Досліджено вплив християнської релігії та православної церкви на світоглядні орієнтації української інтелігенції; проаналізовано її відносини із православним кліром і названо причини зростання її негативного ставлення до православної церкви та духовенства у XIX - на початку XX ст.

Комплексно досліджено громадянсько-політичні позиції українського православного, римо-католицького та греко-католицького духовенства Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX ст. З використанням великої кількості джерел з'ясовано участь церкви в польському та українському національно-визвольному русі на Правобережжі та реакцію уряду на неї, а також заангажованість духовенства в діяльності таємних організацій на Правобережній Україні. Здійснено корекцію усталених у літературі поглядів на окремі аспекти тогочасної церковної історії, зокрема, стосовно першої (1794 р.) й другої (1839 р.) кампаній, спрямованих на приєднання уніатів до православної церкви, а також спробу реконструювати заходи уряду щодо одержавлення церкви на Правобережній Україні та наведено їх конкретні результати.

Проаналізовано проблеми, пов'язані з участю християнських церковно-релігійних конфесій у суспільно-політичному житті Правобережної України наприкінці XVIII - на початку XX ст. Охарактеризовано релігійно-церковну ситуацію в цьому регіоні й основні тенденції її еволюції в окреслений період. Увагу приділено участі духовенства у національно-визвольних рухах на Правобережжі наприківці XVIII - на початку XX ст., а також у таємних громадсько-політичних організаціях. Розглянуто політичну диференціацію православного кліру та партійно-церковні відносини наприкінці XIX - на початку XX ст.

Спираючись на архівні документи, наукову літературу та матеріали періодики, досліджено питання про роль масонства в громадсько-політичних процесах у Російській імперії, зокрема в Правобережній Україні, на початку ХХ ст.

Досліджено питання щодо організаційно-правового становища християнських конфесій у Правобережній Україні наприкінці XVIII - на початку XX ст., місця християнських конфесій у системі міжцерковних стосунків, офіційної позиції православної, римо-католицької, греко-католицької церков і протестантських громад у їх ставленні до самодержавного режиму, причетності духовенства до ліберального та революційно-демократичного рухів, ролі римо-католицького та православного духовенства у польському національно-визвольному русі тощо. Розкрито участь християнських конфесій у воєнно-політичних подіях Першої світової війни.

Базуючись на науковій літературі та архівних документах, проаналізовано проблему відчуження українського селянства від офіційної церковно-релігійної інституції в Правобережній Україні у першій половині XIX ст.

Проаналізовано офіційне ставлення римо-католицького кліру Правобережжя до російського самодержавства у ХIХ - на початку ХХ ст., а також його причини.

Досліджено ставлення представників православного кліру, зокрема висловлене на сторінках православних видань, до "єврейського питання" наприкінці XIX - на початку XX ст., а також його вплив на ставлення мешканців Правобережної України до євреїв.

Проаналізовано політичну диференціацію правобережного православного кліру наприкінці XIX - на початку XX ст.

Досліджено проблему участі правобережного римо-католицького духовенства в організаціях революційно-демократичного та ліберального кшталту в другій половині XIX - на початку XX ст.

Спираючись на архівні документи й матеріали та спеціальну наукову літературу, проаналізовано результати IV Всеросійського місіонерського з'їзду 1908 р. в м. Київ, його значення в контексті церковної політики царського уряду.

Cпираючись на архівні документи й матеріали та спеціальну наукову літературу, проаналізовано правове становище та морально-етичний стан православних церковно- та священнослужителів "Південно-Західного краю" в другій половині ХIХ ст.

Спираючись на архівні документи й матеріали та спеціальну наукову літературу, проаналізовано передумови і процес підготовки польського національно-визвольного повстання 1863 - 1864 рр. проти Росії в Царстві Польському, акцентуючи увагу на особливостях території Правобережжя.

Спираючись на архівні документи й матеріали, а також спеціальну наукову літературу, проаналізовано впровадження політики українізації у 1920 - 1930-х рр. у вищій технічній школі в УСРР на прикладі Київського політехнічного інституту та особливості її перебігу.

Спираючись на архівні документи й матеріали, а також спеціальну наукову літературу, проаналізовано особливості застосування класового підходу до студентства у вищій технічній школі в УСРР у 1920 - 1930-х, зокрема Київської політехніки, й наслідки цього процесу.

Спираючись на матеріали православної періодики кінця XIX - початку XX ст. та спеціальну наукову літературу, проаналізовано громадське ставлення до РПЦ та православних церковно- і священнослужителів Правобережної України наприкінці XIX - на початку XX ст.