З метою вияснення можливості застосування раннього курортного лікування хворих досліджувалися 75 пацієнтів віком 19 - 50 років, які у зв'язку з ускладненням виразкової хвороби перенесли операції на шлунку та 12-палій кишці. У результаті проведеного відновлювального лікування у 93,7 % покращувалося самопочуття хворих. Санаторне лікування у перші дні після операції значно підсилює компенсаторні можливості тих органів травлення, які не зазнали оперативного втручання, стимулює механізми саморегуляції організму, запобігає формуванню післяопераційних синдромів.

С целью выяснения возможности использования раннего курортного лечения больных обследовались 75 пациентов в возрасте 19 - 50 лет, которые в связи с осложнением язвенной болезни перенесли операции на желудке и 12-перстной кишке. В результате проведенного восстановительного лечения в 93,7 % улучшалось самочувствие больных. Санаторное лечение в первые дни после операции значительно усиливает компенсаторные возможности тех органов пищеварения, которые не подверглись оперативному вмешательству, стимулирует механизмы саморегуляции организма, препятствует формированию послеоперационных синдромов.

Спостережено 75 хворих після оперативного втручання на шлунку і 12-палій кишці. Доведено доцільність застосування засобів фізичної реабілітації у ранній післяопераційний період.

Наблюдались 75 больных после оперативного вмешательства на желудке и 12-перстной кишке. Доказано целесообразность применения средств физической реабилитации в ранний послеоперационный период.

75 patients were observed after having been performed an operation for stomach and duodenum. There was proved effectiveness of physical rehabilitation in early postoperative period.

Обстежено 100 хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки у стадії неповної ремісії. Тривалість хвороби становила від 1-го до 20-ти років. Всі хворі пройшли курс санаторно-курортного лікування і були поділені на дві групи. Основну групу складали 50 хворих на виразкову хворобу у стадії затухаючого загострення або неповної ремісії, у яких у комплексі санаторно-курортного лікування додатково застосовували засоби фізичної реабілітації, а саме: лікувальну гімнастику та сполучнотканинний і сегментарно-рефлекторний масаж, кліматотерапію. Другу групу складали 50 хворих на виразкову хворобу шлунка у стадії неповної ремісії, які проходили санаторно-курортну реабілітацію без застосування вказаних фізичних засобів. Показано, що використання засобів ЛФК у комплексі санаторно-курортного лікування даних хворих значно активізує крово- і лімфообіг та трофічні процеси у слизовій оболонці гастродуоденальної зони, сприяє нормалізації секреторної і моторно-евакуаторної функцій шлунка і кишечнику, кортико-вісцеральних взаємовідносин та психоемоційного стану.

Исследованы 100 больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки в стадии неполной ремиссии. Продолжительность болезни составила от 1-го до 20-ти лет. Все больные прошли курс санаторно-курортного лечения и были поделены на две группы. Основная группа состояла из 50-ти больных язвенной болезнью в стадии затухающего обострения или неполной ремиссии, у которых в комплекс санаторно-курортного лечения дополнительно включали средства физической реабилитации, а именно - лечебную гимнастику и соединительнотканевой и сегментарно-рефлекторный массаж, климатотерапию. Вторая группа состояла из 50-ти больных язвенной болезнью в стадии неполной ремиссии, которые проходили санаторно-курортную реабилитацию без использования вышеуказанных физических средств. Показано, что использование средств ЛФК у данных больных значительно активизирует крово- и лимфообращение и трофические процессы в слизистой оболочке гастродуоденальной зоны, способствует нормализации секреторной и моторно-эвакуаторной функций желудка и кишечника, кортико-висцеральных взаимоотношений и психоэмоционального состояния.

Досліджено вплив факторів курортної і фізичної реабілітації хворих на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки в стадії неповної ремісії. Підтверджено позитивний вплив фізичної реабілітації на процес загоєння виразки і нормалізацію секреторної, моторно-евакуаторної функції гастродуоденального відділу шлунково-кишкового тракту.

Исследовано влияние факторов курортной и физической реабилитации больных на язвенную болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки в стадии неполной ремиссии. Подтверждено положительное влияние физической реабилитации на процесс заживления язвы и нормализацию секреторной, моторно-эвакуаторной функций гастродуоденального отдела желудочно-кишечного тракта.

Influence of factors of sanitarium and physical rehabilitation upon patients with stomach and duodenum ulcer at the stage of incomplete remission has been studied. Positive effect of physical rehabilitation upon healing process and normalization of secretory, motorand-evacuatory function of gastroduodenal part of gastrointestinal tract has been confirmed.

Обследовано 56 больных хроническим энтеритом в различных стадиях в возрасте от 19 до 55 лет. Изучена миоэлектрическая активность кишок до лечения, после одноразового приема паст и в конце курса, всасывательная функция кишок и состояние микрофлоры. Установлено, что комплексное лечение с применением пектиносодержащих фруктовых паст у больных хроническим энтеритом наиболее благоприятно влияет на основные патогенетические звенья заболевания, позволяет избежать полипрагмазии, нежелательных сложнений, аллергических реакций и может широко применяться во врачебной практике.

Мета дослідження - спостереження за 45 хворими на виразковий коліт (ВК). Для визначення змін білків плазми крові використано метод електрофорезу білків плазми на папері. Ці протеїнограми показали, що у хворих на неспецифічний ВК, у порівнянні з контрольною групою, рівень загального білка та альбумінів був зниженим. Проаналізовано показники білкового обміну до та після лікування. Доказано ефективність застосування засобів фізичної реабілітації під час лікування хворих на виразковий коліт.

Актуальність роботи зумовлена тим, що порушення постави (кругло-увігнута спина) - важлива причина, яка призводить до порушення функцій цілого організму. Часто таке порушення постави поєднується з дискінезією жовчовивідних шляхів через неправильне положення органів черевної порожнини. Завдання роботи - установити особливості фізичного розвитку дітей, які мають порушення постави та дискінезію жовчовивідних шляхів, у порівнянні зі здоровими дітьми. У ході обстеження використано соматоскопічні методи та індекси: коефіцієнт пропорційності, плечовий, Ерісмана, Кетле, Піньє, Гарвардський степ-тест тощо. Встановлено, що діти, у яких кругло-увігнута спина поєднується з дискінезією жовчовивідних шляхів, мають високий зріст, збільшену масу тіла, плечовий індекс нижче 90 % (сутулість і кіфотична будова), обмежену екскурсію грудної клітини, занижені показники дихальної системи, що свідчить про синергічну дію поєднаних функціональних порушень на організм дитини.

Обстежено 30 учнів 7 - 8 класів школи інтернатного типу, у яких діагностовано сколіотичну поставу. Розроблено програму профілактичних заходів, спрямовану на корекцію стану постави та загальне оздоровлення. На підставі об'єктивних показників доведено ефективність програми. Практику профілактичних заходів, що попереджають розвиток порушень постави, доцільно впроваджувати в середніх класах школи та продовжувати до завершення шкільного навчання. Профілактика порушень постави передбачає дотримання загальних гігієнічних умов організації праці учнів, упровадження фізкультхвилинок на кожному уроці та додаткових занять фізичним вихованням. Оцінюючи динаміку показників постави за час виконання профілактичної програми, можна стверджувати, що найкраще піддаються корекції показники, що залежать від асиметрично підвищеного тонусу м'язів, а саме: відхилення рівнів плечових відростків по горизонталі в градусах, бокові викривлення хребта в грудному відділі.

У зв'язку з тривалим сидінням на уроках, малорухливим способом життя в період навчання проблема формування правильної постави набуває особливого значення. Сутулість - найбільш поширена форма кіфозу (викривлення верхнього відділу хребта). Мета дослідження - аналіз стану окремих показників фізичного й функціонального розвитку школярів 11 - 12 років, у яких виявлено сутулість. У дослідженні взяли участь 12 хлопців із сутулістю віком 11 - 12 років та 12 здорових однолітків ЗОШ I - III ступенів с. Прилуцьке, Волинської області. Під час дослідження використовували теоретичні методи дослідження, клінічний огляд, анкетування, опитування, антропометричні методи, функціональні методи, діагностику рухових функцій. У ході дослідження визначено, що 57 (66,3 %) школярів мають різноманітні порушення постави. Анкетування й спілкування дали можливість визначити, що в хлопців із сутулістю спостерігали обмеження рухів хребта, що викликає біль та втому; з'являється важкість концентрувати свою увагу. Аналіз результатів антропометричного обстеження хлопців 11 - 12 років засвідчив, що зріст хлопців із сутулістю вищий за однолітків без сутулості, показники маси тіла дещо збільшені, порівняно зі здоровими, що можна пояснити зменшеною руховою активністю; сила м'язів кисті сильнішої руки слабша в сутулих хлопців. Дані функціонального стану кардіореспіраторної системи підлітків 11 - 12 років свідчать про обмеження в руховій активності внаслідок сутулості. Проведене дослідження засвідчило, що сутулість впливає на рухливість хребта. Середній показник нахилу вперед у сутулих хлопців становив 1,62 +- 0,7 см, що не відповідає віковій нормі. Одержані середні показники сили м'язів спини вказують на недостатній їх розвиток в обох групах. При цьому сила м'язів спини в здорових підлітків значно більша, порівняно з хлопцями із сутулістю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-5

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: ДС49184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження проведені у 30 дітей віком 13 - 14 років, із них 18 хлопців та 12 дівчат, які перебували на відновному лікуванні у поліклінічному відділені дитячої міської клінічної лікарні м. Ужгорода. Мета роботи - проаналізувати та удосконалити комплексну програму фізичної терапії для дітей шкільного віку з грудним кіфозом в амбулаторних умовах. Для діагностики стану хребта при порушеннях постави використано пристрій "Сколізіометр". Прилад дозволяє проводити вимірювання рівнів розміщення плечових відростків по горизонталі за допомогою шкали із покажчиком у градусах, вимірювання викривлення хребта у фронтальній та сагітальній площинах. Після завершення програми фізичної терапії у дітей зі кіфотичною поставою відзначаються вірогідні зміни у таких показниках, як зменшення відхилення рівня плечових відростків по горизонталі як у градусах, так і в мм водного стовпа, зменшення глибини шийного і поперекового лордозу. Висновки: проведені дослідження показали, що під впливом комплексної програми фізичної терапії відзначається позитивна динаміка показників стану постави, а саме відхилення рівнів плечових відростків по горизонталі в градусах, а також глибина поперекового лордозу.

Мета роботи - вивчення динаміки співвідношення порушень стану хребта у дітей із захворюванням на гастрит, які проходили оздоровчий курс на базі санаторію "Поляна". Завдання - визначення прийомів та засобів фізичної реабілітації дітей шкільного віку, у яких порушення постави поєднані з захворюванням на гастрит. Використані такі методи дослідження, як тести на виявлення порушень постави, проба Руф'є, клінічні обстеження на початку і в кінці проведеного відновного лікування. Вивчався вплив комплексного підходу до реабілітації дітей, спостережено позитивні зміни з боку обох патологій. Обстежено 50 дітей шкільного віку, у яких захворювання на гастрит поєднувалося з сутулістю, плоскою спиною, сколіотичною поставою, сколіозом. Під впливом реабілітаційних заходів простежуються позитивні зміни як у клінічних проявах основного захворювання, так і в корекції постави.

Мета роботи - науково обгрунтувати та удосконалити комплексну програму фізичної терапії для хворих на хронічний коліт з гіпомоторним синдромом з вираженим остеохондрозом поперекового в умовах санаторію. Матеріали та методи. Дослідження проведені у 30 хворих на хронічний коліт з гіпомоторним синдромом віком у яких також діагностований виражений остеохондроз поперекового відділу хребта від 45 до 55 років, з них 12 чоловіків і 18 жінок. Використовували такі методи дослідження: визначення показників фізичного розвитку, дослідження моторної функції кишківника. Результати. Після проведеного комплексу реабілітаційних заходів у хворих на хронічний коліт з гіпомоторним синдромом відзначається позитивна динамікав клінічних показників, нормалізація моторної функції товстого кишечника, покращились показники витривалості м'язів черевного пресу, зменшення болю в попереку та підвищення амплітуди рухів. Висновки: доведена ефективність використання розроблених нами комплексу реабілітаційних заходів, які спрямовані на покращання клінічних, показників нормалізацію моторно-евакуаторної, секреторної функцій шлунково-кишкового тракту, нервово-психічної сфери.

Мета роботи - науково обгрунтувати та удосконалити комплексну програму реабілітації для хворих, які перенесли оперативне втручання у зв'язку з виразковою хворобою та з остеохондрозом хребта, ускладненого протрузіями в умовах санаторію. Матеріали та методи. Дослідження проведені 30 хворих, які перенесли оперативне втручання на органах черевної порожнини у зв'язку з виразковою хворобою, у яких також діагностований остеохондроз хребта, ускладнений протрузіями віком від 44 до 53 років. Всім пацієнтам проводили ультразвукове обстеження жовчного міхура і підшлункової залози, інтрагастральна РН-метрія, стан підшлункової залози вивчався за допомогою методики ФАЖ. Оцінка рухливості хребта досліджувалась з вихідного положення лежачи на животі. Людина піднімається на руках на скільки йому дозволяє хребет. Результати. У результаті проведених комплексних реабілітаційних заходів, поряд з покращенням клінічної картини відзначається покращення лабораторних методів дослідження, саме: рівень рН тіла шлунка у хворих достовірно знизився в антральному відділі шлунка, підвищились показники ферментовидільної функції підшлункової залози натще і в період травлення, покращилися показники гнучкості хребта. Висновки: у хворих на поєднаною патологією наші дослідження встановили, що зниження функцій функціонального стану хребта, травної системи взаємно пов'язані та підсилюють деструктивний вплив на стан всього організму. Комплексна санаторно-курортна реабілітація позитивно впливає на об'єктивні показники діяльності травної системи, а також на функціональний стан хребта, підвищує ефективність відновного лікування та покращує психоемоційний стан пацієнтів.

Мета роботи - науково обгрунтувати та удосконалити комплексну програму реабілітації для хворих на хронічний гастродуоденіт (ХГД), які страждають на дегенеративно-дистрофічні та запальні зміни хребта, в умовах санаторію. Дослідження проведені у 40 хворих на ХГД з підвищеною секрецією, які також страждають на дегенеративно-дистрофічні та запальні зміни хребта, котрі перебували на санаторно-курортному лікуванні в санаторії "Орлине гніздо". Вік пацієнтів становив від 40 до 50 років, з них 18 чоловіків і 22 жінок. Діагноз ХГД з підвищеною секреторною функцією шлунка базувався на даних клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження. Всім пацієнтам проводили фіброгастродуоденоскопію, функціональний стан шлунку вивчався інтрагастральною рН-метрією. Для визначення рухливості хребта проводились проби: Отта, Шобера, Томаєра, Седіна. У результаті проведених комплексних реабілітаційних заходів, поряд з покращенням клінічної картини, відзначається покращення показників лабораторних методів дослідження, а саме: показники фіброгастродуоденоскопії, функціонального стану шлунку. Рівень рН тіла шлунка у хворих вірогідно підвищився в антральному відділі, покращилися показники амплітуди рухів хребта в поперековому і грудному відділах. Висновки: у хворих на ХГД з підвищеною секрецією, які страждають на дегенеративно-дистрофічні та запальні зміни хребта, синергія гастроентерологічних та неврологічних порушень зумовлює посилення різноманітних симптомів, що потенціюють деструктивний вплив на стан всього організму. Комплексна санаторно-курортна реабілітація позитивно впливає на об'єктивні показники діяльності травної системи, а також на функціональний стан хребта, підвищує ефективність відновного лікування та покращує психоемоційний стан пацієнтів.