Описано загальні принципи організації роботи медичної сестри у ендоскопічному відділенні (кабінеті), викладено правила обробки ендоскопів, підготовки апаратури та пацієнтів до ендоскопічного обстеження. Визначено обов'язки медичної сестри під час проведення діагностичних і лікувальних процедур: гастродуоденоскопії, ретроградної панкреатохолангіографії, бронхоскопії, колоноскопії та ректороманоскопії.

Описаны общие принципы организации работы медицинской сестры в эндоскопическом отделении (кабинете), изложены правила обработки эндоскопов, подготовки аппаратуры и пациентов к эндоскопическому обследованию. Определены обязанности медицинской сестры при проведении диагностических и лечебных процедур: гастродуоденоскопии, ретроградной панкреатохолангиографии, бронхоскопии, колоноскопии и ректороманоскопии.

На підставі обстеження 389 хворих встановлено, що виразкові гастродуоденальні кровотечі характеризуються відсутністю сезонної залежності, збільшенням кількості хворих без виразкового анамнезу, частішим поєднанням виразки з іншими захворюваннями органів травлення, збільшенням співвідношення числа хворих з дуоденальними виразками та хворих з виразками шлунка, зростанням частки множинних та велетенських виразок, "омолодженням" контингенту хворих. Вираженість кровотечі не залежить від розмірів та локалізації виразок, а ступінь крововтрати залежить від термінів кровотечі. Ефективність невідкладної фіброгастродуоденоскопії становить понад 96 %.

На підставі даних проведеного експерименту підтверджено більше накопичення ампіциліну в тканинах апендикса у результаті внутрішньотканинного електрофорезу. Запропоновано спосіб інтенсифікації лікування хворих з діагнозом обмеженого гнійного перитоніту апендикулярного генезу з використанням гальванізації за умов внутрішньоабдомінальної локалізації одного з електродів. Спосіб апробовано у клініці на 25 хворих з позитивним результатом.

Наведено та проаналізовано експериментальні дані про зміни концентрації ампіциліну в крові та тканинах апендикса після проведення внутрішньотканинного та внутрішньоабдомінального електрофорезу. Описано методику проведення внутрішньоабдомінального електрофорезу в експерименті на кролях. Порівняно ефективність накопичення антибіотика у результаті внутрішньотканинного та внутрішньоабдомінального електрофорезу.

Показано актуальність проблеми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в сучасній клінічній практиці. Висвітлено сучасні погляди щодо поняття "гастроезофагеальна рефлюксна хвороба", зв'язку з іншими захворюваннями та особливостей діагностики гастроезофагеального рефлюксу. Розглянуто ранню діагностику гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що дозволяє провести адекватне та своєчасне лікування, запобігти прогресуванню процесу та виникненню ускладнень.

Внутрішньоартеріальне введення озонвмісного фізіологічного розчину у хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому стопи діабетика, виконане за методикою Сельдінгера, сприяє зниженню рівня глікемії та потенціює позитивний лікувальний ефект комплексного лікування зазначеної категорії пацієнтів. Стимуляція функціональної активності макрофагів під впливом озону, а також наявність деструктивних змін у таких клітинах без некротизуючих ушкоджень може бути пояснена включенням механізму апоптозу як позитивного фактора в регуляції місцевого гомеостазу на завершенні запальної (ексудативної) фази ранового процесу.

На підставі вивчення клінічних результатів дії озону розчиненого у фізіологічному розчині та введеного внутрішньоартеріально хворим із синдромом стопи діабетика, встановлено позитивний вплив його застосування. Вивчення наслідків дії локальної озонотерапії у поєднанні з вакуумною місцевою терапією на процеси репарації в післяопераційній рані хворим, які оперовані з синдромом діабетичної стопи, надало змогу встановити, що у пацієнтів основної групи, у порівнянні з контрольною групою, швидше відбувалася нормалізація рівня глюкози крові. Підтверджено, що впровадження такого комплексу лікувальних заходів у пацієнтів з синдромом діабетичної стопи покращує клінічний стан хворих, стабілізує вуглеводний обмін і стимулює процеси біоенергетики в організмі хворих на синдром діабетичної стопи.

Внутрішньоартеріальне введення озонвмісного фізіологічного розчину у хворих на ішемічно-гангренозну форму синдрому стопи діабетика, виконане за методикою Сельдінгера, сприяє зниженню рівня глікемії та потенціює позитивний лікувальний ефект комплексного лікування зазначеної категорії пацієнтів. Стимуляція функціональної активності макрофагів під впливом озону, а також наявність деструктивних змін у таких клітинах без некротизуючих ушкоджень може бути пояснена включенням механізму апоптозу як позитивного фактора в регуляції місцевого гомеостазу на завершенні запальної (ексудативної) фази ранового процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.7-5

Рубрики:

Хірургічна патологія стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ