Досліджено ЗМІ не лише як прогрес у комунікативній сфері, а й як небезпеку надмірного психологічного тиску, виражену тенденцію до маніпуляцій.

Досліджено формування символічного образу у художньо-графічній діяльності підлітків і представлено його як творчий процес символізації. Символізація як спосіб перетворення абстрактних понять, ідей в образ полягає у подвійному кодуванні, яке охоплює пошук образного аналога-репрезентанта та побудову його графічної форми. Установлено загальні закономірності процесу символізації у даній діяльності підлітків і створено класифікацію символічних образів. Виявлено багатофункціональність образу уявлення у процесі символізації, а також з'ясовано механізм формування символічного образу - мисленнєві дії аналогізування, які діють у процесі символізації. Здатність підлітків до пошуку аналогів можна розвивати, зокрема на базі адаптованої методики КАРУС на уроках образотворчого мистецтва, у позакласній і гуртковій роботі.

Проаналізовано вплив сучасного інформаційного простору на людину. Розкрито соціально-психологічні механізми взаємодії виробника і споживача інформації за умов українського медіапростору, особливості перегляду дітьми мультфільмів, користування інтернетом. Висвітлено стан медіакультури української молоді на підставі новітніх медіапсихологічних досліджень. Вивчено досвід медіаосвіти закордонних країн, описано вітчизняну модель медіаосвіти.

Увагу приділено проблемі підготовки особистості до ефективного професійного самоздійснення на ринку праці, яке розглянуто у соціально-психологічному розрізі з позицій теорії групової рефлексії, ресурсового підходу й актуальної ситуації вибору професії. Проаналізовано здобутки зарубіжної науки, розглянуто роль престижності у професійному виборі особистості. Подано дані всеукраїнського моніторингу рівня та чинників престижності професій, що здійснюється Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України з 2008 р. На основі аналізу емпіричних даних щодо уявлень про професійну успішність і конкурентоздатність, фінансових домагань, професійної мобільності, якості професійного планування тощо розгорнуто картину готовності вітчизняної молоді до професійного самоздійснення на ринку праці.

Подано результати науково-дослідної роботи "Соціально-психологічні аспекти взаємодії інформаційного та освітнього просторів України", що виконувалася лабораторією психології масової комунікації та медіаосвіти протягом 2009 - 2013 рр. Медіапсихологію розглянуто як нову галузь, що інтегрує напрацювання психології та наук із соціальних комунікацій і є концептуальною основою медіаосвіти. Увагу приділено найбільш дискусійним проблемам взаємодії медіа та освіти: візуальному догмату сучасних медіапрактик, проблемам медіанасильства і медіазалежності. На основі емпіричних досліджень виокремлено три прикладні напрями медіапсихології: вікову, педагогічну та сімейну. Виявлено особливості соціалізації дитини під впливом сучасних медіа, запропоновано вікову періодизацію медіаризиків, індивідуально-психологічну типологію медіапрактик старшокласників. У медіапсихологічних дослідженнях розглянуто різноманітні чинники взаємодії сім'ї з медіапростором, зокрема такі як образ сім'ї в українських теленовинах і вплив популярних телесеріалів. Запропоновано модель сімейної медіаосвіти.

Запропоновано способи оптимізації процесу виховання патріотизму у старшокласників, студентів та розвитку їх медіаграмотності засобами медіаосвіти. Розглянуто питання ресурсності патріотизму особистості за умов інформаційної війни та збагачення його такими новими інструментальними якостями, як свідоме ставлення до інформації, здатність до рефлексії емоцій, почуттів щодо сприйнятого, спроможність критично осмислити інформацію і зробити самостійні висновки, творчо переосмислити повідомлення та ін. Подано навчальні матеріали, методичні та практичні рекомендації щодо прищеплення молоді почуття патріотизму та розвитку її медіаграмотності. Представлено програму та методику виховання патріотизму засобами медіа "Я - патріот", а також опис технологій розвитку нових якостей патріота, притаманних цифровій добі й особливо актуальних за умов інформаційної війни.