Запроновано концепції найпоширенішої патології внутрішніх органів, наведено синдромну характеристику захворювань з виділенням домінуючого синдрому диференційної діагностики і основних алгоритмів лікувальної тактики. Запропоновано класифікації захворювань внутрішніх органів, зокрема, інфекційного ендокардиту, аортального стенозу, ревматизму, аритмії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гострої та хронічної серцевої недостатності, а також хронічного холециститу та панкреатиту.

Предложены концепции наиболее распространенной патологии внутренних органов, приведена синдромная характеристика заболеваний с выделением ведущего синдрома дифференциальной диагностики и основных алгоритмов лечебной тактики. Предложена классификация внутренних органов, в частности, инфекционного эндокардита, аортального стеноза, ревматизма, аритмии, атеросклероза, ишемической болезни сердца, острой и хронической сердечной недостаточности, а также хронического холецистита и панкреатита.

Представлено сучасні концепції причин розвитку патогенезу та класифікацій, а також клінічні прояви, діагностичні критерії, лікувальну тактику та вторинну профілактику найбільш поширених захворювань ендокринних залоз. Викладено питання цукрового діабету, захворювань щитовидної та прищитовидних залоз, гіпоталамо-гіпофізарної системи, надниркових залоз, статевих залоз у чоловіків і ендокринних порушень репродуктивної системи у жінок. Запропоновано класифікацію клімактеричних порушень у жінок за характером прояву та часом виникнення.

Представлены современные концепции причин развития патогенеза, а также клинические проявления, диагностические критерии, лечебная тактика и вторичная профилактика наиболее распространенных заболеваний эндокринных желез. Изложены вопросы сахарного диабета, заболеваний щитовидной и прищитовидной желез, гипоталамо-гипофизарной системы, надпочечных желез, половых желез у мужчин и эндокринных нарушений репродуктивной системы у женщин. Предложена классификация климактерических нарушений у женщин по характеру проявлению и времени возникновения.

Наведено результати вивчення онтогенетичного росту та розвитку ремонтних телиць подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи за показниками приросту живої маси й екстер'єру під впливом генеалогічних формувань. Визначено ступінь успадковуваності та повторюваності статей промірів будови тіла ремонтних телиць у віковій динаміці онтогенетичного розвитку. Оцінено корів стада за показниками молочної продуктивності та визначено ступінь впливу на їх прояв популяційно-генетичних параметрів. Вивчено особливості розвитку провідних господарськи корисних ознак високопродуктивних корів і ефективність їх використання. Проведено оцінювання корів різних вікових груп з промірами статей будови тіла та морфофункціональними властивостями вимені у взаємозв'язку з молочною продуктивністю за враховані лактації, визначено селекційно-генетичні показники. Визначено рівень розвитку та мінливості групових і описових ознак екстер'єрного типу корів, оцінених за новою методикою лінійної класифікації. Доведено селекційну значущість лінійного розведення у заводському стаді для покращання новоствореної породи. Встановлено вплив бугаїв-репродукційної здатності і ліній на показники молочної продуктивності, відтворної здатності й ознак довічного використання корів.

Вивчено поширеність факторів серцево-судинного ризику у хворих на подагру залежно від наявності чи відсутності метаболічного синдрому, артеріальної гіпертензії та порушень ліпідного обміну. Встановлено, що у пацієнтів із подагрою, які мають супутній метаболічний синдром, спостерігається найвищий ризик.

Цель исследования - определить эффективность Ректодельта 100 у детей раннего возраста с тяжелым и среднетяжелым течением острого обструктивного бронхита. В исследование включены 25 детей в возрасте от 6 месяцев до 3-х лет. Ректальные свечи Ректодельт 100 назначались по преднизолону из расчета 5 мг/кг массы в тех случаях, когда ингаляционный путь введения лекарств для снятия обструкции был невозможен из-за резкого беспокойства ребенка, рвоты, негативного отношения. На фоне терапии Ректодельтом 100 отмечена быстрая и значительная положительная динамика: частота дыхания нормализовалась у 8 (32 %) детей уже через 30 минут после его применения, у 12 (48 %) детей - через 1 - 3 часа, у 5 (20 %) детей - через 24 часа. В течение 1 - 2 суток применения препарата отмечен достоверный регресс признаков бронхообструкции. Побочные и аллергические реакции на прием препарата не наблюдались. Высокая эффективность, безопасность и удобство применения позволяют рекомендовать использование препарата Ректодельт 100 в экстренных случаях, при тяжелой и среднетяжелой обструкции бронхов у детей, в том числе раннего возраста.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.353.543.4 Tur*80

Рубрики:

Passeres Співочі горобцеві

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання гніздової біології дрозда-омелюха Turdus viscivorus L. та дрозда білобрового T. iliacus L. за умов Західного Полісся. Проаналізовано оологічні та нідологічні показники, характер розташування гнізд дроздів білобрового та омелюха. Досліджено ріст загальних розмірів тіла (маси і довжини) та різних його частин у постембріональному розвитку дрозда-омелюха. З'ясовано, що біотопний розподіл, особливості гніздування, нідологічні та оологічні показники досліджуваних видів дроздів з території Західного Полісся суттєво не відрізняються від таких з інших територій. Одержано попередні дані щодо наявності прямо пропорційної залежності між подібністю у будові гнізда і географічною відстанню між популяціями дроздів. Встановлено, що у постембріональному розвитку дрозда-омелюха та інших видів дроздів співвідношення різних частин тіла й органів за дефінітивністю і темпами росту залежить від їх функціональної ролі в організмі на певній стадії розвитку. В момент вилуплення пташенят дрозда-омелюха найбільш розвинутими є голова і осьовий скелет, найменш розвинутими - елементи ноги та крила. Під час покидання гнізда (14 доба) елементи крила були сформовані на 93 - 99 %, елементи ноги - на 97,3 - 99,5 %.

Розглянуто топічні зв'язки канюка звичайного (Buteo buteo L.) у Рівненському природному заповіднику та Шацькому національному природному парку (Волинське Полісся). На територіях досліджень канюки для гніздування обирають сосну звичайну (Pinus sylvestris L.), березу повислу (Betula pendula Roth.) та вільху чорну (Alnus glutinosa (L.) Gaerth.), пропорційно їх наявності в середовищі, а щодо осики (Populus tremula L.) та сосни Банкса (Pinus banksiana Lamb.) проявляють незначну вибірковість. Індекси потужності гніздових дерев у середньому більші за такі індекси сусідніх дерев.

Проведено дослідження гніздової екології та екологічної сегрегації п'яти видів дроздів (Turdus pilaris, Linnaeus, 1758, T. merula, Linnaeus, 1758, T. iliacus, Linnaeus, 1766, T. philomelos, C.L. Brehm, 1831 та T. viscivorus, Linnaeus, 1758) за умов Західного Полісся. За переважною більшістю екологічних характеристик найбільш подібними виявились дрозди співочий і чорний. (DE = 38,36). Встановлено, що серед п'яти досліджених видів дроздів найбільший рівень екологічної спеціалізації і, відповідно, сегрегації мають дрізд білобровий і дрізд-омелюх.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.4 + Р696.54

Рубрики:

Подагра

Хвороби нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено видовий склад та стан популяцій риб у місцях регулярного живлення лелеки чорного з території Рівненського природного заповідника. Обстежено 13 локалітетів, де виявлено 8 видів риб (Scardinius erythrophthalmus, Leucaspius delineates, Gobio gobio, Cyprinus carpio, Misgurnus fossilis, Esox lucius, Perca fluviatilis, Perccottus glenii) з п'яти родин. Найпоширенішими з них є в'іюн і щука (відмічено в 50 % локацій), а також окунь і ротань головешка (відмічено в 30 % локацій). Гідрологічні умови водойм, що є кормовими стаціями лелеки чорного в межах Рівненського природного заповідника, нестійкі - за рахунок значного коливання рівня води і, відповідно, суттєвої зміни її гідрохімічного складу. Регулярні пересихання чи промерзання спричиняють суттєві коливання якісного і кількісного складу іхтіофауни: виживають лише найстійкіші види - в'юн і ротань головешка.

Розглянуто вимоги до освітян щодо сфери професійної компетентності у світлі сучасних освітніх реформ та суспільних трансформацій. Досліджено поняття "компетист" та "компетентність" в широкому їх значенні. Вивчено основні, якісні характеристики компетиста, як людини, яка володіє кількома професіями, має знання та практичні вміння в різних сферах. Проведено оцінку змісту та профілів професійної компетентності. Досліджено поняття професійної компетентності науково-педагогічного працівника й окреслено головні її характеристики. Проаналізовано так звані "навички майбутнього", що надають можливість працівникам бути конкурентоспроможними в соціально-економічній та технологічній сферах та потрібні не тільки для працевлаштування й успішної кар'єри, але і для активної громадянської позиції, особистого й сімейного життя. Проведено оцінку різнопланових аспектів роботи викладача вищої школи, особливо тих, що стосується його професійної діяльності. Розглянуто можливості управління інформаційним потоком в умовах перенасичення цифрового простору. Представлено прості, дієві правила для успішної навігації в інформаційному просторі. Проведено аналіз сучасних вітчизняних та іноземних джерел щодо основних рис викладача вищої школи майбутнього. На підставі вивчення основних форм і завдань, які мають бути притаманні педагогу кафедри клінічного спрямування медичного університету показано, що професійна компетенція даної когорти науково-педагогічних працівників має багато складових. Доведено, що факт постійного професійного навчання, причому за різними напрямками (фахова компетенція, наукова робота, педагогічні навички, оновлення знань відповідно до розвитку інформаційних технологій, знання іноземних мов, розвиток критичного мислення) на сьогодення вже має бути рутинною практикою. Аналіз роботи викладача вищої медичної школи сьогодні вкладається в нову сучасну його характеристику, як компетиста, тобто людини, яка охоплює великі обсяги роботи, і працює на конкурентоспроможний результат.

Розглянуто вимоги до освітян щодо сфери професійної компетентності у світлі сучасних освітніх реформ та суспільних трансформацій. Досліджено поняття "компетист" та "компетентність" в широкому їх значенні. Вивчено основні, якісні характеристики компетиста, як людини, яка володіє кількома професіями, має знання та практичні вміння в різних сферах. Проведено оцінку змісту та профілів професійної компетентності. Досліджено поняття професійної компетентності науково-педагогічного працівника й окреслено головні її характеристики. Проаналізовано так звані "навички майбутнього", що надають можливість працівникам бути конкурентоспроможними в соціально-економічній та технологічній сферах та потрібні не тільки для працевлаштування й успішної кар'єри, але і для активної громадянської позиції, особистого й сімейного життя. Проведено оцінку різнопланових аспектів роботи викладача вищої школи, особливо тих, що стосується його професійної діяльності. Розглянуто можливості управління інформаційним потоком в умовах перенасичення цифрового простору. Представлено прості, дієві правила для успішної навігації в інформаційному просторі. Проведено аналіз сучасних вітчизняних та іноземних джерел щодо основних рис викладача вищої школи майбутнього. На підставі вивчення основних форм і завдань, які мають бути притаманні педагогу кафедри клінічного спрямування медичного університету показано, що професійна компетенція даної когорти науково-педагогічних працівників має багато складових. Доведено, що факт постійного професійного навчання, причому за різними напрямками (фахова компетенція, наукова робота, педагогічні навички, оновлення знань відповідно до розвитку інформаційних технологій, знання іноземних мов, розвиток критичного мислення) на сьогодення вже має бути рутинною практикою. Аналіз роботи викладача вищої медичної школи сьогодні вкладається в нову сучасну його характеристику, як компетиста, тобто людини, яка охоплює великі обсяги роботи, і працює на конкурентоспроможний результат.

Наведено результати дослідження моніторингу виробництва сільськогосподарських культур (СГК) на території Вінницької області в умовах зміни клімату. Описано кліматичні особливості області, найпомітніші прояви кліматичних змін, досліджено й узагальнено їх наслідки та виявлено потенційний вплив цих змін на врожайність основних СГК. Досліджено місце Вінницької області в сільському господарстві України за обсягами виробництва валової продукції сільського господарства. Проаналізовано ефективність використання земель Вінниччини. Зокрема, розглянуто структуру розподілу земель області під СГК. Встановлено, що ефективне господарювання пов'язане, передусім, із набором вирощуваних СГК та із структурою посівних площ. Проаналізовано структуру між оптимальним та фактичним співвідношенням СГК у сівозмінах на території Вінницької області. Вказано на невідповідність структури посівних площ оптимальній структурі, розробленій науковцями. Відмічено значне зменшення площі кормових угідь. Проаналізовано динаміку зміни виробництва СГК та виробництво плодово-ягідних культур в області за період 1990 - 2019 рр., а також динаміку посівних площ та урожайність основних СГК за період 2010 - 2019 рр. Встановлено, що внаслідок змін клімату на території Вінницької області відбувається переорієнтування галузі рослинництва через скорочення площ під вологолюбними та розширенням під посухостійкими культурами, такими як кукурудза, ріпак, соняшник, соя. Однак вирощування таких культур потребує раціонального й ощадливого використання грунтових ресурсів. Відмічено, що кліматичні зміни зумовлюють необхідність перегляду ареалів поширення СГК, більшість з яких уже нині зазнали територіальних змін. Ці зміни вимагають пошуку нових технологій, сортів, добрив, засобів захисту рослин, організаційних форм та інших адаптаційних заходів.

Перше комплексне еколого-морфологічне дослідження п’яти близькоспоріднених видів дроздів роду Turdus (Т. pilaris, Т. merula, Т. iliacus, Т. philomelos, Т. viscivorus). Уперше на репрезентативному матеріалі з використанням методів одно- та багатовимірної статистики досліджено основні форми групової морфологічної мінливості й адаптивної дивергенції дроздів фауни України, вивчені їх гніздова екологія, постембріональний розвиток та формування міжвидових відмінностей у пізньому онтогенезі. Проведено оцінку екологічної сегрегації п’яти видів дроздів, рівня їх дивергенції та статевих відмінностей за морфометричними ознаками. Виявлено, що дивергенція досліджених видів за пропорціями тіла має адаптивний характер. Показано, що гніздовий етап поділяється на ранньо-, середньо- та пізньогніздову стадії розвитку пташенят. У постембріональному рості пташенят можна виділити фазу інтенсивного росту (від 1 до 7 - 9 діб), коли домінують ростові процеси і фазу повільного росту (від 7 - 9 до 13 - 14 діб), коли відбувається інтенсивний ріст та диференціація оперення. Міжвидові відмінності у дроздів починають формуватись в ембріональному періоді і формуються протягом всього постембріонального періоду, набуваючи остаточного вигляду у дорослих птахів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.4-5 + Р415.202.1-5 + Р414-5

Рубрики:

Подагра

Ожиріння

Хвороби нирок

Шифр НБУВ: РА438957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В настоящее время во всем мире возросло количество случаев многоплодной беременности, в связи с чем она становится одной из актуальных проблем современного акушерства. Рост обусловлен широким внедрением в практику здравоохранения эффективных методик лечения бесплодия и применением вспомогательных репродуктивных технологий. Представлено мнение большинства исследователей, что многоплодие ассоциируется со значительным количеством осложнений, сопровождающих его с раннего гестационного срока. Наиболее значимые из них - невынашивание на разных сроках гестации и преждевременные роды, а также увеличение вероятности возникновения преэклампсии, анемии, гестационного диабета, послеродового кровотечения, рождение детей с малой массой тела, неврологическими осложнениями, антенатальная гибель плодов. Основная причина перинатальных потерь при многоплодной беременности - глубокая недоношенность плодов и низкие показатели массы и длины тела при рождении; среди других причин недоношенность занимает первое место. Перинатальная смертность при многоплодии более чем в 6 раз превышает таковую при одноплодной беременности. Таким образом, пациентки с многоплодием составляют группу высокого риска по развитию материнских и перинатальных осложнений. Для того, чтобы своевременно выявить, предупредить и уменьшить степень выраженности специфических осложнений, необходимо знать особенности течения многоплодной беременности и основные риски, связанные с ней. До сих пор не разработаны универсальные алгоритмы правильного наблюдения, лечения, родоразрешения женщин с различными вариантами многоплодия. В каждом отдельном случае необходим индивидуальный подход для сохранения и пролонгации беременности.

Розглянуто поняття органічного землеробства, стан та перспективи його розвитку за тенденції кліматичних змін. Досліджено основні проблеми органічного виробництва на території України. Виявлено, що для впровадження органічного землеробства необхідно вдосконалити нормативно-правову базу, покращити рівень інформованості населення, враховувати складнощі при вирощуванні екологічної продукції. Розглянуто етапи переходу аграрного підприємства від традиційної до органічної системи ведення господарства. Проаналізовано еколого-токсикологічний стан орних земель Вінницької області. Досліджено основні вимоги до якості земель, що призначені для ведення органічного землеробства, головною серед яких є відсутність забруднення пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо. Встановлено, що землі Вінницької області умовно можна поділити на дві групи придатності для ведення органічного виробництва: придатні та непридатні. Розглянуто негативну тенденцію зі зменшення внесення органічних та мінеральних добрив, а також активне зростання посівних площ соняшника через зміну кліматичних та агрометеорологічних умов області. Все більше господарств використовують теплолюбні культури, які витісняють традиційні зернові та технічні, а це збільшує навантаження на сільськогосподарські угіддя. Виділено декілька особливостей здійснення агротехнічних прийомів у перехідному періоді до органічного землеробства в умовах зміни клімату для території Вінницької області. Виявлено, що територія цієї області має всі екологічні передумови для впровадження та ведення органічного землеробства. Однак внаслідок нераціонального використання земельних ресурсів області має місце таке явище, як їх деградація: зниження родючості, погіршення якості, повне вилучення із господарського використання. Впровадження органічного землеробства на Вінниччині дозволить зберегти та значно покращити якість земельних ресурсів.