Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.64 + Ю983.620.2-81

Рубрики:

Психічні хвороби у дітей

Поведінка дітей шкільного віку

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше досліджено динаміку соціальної детермінованості еміграційного процесу з України у кінці XX - на початку XXI ст. Доведено суттєвий вплив еміграції на формування соціальної структури українського суспільства даного періоду та зміну демографічної ситуації в Україні, що виявляється, зокрема, у зменшенні кількості працездатного населення. Показано специфіку механізмів еміграційних процесів в Україні як взаємовпливу двох груп факторів, перші з яких діють у країні проживання, а другі - у країні потенційного поселення. Розкрито основні соціальні чинники еміграції, встановлено їх вплив на масштаби та динаміку еміграційного процесу. Вперше на науково-теоретичному рівні досліджено комплекс соціальних мотивів еміграції в Україні серед різних груп населення, подано динаміку їх зміни на межі століть. Виявлено факт відсутності чіткої кореляції між мотивами, належністю до етнічної, релігійної групи та соціальним статусом емігрантів. Вперше визначено соціальні передумови успішної адаптації українських емігрантів до нових умов та їх можливої подальшої соціальної мобільності у новому суспільстві, що значною мірою залежить від стартового потенціалу переселенців, зокрема від знання мови країни прибуття, освіти, соціального статусу в Україні, матеріального стану, наявності зв'язків у новому середовищі.

Мета роботи - проаналізувати й узагальнити міжнародний досвід використання скринінгу розвитку дітей перших років життя для раннього виявлення порушень розвитку та підвищення ефективності корекційних і розвиткових стратегій з урахуванням досягнень сучасної медичної науки та практики. Висвітлено сучасні підходи до виявлення порушень розвитку дітей раннього віку в медичній практиці з використанням інструментів скринінг-оцінки, що надає змогу своєчасно встановити ризики та визначити маршрут допомоги дитині. Така модель передбачає посилення співпраці між фахівцями медичної, психологічної, педагогічної та соціальної сфер між собою, а також фахівців із батьками. Підкреслено важливість залучення батьків до процесу скринінг-оцінки, використання їхніх знань для отримання всебічної та повної інформації щодо розвитку дитини. Медичний супровід і психолого-педагогічна підтримка сім'ї дитини з порушеннями здоров'я та розвитку у процесі яких спеціалісти допомагають батькам створювати в домашніх умовах спеціальне розвиваюче середовище для своєчасного задоволення особливих потреб малюка, є найефективнішою формою надання комплексної допомоги, в тому числі послуги раннього втручання. Наведено інформацію щодо міжнародного досвіду впровадження системи скринінгу розвитку дітей раннього віку та її ефективності. Показано, що використання скринінг-оцінки та моніторингу розвитку в медичній практиці створює передумови для виявлення проблем у розвитку на ранньому етапі, збереження здоров'я, підвищення благополуччя дітей і сімей, що їх виховують, надає змогу підвищити ефективність лікування або розвивальних заходів, мінімізувати наявні та попередити вторинні затримки розвитку в дитини. Виявлено, що залучення лікарів первинної ланки охорони здоров'я до проведення скринінгу розвитку є важливим етапом формування системи сучасної допомоги дітям раннього віку та їхнім сім'ям. Доведено необхідність впровадження скринінгу розвитку в повсякденну практику у робочий процес фахівців первинної медичної допомоги та забезпечення відповідної підготовки цих спеціалістів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.