Досліджуються питання виділення української мови з праслов'янської, початкові щаблі її становлення як самобутньої лінгвістичної системи на тлі процесів, пов'язаних із постанням інших слов'янських мов. На основі аналізу вже відомих та нових історичних, археологічних, етнографічних, антропологічних та лінгвістичних фактів заперечується традиційна тріалістична дистрибуція слов'янських мов і пропонується дуалістичний розподіл (на антську і словенську підгрупи). Визначаються основні етнологічні і граматичні параметри українського глотогенезу, по-новому осмислюється місце і значення української мови серед інших слов'янських.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(2=Мол)-3,0

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-335

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.171 + Ш5(4УКР)6-335

Рубрики:

Мова художньої літератури <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні стандарти статистики державних фінансів. Визначено загальні концептуальні відмінності в методології обчислення зовнішнього боргу та обліку державних коштів, що використовується в Україні та прийнятій МВФ. Визначено напрямки гармонізації статистики державних фінансів в Україні.

Визначено етапи формування державного боргу України. Розглянуто стан та особливості інформаційного забезпечення проведення статистичних досліджень державного боргу в Україні. Запропоновано напрямки вдосконалення методики статистичного аналізу та оцінки боргового навантаження на економіку.

Вперше розкрито сутність макроекономічних ефектів державного боргу як об'єкта статистичного вивчення, що дозволило обгрунтувати методичні засади комплексного статистичного аналізу державного боргу. Розкрито соціально-економічну сутність поняття "державний борг", його взаємозв'язок із процесами й явищами ринкової економіки. Визначено сутність поняття "макроекономічні ефекти державного боргу". Запропоновано напрями гармонізації статистики державних фінансів України з міжнародними стандартами в частині узгодження підходів до оцінки та консолідації боргових зобов'язань держави. Проведено комплексний аналіз формування державного боргу на базі регресійної та ARIMA моделей. Оцінено циклічну складову варіації державного боргу, обчислено значення та здійснено екстраполяцію коефіцієнта циклічності приросту державного боргу України. Вивчено методологічні й організаційні засади системи статистичного моніторингу державного боргу. Надано комплексну економіко-статистичну оцінку обсягу державного боргу України.

Проанализированы основные эхокардиографические показатели у младенцев с коарктацией аорты (КоА) с целью определения дальнейшей тактики ведения. Обследованы 52 ребенка в возрасте до 1 года. У 30,7 % из них диагноз КоА был установлен в возрасте от 0 до 3 месяцев, у 23,1 % - в 3 - 6 месяцев, 21,2 % - в возрасте 6 - 9 и у 25,0 % младенцев - 9 - 12 месяцев, соответственно. Динамическое наблюдение за пациентами с различной степенью тяжести аортального стеноза позволило определить изменения основных эхокардиографических параметров. Рекомендовано обследование пациентов с легкой степенью КоА 1 раз в 6 месяцев, со средней степенью - 1 раз в месяц; при тяжелом стенозе - его проведение с помощью телемедицины для решения вопроса о целесообразности и времени выполнения кардиохирургической коррекции, а при критическом течении - срочная транспортировка неонатальной бригадой в кардиохирургический центр для оказания неотложной хирургической помощи.

Охарактеризовано функціональний стан серцево-судинної системи у дітей шкільного віку із органічною та функціональною патологією підшлункової залози. Серед дітей молодшого шкільного віку із хронічним панкреатитом, на відміну від реактивного панкреатиту, домінували порушення внутрішньошлуночкової провідності (87,5 %), гіпоксичні зміни у міокарді (75 %). У старшому підлітковому віці ці порушення більш виражалися, а також спостерігалися поодинокі суправентрикулярні (70,8 %) та номотопні шлуночкові (83,3 %) екстрасистоли. Встановлено залежність вихідного вегетативного тонусу від характеру супутньої патології та проявів синдрому вегетативної дисфункції.

Проаналізовано основні етіологічні особливості розвитку вроджених вад серця. Показано вплив сімейних, материнських і фетальних факторів ризику на виникнення вродженої патології серцево-судинної системи. Наведено принципи сучасних методів діагностування даної патології. Виділено ехокардіографію як "золотий стандарт" діагностування вроджених вад серця.

Проаналізовано основні етіологічні особливості розвитку вроджених вад серця. Показано вплив сімейних, материнських та фетальних факторів ризику на виникнення вродженої патології серцево-судинної системи. Наведено принципи сучасних методів діагностики даної патології. Виділено ехокардіографію як "золотий стандарт" діагностики вроджених вад серця.

Проведено аналіз основних ехокардіографічних показників у немовлят Івано-Франківської області з транспозицією магістральних судин. Обстежено 39 дітей з даною вадою. Показано переважну більшість (71,8 %) виявлення даної вади у хлопчиків. Проведено розподіл пацієнтів на наступні групи: у 23,1 % випадків транспозиція поєднувалася з інтактною міжшлуночковою перетинкою (I група), у 12,8 % - з інтактною міжшлуночковою перетинкою та обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка (ЛШ) (II група), у 43,6 % - діагностувалася разом з дефектом міжшлуночкової перетинки (III група), а у 20,5 % - з дефектом міжшлуночкової перетинки та обструкцією вихідного тракту ЛШ (IV група). Визначено основні ехокардіографічні показники: кінцевий діастолічний індекс, фракція викиду ЛШ, індекс Теi й Z-score обох шлуночків, індекс маси міокарда ЛШ. В результаті динамічного спостереження за пацієнтами III та IV груп визначено зміни основних ехокардіографічних параметрів та доведено високу чутливість та інформативність показників кінцевого діастолічного індексу, індексу маси міокарда та Z-score ЛШ для визначення подальшої тактики ведення дітей з транспозицією магістральних судин.

Проаналізовано показники народжуваності дітей із вродженими вадами серця з 2001 по 2008 рр. за даними обласного перинатального центру м. Івано-Франківськ та встановлено, що за визначений період часу кількість немовлят із вродженими вадами серцево-судинної системи становила 3,4 % випадків серед обстежених. Проаналізовано можливості використання пульсоксиметрії як рутинного методу діагностики вродженої патології серцево-судинної системи у новонароджених. У результаті використання рутинної пульсоксиметрії в першу добу після народження у немовлят протягом 2008 р. виявлено 19 новонароджених з вродженими вадами серця, серед яких у 2 (10,5 %) випадках виявлено транспозицію магістральних судин, у 4 (21,1 %) - атріовентрикулярну комунікацію, у 5 (26,3 %) - подвійне відходження магістральних судин з правого шлуночка та у 8 (42,1 %) випадках - тетраду Фалло. Розроблено алгоритм діагностики вроджених вад серця за допомогою пульсоксиметрії, як додаткового методу, у асимптоматичних немовлят в першу добу після народження за умов пологового стаціонару.

Розкрито проблему вивчення основних гемодинамічних та об'ємних ехокардіографічних показників у дітей віком до одного року з природженою патологією серцево-судинної системи (ССС), досліджено їх зміни протягом динамічного спостереження, яке проводилось залежно від ступеня важкості вади, та визначено оптимальні терміни кардіохірургічної корекції. Визначено, що рівень діагностики природжених вад серця (ПВС) у Прикарпатському регіоні за визначений період часу в середньому становив 7,4 %. Вивчено структуру патології ССС у малюків і встановлено, що у обстежених пацієнтів найчастіше діагностувалися шунтові вади серця з перевантаженням лівого шлуночка (ЛШ). Доведено можливість використання рутинної скринінгової пульсоксиметрії (РОх), яка проводиться в першу добу після народження дитини для підвищення ефективності діагностики ціанотичних ПВС ще на етапі перебування новонародженого в пологовому стаціонарі. Проведено аналіз клінічної картини, аускультативних даних, параметрів електрокардіографії (ЕКГ) та рентгенографії (Rtg) обстеження у малюків з ПВС. Проведено аналіз основних об'ємних і гемодинамічних ЕХОКГ показників у немовлят з ПВС залежно від нозології. Залежно від ступеня важкості вади проведено динамічне спостереження за пацієнтами з вивченням основних ЕХОКГ показників залежно від варіанту анатомії вади. Розроблено та впроваджено в практику оптимальні терміни обстеження, динамічного спостереження з визначенням основних гемодинамічних та об'ємних ЕХОКГ показників у таких малюків залежно від ступеня важкості й анатомічного варіанту вади. На основі одержаних показників і за допомогою телемедичного консультування з провідними спеціалістами кардіохірургічного центру Києва визначено оптимальні строки скерування пацієнтів для проведення хірургічної корекції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.456.365.113-4

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено приклад методичної розробки для лікарів ультразвукової діагностики ехокардіографічного обстеження пацієнтів із вродженою патологією серцево-судинної системи. Актуальність проблеми зумовлена тим, що в Україні за останні роки в структурі дитячих хвороб серцево-судинної системи збільшилася питома вага вроджених вад серця та відзначається тенденція до збільшення питомої ваги більш тяжких комбінованих вад серця. Показано, що майже 1,5 тис. пацієнтів потребують невідкладної кардіохірургічної допомоги у звэязку із високою летальністю в перші дні (29 %), тижні та місяці життя (42 %). Незаперечним є факт необхідності ранньої первинної діагностики ВВС та своєчасне направлення хворих на консультацію до кардіохірургічного центру. Досягти цієї мети можливо тільки за умов досвіду топічної діагностики за допомогою інструментальних методів. Відомо, що одним із "золотих стандартів" діагностики вад серця є ехокардіографія, яка надає змогу поставити правильний діагноз, визначити ступінь тяжкості вади та виокремити дітей із критичним перебігом захворювання. Описано основні навики та вміння, якими повинен володіти лікар ультразвукової діагностики та наведено приклад структури заняття на дану тему.

Розкрито структурні та семантичні особливості англійської термінології нафтогазової промисловості. Для дослідження використано корпус термінів загальним обсягом 5 911 одиниць, визначених методом суцільної вибірки з англомовних технічних текстів і верифікованих за лексикографічними джерелами. Визначено теоретико-методологічне підгрунтя до вивчення терміносистем сучасної англійської мови. Розроблено методику дослідження термінотворення в галузі нафтогазової промисловості. Здійснено структурну та семантичну диференціацію англійських нафтогазових термінів на основі словотвірного та семантичного аналізу, виявлено шляхи термінологізації, детермінологізації досліджуваної терміносистеми. Обгрунтовано способи та шляхи термінологічної деривації. З'ясовано когнітивну природу та базові категорії англійської термінології нафтогазової промисловості. Подано конкретні пропозиції щодо унормування англійської нафтогазової терміносистеми на сучасному етапі.

Проаналізовано основні ехокардіографічні показники у немовлят Івано-Франківської області з аортальним стенозом (АС). Визначено основні анатомо-гемодинамічні особливості АС на клапанному, підклапанному та надклапанному рівнях. Найбільш розповсюдженим варіантом АС є клапанний стеноз, який складає 70 % серед критичних вроджених вад серця й може комбінуватися з різними варіантами зрощення комісур, дисплазії стулок, гіпоплазії клапанного кільця. Проведено обстеження 59-ти дітей з даною обструктивною вадою віком до одного року. Залежно від ступеня вираженості АС дітей було розподілено на групи: у 45,9 % випадків діагностовано легкий ступінь АС, у 23,7 % - середній, у 13,5 % - тяжкий та у 16,9 % - критичний ступінь АС. Проведено визначення основних ехокардіографічних показників: кінцевий діастолічний індекс, фракцію викиду, індекс Теі, індекс маси міокарду лівого шлуночка і градієнт тиску на аортальному клапані. В результаті динамічного спостереження за пацієнтами із різним ступенем тяжкості АС визначено зміни основних ехокардіографічних параметрів та доведено високу чутливість та інформативність показника індексу Теі для визначення подальшої тактики ведення дітей з АС.

Показано, що вірно організована самостійна робота (СР) створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей студентів і активізації їх роботи на заняттях. Охарактеризовано основні засади й принципи організації СР студентів у медичних закладах освіти. Наведено теоретичні основи та обгрунтовано прикладну цінність різних форм СР в поточній педагогічній діяльності. Основним завданням розвитку медичної освіти в Україні є необхідність підготовки висококваліфікованого, конкурентоздатного лікаря, здатного гнучко переорієнтовувати свою діяльність у зв'язку із потребами сфери медицини. Це ставить перед системою вищої медичної освіти завдання вдосконалення процесу професійної підготовки майбутніх лікарів. За умов включення України до Болонського освітнього процесу питання організації та контролю СР студентів, як прогресивної форми підготовки фахівців набуває актуального значення. Вища школа поступово переходить від передачі інформації до керівництва освоєнням студентами навичок СР, яка є особливою формою навчальної діяльності і спрямована на формування самостійності студентів, засвоєння ними сукупності знань, вмінь, навичок, що здійснюється за умови запровадження відповідної системи організації всіх видів навчальних занять. Практична підготовка сприяє формуванню та поглибленню клінічного мислення майбутнього медика, тобто вмінню комплексно оцінити різноманіття симптоматики клінічної картини та миттєво приймати рішення. Практична самостійна підготовка студентів-лікарів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття ними професійних навичок і вмінь.