В процессе метаболической адаптации и в углеводном обмене в частности важное значение имеют гормоны фетоплацентарной системы и нейрогормоны. С целью изучения роли нейрогормонов в генезе гипогликемии новорожденных определен уровень пролактина и соматотропного гормона в плазме крови новорожденных детей. Уровень пролактина изучали также в грудном молоке здоровых рожениц. Полученные данные свидетельствуют о том, что у детей в раннем неонатальном периоде отмечается достаточная продукция соматотропного гормона. Установлено, что для новорожденных детей характерна гиперпролактинемия, что свидетельствует о важной роли этого гормона в метаболическом гомеостазе организма.

Наведено результати дослідження особливостей перебігу періоду ранньої неонатальної адаптації у 180-ти недоношених новонароджених з гіпоглікемією. Виявлено високу частоту синдромів дизадаптації, що розвиваються на тлі тяжкої асфіксії (23,9 % випадків), найчастішими з яких були ураження ЦНС (79,7 %) і респіраторний дистрес-синдром (71,1 %). У 67,8 % недоношених дітей виявлено наявність комплексу клінічних симптомів, які могли бути спричинені гіпоглікемією (гіподинамія, м'язова гіпотонія, напади апное, ціаноз, тремор, мляве смоктання, ністагм, судоми, схильність до гіпотермії). У дуже недоношених новонароджених ці порушення були більш вираженими.

Під час дослідження оцінено рівень гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи: тиреотропного гормону, трийодтироніну та тироксину у сироватці крові недоношених немовлят різного гестаційного віку з проявами гіпоглікемії та здорових новонароджених немовлят в ранньому неонатальному періоді. У недоношених новонароджених з гіпоглікемією виявлено ознаки функціональної недостатності системи гіпофіз - щитовидна залоза та кількісний тиреоїдний дефіцит.

Вивчено особливості нейроендокринної регуляції у недоношених новонароджених з гіпоглікемією. Розроблено нові підходи до їх виходжування та лікування. Вивчено питання стосовно перебігу раннього неонатального періоду у недоношених новонароджених з гіпоглікемією. Виявлено порушення у них всіх ланок нейроендокринних механізмів регуляції, а саме: дисбаланс гіпофізарно-надниркової системи; гіпотироксинемію, яку можна трактувати як відносний гіпотиреоз; порушення інсуліно-глюкагонового фону (гіперінсулінізм). Динаміка зміни основних ферментів вуглеводного обміну у глибоконедоношених зі значною гіпоглікемією доводить напруженість процесів окиснення глюкози, високу активність процесів глюколізу та пентозного циклу окиснення глюкози. Установлено кореляційний зв'язок між рівнем досліджених гормонів у крові та концентрацією глюкози у доношених дітей, який зникає у глибоконедоношених новонароджених з гіпоглікемією. Показано, що гормональний склад молока змінюється у динаміці лактації. Удосконалено комплекс лікування таких дітей з використанням L-тироксину. Показано ефективність застосування даного комплексу.

На підставі результатів досліджень запропоновано включення до терапії негоспітальних пневмоній у дітей раннього віку на тлі ВПГ I/II типів, ЦМВ-інфекції, противірусного та імуномодулюючого препарату Імунофлазід. Включення даного препарату до схеми лікування дітей, хворих на негоспітальну пневмонію, дозволяє істотно прискорити нормалізацію як імунологічного дисбалансу, так і основних клінічних проявів пневмонії.

Наведено аналіз показників ліпідного обміну та рівня лептину у дітей раннього віку залежно від їх фізичного розвитку, сімейного анамнезу та вигодовування на першому році життя. Виявлено, що рівень лептину у дітей раннього віку залежить від маси тіла та статі.

Мета роботи - вивчити особливості ліпідного обміну у дітей першого року життя з білково-енергетичною недостатністю (БЕН). Спостережено 58 таких дітей віком від 1-го до 12-ти місяців. Контрольну групу становили 25 дітей, фізичний розвиток яких відповідав віку. Вивчено клініко-анамнестичні дані, проведено клінічний огляд дітей, оцінено їх фізичний розвиток з застосуванням загальноклінічних та лабораторних методів обстеження. Визначено показники ліпідного обміну (холестерин, тригліцериди, холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та коефіцієнт атерогенності (КА)) з використанням імуноферментного методу. Визначено рівень кортизолу сироватки крові за допомогою імунохімічної системи ACCESS. Статистичну обробку одержаних результатів проведено за методами варіаційної статистики з використанням програми SPSS 17.0. За результатами проведених досліджень встановлено, що серед факторів ризику розвитку БЕН у дітей першого року життя вагоме місце займає патологія перинатального періоду, у структурі супутньої патології - наслідки гіпоксично-ішемічного пошкодження ЦНС. Серед природжених вад розвитку в дітей з БЕН переважали природжені вади серця - 19 (33 %) хворих та природжені вади головного мозку - 16 (28 %) хворих. Виявлено також фонові захворювання: залізодефіцитна анемія - 32 %, рахіт - 20 %, ВУІ - 16 % випадків. Аліментарний фактор не був домінуючим у розвитку БЕН. Першопричиною виникнення гіпотрофії у обстежених дітей стала основна патологія. Встановлено порушення

ліпідного обміну, яке характеризується достовірним зниженням рівня холестерину, тригліцеридів, ЛПВЩ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ та КА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.301.1 + Р733.34

Рубрики:

Пневмонії у дітей

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сучасні погляди на етіологію та патогенез найпоширеніших захворювань дитячого віку. Викладено сучасні методи діагностики та лікування згідно з протоколами та настановами з педіатрії країн з високим рівнем економічного розвитку й України. Подано інформацію про функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку, гострі респіраторні вірусні інфекції верхніх дихальних шляхів, алергічний риніт, атопічний дерматит, гострий та хронічний гломерулонефрит, ювенільний ідіопатичний артрит, захворювання сполучної тканини у дітей.