істотно знижується.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.6-4

Рубрики:

Хвороби підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасне бачення фармакотерапії гастроентерологічних захворювань. Наведено класифікацію та клінічу фармакологію лікарських засобів, уживаних під час захворювання органів травлення. Описано основні симптоми та синдроми порушення функцій травного тракту. Розглянуто фармакологічну дію, механізм дії, фармакокінетику, медикаментозну взаємодію лікарських засобів. Показано небажані реакції та протипоказання до застосування фармакологічних препаратів.

За допомогою комп'ютерної томографії проведено контрастне дослідження шиї у 65-ти чоловіків, яким вимірювали ширину гортанної частини глотки на рівні верхньої межі, нижньої межі та висоти. Серед них 27 чоловіків без патології шиї та 38 із раком гортані до операції. Всі хворі розподілені на групи за соматотипами. У чоловіків з різними соматотипами спостерігається достовірна відмінність ширини гортанної частини глотки на рівні верхньої межі та висоти гортанної частини глотки. У чоловіків без патології шиї та з раком гортані з однаковим соматотипом не встановлено достовірної відмінності в розмірах гортанної частини глотки, одержаних за допомогою КТ-вимірювань.

С помощью компьютерной томографии проведено контрастное исследование шеи у 65-ти мужчин, которым измеряли ширину гортанной части глотки: на уровне верхней границы, нижней границы и высоты. Среди них 27 мужчин без патологии шеи и 38 с раком гортани до операции. Все больные разделены на группы по соматотипам. У мужчин с различными соматотипами наблюдается достоверная разница ширины гортанной части глотки на уровне верхней границы и высоты гортанной части глотки. У мужчин без патологии шеи и с раком гортани с одинаковым соматотипом не установлено достоверного различия в размерах гортанной части глотки, полученных с помощью КТ-измерений.

Мета роботи - визначити ефективність нового способу прогнозування наявності ендотеліальної дисфункції у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) чоловіків і жінок Поділля першого періоду зрілого віку шляхом визначення комплексу антропометричних параметрів пацієнтів. Обстежено 112 хворих на НАЖХП. До дослідження були долучені лише хворі першого періоду зрілого віку. Вік чоловіків становив від 22 до 35 років, вік жінок - від 21 до 35 років. Серед них 67 чоловіків і 45 жінок. У всіх пацієнтів вимірювали антропометричні параметри тіла: співвідношення окружності талії до окружності стегон, різниця між висотою надгруднинної точки та висотою лобкової точки, окружність плеча в напруженому стані, сагітальний абдомінальний діаметр, товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча, товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча. Верифікація діагнозу НАЖХП і наявності ендотеліальної дисфункції проводилася відповідно до рекомендацій уніфікованого клінічного протоколу. За допомогою застосування способу визначення наявності ендотеліальної дисфункції у разі НАЖХП прогнозовано наявність ендотеліальної дисфункції 82 пацієнтам, яким підтвердили діагноз після проведення спеціальних досліджень. Ендотеліальну дисфункцію виявили 57 пацієнтам вперше. Висновки: розроблений спосіб забезпечує можливість доступним і безпечним методом здійснювати об'єктивну оцінку наявності ендотеліальної дисфункції у разі НАЖХП, що надає змогу визначати ризик розвитку НАЖХП, своєчасно діагностувати хворобу та призначити профілактичні заходи або патогенетично обгрунтовану терапевтичну стратегію. Спосіб може бути відтворений у різних лікувально-профілактичних і наукових медичних установах, особливо у разі профілактичних оглядів.

Мета роботи - навести дані сучасної фахової літератури щодо застосування клаптя басейну надключичної артерії у пластичному закритті дефектів голови та шиї, що виникають під час видалення злоякісних новоутворень і закриття опікових дефектів шкіри, м'яких тканин голови, шиї. Виконали огляд і порівняли із результатами сучасних досліджень із вивчення особливостей топографії поперечної артерії шиї та надключичної артерії, а також пікову швидкість кровотоку в них для забезпечення оптимального кровотоку в хірургічно сформованих клаптях надключичної артерії. Наведено результати дослідження особливостей топографії шкірних нервів шийного сплетення, врахування яких дає змогу зберігати або втрачати шкірну чутливість клаптя залежно від мети, що поставлена перед хірургом. Описано результати аналізу післяопераційних ускладнень оперативного закриття постхірургічних дефектів м'яких тканин, шкіри і слизових голови та шиї після видалення злоякісних новоутворень голови та шиї з детальним описом характеру ускладнень, локалізації та розмірів дефектів, зв'язку з попереднім хіміопроменевим лікуванням, а також наведено власні результати лікування 77 хворих із застосуванням надключичного клаптя в реконструктивній онкохірургії голови та шиї. Наведено результати порівняльних досліджень застосування перфорантного шкірно-фасціального клаптя надключичної артерії, вільного мікросудинного клаптя передпліччя в онкології голови, шиї, в яких аналізували загальну тривалість операції та тривалість виділення клаптя, необхідність перебування в палаті інтенсивної терапії, частоту післяопераційних ускладнень, віддалені функціональні результати та загальну вартість лікування. В огляді описано результати застосування клаптя басейну надключичної артерії в закритті опікових дефектів голови та шиї з аналізом ускладнень і віддалених функціональних і косметичних результатів. Висновки: на основі великого клінічного матеріалу (загалом 316 хворих), який отримали у 12 клініках за період понад 10 років, зробили висновок: шкірно-фасціальний клапоть надключичної артерії має низку переваг і рекомендується для широкого застосування у пластичному закритті дефектів після видалення злоякісних новоутворень і закритті опікових дефектів голови та шиї.

Установлено конституціональні особливості будови шиї і гортанної частини глотки у чоловіків II-го зрілого і літнього віку. Виявлено та наведно статистично значущі відмінності морфометричних параметрів шиї та гортанної частини глотки у чоловіків різних соматотипів без патології шиї, перед ларингектомією та після операції повного видалення гортані. Одержано нові дані про зміни морфометричних параметрів гортанної частини глотки після ларингектомії, найбільш виражене зменшення яких спостерігалось у чоловіків ендоморфного й ектоморфного соматотипів. Розроблено власний спосіб формування неоглотки під час зазначеної операції, застосування якого дає змогу порівняно із загальноприйнятою методикою, досягнути більших морфометричних параметрів у післяопераційному періоді, що супроводжується менш вираженою структурною перебудовою стромальних елементів стінки глотки.