Розглянуто актуальні питання теорії та практики сучасної музичної критики. Розкрито професійні вимоги до критика. Акцентовано увагу на особливостях типології музичної критики. Охарактеризовано такі інформаційні та художньно-публіцистичні жанри, як анонс, репортаж, анотація, рецензія, огляд, критична стаття, нарис, есе, фейлетон. Висвітлено композиційні та стилістичні проблеми критичних жанрів.

Рассмотрены актуальные вопросы теории и практики современной музыкальной критики. Раскрыты профессиональные требования к критику. Акцентировано внимание на особенностях типологии музыкальной критики. Охарактеризованы такие информационные и художественно-публицистические жанры как, анонс, репортаж, аннотация, рецензия, обзор, критическая статья, очерк, эссе, фейлетон. Освещены композиционные и стилистические проблемы критических жанров.

Дослідження проводиться за наступними напрямками: на підставі системного аналізу виявлено проблемні зони розвитку історичного музикознавства, визначено предмет науки "історія музики", у контексті дотичних явищ, понять та категорій досліджено феномен інтонаційного образу світу. Проаналізовано його рух від метафори до категорії та розглянуто його структуру та співвідношення з інтонаційною практикою. Запропоновано два підходи до аналізу інтонаційного образу світу різних масштабних рівнів: феноменологічний та компаративний. Проаналізовано конфігурації інтонаційного образу світу конкретних творів, творчості вітчизняних композиторів у певній жанровій сфері, жанрів та інтонаційних практик, інтонаційної бази російської композиторської школи другої половини XIX ст. у загальному плані та у конкретних виявах.

Розглянуто інтонаційний образ світу як категорію історичного музикознавства. Приділено увагу методологічній мозаїці та концептуальній цілісності історії музики. Розкрито зміст поняття предмета історії музики, охарактеризовано інтонаційний образ світу (від метафори до категорії). Описано інтонаційний образ світу й інтонаційну практику, висвітлено питання про структуру цього образу. Запропоновано феноменологічний підхід в аналізі інтонаційного образу світу (від твору до творчості). На основі досвіду музикознавчих рефлексій проведено порівняльний аналіз конфігурацій досліджуваного образу.

Наведено наукове зібрання історичних і методичних статей сучасних практиків і теоретиків сценічного вокально-акторського виконавства. Відображено різноманіття авторських науково-практичних педагогічних концепцій. Особливу увагу приділено академічному співу, педагогічній практиці, мистецтву естради, суміжним видам музичного мистецтва.

Рассматривая произведения Г. Малера, Р. Штрауса, А. Брукнера, Р. Вагнера, Ж. Бизе, Г. Берлиоза, К. Орфа. К. Сен-Санса, автор раскрывает жанрово-стилевые особенности западноевропейской музыки второй поло¬вины XIX — начала XX столетий, характеризует ведущие художественные направления в её развитии (экспрессионизм, неоклассицизм), предлагает музыковедческий анализ литературных произведений. Сборник содержит научные статьи, творческие портреты, учебно-методические материалы.