Охарактеризовано львівський період науково-педагогічної діяльності В.С.Соболєва. Відзначено вагомий внесок вченого у розвиток мінералогії й петрографії в Україні.

Отримано принципово нові мінеральні свідчення про експлозивну природу Зеленогайської структури. Вивчення хімізму окремих мінералів свідчить, що породи цієї структури представлені сильно зміненими кімберлітовими (лампроїтовими) породами різних фацій, які можуть становити практичний інтерес з погляду алмазоносності.

Received new data of mineral criteria confirms the explosive nature of Zelenohajs'ka structure. Chemical study of minerals indicates that the rocks of the structure are presented by alternated kimberlite (lamproite) rocks of various facies which can represent practical interest from the point of view of diamond-bearing.

Наведено дані про геолого-структурну позицію ультрабазитів капітанівсько-деренюхінського комплексу, розглянуто особливості глибинної будови земної кори Голованівської шовної зони, описано геологію Побузької групи серпентинітових масивів. Надано рудно-петрологічну характеристику Капітанівського ультрабазитового масиву, де вперше в світовій геологічній практиці описано раніше невідомі типи потенційно промислових рудних об'єктів. За результатами мінераграфічних, електронно-мікроскопічних і мікрозондових досліджень було виявлено самородний реній і низку платиноїдів у складі сульфоарсенідів: осмій, іридій, рутеній, родій, платину. За попередніми даними в межах Капітанівського рудного поля прогнозується виявлення принаймні двох типів руд самородного ренію та елементів платинової групи.

Приведены данные о геолого-структурной позиции ультрабазитов капитановско-деренюхинского комплекса, рассмотрены особенности глубинного строения земной коры Голованевской шовной зоны, описана геология Побужской группы серпентинитовых массивов. Дана рудно-петрологическая характеристика Капитановского ультрабазитового массива Среднего Побужья, где впервые в мировой геологической практике описаны ранее неизвестные типы потенциально промышленных рудных объектов. В результате минераграфических, электронно-микроскопических и микрозондовых исследований установлены самородный рений и ряд платиноидов в составе сульфоарсенидов: осмий, иридий, рутений, родий, платина. По предварительным данным в пределах Капитановского рудного поля прогнозируется выявление не менее двух типов руд самородного рения и элементов платиновой группы.

Geological and structural position of kapitanivsko-derenyukhynskiy ultrabasite complex is given in the article. Features of Earth Crust deep framework of Golovanivska suture zone are considered. Geology of Pobuzka group serpentinite massifs is described. Ore and petrological characteristic of Kapitanivskiy ultrabasic massif (Middle Pobuzhzhya) is represented. Description of new potential minable types of ore deposits were specified within the Kapitanivskiy massif for the first time. Native rhenium and platinum-group elements contained in sulphoarsenids such as osmium, iridium, ruthenium, rhodium and platinum were revealed as a result of mineragraphic, electron microscope and microprobe studies. At least two ore types of native rhenium and PGE withinthe Kapitanivskiy ore field are predicted by the preliminary data.

Розглянуто комплекс геолого-геофізичних і петролого-геохімічних даних, які засвідчують ендогенне утворення Зеленогайської структури.

Рассмотрен комплекс геолого-геофизических и петролого-геохимических данных, которые свидетельствуют об эндогенном образовании Зеленогайской структуры.

This covers a set of geological-geophysical and petrological-geochemical data that attest the endogenous development of the Zelenogayska structure.

Проаналізовано внутрішню будову земної кори Українського щита і встановлено закономірності та природу аномальної зміни глибинних параметрів поверхні М і складових кори, ступінь зрілості окремих літосферних сегментів. Простежено архітектуру розломних зон на різних глибинних рівнях, починаючи від поверхні М, і виділено окремий тип тектонічних порушень - мантійно-корові зони проникності. Одержано можливість визначення спеціалізації магматизму в залежності від корової чи мантійної природи магматичних розплавів. Важливе значення аналізу полягає у виявленні чинників, які є сприятливими для транспортування мантійних флюїдонасичених розплавів до поверхні. До найважливіших з них належать: наявність мантійно-корових транспортних шляхів для розплавів і сприятливі структурні умови на поверхні фундаменту (повною мірою реалізовано та яскраво виражено лише в межах Інгульського мегаблоку).

Проанализировано внутреннее строение земной коры Украинского щита и установлены закономерности и природа аномального изменения глубинных параметров поверхности М и составных частей коры, степень зрелости отдельных литосферных сегментов. Прослежена архитектура розломных зон на разных глубинных уровнях, начиная от поверхности М, и выделен отдельный тип тектонических нарушений - мантийно-коровые зоны проницаемости. Получена возможность определения специализации магматизма в зависимости от коровой или мантийной природы магматических расплавов. Важное значение анализа заключается в выявлении факторов, которые являются благоприятными для транспортировки мантийных флюидонасыщенных расплавов к поверхности. К наиболее важным из них принадлежат: наличие мантийно-коровых транспортных путей для расплавов и благоприятные структурные условия на поверхности фундамента (в полной мере реализовано и ярко выражено только в пределах Ингульского мегаблока).

The analysis of inner structure of the earth crust of the Ukrainian shield has been carried out. Conformities and nature of anomalous change of deep parameters of Mohorovicic discontinuity and component parts of crust, degree of maturity of separate lithospherre segments have been set up. The architecture of fault zones has been traced on different deep levels, beginning from Mohorovicic discontinuity. The separate type of tectonic transgression-zones of mantle crust permeability has been market out.Possibility of determination of specialization of magmatism depending on crust or mantle nature has been got. The great importance of analysis consists in the detection of factors which are favourable for transporting of mantle fluidsaturated melts to the surface. The most important of them are the presence of mantle-crust transport routes for melts and favourable structural conditions on the surface of basement (It is realized and expressed most fully within the limits of Ingul'skyi megablock).

Описано модель прогнозування та розшуків джерел корінної алмазоносності з використанням системного аналізу із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій. Досліджено просторову зміну потужності літосфери Українського щита (УЩ) як петрологічної передумови алмазоносності, її зв'язок з хімізмом кристалічних порід фундаменту. Розкрито особливості будови земної кори УЩ, закономірності розвитку мантійно- та внутрішньокорових зон розломів, просторове положення та геологічну сутність різноглибинних неоднорідностей. Проаналізовано просторове розташування, ознаки та роль стовбурних зон мантійної і корової проникності, які є прообразом зон прихованих розломів та транспортними шляхами для кімберлітових і лампротеїтових розплавів. Визначено зони динамічного впливу глибинних розломів на різних глибинних рівнях кори та на еродованій поверхні фундаменту, просторове розташування площ, потенційно перспективних на корінну алмазоносність. Відзначено, що на УЩ в межах потенційно алмазоносних літосферних сегментів (Кіровоградський мегаблок) збереглись вулканічні апарати кімберлітового (лампроїтового) складу. Визначено перспективні щодо корінної алмазоносності ділянки УЩ. Доведено ендогенне походження Зеленогайської структури.

Morphometry takes a relevant place among methods, which are used at different stages of conducting of geology-forecasting studies. Modern computer technologies encourage essential improvement of quality and accuracy of the morphometric analysis different square and spatial layout of relief zones. To major factors which "brake up" application of modern morphometric analysis, in opinion of the authors, it is necessary to relate psychological reluctance for perception of big information massif, absence of appropriate software and sufficient training of geologists.

Побудовано математичну модель усталених коливань ЕМП у просторовому об'єкті еліптичної форми, на межі якого задано умови першого роду. Для визначення розподілу компонент ЕМП запропоновано числово-аналітичний підхід, що базується на непрямому методі граничних елементів, та проведено низку числових експериментів для обгрунтування його ефективності.

Проаналізовано внутрішню будову земної кори Інгульського мегаблока Українського щита, встановлено закономірності та природу аномальної зміни глибинних параметрів поверхні складових частин кори, визначено ступінь її зрілості. Визначено сприятливі чинники на різних глибинних рівнях та поверхні фундаменту, які "відповідають" за транспортування мантійних флюїдонасичених розплавів до поверхні та їх просторову локалізацію на поверхні фундаменту.

Природа структур, подібних Бовтиській (Нордлінген-Рис, Штейнхейм, Попігайська тощо) тривалий час є предметом гострих дискусій. Підставою для цього став розвиток космогеологічного напрямку, в результаті чого багато з них одержали статус астроблем. Лише в окремих випадках підтвердженням слугували уламки метеоритів.

Наведено результати досліджень міденосних відкладів лучичівської товщі волинської серії нижнього венду трапової формації Волині на макро- та мікрорівнях, включно з лавобрекчіями базальту з підошви товщі. Запропоновано нові підходи до встановлення можливих механізмів перенесення міді під час формування цієї істотно вулканогенної структурної одиниці. Екстракція, концентрація, перенесення і відкладання міді безпосередньо пов'язані з еволюційним характером функціонування мігрувальних металоносних флюїдів: розплавних, розплавно-розсольних, постмагматичних. У комплексі це підтверджує складність і багатоетапність утворення трапової формації Західної Волині загалом: перебіг явищ ліквацїї та перегрупування впливу флюїдних потоків зафіксовані упродовж усього періоду формування базальтової товщі.

Встановлено умови формування прожилково-вкрапленої мінералізації у базальтах лучичівської товщі трапової формації у зоні зчленування Волинського палеозойського підняття та Волино-Подільської монокліналі Західної Волині. Оптимальними параметрами процесів мінералогенезу слід вважати температурний інтервал 325 - 235 градусів за Цельсієм (за первинними включеннями в анальцимі та кальциті) та перевагу азоту (до 100 % (об.)) над діоксидом вуглецю у газовій складовій, що відповідає середньотемпературним гідротермальним процесам (мезотермальні процеси 200 - 300 градусів за Цельсієм), подібно до парагенезів міденосних трапів Декану (Індія).

Розглянуто можливість розділення літосферних сегментів (мегаблоків, блоків) у межах докембрійських щитів і платформ за завершеністю розвитку, яка є функцією інтенсивності та тривалості процесу флюїдної дегазації мантії, деплетованості літосферної частини мантії та виражена потужністю літосфери та складом земної кори. Аналіз мантійної частини літосфери й астеносфери, який базується на сучасних досягненнях петрології та експериментальної мінералогії у вигляді широкого спектра петролого-геохімічних даних, зведено до низки послідовних і достатньо обгрунтованих положень. У сукупності з глибинними геофізичними дослідженнями їх можна успішно використати для прогнозування алмазоносності давніх щитів (платформ), виявлення потенційно алмазоносних площ (природних меж кімберлітових полів) і ділянок локалізації груп тіл (окремих тіл) залежно від масштабу досліджень і детальності використаних матеріалів.

Для кусково-однорідного провідного півпростору розглянуто аналітично-числову методику знаходження компонент векторів напруженості електромагнітного поля, збудженого стороннім джерелом струму. Проведено числові експерименти для повної, з урахуванням струмів зміщення, та квазістаціонарної моделей; досліджено вплив включення з вищою та нижчою, ніж у геосередовищі, провідністю на розподіл поля на денній поверхні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.5-42

Рубрики:

Ефузивні породи

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - выявление новых закономерностей пространственного размещения разноранговых таксонов продуктивного кимберлит-лампроитового магматизма (КЛМ) на территории Украинского щита (УЩ) и их отражение в геолого-геофизических материалах; обоснование новых критериев локализации разномасштабных алмазоносных структур на основе системного подхода. Выполнен комплексный анализ большого объема геофизической, геологической, петрогеохимической информации по УЩ для изучения изменчивости параметров глубинной среды, которые определяют возможность возникновения алмазоносных кимберлит-лапроитовых расплавов в литосфере и подъем флюидомагматических колонн на верхние структурные горизонты земной коры с формированием продуктивных алмазоносных структур. Установлены новые закономерности, отражающие специфику формирования продуктивного алмазоносного КЛМ на основе многоуровневой обобщенной многофакторной модели природного алмазообразования. Определены новые критерии прогнозирования разноранговых потенциально алмазоносных кимберлитовых, лампроитовых таксонов территории УЩ в геолого-геофизических материалах. Это дало возможность осуществить обоснованные прогнозные оценки потенциальной алмазопродуктивности проявлений КЛМ сегментов литосферы УЩ, значительно минимизировать площади для дальнейших поисковых работ. Определен новый комплекс критериев прогнозирования разноранговых таксонов проявления продуктивного КЛМ УЩ, который учитывает обобщенную многофакторную модель природного алмазообразования. Указанный комплекс критериев позволяет выполнять последовательную системную локализацию разноранговых потенциально алмазоносных структур на поверхности фундамента.

У традиційних алмазоносних районах Сьєрра-Леоне де з алювіальних похованих неоген-четвертинних відкладів осадового чохла Леоно-Ліберійського щита в технічно доступних за глибиною ділянках здавна видобувають алмази, досі не рзв'язана проблема пошуку й ідентифікації високих терас великих річкових систем. Останні є проміжними колекторами алмазів і важливим джерелом їх видобутку. Однак їх виявлення пов'язано з відсутністю у більшості приватних осіб, комун і навіть геологорозвідувальних компаній необхідного обладнання, технологій прогнозування та знань для геолого-геофізичного вивчення територій їх можливого знаходження. Авторами впродовж геологорозвідувальних робіт було спрогнозовано, а потім опошуковано низку ділянок, унаслідок чого закартовано ареали їх поширення з побудовою геоморфологічної карти масштабу 1:50 000. Зважаючи на рідкісність опису таких геологічних об'єктів, у даній роботі запропоновано перші результати їх геолого-петрографічного опису. Продуктивні шари цих терас представлені конгломерато-галечниковими відкладами з щебенисто-гравійно-псамітовим наповнювачем із базальним поровим, колоїдним або сидеронітовим типом цементу. Мінеральний склад уламків, %: ріоліти, основні, ультраосновні породи, кварц - до 50 - 60, мікроклін - до 40 - 50, каолін - 2 - 4, хлорит та опалоподібний кварц - близько 1. Наявність серед уламків різних порід і мінералів різного ступеня обкатаності (особливо незмінених глинистими мінералами гострокутних уламків ріолітів, мікрокліну, темноколірних мінералів) свідчить про наявність не лише далекоприносного матеріалу (галька кварцу, передовсім), але й місцевого уламкового матеріалу. Вивчено хімічний склад мінералів. Одержані результати свідчать про суміщення у просторі уламкового матеріалу різних колекторів, що значно підвищує перспективи їх промислової розробки та використання для пошукових цілей, передовсім для діагностики типів порід ближнього зносу ще невідомих на розвідувальних ділянках.