Розглянуто труднощі перекладу сталих дієслівних словосполучень під час читання науково-технічної літератури з точки зору однозначності та багатозначності їх компонентного складу, наведено поділ словосполучень на групи та підгрупи за ступенем складності.

Рассмотрены трудности перевода устойчивых глагольных словосочетаний при чтении научно-технической литературы с точки зрения однозначности и многозначности их компонентного состава, дано деление словосочетаний на группы и подгруппы по степени трудности их перевода.

The article deals with difficulties of the translation of steady verbal word- combination while reading scientific-technical literature from the point of view of the monosemantic and polysemantic structure of their componential composition; the subdivision of word-combinations into groups and subgroups according to the degree of the translation difficulty is provided.

Виявлено специфіку та тенденції розвитку теорії та практики соціального виховання в Україні в 1920 - 1930 рр. На підставі аналізу соціологічних та соціально-педагогічних джерел уточнено зміст поняття соціального виховання, визначено його місце в системі соціалізації підростаючого покоління. Здійснено історіографічний аналіз проблеми, проаналізовано особливості та основні напрями розвитку теорії соціального виховання в досліджуваний період. Визначено нормативно-правові засади формування системи соціального виховання, узагальнено та систематизовано практичний досвід її реалізації в 1920 - 1930 рр. і визначено можливості його використання за сучасних умов. У науковий обіг введено невідомі раніше матеріали, що значно розширюють уявлення про історичний розвиток вітчизняної соціально-педагогічної теорії та практики.

Надано психолого-педагогічну характеристику дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, підліткового віку. Визначено низку особистісних особливостей розвитку дітей цієї категорії.

Висвітлено специфіку процесу соціалізації вихованців-сиріт підліткового віку. Розкрито негативний вплив сімейної депривації та обмеженості спілкування на соціалізацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, підліткового віку.

Висвітлено основні форми, методи та прийоми, які використовував Я. Корчак у практичній соціально-педагогічній діяльності з вихованцями-сиротами.

Розглянуто теоретичне обгрунтування негативного впливу кризи сім'ї та сімейних стосунків на виникнення й посилення такого негативного явища, як соціальне сирітство.

Надано визначення поняття "деривація" та розглянуто найбільш властиві дітям-сиротам, яких виховують у закритих інтернатних установах, види депривації. Доведено, що депривація постає і причиною, і наслідком дезадаптації вихованців-сиріт, сприяє суттєвій зміні психофізіологічного та соціального розвитку в бік, несприятливий для дітей-сиріт.

Наведено результати психолого-педагогічного дослідження з питань соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, за умов регіонального освітньо-виховного простору. На основі розробленої моделі розкрито принципи, структуру, зміст і логіку соціально-педагогічної роботи з вихованцями, позбавленими батьківського піклування. Охарактеризовано форми та методи практичної діяльності закладів інтернатного типу щодо організації соціально-педагогічної роботи з цією категорією дітей в межах відкритої соціально-педагогічної системи.

Розкрито сутність і причини сирітства як соціально-педагогічного феномену. Проаналізовано організацію соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, в історії та теорії вітчизняної педагогіки. Проаналізовано зарубіжний досвід соціально-педагогічної роботи з означеною категорією дітей. Висвітлено психовікові особливості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, як специфічної демографічної групи. Обгрунтовано наукові підходи до організації соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами й дітьми, позбавленими батьківського піклування. Охарактеризовано регіональний освітньо-виховний простір як умову підвищення ефективності соціально-педагогічної роботи з означеною категорією вихованців. Теоретично обгрунтовано модель системи соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами й дітьми, позбавленими батьківського піклування, за умов регіонального освітньо-виховного простору та експериментально перевірено ефективність запропонованої системи.

Визначено освіту дорослих як чинник розвитку людського капіталу в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, розкрито особливості теорії та практики організації навчання дорослих в Україні та провідних країнах світу. Висвітлено особливості андрагогічної науки та її значення для системи управління людськими ресурсами, окреслено тенденції професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогів та андрагогів, визначено освітні потреби різних категорій дорослого населення. Розглянуто новітні моделі підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.