Досліджено вплив Т-2 токсину на процеси пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) і активність ферментів антиоксидантної системи в еритроцитах щурів, а також вивчено нейтралізуючий ефект аеросилу щодо Т-2 токсину. Встановлено зростання концентрації як початкових продуктів ПОЛ - дієнових кон'югатів (на 1 - 3 добу), так і кінцевих - ТБК-активних продуктів (на 2 - 4 добу) з моменту введення Т-2 токсину. На фоні Т-2 токсикозу показано достовірне зниження супероксиддисмутазної активності на 1 - 3 доби, а також підвищення каталазної активності на 1 - 4 доби експериментального періоду. Через 5 діб після введення Т-2 токсину досліджувані показники наближалися до контрольних значень. Одержані результати досліджень свідчать про активацію процесів ПОЛ і порушення у функціонуванні окремих ферментів антиоксидантної системи, що вказує на негативний вплив Т-2 токсину на еритроцити. Введення аеросилу разом із токсикантом нормалізувало досліджувані показники і наближало їх до значень, притаманних контрольній групі тварин, що свідчить про високу сорбційну здатність аеросилу щодо Т-2 токсину.

НТ-2 токсин - представник групи трихотеценових мікотоксинів типу А, які мають генотоксичний та цитоксичний вплив при надходженні їх з кормом до організму тварин. Цей вплив обумовлений порушеннями процесів синтезу білків, ДНК і РНК. Зміни магістральних синтетичних процесів в організмі спричиняють індукцію апоптозу лімфатичної та кровотворної тканин, активуючи протеїнкінази (MAP кінази). Вивчення дозозалежного впливу трихотеценових мікотоксинів на біохімічні процеси в організмі потребує розробки чутливих методів їх визначення в кормах та тканинах тварин. Описано етапи розробки методики визначення НТ-2 токсину із застосуванням методу високоефективної рідинної хроматографії з флюорометричним детектуванням похідних НТ-2 токсину, одержаних шляхом реакції його з 1-антроїлнітрилом та 4-диметиламінопіридином на етапі підготовки зразків. Межа чутливості розробленого методу 3 нг/г.

Індекс рубрикатора НБУВ: П857.1 + П872.3-1

Рубрики:

Вплив отрути, токсичних речовин на організм тварин

Хвороби органів травлення тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вплив Т-2 токсину на організм щурів і курей, способи нейтралізації, а також залишкові кількості Т-2 та НТ-2 токсинів у крові та органах курей. Досліджено сорбційні можливості кормових домішок "Мікотокс", "Кормосан", "Аеросил" та цеоліту за різних значень pH. Експериментально обгрунтовано ефективність сорбції "Аеросилом" Т-2 токсину і, як наслідок, нормалізацію гематологічних показників. Розроблено методику одночасного кількісного визначення Т-2 та НТ-2 токсинів методом високоефективної рідинної хроматографії згідно з директивою № 657/2002 ЄC. Визначено залишкові кількості Т-2 та НТ-2 токсинів у крові та органах курей через 1, 6, 24, 48 год після одноразового перорального введення Т-2 токсину дозою 0,56 мг/кг маси тіла.

В останні роки проблема мікотоксикозів є досить актуальною через поширення і вплив мікотоксинів на фізіологічний стан і продуктивність тварин та птиці, а також опосередковано на здоров'я людини. Метаболізм, як спосіб зниження токсичності, не завжди має позитивні наслідки, оскільки часто продукти перетворення є більш токсичні від своїх попередників. Мета роботи - визначення концентрації T-2 токсину та основного його метаболіту - HT-2 токсину в крові, печінці, легенях і нирках курей. Описано особливості метаболізму T-2 токсину в різних видах живих організмів; наведено шляхи і способи перетворення окремих метаболітів Т-2 токсину в курей. Дослідження проводили за умов одноразового перорального введення в дозі 0,56 мг/кг маси тіла. Концентрацію T-2 та HT-2 токсинів у крові та органах курей визначали за допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії з застосуванням імуноафінних колонок. Результати досліджень свідчать, що через годину після початку експерименту, найбільша концентрація T-2 токсину виявлялась у крові (266,2 мкг/кг). У печінці T-2 токсин головно перетворюється до HT-2, тому концентрація останнього на 6 год після введення досягає 173,4 мкг/кг, в той час як у крові, легенях та нирках не перевищує 37,3 мкг/кг. Через 24 год вміст T-2 та HT-2 токсинів різко знижується, але в нирках концентрація цих сполук залишається відносно високою (24,21 та 86,87 мкг/кг відповідно). Через 48 год в досліджуваних зразках залишились лише незначна кількість токсинів, проте в нирках концентрація HT-2 токсину становила 27,1 мкг/кг.

Подано стислу характеристику токсичної дії афлатоксинів на людину і тварин, а також основні вимоги щодо безпеки сировини та готових харчових продуктів. Описано методику підготовки зразків ковбасних виробів для визначення вмісту в них афлатоксинів за допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії. Проведено валідацію методики ВЕРХ визначення вмісту афлатоксинів за умов застосування імуноафінних колонок на етапі підготовки зразків для аналізу. Основні характеристики розробленої модифікації методики: специфічність, прецизійність, лінійність, повторюваність, точність, придатність і робасність відповідають вимогам, викладеним в ДФУ.

Впровадження нових вимог законодавства щодо показників безпеки продуктів харчування сприяє розвитку та вдосконаленню аналітичних методів контролю шляхом збільшення їх ефективності, чутливості та селективності. Афінна хроматографія є одним із способів розділення молекул на основі специфічної біологічної взаємодії антитіл, прикріплених до інертної стаціонарної фази, з антигенами розчиненими у мобільній фазі. В огляді подано загальні характеристики наявних на світовому ринку імуноафінних колонок, що можуть бути використані для виявлення вмісту мікотоксинів і залишків ветеринарних препаратів у кормах та продуктах тваринного походження, а також розглянуто можливі методи подальшої детекції аналітів відокремлених від матриці зразка за використання імуноафінної хроматографії.

Наведено результати розробки та впровадження методу ВЕРХ-МС/МС для одночасного визначення залишків метаболітів нітрофуранів у меді. Пробопідготовка включає кислотний гідроліз, дериватизацію, екстракцію етилацетатом, концентрування, знежирення та перерозчинення у мобільній фазі. Основною перевагою розробленої методики є додаткова очистка етилацетатного екстракту зразка меду водою замість використання твердофазної екстракції, завдяки чому вдалося досягнути межі кількісного визначення аналітів на рівні десятих часток мкг/кг (CV ~ 20 %). Методику апробовано під час аналізу реальних і фортифікованих зразків меду.

Ідентифіковано фактори, які впливають на об'єм дозування (2 мл і 10 мл) піпет-дозатором, виробництва ULAB, і подано процедуру оцінки стандартної невизначеності основних факторів. Для розрахунку використано коефіцієнт розширення води, дані калібрування піпет-дозатора виробником та статистичні дані збіжності за зважування об'ємів води. Розраховано стандартну невизначеність впливу температури на об'єм дозованої води, стандартна невизначеність калібрування піпет-дозатора виробником та стандартну невизначеність збіжності результатів зважування. Перевірка величини кожного вкладу показала, що калібрування надає найбільший внесок у невизначеність. На основі цих даних розраховано сумарну стандартну невизначеність та розширену стандартну невизначеність.

Індекс рубрикатора НБУВ: П861.221

Рубрики:

Фізичні та фізико-хімічні дослідження крові тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основні шляхи забруднення меду метронідазолом, його дію і негативний вплив на живі організми. Запропоновані результати дослідження меду на вміст метронідазолу відображають тенденцію до зростання кількості зразків, забруднених цим антимікробним препаратом. Описано методики та проведено порівняльний аналіз скринінг-методу тест-системою Kwinbon Biotechnology (Китай) та підтверджуючого методу ВЕРХ-МС/МС.

Проведено аналіз наукової літератури щодо меду і його хімічного складу (вміст цукру, води, білків, ферментів, вітамінів, органічних кислот), описано види (штучний та натуральний, монофлорний та поліфлорний, падевий), наведено дані щодо способів фальсифікації та методи її виявлення. З кожним роком збільшуються об'єми та географія експорту меду: у 2017 експорт меду становив 57 тонн у 35 країн світу. Однак, підвищення попиту на мед сприяє спробам збільшення його кількості за рахунок різноманітних фальсифікацій. Оскільки хімічний склад меду непостійний і залежить від виду медоносних рослин, відповідно дуже складно проконтролювати його вміст і виявити фальсифікат. Невідповідність результатів аналізу нормам ДСТУ 4497:2005 ("Мед натуральний" дійсні з 01.01.2007 р.), може свідчити про фальсифікацію шляхом заміни штучним чи частковим підмішуванням неякісного меду.