Відображено систему класифікації солонцевих грунтів України, розкрито зональні закономірності та особливості генезису солонців, подано їх характеристику. Особливу увагу приділено методам хімічної меліорації солонців, агротехнічним засобам і технологічним вимогам до проведення даного виду меліорації.

Охарактеризовано грунти Білоцерківського району. Висвітлено особливості генезису та визначено умови грунтотворення, показано напрямки найбільш ефективного використання грунтів. Розглянуто питання їх деградації за рахунок процесів водної ерозії, розкрито суть даних процесів. Описано агрохімічні властивості грунтів, визначено показники їх родючості.

Охарактеризована почва Белоцерковского района. Освещены особенности генезиса и определены условия образования почв, показаны направления наиболее эффективного их использования. Рассмотрены вопросы деградации почв за счет происходящих процессов водной эрозии, раскрыта сущность данных процессов. Описаны агрохимические свойства почвы, определены показатели их плодородия.

Увагу приділено додержанню науково обгрунтованого чергування культур і концентрації цукрових буряків у сівозміні. Розкрито значення сівозмін в обмеженні розвитку шкідників, проаналізовано їх вплив на фітопатологічний стан посівів. Висвітлено роль сівозмін у боротьбі з бур'янами та зменшенні негативних наслідків грунтовтоми. Наведено орієнтовні схеми чергування культур у сівозмінах.

Внимание уделено соблюдению научно обоснованного чередования культур и концентрации сахарной свеклы в севообороте. Раскрыто значение севооборота в ограничении развития вредителей, проанализировано его влияние на фитопатологическое состояние посевов. Освещена роль севооборота в борьбе с сорняками и уменьшении негативных последствий почвоутомления. Приведены ориентировочные схемы чередования культур в севообороте.

Наведено теоретичні обгрунтування й експериментально запропоновано нове розв'язання наукової та практичної проблеми ефективного використання чорноземів за допомогою раціональних сівозмін, обробітку грунту, екологічної систематизації систем їх удобрення біологічного азоту за умов Лісостепу України. Встановлено закономірності змін родючості чорноземних грунтів у різноротаційних сівозмінах залежно від систем удобрення, розроблено основні параметри грунтової родючості, обгрунтовано залежність формування фотосантіраного стану посівів, мікробіологічних показників грунту, балансу поживних речовин. Розроблено систему удобрення сільськогосподарських культур у сівозміні, яка забезпечує зростання врожайності сільськогосподарських культур і збереження родючості грунту. Розроблено моделі різноротаційних зернобурякових сівозмін на підставі агрохімічних, біологічних показників, системного екологічного та біоенергетичного аналізу, що забезпечує одержання в сівозмінах із довгою ротацією 9,11 - 9,52 т/га кормових одиниць, в сівозмінах із короткою ротацією 6,7 - 6,8 т/га.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.233,025 + П034.17-22,025

Рубрики:

Зміна структури ґрунту під впливом агроприйомів

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Шифр НБУВ: Ж70237 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено, що найбільш екологічно обгрунтованою системою удобрення на чорноземах вилугуваних є органо-мінеральна. Встановлено, що наявність бобових культур у сівозміні підвищує їх урожайність, якість і винос азоту.

Доказано, что наиболее экологически обоснованной системой удобрения на черноземах выщелоченных является органо-минеральная. Установлено, что наличие бобовых культур и севооборота повышает их урожайность, качество и вынос азота.

Досліджено зміни родючості грунту в процесі сільськогосподарського використання в орному і підорному шарах. Запропоновано методичний підхід до оцінки втрат його родючості та обгрунтовано необхідність запровадження механізму відшкодування коштів для його відновлення.

Доведено, що під впливом застосування мінеральних та органічних добрив під цукрові буряки на чорноземах вилугуваних і типових слабосолонцюватих у весняний період спостерігається міграція сполук мінерального азоту до глибини 50 - 70 і 70 - 90 см, що не може спричинити значні його втрати або вимивання у грунтові води.

Доказано, что под влиянием применения минеральных и органических удобрений под сахарную свеклу на черноземах выщелоченных и типичных слабосолонцеватых в весенний период наблюдается миграция минерального азота до глубины 50 - 70 и 70 - 90 см, что не может привести к его значительным потерям или вымыванию почвенными водами.

Досліджено зміни родючості чорнозему типового слабосолонцюватого в короткоротаційних сівозмінах залежно від застосування системи удобрення та обробітку грунту. Визначено, що у стабілізації та підвищенні вмісту гумусу, фосфору та калію основну роль відіграють насичення просапними культурами та система удобрення.

Исследованы изменения плодородия чернозема типичного слабосолонцеватого в короткоротационных севооборотах в зависимости от применения системы удобрения и обработки почвы. Определено, что в стабилизации и повышении содержания гумуса, фосфора и калия ключевую роль играют насыщение пропашными культурами и система удобрения.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.173 + П141.8

Рубрики:

Удобрення на чорноземах

Сівозміни

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що застосування диференційованого обробітку грунту під усі культури сівозміни зумовлює перерозподіл поживних речовин в його орному шарі. Плоскорізний та мілкий обробітки підвищують уміст рухових фосфатів, обмінного калію та мінерального азоту в шарі грунту 0 - 10 см за періоду сходів буряків.

Установлено, что применение дифференцированной обработки почвы под все культуры севооборота обуславливает перераспределение питательных веществ в пахотном слое почвы. Плоскорезная и мелкая обработки повышают содержание подвижных фосфатов, обменного калия и минерального азота в слое почвы 0 - 10 см в период всходов свеклы.

За результатами проведеного моніторингу забур'яненості посівів пшениці озимої, цукрових буряків і ячменю з підсівом багаторічних трав у ланці зерно-бурякової сівозміни у виробничих умовах встановлено видовий і кількісний склад бур'янів у посівах вищевказаних культур. Все це надає можливість спланувати і застосувати ефективні способи й методи боротьби із сегетальною рослинністю. В результаті проведених досліджень також встановлено, що на видовий склад поширених у посівах сільськогосподарських культур бур'янів має суттєвий вплив поєднання таких чинників, як спосіб основного обробітку грунту, попередник і передпопередник, система удобрення та особливості погодних умов вегетаційного періоду, а також біологічні властивості культури, що вирощується.

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-434 + П478.13

Рубрики:

Цукровий буряк

Грибкові хвороби рослин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.2-434 + П032.33

Рубрики:

Цукровий буряк

Зміна хімічного складу ґрунту під впливом агроприйомів і добрив

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено, що у лісостеповій зоні зрошувальною мережею на початку 90-х років минулого століття охоплювалося майже 0,8 млн га. Внаслідок кліматичних змін виникла потреба в обгрунтуванні доцільності відновлення і розширення зрошувальних меліорацій. Встановлено, що за впливом на врожайність усіх культур сівозміни тривале застосування соломи з NPK і гною з NPK виявилося рівно значним щодо зростання продуктивності сівозміни з 4,7 на природному фоні до 6,4 т к. од./га, або на 27 %. У найсприятливіші роки, що демонструють близький до оптимального рівень зволоження, продуктивність сівозміни на контролі збільшується до 7,6 т к. од./га, або на 37 %: на тлі застосування соломи + NPK - до 8,9, або на 33 %; застосування гною + NPK - до 8,8 т к. од./га, або на 32 %. Добрива зменшують коефіцієнт варіації врожайності культур з високого - 35 % до середнього рівня - 23 - 25 %. У загальній продуктивності сівозміни частка пшениці озимої варіює у межах 8 - 10 %, цукрових буряків - 10 - 12, кукурудзи - 17 - 23, гороху - 5 - 6, конюшини - 7 - 8 і ячменю ярого - 7 - 9 %. Встановлено, що для виробництва оптимальною є короткоротаційна сівозміна: 1 - кукурудза: 2 - пшениця озима (ячмінь ярий): 3 - цукрові буряки. За поліпшення поживного і водно-повітряного режимів та оптимізації сівозмінного чинника очікувана продуктивність чорнозему типового у Правобережному Лісостепі буде на рівні 12 т к. од./га.