Сформульовано варіаційну постановку задачі про міжшаровий контакт у тонкостінних пластинах і оболонках та запропоновано розрахункову схему на основі методу скінченних елементів у переміщеннях і контактних напруженнях. Побудовано алгоритм розв'язування з урахуванням блочної структури та відсутності додатної визначеності оператора задачі. Досліджено модельні задачі, наведено графіки характеристик напружено-деформованого стану для двошарової шарнірно опертої пластини за умови згину.

Польовим методом вивчено стійкість молодих дерев яблуні за першим компонентом зимостійкості. Встановлено, що високою стійкістю до низьких температур в осінньо-зимовий період характеризуються сорти Квінті, Каравела, Мантет, Мелба, Папіровка (літні); Алкмене, Делічія, Слава переможцям, Теремок (осінні); Антей, Аскольда, Глостер, Гевін, Зимове Плесецького, Ліберті, Новосілківське зимове, Пріам, Прісцилла, Рубінове Дуки, Фрідом (зимові).

На основі дискретного розгляду плоских шарів у рамках {0, 1}-апроксимації для теорії тонких пластин запропоновано ефективну схему змішаного методу скінченних елементів. Чисельно досліджено ідеальний міжшаровий контакт у дво- і тришарових структурах для різних варіантів умов шарнірного підкріплення сторін у разі згину зовнішнім тиском. Відмічено ефекти концентрації нормальних контактних напружень на вільних краях та їх залежність від конструктивної анізотропії в поперечному напрямку.

Індекс рубрикатора НБУВ: В251.109

Рубрики:

Задачі. Середовища анізотропні. Середовища неоднорідні. Середовища багатошарові. Середовища композитні < Теорія пружності >

Шифр НБУВ: Ж61773 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено новий метод розрахунку, з використанням якого досліджено напружено-деформований стан шаруватих оболонок і пластин з композиційних матеріалів з ідеальним та недосконалим міжфазними контактами. Розглянуто можливості застосування скінченно-елементного підходу для розв'язання задач про міжшаровий контакт. Розроблено математичні моделі шаруватих структур на підставі використання методу скінченних елементів (МСЕ). Виведено розрахункові формули для тривимірного напружено-деформованого стану криволінійного шару. Розглянуто співвідношення {m, n}-апроксимації для шаруватих структур. Розроблено модель з лінійним розподілом переміщень по товщині шару. Показано зв'язок скінченноелементної апроксимації та дискретної задачі. Встановлено можливості застосування змішаного МСЕ у переміщеннях та контактних напруженнях. Здійснено апробацію математичних моделей шаруватих структур за умов плоскої деформації.

Разработан новый метод расчета, с использованием которого исследовано напряженно-деформированное состояние слоистых оболонок и пластин из композиционных материалов с идеальным и несовершенным межфазными контактами. Рассмотрены возможности применения конечно-элементного подхода для решения задач о межфазном контакте. Разработаны математические модели слоистых структур на основе использования метода конечных элементов (МКЭ). Выведены расчетные формулы для трехмерного напряженно-деформированного состояния криволинейного слоя. Рассмотрено соотношение {m, n}-апроксимаций для слоистых структур. Разработана модель с линейным распределением перемещений по толщине слоя. Показана взаимосвязь конечноэлементной апроксимации и дискретной задачи. Осуществлена аппробация математических моделей слоистых структур при плоской деформации.

Розглянуто питання технології виготовлення виробів легкої промисловості, зокрема, взуття, шкіргалантереї, натуральної шкіри, текстильних матеріалів, м'яких штучних і синтетичних шкір, картону та паперу, синтетичних матеріалів для низу взуття (гум, пластичних мас, термоеластопластів), плівкових та інших полімерних матеріалів, наведено їх класифікацію, відомості та вимоги щодо нормативів якості, проведено оцінку сортності за стандартами.

Рассмотрены вопросы технологии изготовления изделий лёгкой промышленности, в частности, обуви, кожгалантереи, натуральной кожи, текстильных материалов, мягких искусственных и синтетических кож, картона и бумаги, синтетических материалов для низа обуви (резины, пластических масс, термоэластопластов), плёночных и других полимерных материалов, приведены их классификация, сведения и требования относительно нормативов качества, сделана оценка сортности по стандартам.

Розглянуто вимоги до натуральних і штучних матеріалів для взуття (шкіри, тканин, полотна, трикотажу, штучного хутра, картону, термопластичних матеріалів, гуми, пластмас), описано їх класифікацію й асортимент. Викладено дані про структуру, фізико-механічні властивості, надано оцінку сортності матеріалів за стандартами. Наведено рекомендації щодо раціонального використання матеріалів.

Рассмотрены требования к натуральным и искусственным материалам для обуви (коже, тканям, полотну, трикотажу, искусственному меху, картону, термопластическим материалам, резине, пластмассам), описаны их классификация и ассортимент. Изложены данные о структуре, физико-механических свойствах, дана оценка сортности материалов согласно стандартам. Приведены рекомендации о рациональном использования данных материалов.

Проаналізовано методологічні та теоретико-методичні проблеми застосування інструментарію інновацій для управління інноваційним розвитком економіки України. Висвітлено науково обгрунтовані підходи до розв'язання проблеми розвитку теорії та практики застосування ресурсу знання в інноваційних процесах на макро- та мікрорівнях. Розкрито тенденції розвитку інноваційного підприємництва, методичні, організаційні та правові засади інноваційного розвитку та формування національної інноваційної системи. Наведено рекомендації щодо практичної реалізації невідкладних завдань інноваційного підприємництва.

Проанализированы методологические и теоретико-методические проблемы применения инструментария инноваций для управления инновационным развитием экономики Украины. Освещены научно обоснованные подходы к решению проблемы развития теории и практики применения ресурса знания в инновационных процессах на макро- и микроуровнях. Раскрыты тенденции развития инновационного предпринимательства, методические, организационные и правовые основы инновационного развития и формирования национальной инновационной системы. Даны рекомендации по практической реализации неотложных задач инновационного предпринимательства.

На базі математичної моделі динамічного деформування податливих до поперечного зсуву та стиску композитних пластин одержано аналітичний вираз для спектра частот вільних коливань шарнірно опертих прямокутних пластин. Проаналізовано вплив вказаних параметрів на основну частоту коливань.

Запропоновано скінченноелементний підхід з використанням ермітових сплайнів для зведення задачі побудови траєкторій напружень до знаходження двох потенціальних функцій, що задовольняють умови інтерполяції перших похідних у вузлах регулярної сітки. Ефективність такого підходу продемонстровано на тестових задачах, вияснено особливості розрахункових співвідношень.

Розглянуто теоретичні засади впровадження державного регулювання трансформаційних процесів у сільськогосподарському виробництві в процесі ринкових перетворень. Визначено мету та пріоритетні напрямки аграрної політики для успішного завершення аграрної реформи. Проаналізовано результати господарювання в аграрному секторі економіки Львівської області. Виявлено вплив таких чинників, як малоземельність і прикордонне розташування, на формування сприятливих умов для міграції населення у пошуках роботи за кордоном та суттєве зменшення його чисельності. Не виявлено закономірностей підвищення або зниження рівня рентабельності у межах окремих форм сільськогосподарських підприємств. Зроблено висновок про залежність ефективності аграрного виробництва від форм господарювання, його внутрішніх чинників та економічного механізму функціонування на макрорівні. Обгрунтовано пріоритетність таких напрямків розвитку регіонального АПК Львівської області, як удосконалення економічного механізму господарювання на макрорівні, утворення його ефективних форм, відновлення та розвиток матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств, поглиблення інтегральних процесів в АПК і розвиток соціальної сфери, її фінансового та матеріального забезпечення.

Чисельно досліджено напружено-деформований стан шаруватих пластин і оболонок із композиційних матеріалів. У рамках дискретного розгляду шарів систематизовано основні варіанти математичних моделей і побудовано відповідні функціональні енергії з урахуванням міжшарових пошкоджень. Виявлено особливості варіаційних постановок задач. На основі змішаної форми методу скінченних елементів розроблено розрахункові схеми і спеціальні алгоритми побудови чисельних розв'язків, запропоновано об'єктно-орієнтований підхід до програмної реалізації. Аналіз отриманих розв'язків низки задач згину дво- і тришарових пластин і циліндричних оболонок з ідеальним і неідеальним міжшаровим контактом показує перспективність даного підходу до оцінки контактної міцності шаруватих структур на стадії їх проектування.

Зазначено, що теплова конвекція в мантії Землі є рушійною силою тектоніки плит. Розроблено узагальнену модель - в'язку нестисливу мантію як термопружну тонку пластину. Із застосуванням підходу методу скінченних елементів реалізовано числове моделювання геодинамічних процесів.

Запропоновано низку двовимірних скінченно-елементних моделей насувоутворення у флішовому басейні на базі рівнянь пружно-пластичності для кусково-однорідних середовищ. З використанням комп'ютерного моделювання уточнено механізм формування ранньокрейдових насувів Українських Карпат. У межах методики комплексного аналізу вивчено поля обчислених напружень і деформацій в осадовому комплексі за умов колізії. Визначено положення перших насувів загальнокарпатського орієнтування, значення тектонічних рухів і морфології дна палеобасейну.

Зазначено, що комп'ютерне моделювання в межах механіки суцільних середовищ є потужним інструментом для одержання якісних і кількісних параметрів деформацій у геологічному середовищі. Мета роботи - дослідження полів напружень і деформацій осадового комплексу автохтону внаслідок переміщення насувного клину. Об'єктом є шарувата товща з різними геометричними та механічними параметрами, обмежена фундаментом палеобасейну та клином насуву, що її стискає, з урахуванням гравітаційних сил і сил тертя на контакті. Побудовано низку двовимірних скінченно-елементних моделей динамічного впливу клину насуву на автохтонну осадову товщу. Вони враховують шарувату будову, різні механічні властивості шарів, передачу тектонічного стиснення через механічний контакт з урахуванням тертя, морфологію поверхні розлому та залежність від швидкості деформування. Розраховано напружено-деформований стан гірських порід перед насувним клином. Для візуалізації використано методику комплексного аналізу інваріантів деформацій і напружень. Надано розподіли еквівалентних деформацій і напружень, всестороннього тиску, максимальних дотичних напружень, траєкторії напружень і лінії ковзання, що їх перетинають під кутом внутрішнього тертя, а також зони вірогідного тріщиноутворення, визначені за критерієм Байєрлі. Разом вони є найважливішими для геологічної інтерпретації. Вивчені на моделях поля напружень і деформацій надають підстави стверджувати, що кожне наступне насувне порушення в автохтоні виникало перед фронтальною структурою алохтону та мало первинно дугоподібну поверхню. Розміри насувних структур найбільше залежать від потужності осадової товщі та перешарування компетентних і некомпетентних шарів, меншою мірою - від швидкості насування. Виявлені закономірності механізму становлення насувів важливо враховувати для вирішення дискусійних питань тектонічного районування та структурної еволюції Українських Карпат, інтерпретації геофізичних даних про глибинні частини покривів та їх параавтохтон, зокрема, у зв'язку з пошуками нафтогазоносних структур.

Проаналізовано перспективи створення нових фізичних моделей, що описують структури Землі та їх еволюцію, а також методичних підходів щодо класифікації структур і вимірювання параметрів фізичних полів Землі. Зазначено, що дослідження глибинної будови, складу та геодинаміки літосфери континентів і океанів надає змогу виділити системи, пов'язані з глобальними процесами розвитку Землі (рифти, глибокі нескомпенсовані западини, континенти, океани) та регіональними гравітаційними явищами всередині континентів і океанів. Для обчислення гравітаційних аномалій геологічних тіл складної геометрії з різними густинами розвинено техніку числового інтегрування з використанням скінченно-елементного підходу та формул Гаусса. Для двовимірного випадку запропоновано алгоритм побудови профілів (пряма задача гравіметрії), орієнтований для програми MS Excel. Його програмну реалізацію мовою VBA використано для розв'язування низки тестових і модельних задач. Зазначено про перспективу подальших досліджень стосовно реалістичніших тривимірних задач, а також розвитку програмного забезпечення.

Побудовано варіант структурної 3D-моделі для визначення пружних властивостей і температурного розширення армованого композитного шару. Встановлено, що уточнені формули повороту для коефіцієнтів матриці жорсткості залежать як від кута укладання волокон, так і від модуля Юнга та добутків коефіцієнтів Пуассона у трансверсальному напрямі. Виявлено, що за симетричного перехресного армування в межах двошарової моделі композит є ортотропним матеріалом, для якого встановлено всі пружні константи, що надає змогу використовувати їх у скінченно-елементному аналізі. На прикладах розрахунків показано, що 3D-модель відображає специфічні ефекти для сучасних композитів, зокрема великі (>> 0,5) і від'ємні значення коефіцієнтів Пуассона.

На основі запропонованих раніше співвідношень варіанта уточненої теорії тонких пластин одержано аналітичні вирази для характеристик деформованого стану рівномірно навантаженої по верхній лицевій поверхні, шарнірно закріпленої вздовж нижніх ребер видовжених торців пластини-смуги. Проаналізовано вплив податливості до трансверсального стиснення матеріалу пластини-смуги на її деформативність.

Згинання пластини-смуги поперечним постійним навантаженням розглянуто як тестову задачу для методу скінченних елементів (MCE) з використанням B-сплайнів. Диференціальні рівняння з крайовими умовами та відповідні варіаційні формулювання наведено для тонкої пластини-смуги в межах класичної теорії (гіпотези Кірхгофа - Лява) та для податливих до поперечного зсуву пластин (гіпотези С. П. Тимошенка). За плоского деформованого стану розглянуто B-сплайни як одновимірні базисні функції, які мають вищий порядок гладкості, ніж стандартні апроксимації MCE (на основі поліномів Лагранжа). Для врахування однорідних крайових умов декілька базисних B-сплайнів, носії яких виходять за межі заданої області, потребують модифікацїі, яку виконано за допомогою техніки кратних вузлів, за якою одержуємо відкриті B-сплайни. Обчислено внески в матрицю жорсткості одиничного елемента розбиття від інтегралів базисних функцій та їх похідних. Продемонстровано процедуру асемблювання елементів для формування глобальної системи лінійних алгебричних рівнянь. Здійснено порівняння одержаних результатів з аналітичними розв'язками й зауважено їх добре узгодження. Ці аналітичні й методологічні напрацювання перспективні для застосування в TDD (Test Driven Development) методології створення програмного забезпечення, зокрема, й для двовимірних моделей.