Встановлено явище аномального збільшення електропровідності яшми, яке зумовлено спонтанним утворенням електропровідних фаз при досягненні певної критичної температури і постійній напруженості електричного поля.

Приведены результаты экспериментальных исследований процесса лазерного инициирования взрывчатых составов (ВС) на основе ди (3-гидразино - 4-амино - 1,2,3-триазол) медь (II) перхлората. Получены зависимости чувствительности от концентрации прозрачного для излучения связующего материала, диаметра пятна облучения, отражающие характеристики образцов, временные зависимости задержки зажигания ВС относительно действия лазерного моноимпульса. Предложен механизм инициирования, основанный на представлениях о деформационной неустойчивости ВС, вызванной локальным разогревом оптических микронеоднородностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: К650.7

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты исследования электрической проводимости минералов класса карбонатов и некоторых горных пород при комплексном воздействии электрических полей и температуры. Проанализированы экспериментальные данные и предложена физико-математическая модель образования новых минеральных фаз в процессе термоэлектрической диссоциации минералов. Приведены основные закономерности, характеризующие обнаруженное неизвестное ранее новое явление скачкообразного увеличения электропроводности минералов и горных пород при термоэлектрическом воздействии и показана их связь с известными геолого-географическими данными.

Під час термоелектричної обробки сидериту встановлено явище стрибкоподібного росту електричної провідності, пов'язане з формуванням нових електропровідних мінеральних фаз. Експериментально доведено, що поряд з тиском та температурою напруга електричного поля є також визначальним параметром щодо фізико-хімічних перетворень гірських порід і мінералів у земній корі.

Исследован характер разрушения многослойных материалов при действии на них ударных волн, создаваемых подрывом взрывчатого состава, инициируемого лазерным моноимпульсом. Показано, что лазерный метод инициирования позволяет реализовать плоские волны нагружения на больших площадях без использования дополнительных зарядов взрывчатых веществ или каких-либо устройств.

Розглянуто питання збудження швидких реакцій у кондесованих середовищах, які здатні до екзотермічних перетворень. Розроблено новий напрямок у хімічній фізиці, який грунтується на використанні лазерного імпульсу як ініціюючого фактора збудження вибухових речовин (ВР) і сполук. Встановлено, що ініціювання даних речовин здійснюється у результаті втрати температурної (бризантні ВР) або деформаційної (ініціюючі ВР) стабільності кристалічної решітки у разі лазерного нагрівання мікровключень, що поглинають випромінювання. Одержано нові вибухові сполуки, для яких властива аномально велика чутливість до дії лазерного моноімпульсу. Запропоновано наукові засади використання лазерного методу ініціювання для вирішення проблем одержання профільованих детонаційних хвиль, зварювання вибухом, зміцнення металів, створення оптичних систем ініціювання вибухових зарядів, випробування міцності матеріалу та стійкості конструкцій, що сприймають дію механічних імпульсів навантаження.

Проведен анализ местного контроля, побочных эффектов и косметических результатов у больных ранними стадиями рака грудной железы после органосохраняющих операций и адъювантного ускоренного частичного облучения грудной железы брахитерапией с высокой мощностью дозы при использовании техники внутритканевого мультикатетерного имплантата. Критерии включения в исследование: возраст 50 лет и выше, одиночная опухоль максимальным диаметром 3 см, инвазивная протоковая карцинома, степень дифференциации I - III, резекция - R0, N0 (аксиллярная диссекция или исследование сигнального лимфоузла). Облучение проводилось дважды в день с интервалом в 6 часов. Разовая доза - 4 Гр. Суммарная очаговая доза составляла 32 Гр. Общее количество фракций - 8. При среднем сроке наблюдения 31 месяц (13 - 46) местный рецидив диагностирован у одной больной (1,7 %). Косметические результаты оценены как хорошие и отличные. Непосредственные осложнения лечения были минимальными. Метод показан для строго подобранной группы больных и не является стандартом лечения на сегодняшний день.

Приведены результаты численного моделирования действия заряда ВВ вблизи поверхности массива пород. По результатам решения тестовых задач установлена возможность проведения численного эксперимента.

Наведено основні відомості про способи та системи (електричні та неелектричні) підривання зарядів вибухових речовин. Розкрито фізичні закономірності, що закладені в основу їх побудови. Розглянуто головні елементи систем, що обумовлюють ефективність підривання зарядів вибухових речовин, наведено їх технічні характеристики та правила безпеки під час їх використання. Охарактеризовано систему оптичного ініціювання зарядів вибухових речовин - ОПСІН, створену вперше в світовій практиці у ДВНЗ "Національний гірничий університет", показано її особливості та переваги перед іншими системами, конструктивні особливості та можливості застосування.

Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований процессов разрушения при механическом воздействии. Проанализирована роль газового фактора в формировании и развитии выбросов угля и газа. Приведен краткий обзор основных механизмов процесса выброса. Предложена новая физико-химическая модель формирования выбросоопасного состояния в углях и развития выброса. Проведено математическое моделирование фильтрации газа в пористой среде и представлена физико-математическая модель выброса угля и газа с учетом закономерностей механохимических процессов. Изложено предположение о деструктивной роли электрических полей и влиянии их напряженности на снижение физико-химической устойчивости угля.

Розглянуто причини відмов золотникового гідророзподільника. Виявлено, що на його ресурс суттєво впливають макрогеометричні відхилення та неспіввісність пленжерої пари. Запропоновано метод підвищення довговічності золотникового гідророзподільника та усунення макрогеометричних відхилень плунжерної пари триботехнологіями припрацювання та відновлення з відображенням усіх стадій життєвого циклу агрегату.

Обосновано, что на современном этапе недопустимо проведение технического обслуживания и ремонта по определенным пробеге или наработке, согласно планово-предупредительной стратегии. Определение конкретного значения диагностического параметра, который лимитирует работу машины на момент проверки (адаптивная система), также недостаточно. Существенное повышение ожидаемого использования ресурса машины возможно только при прямой связи со стратегией, которая позволяет анализировать интенсивность изменения технического состояния узлов, систем и агрегатов автомобиля. Такое возможно только при применении предлагаемой интеллектуальной стратегии технического обслуживания и ремонта.