Виявлено стратегії підвищення рівня фундаментальності науково-технічного знання в сучасному технічному університеті.

Акцентовано увагу на ціннісних аспектах високих технологій, на їх зв'язку із соціальними та культурними факторами. Високі технології змінюють вже сьогодні й демонструють здатність змінити у майбутньому якість нашого життя. Під їх впливом спостерігаються зміни ролі інформації та знання в життя суспільства, типу соціальних організацій, соціальної структури, самого характеру людської діяльності. Дослідники визнають, що найважливішим соціокультурним наслідком застосування високих технологій є виникнення віртуальної реальності, наслідком чого є "втрата відчуття реальності навколишнього світу, втрата орієнтації у складних реаліях сучасного суспільстваі. Визнано, що дія цих технологій на людину є амбівалентною: з одного боку вони покращують якість життя людей, а з іншого - загострюють безліч проблем, створюючи загрозу існування самого виду Homo sapiens. Проблеми, які виникають з використанням високих технологій, завжди будуть актуальними. Суспільству необхідно не тільки визначити, в якому напрямку воно рухається й до яких ідеалів прямує, але й передбачити можливі негативні наслідки сценаріїв майбутнього, які можуть виникатимуть за умови подальшого вдосконалення та застосування в усіх соціальних практиках високих технологій.

Проаналізовано становлення і перспективи розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, які є важливою складовою розвитку інноваційного суспільства та зроблено акцент на соціокультурному змісті цього виду технологій. В інноваційному суспільстві створюються сприятливі умови для розвитку нових технологій. Але разом із тим, суспільство змушене швидко адаптуватися до прискорених темпів науково-технологічного розвитку. Слід також підкреслити, що центром соціальних змін стає сфера соціальних технологій, а вплив виробничих - послаблюється. Дослідники все частіше відмічають, що нове суспільство базується на соціальних та інтелектуальних технологіях. Стосовно того, які наслідки слід очікувати в майбутньому від неконтрольованого використання саме інформаційно-комунікаційних технологій, існують різні точки зору. Деякі з них вже проявилися: найгіршим є те, що інформаційно-комунікаційні технології є потужним засобом впливу як на суспільну, так і на індивідуальну свідомість. Наслідки цього впливу ми вже відчули на собі в такій непростій ситуації, яка склалася в нашій країні в останні роки. Безсумнівні успіхи високих технологій зміцнюють нашу віру в їх потенціал щодо покращання якості життя людей. Головне, про що слід пам'ятати: тільки сама людина є творцем власного майбутнього і жодній технології не під силу зробити те, на що здатна людина.

Досліджено особливості розвитку високих технологій в епоху інформаційно-технологічної революції. Високі технології є тими динамічними галузями, для яких є характерним швидке моральне старіння. Цим частково пояснюється їх широке розповсюдження і багатоманітність. Очевидним є і те, що розвиток високих технологій призводить до змін не тільки в економічній, але й перш за все у соціокультурних сферах, адже сучасні високі технології орієнтовані на покращання якості життя людей. Цілком аргументованою є позиція тих дослідників, які стверджують, що поява означених технологій створила низку проблемних ситуацій: проблемою є виявлення місця й значення мегатехнологій як фундаментального чинника соціального розвитку. Стосовно того, які негативні наслідки слід очікувати в майбутньому від неконтрольованого використання цих технологій, існують різні (іноді цілком протилежні) точки зору. Не викликає сумнівів і те, що сучасна техніка, високі технології об'єктивно сприяють покращанню життя людей. Але в той же час справедливими є вимоги фахівців щодо введення обов'язкового контролю за ними з боку громадянського суспільства, яке покликане усувати нелегітимне функціонування тих високих технологій, які можуть нести загрозу самому його існуванню. Мова йде, перш за все, про особисту відповідальність творців цих технологій та про попереднє з'ясування мети, заради якої вони будуть використані. Саме тому формування нових видів високих технологій за умов інформаційно-технологічної революції слід розглядати як складний соціокультурний феномен, який ще потребує дослідження й розкриття механізмів функціонування та впливу на соціум, культуру й людину.

Проаналізованіо основні проблеми та тенденції розвитку вищої освіти на початку ХХI століття.

Здійснено соціально-філософський аналіз різних аспектів проблеми реформування і модернізації системи вищої освіти в Україні за умов інформатизації суспільства.

Акцентовано увагу на особливостях розвитку соціальних технологій за сучасних соціокультурних умов.

Акцентовано увагу на деяких аспектах проблеми модернізації освіти в сучасному технічному університеті через посилення її гуманітарної складової.

Досліджено найзагальніші філософські проблеми формування інформаційної культури особистості в суспільстві знань; наголошено на тому, що життя сучасної людини повною мірою залежить від новітніх технологій та показано, що інформаційна техніка має подвійний вплив на особистість і суспільство загалом.

Досліджено деякі соціокультурні аспекти проблеми трансформації духовної культури суспільства та особистості в умовах становлення інформаційного суспільства. Висвітлено як позитивні, так і негативні наслідки впливу інформаційно-комунікаційних технологій, засобів масової інформації на формування духовної культури особистості доби інформатизації.

Проаналізовано зміст основних ідей філософських концепцій М. Ф. Федорова та К. Е. Ціолковського, які належали до різних напрямів космізму кінця ХIХ - початку XX століть, але представляли проективістську тенденцію в космізмі, згідно з якою людство з часом залишить Землю і почне активне освоєння космічного простору. Порівняльно-історичний метод дозволив простежити розвиток ідей проективістів за умов глобалізації та виявити їхній вплив на суспільну думку. Використання методу порівняльного аналізу дозволило зосередитися на ключових відмінностях між поглядами на проблему майбутнього людства космістів-класиків і сучасних космістів, які з критичних позицій аналізують світоглядні системи своїх попередників і оцінюють можливості використання їхніх ідей в контексті глобалізації. Показано, що деякі ідеї М. Ф. Федорова та К. Е. Ціолковського знайшли в наш час використання при формуванні ідеалів і норм космічної діяльності, а також в оцінці її перспектив і наслідків.

Досліджено вплив медіатехнологій на всі сфері суспільного буття, суспільну свідомість, культуру загалом на різних етапах становлення інформаційного суспільства. Обгрунтовано висновок, що сучасні мас-медіа та цифрові медіа (комп'ютер, інтернет) є тими технологіями, які сьогодні задовольняють потреби людей у спілкуванні й комунікації, проте одночасно змінюють суспільну свідомість і сприяють формуванню нового типу культури інформаційної епохи - медіакультури, як сукупності інформаційно-комунікаційних засобів, які виробило людство в процесі своєї історії.

Досліджено трансформацію ідентичності за умов інформаційно-технологічної революції, яка характеризується впливом новітніх інформаційно-комунікаційних технологій як на всі сфери життя суспільства, так і на буденне життя людини. Авторка акцентує увагу на особливостях психологічного, соціологічного і філософського осмислення поняття ідентичності в нових соціокультурних умовах. Показано, що глобальні зміни, які відбуваються сьогодні в усьому світі, призводять до трансформації всіх базових елементів культури, що суттєво впливає на умови формування ідентичності. Підкреслено, що сучасне суспільство пропонує індивіду альтернативні моделі ідентифікації, створюючи нові її види, зокрема, віртуальну.

Досліджено особливості впливу інформаційно-комунікаційних технологій на свідомість як окремої людини, так і суспільства загалом в умовах глобальних перетворень усіх сфер суспільного буття, що відбуваються на зламі тисячоліть. Показано, що означені технології є нейтральними за своєю природою, проте залежно від мети тих, хто має доступ і можливості їх використовувати, ці технології можуть нести людству як благо, так і зло. Відмічено, що маніпуляція масовою свідомістю як спосіб управління людьми досягає більшого ефекту за умови зниження загальнокультурного рівня людей у суспільстві. Альтернативним сценарієм подальшого розвитку суспільства визнано пріоритетне використання інформаційно-комунікативних технологій у гуманітарній сфері, оскільки лише рух шляхом відродження духовної сфери та контроль технологічного прогресу може призвести до якісного життя людства в майбутньому.

Досліджено технократичне мислення як складне, суперечливе явище в розвитку як індивідуальної, так і суспільної свідомості. Показано, що такий тип мислення формувався протягом усього часу становлення техногенної цивілізації. Зроблений акцент на протилежних оцінках результатів науково-технічного розвитку суспільства, які давалися гуманітарною думкою в останні десятиліття. Доведено, що означена проблема особливо загострюється в ХХI ст., коли відбуваються зміни в економічному і соціокультурному просторах різних країн світу, які зумовлюють потребу детального аналізу і переоцінки того, що визначало розвиток суспільства в останні десятиліття. Обгрунтовано, що технократичне розуміння людини як елемента системи, який не має самоцінності, може бути подолане лише за умови адекватної оцінки місця і ролі техніки й технологій у сучасному світі, в якому негативні результати технологічних перетворень стають причиною різноманітних кризових явищ.

Досліджено особливості символічної комунікації в умовах широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій, які впливають на спілкування і сприйняття інформації людьми, які комунікують у різних соціальних мережах. Розглянуто підходи до визначення поняття "комунікація". Обгрунтовується висновок, що з розповсюдженням естетичних ідей та механізмів масової культури з'явилося нове бачення природи символів, що істотно вплинуло на якість діалогу та зумовило змістовні зміни в комунікаційних процесах.

Проаналізовано феномен екологічної свідомості, обгрунтовано його соціокультурний та цивілізаційний виміри. Показано, як кризові явища в європейській культурі та цивілізації зумовили необхідність формування глобальної свідомості, яка існує в зв'язках із іншими формами суспільної свідомості, які також екологізуються. Проілюстровано, що накопичення проблем, пов'язаних із поглибленням екологічної кризи на планеті, зумовило необхідність зародження нового напряму філософських досліджень - екологічної філософії; зроблено акцент на проблемі інтеграції екології й філософії в сучасному філософському і науковому знанні.

Досліджено феномен соціальної відповідальності на всіх її рівнях в умовах загострення глобальної екологічної кризи. Показано, що глибинні причини її появи пов'язані з кризою духовності людства, яка й породила безвідповідальне і споживацьке ставлення людства до біосфери. Виявлено, що осмислення кола проблем, пов'язаних із складною екологічною ситуацією в світі, та пошук дієвих шляхів в напряму їх вирішення вимагає докладання сумарних зусиль як представників різних галузей науки, так і філософів задля розробки спільної стратегії виживання людства.

Досліджено проблеми подолання глибинної духовної кризи, яка охопила людство на сучасному етапі розвитку цивілізацій. Висвітлені різні підходи щодо виявлення причин і особливостей прояву кризових явищ у духовному житті суспільств і цивілізацій. Сконцентрована увага на необхідності розробки нових стратегій соціалізації особистості. Обгрунтовано думку про те, що найперспективнішим сценарієм цивілізаційного розвитку в майбутньому стане партнерство різних цивілізацій і культур, реалізувати який можна лише за умови відродження духовності.

Досліджено проблеми екологічної відповідальності як однієї з форм соціальної відповідальності, яка на початку нового тисячоліття набуває особливого значення і стає предметом всебічного дослідження науковців і філософів. Зазначено, що принцип екологічної відповідальності повинен стати центром етичних поглядів. Визначено, що вирішення проблеми ековідповідальності та розроблення принципів керування нею в сучасному світі дозволить зробити значний прорив у напрямку вирішення багатьох проблем, які постали перед світовою спільнотою наприкінці ХХ - на початку ХХI століть.