Аналізуються основні напрямки розвитку роздрібної торговельної мережі (РТМ) в Західній Європі, тенденції розвитку РТМ в США. Висвітлюються особливості організації РТМ в Японії, а також питання використання зарубіжного досвіду в розвитку РТМ України.

Розглянуто сучасний стан території Луцька, а також проблеми, що виникають на урбанізованих територіях. Проаналізовано вплив промисловості, транспортного комплексу, комунального та водного господарства міста на довкілля. Показано роль господарсько-екологічних передумов у формуванні екологічних особливостей житлово-промислової агломерації. Наведено еколого-гідрохімічний аналіз регіону.

Рассмотрены современное состояние территории Луцка, а также возникающие на урбанизированных территориях проблемы. Проанализировано влияние промышленности, транспортного комплекса, коммунального и водного хозяйства города на окружающую среду. Показана роль хозяйственно-экологических предпосылок при формировании экологических особенностей жилищно-промышленной агломерации. Приведен эколого-гидрохимический анализ региона.

Розглянуто питання організації постачання товарів у роздрібну торговельну мережу, а також формування структури господарських зв'язків. Наведено підходи щодо вибору форм товаропостачання та способів доставки товарів у торговельну мережу. Висвітлено проблеми раціоналізації форм товаропостачання, запропоновано методику визначення його оптимальних розмірів.

Рассмотрены вопросы организации поставки товаров в розничную торговую сеть, а также формирования структуры хозяйственных связей. Приведены подходы к выбору форм товароснабжения и способов доставки товаров в торговую сеть. Освещены проблемы рационализации форм товароснабжения, предложена методика определения его оптимальных размеров.

Досліджено можливість використання осадів стічних вод як органічного добрива. Здійснено екологічне оцінювання впливу забруднювальних речовин (важких металів), що містяться в осадах, на забруднення грунтів сільськогосподарських угідь. Запропоновано шляхи зменшення їх екологічного впливу.

Розглянуто природні, економічні, управлінські та технічні передумови розвитку, сучасний стан і перспективи водогосподарського комплексу України. Наведено результати еколого-економічної оцінки водоресурсного потенціалу регіонів і територіальної концентрації водокористування. Висвітлено правові засади й економічні механізми його раціоналізації, особливості моделювання розвитку водогосподарських комплексів, питання міжнародного співробітництва в даній сфері.

Рассмотрены природные, экономические, управленческие и технические предпосылки развития, современное состояние и перспективы водохозяйственного комплекса Украины. Приведены результаты эколого-экономической оценки водоресурсного потенциала регионов и территориальной концентрации водопользования. Освещены правовые основы и экономические механизмы его рационализации, особенности моделирования развития водохозяйственных комплексов, вопросы международного сотрудничества в данной сфере.

Проаналізовано напрямки, масштаби та вплив антропогенної діяльності на довкілля у межах зони санітарної охорони підземних водозаборів. Запропоновано методику оцінювання впливу господарської діяльності на водні ресурси, наведено рекомендації щодо її використання в інших містах.

Проаналізовано сучасний стан природного середовища й екологічні проблеми Рівного. Висвітлено вплив промисловості, транспортного, водогосподарського та комунального комплексів на довкілля міста. Розкрито роль господарсько-екологічних передумов у формуванні сучасного екологічного стану житлово-промислової агломерації Рівного. Описано територію міста в контексті потенціалу техногенного впливу, стійкості ландшафтів, екологічної безпеки та відеоекологічної сприятливості (комфортності). Проведено короткострокове прогнозування тенденцій зміни стану довкілля. Визначено основні шляхи та заходи екологічної оптимізації міської території.

Проанализированы современное состояние природной среды и экологические проблемы Ровного. Освещено влияние промышленности, транспортного, водохозяйственного и коммунального комплексов на окружающую среду города. Раскрыта роль хозяйственно-экологических предпосылок в формировании современного экологического состояния жилищно-промышленной агломерации Ровного. Описана территория города в контексте потенциала техногенного влияния, устойчивости ландшафтов, экологической безопасности и видеоэкологической благоприятности (комфортности). Проведено краткосрочное прогнозирование тенденций изменения состояния окружающей среды. Определены основные пути и мероприятия экологической оптимизации городской территории.

Розкрито теоретичні засади аналізу фінансових ризиків, його елементів, завдань і методів у системі стратегічного управління підприємством.

Сформульовано поняття екологічної оптимізації водокористування великих населених пунктів за сучасних економічних умов. Доведено репрезентативність Луцька як моделі сучасного стану водокористування міст, проаналізовано його вплив на навколишнє середовище. Складено картографічну модель водного господарства міста, зважаючи на його вплив на довкілля. Вивчено вітчизняний та зарубіжний досвід розв'язання еколого-географічних проблем водного господарства міст. Наведено пропозиції щодо поліпшення екологічної оптимізації водокористування Луцька.

Сформульовано та обгрунтовано теоретичні основи, розроблено концепцію конструктивно-географічних досліджень урбоекосистем на основі системного підходу. Запропоновано алгоритмічну модель конструктивно-географічного та геоекологічного аналізу довкілля великих міст і алгоритм реалізації процесу оптимізації їх екологічного стану. Визначено особливості природних умов формування міст Північно-Західної України у порівнянні з іншими регіонами. Проаналізовано ландшафтну структуру території та її вплив на формування урбоекосистем, особливості антропогенного впливу як фактора формування екосистем в контексті функціонально-конструктивного та історико-генетичного підходу. Зроблено оцінку сучасного екологічного стану міст. Проведено районування території міст за ступенем забруднення і трансформації природного середовища. Змодельовано та картографовано стійкість ландшафтів до антропогенної трансформації та потенціал їх самоочищення. Розроблено концептуальні критерії оцінки рівня екологічної безпеки великих міст. Проведено еколого-географічне районування території міст за потенціалом техногенних навантажень, екологічної безпеки. Оцінено ступінь екологічної ситуації у містах, запропоновано комплекс заходів екологічної оптимізації стану компонентів їх ландшафту, модель управління міським середовищем.

Розглянуто особливості формування елементів екомережі в зоні Волинського Полісся. Надано аналіз досліджень і публікацій із цієї проблеми. Описано динаміку створення об'єктів ПЗФ у досліджуваному регіоні, розглянуто їх структурну мережу. Проведено аналіз стану охоронних територій у межах Волинської області.

Досліджено сучасний стан Луцька та виділено екологічні проблеми, що виникають на урбанізованих територіях. Проаналізовано вплив промисловості, транспортного комплексу, комунального та водного господарства міста та довкілля. Оцінено роль господарсько-екологічних передумов у формуванні екологічних особливостей житлово-промислової агломерації. Проведено еколого-гідрогеохімічний аналіз території Луцька та районування його території за потенціалом екологічної комфортності. Здійснено спробу короткострокового прогнозування тенденцій зміни стану довкілля. Запропоновано основні шляхи та заходи екологічної оптимізації міської території.

Розглянуто основні нормативно-правові акти та програми з питань розвитку екомережі Волинської області. Проаналізовано дослідження та публікації з даної проблеми, основні заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття області, формування екомережі. Виділено основні заходи щодо зменшення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття в дослідженому регіоні. Оцінено сучасний стан реалізації екологічної політики у сфері природозаповідання у Волинській області. Акцентовано увагу на заходи, які зможуть суттєво вплинути на додержання режиму територій та об'єктів екологічної мережі.

Проаналізовано динаміку чисельності населення, його природного та механічного руху і розподіл за віковими групами. Встановлено основні тенденції динаміки населення, що потребує соціального захисту. Оцінено зміни в середньорічній кількості найманих працівників, рівні безробіття.

Проаналізовано текст Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти", причини та наслідки змін у переліку спеціальностей, паспорт спеціальності "Наука про Землю". Вивчено науково-методичні й дидактичні особливості навчальних планів підготовки бакалаврів спеціальності "Фізична географія" та магістрів спеціальності "Географія" спеціалізації "Природоохоронна діяльність" і "Функціонування та оцінка природного середовища" Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки й інституту географії та регіональної економіки Ягеллонського університету (Республіка Польща). Установлено риси подібності й відмінності в програмах підготовки фахівців у сфері географічних знань. Оцінено можливості проблем та перспективи запровадження подвійного диплома.

Проаналізовано можливості моделювання морфометричних параметрів Повчанської височини (Рівненська область) за допомогою геоінформаційних технологій. Охарактеризовано методичні підходи, використані для створення цифрових моделей унікальних регіонів. Визначено основні етапи створення електронних карт та розкрито підходи до представлення даних засобами векторних і растрових моделей. Проаналізовано основні проблеми які можуть виникати під час побудови коректної цифрової моделі рельєфу та подання способів їх розв'язання за допомогою аналізу картографічних, літературних і фондових матеріалів, оцінено передумови виникнення, характеру поширення, густоту та стан форм лінійної ерозії досліджуваної території. Вивчено вертикальне та горизонтальне розчленування рельєфу і створені на основі отриманої інформації цифрові моделі параметрів рельєфу території. Проаналізовано причини розвитку сучасних екзогенних процесів Повчанської височини.

Розкрито сутність категорій "якість життя населення" та "життєдіяльність населення" регіону як об'єктів суспільно-географічних досліджень. Визначено головні напрями соціальної регіональної політики в площині забезпечення якісного рівня процесів суспільного життя й діяльності населення. Охарактеризовано спосіб та рівень життя. Вивчено науковий досвід вітчизняних і західних фахівців у дослідженні якості життя та життєдіяльності населення. Проаналізовано методологічні основи й механізми багатомірного порівняльного аналізу якості життя та життєдіяльності населення. Розглянуто показники, що характеризують умови життя населення на конкретній території.

Проаналізовано теоретичні та методологічні засади анофелогенної небезпеки, закономірності поширення природних осередків трансмісивних хвороб і їх збудників, екологічні особливості комах, що переносять збудників інфекційних захворювань. Оцінено вплив на ареали багатьох видів паразитів і їх господарів антропогенної діяльності. Встановлено взаємозв'язки між рівнем анофелогенної небезпеки та географічними й екологічними особливостями довкілля певної території. Обгрунтовано можливості та перспективи методами конструктивної, інженерної географії та інженерної екології зниження рівня анофелогенної небезпеки.

Проаналізовано пріоритети соціально-економічного розвитку м. Луцька, що передбачаються Генеральним планом. Встановлено, що у порівнянні із попереднім, новий Генплан містить багато матеріалів стосовно важливих аспектів екологічного розвитку міста. Для реалізації Генплану та Програми соціально-економічного розвитку міста до 2020 р. необхідно проводити комплекс заходів по поліпшенню екологічного стану території Луцька. Базою для проведення таких заходів є інженерний захист територій. Він включає в себе: інженерно-гідрогеологічне порядкування, яке передбачає захист від несприятливої дії підземних вод; розробку і втілення механізмів ефективної протидії несприятливим екзогенним геологічним процесам; заходи по захисту території міст від несприятливої дії поверхневих вод; заходи по захисту від ерозії грунтів; підвищення екологічної безпеки міст та локальному рівні. Перша група заходів вирішує проблеми підтоплення території, присадок грунтів у зоні депресійних воронок, руйнування будинків і споруд. Серед несприятливих екзогенних геологічних процесів в місті відбуваються карст, суфозія просадки грунтів фільтраційного та гідродинамічного характеру, зсуви на заплаві річок та в місцях підрізання терас, руйнування берегів унаслідок меандрування річок, ускладнення умов будівництва тощо. Несприятлива дія поверхневих вод проявляється в місті під час повеней і поводків, коли річки виходять із берегів і затоплюють розміщені на заплаві житлові будинки, підприємства, дороги. Протиерозійні заходи передбачають спорудження водозатримувальних валів. Підвищення екологічної безпеки міста полягає у підвищенні екологічної стійкості ландшафтів, зменшенні техногенних навантажень, зменшенні екологічного ризику на потенційно-небезпечних об'ектах.

Розроблено методологічні підходи до класифікації джерел, на основі виділення спільних та відмінних рис джерел басейну річки Турія. Для класифікації використовувались дані: про хімічні та фізичні властивості води, природно-заповідний фонд Волинської області, антропогенне навантаження на джерела, їх облаштованість та туристичну атрактивність. На основі розроблених класифікацій визначалися основні напрями використання та охорони джерел.