Проанализировано кадровое обеспечение службы анестезиологии и интенсивной терапии областных многопрофильных больниц для взрослого населения.

Наведено аналіз інвентаризації відділень анестезіології та інтенсивної терапії міських лікарень України.

Наведено структуру загальних і регіональних анестезій і показник анестезіологічного забезпечення хірургічних втручань у лікувальних закладах України II - III рівня надання медичної допомоги.

Проаналізовано рівень оснащення служби анестезіології центральних районних, міських та обласних лікарень України наркозно-дихальною апаратурою і рівень запровадження в цих лікарнях інгаляційної анестезії. Наведено характеристику технічного стану апаратури. Показано низький рівень оснащення операційних наркозними апаратами та запровадження інгаляційної анестезії галогенізованими анестетиками. Обгрунтовано необхідність раціоналізації ресурсного забезпечення служби анестезіології України.

Відображено стан забезпечення служби інтенсивної терапії обласних лікарень комп'ютерною технікою і готовність лікарів до користування нею.

Наведено результати забезпечення підрозділів інтенсивної терапії та анестезіології в міських лікарнях комп'ютерною технікою, показано вміння лікарів нею користуватися.

Досліджено структуру, ресурсне забезпечення та діяльність служби анастезіології центральних районних, міських і обласних лікарень. Проведено соціологічне дослідження оцінки анастезіологами стану ресурсного забезпечення та проблем служби анастезіології. Ідентифіковано внутрішньолікарняні анастезіологічні фактори, що асоціюються зі збільшенням летальності у відділеннях анастезіології й інтенсивної терапії обласних лікарень України. Розроблено індикатори якості анастезіологічної допомоги для обласних лікарень. Науково обгрунтовано функціонально-організаційну модель оптимізації служби анастезіології обласних лікарень, запроваджено окремі її елементи у практику та показано її медичну й економічну ефективність. Наведено економічні розрахунки щодо забезпечення відділень анастезіології обласних лікарень анастезіологічним обладнанням.

Наведено результати дослідження щодо впливу різних факторів лікувально-діагностичного процесу на летальність пацієнтів у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії.

На базі двох окремих когортних досліджень зв'язку шпиталь-залежних і пацієнт-залежних факторів з летальністю новонароджених ідентифіковано чинники підвищення її рівня та розроблено модель оптимізації системи безпеки пацієнтів у неонатальних відділеннях інтенсивної терапії. Ця модель включає п'ять груп елементів: оптимізацію кадрового забезпечення, модернізацію матеріально-технічної бази, стандартизацію лікувально-діагностичних процесів, удосконалення системи інфекційного контролю, моніторинг і аналіз результатів лікування.

Проаналізовано рівень оснащення служби анестезіології центральних районних, міських та обласних лікарень України наркозно-дихальною апаратурою і рівень запровадження в цих лікарнях інгаляційної анестезії. Наведено характеристику технічного стану апаратури. Показано низький рівень оснащення операційних наркозними апаратами та запровадження інгаляційної анестезії галогенізованими анестетиками. Обгрунтовано необхідність раціоналізації ресурсного забезпечення служби анестезіології України.

Наведено результати дослідження кадрового забезпечення служби анестезіології та інтенсивної терапії в лікувально-профілактичних установах II - III рівнів надання медичної допомоги в Україні.

Наведено результати дослідження зв'язку між летальністю та основними характеристиками медичного персоналу і структурною організацією відділень інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) дитячих лікарень України. Аналіз проведено на підставі розрахунку коефіцієнтів співвідношення шансів (КСШ). Ідентифіковано внутрішньолікарняні чинники, що достовірно асоціюються зі збільшенням летальності, серед яких найважливішими є: розгортання ліжок ІТН у структурі педіатричного ВІТ (КСШ 5,0); відсутність у ВІТН доступу до мережі Інтернет (КСШ 3,0); кількість ліжок у ВІТН 12 та більше (КСШ 2,2); відсутність у штаті ВІТН лікарів, які були на стажуванні за кордоном (КСШ 2,01); відсутність у штаті ВІТН лікарів, які добре знають іноземну мову (КСШ 2,0); рівень укомплектованості середнім медичним персоналом менше 78 % (КСШ 1,67); відсутність у штаті ВІТН лікарів-неонатологів (КСШ 1,41) та відсутність у ВІТН комп'ютерів (КСШ 1,4).

Вивчено 47 історій хвороб пацієнтів із повною обструкцією верхніх сечових шляхів і гострою нирковою недостатністю. Визначено ступінь періопераційних ризиків за різних лікувальних підходів. Доведено, що ургентна черезшкірна пункційна нефростомія є методом вибору для початкового лікування цих пацієнтів.

Мета роботи - обгрунтувати пріоритетні напрямки підвищення рівня безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України в межах Національного плану дій. Проведено контент-аналіз рекомендаційної бази та ініціатив із безпеки пацієнтів ВООЗ, європейських міжурядових організацій і міжнародних професійних організацій анестезіологів та інтенсивістів, а також матеріалів Першого Національного конгресу з безпеки пацієнтів та окремих розділів Державних будівельних норм України щодо вимог до архітектурного дизайну й інженерно-технічного забезпечення відділень анестезіології та інтенсивної терапії. Оцінено матеріально-технічну базу та деякі аспекти діяльності служби анестезіології та інтенсивної терапії за даними, відповідно, технічних аудитів 2007 і 2014 рр. та річних звітів за 2014 - 2015 рр. На основі аналізу опрацьованої літератури, вивчення закордонного досвіду із впровадження безпекових ініціатив у медичну практику та оцінки ситуації у вітчизняній системі охорони здоров'я запропоновано вісім пріоритетних напрямків підвищення рівня безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України: інфекційна безпека, хірургічна безпека, фармацевтична безпека, інцидент-моніторинг та звітність, інфраструктурна безпека і технології, навчання, наука, премія. Висновки: запропоновані пріоритети мають стати основою плану дій з безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України як складової Національного плану.

Мета роботи - обгрунтувати рекомендації щодо змін у нормативній базі України, що стосується проектування та будівництва закладів охорони здоров'я і регламентує вимоги до дизайну та фізичної інфраструктури відділень інтенсивної терапії, на основі оцінки з точки зору безпеки пацієнтів ступеню її відповідності сучасним міжнародним стандартам. Проведено порівняльний аналіз чинних Державних будівельних норм України ("Будинки та споруди. Заклади охорони здоров'я. ДБН В. 2.2-10-2001", 2001 р.) та останніх рекомендацій Європейського Товариства Інтенсивної Терапії ("Рекомендації щодо базових вимог до відділень інтенсивної терапії: структурні й організаційні аспекти", 2011 р.) і Американського Товариства Медицини Критичних Станів ("Настанови з дизайну відділення інтенсивної терапії", 2012 р.) у частині вимог до загального архітектурного дизайну відділення інтенсивної терапії, мінімальних площ та характеристик його приміщень. Встановлено суттєву невідповідність українських нормативів проектування відділень інтенсивної терапії мінімальним міжнародним стандартам як в частині спектру та площ приміщень, так і в частині їх внутрішніх інфраструктурних характеристик, що створює перешкоди для забезпечення належного рівня якості та безпеки медичної допомоги. Висновки: у світлі стратегічного курсу України на інтеграцію в європейське співтовариство та необхідності кардинальної модернізації існуючої мережі лікувальних закладів необхідно невідкладно переглянути існуючі державні нормативи щодо дизайну та інфраструктури відділень інтенсивної терапії в напрямку приведення їх у відповідність із мінімальними міжнародними стандартами.

Мета роботи - обгрунтувати модель імплементації стратегічного плану дій з безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України та представити розгорнуті варіанти її практичного використання на прикладі окремих модулів. В основу імплементаційної моделі покладено загальну парадигму планування в охороні здоров'я, запропоновану канадськими вченими R. Pineault i C. Daveluy (1986 р.), що передбачає компонування будь-якого плану на матриці з 3 горизонтально розташованих категорій (Перспектива-інтервенція-Підхід), кожна з яких має 5-рівневу вертикальну ієрархію під-категорій: I - місія-політика-законодавство, II - мета-генеральний план-стратегія, III - загальне завдання-програма-тактика, IV - конкретне завдання-проект-тактика, V - операційне завдання-операційна діяльність-операційний підхід. Прикладне значення моделі продемонстроване на прикладі модулів інфекційної та хірургічної безпеки. Запропоновано прикладну модель імплементації плану дій з безпеки пацієнтів для служби анестезіології та інтенсивної терапії України, в якій план автора визначений генеральним планом. Наведено релевантну до спеціальності характеристику основних категорій та підкатегорій моделі. На прикладі модулів інфекційної та хірургічної безпеки продемонстровано можливі механізми імплементації усіх внутрішньомодульних компонентів плану через програми та проекти. Висновки: наведена модель дозволяє вирішити завдання реалізації на практиці положень стратегічного плану дій з безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України через нескладний 5-рівневий імплементаційний алгоритм.

Мета роботи - обгрунтувати і розробити систему безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України; запропонувати потенційні шляхи її імплементації на національному, регіональному та локальному рівнях. Проведено критичний аналіз міжнародної рекомендаційної бази у сфері безпеки пацієнтів, вивчення закордонного досвіду та оцінка ситуації у вітчизняній системі охорони здоров'я. Основною парадигмою системи безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України визнано сучасну концепцію про безпеку пацієнтів як про замкнутий цикл, центральним об'єктом - пацієнта, ключовими елементами - принципи, знання та інструменти, структурними компонентами - заклади охорони здоров'я, навчальні медичні заклади, академію медичних наук, громадські професійні медичні й немедичні організації, логістичними принципами - інтеграцію, безперервність, наступність та зворотний зв'язок, а основними модулями - інфекційну, хірургічну, фармацевтичну та інфраструктурну безпеку, а також інцидент-моніторинг, навчання, науку та преміювання. Впровадження системи в державі може відбутися через реалізацію "Стратегічного плану дій з безпеки пацієнтів для служби анестезіології та інтенсивної терапії України". Висновки: обгрунтовано та розроблено систему безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України.

Вирішено актуальну наукову проблему обґрунтування та розробки системи периопераційної безпеки пацієнтів в анестезіології та інтенсивній терапії, основною парадигмою якої стала сучасна концепція про систему безпеки як замкнутий цикл побудови та вдосконалення бар'єрів на шляху медичних помилок і несприятливих подій; основними модулями - 8 груп безпекових інструментів, що відповідають визначеним 8 пріоритетам вітчизняної служби анестезіології та інтенсивної терапії у сфері безпеки пацієнтів; структурними компонентами - заклади охорони здоров'я, медичні навчальні заклади, громадські організації та пацієнт; логістичними елементами - інтеграція, безперервність, наступність та зворотній зв'язок. Систему розроблено на підставі отриманих даних щодо існування латентних загроз периопераційній безпеці пацієнтів, закладених у структурно-функціональній організації, архітектурних, інженерно-технічних і матеріально-технічних компонентах служби анестезіології та інтенсивної терапії України; низького рівня стандартизації периопераційних процесів у службі; вкрай низької, порівняно зі статистикою розвинених країн світу, частоти реєстрації несприятливих периопераційних подій у вітчизняній анестезіологічній практиці, а також на підставі результатів критичного аналізу існуючих у світі доказових організаційних технологій підвищення рівня безпеки медичної допомоги. Запропоновано концептуальні підходи до імплементації системи периопераційної безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України на національному, регіональному та локальному рівнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р41 я73-1

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: ВА870811 Пошук видання у каталогах НБУВ