Проведены исследования с целью определения уровня загрязнения вредными веществами и тяжелыми металлами почв Кривбасса, а также донных отложений рек и других открытых водоемов. Взяты пробы почв и биологические пробы травы, деревьев, фруктов и овощей на садово-огородных участках городских жителей и в крупных населенных пунктах за пределами Кривого Рога. Результаты выполненных исследований показали, что почва значительно загрязнена, поэтому следует в кратчайшие сроки разработать природоохранные мероприятия и принять экстренные меры по защите почвы от загрязнения.

Проаналізовано геологічний фактор антропогенної екосистеми. Надано екологічну оцінку стану геологічного середовища. Визначено пріоритетні напрямки стабілізації антропогенної екосистеми Кривбасу. Досліджено рослинний покрив техногенних ландшафтів. Висвітлено стан та методи забезпечення радонової безпеки в оселях Кривбасу. Описано структурну організацію угруповань наземної мезофауни як показник рівня антропогенного навантаження.

Приведены результаты исследований содержания различных вредных веществ в почвах Криворожского региона. Определены наиболее загрязненные токсичными химическими элементами участки в городе и за его пределами и установлены основные источники загрязнения почвы. Намечены основные направления по снижению загрязнения почвы, защите флоры и фауны региона.

Рассмотрены проблемы ландшафтизации как важного направления биологизации растениеводства. Обоснована необходимость усиления природной биоэнергетики при оптимизации площади пашни, структурировании эко- и агросистем. Показано, что эколого-ландшафтная пространственная структура, в основе которой находится ландшафтная ячейка (комплекс или сочетание экосистем) значительно усиливает естественные стабилизационные биоэнергетические процессы. Особое внимание уделено проблемам внедрения в производство биоэдафоконтурно-корреляционной организационно-технологической системы.

Розглянуто особливості нового способу отримання високопористих проникних коміркових матеріалів з відкритою пористістю 85 - 95 %. Він полягаї в дублюванні структури поліуретану методом суспензійно-електрохімічного формування, зокрема, жаростійких сплавів ніхрому, фехралю, хромалю та ніхалю. Високопористі проникні коміркові матеріали є тривимірною комірковою сіткою з розміром комірки, яка регулюється від 0,8 до 5 мм. Досліджено особливості макро-, мезо- та мікроструктури, міцність, окалиностійкість жаростійких високопористих коміркових сплавів залежно від складу відносної густини. Жаростійкі коміркові матеріали можна використовувати як блочні носії каталізаторів допалення шкідливих домішок на двигунах внутрішнього згоряння в різних хімічних виробництвах як вибухово- та полум'яперешкоджувачі, у компактних змішувачах вибухо- та паливонебезпечних компонентів.

Досліджено особливості одержання високопористих порошкових коміркових матеріалів з відкритою пористістю 85 - 95 %, які полягають у дублюванні структури пінополіуретану за допомогою методу суспензійного формування порошкової суміші на основі карбіду хрому з нікелевою зв'язкою (КХН-15). Оптимізовано режими підготовки порошку, видалення органіки та спікання. Розглянуто структуру та властивості матеріалу. Показано, що за міцністю в разі стиску та стійкістю до окиснення матеріал на основі КХН-15 переважає комірковий ніхром.

Разработан на стадии технического предложения вариант локализации и сброса во время прохождения паводковых вод наиболее минерализованных шахтных вод шахты "Родина". Локализацию шахтных вод предусматривается выполнить в хвостохранилище ЦОФ шахты "Гигант", которое может быть использовано в качестве верхнего пруда-накопителя гидроаккумулирующих электростанций. Реализация технического предложения позволит снизить техногенную нагрузку на водные объекты, улучшить экологическую ситуацию в Кривбассе.

Освещены основные мировые агротехнологи, иннновационные тенденции их развития, теоретическое и прикладное значение. Раскрыта специфика современного мирового сельскохозяйственного производства. Описана структура мировых земельных ресурсов Европы, Азии, Северной и Южной Америки, Африки, Австралии. Определены этапы органогенеза, экологический эффект времени возобновления весенней вегетации озимой пшеницы. Изложены физические основы плодородия почвы, формы растениеводства и виды агротехнологий. Внимание уделено вопросам создания бездефицитного запаса гумуса, комплексной механизации и автоматизации, селекции.